30 днів без соцмереж – це реально?

У вересні розпочинається флешмоб Scroll Free Septemper, який закликає усіх охочих відмовитися від різних соцмереж на місяць. Та чи готові прийняти такий виклик користувачі соцмереж, для яких вони є частиною роботи

Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя, “щоденним ритуалом” для дорослих і дітей. Додатки Facebook, Іnstagram, Twitter – це чи не найперше, що завантажують люди на свої смартфони. Українці суттєво менше користуються російськими соцмережами Вконтакте та Однокласники, відколи на державному рівні ввели санкції щодо користування ними. Та це аж ніяк не вплинуло на те, щоб українці менше часу проводили в інтернеті, зокрема на сайтах соціальних мереж. Мовиться, що в день орієнтовно 20% свого часу пересічна особа проводить саме у соцмережах.
Співрозмовники “Львівської Пошти” одноголосно стверджують: сьогодні соціальні мережі використовують як засіб комунікації, отримання інформації, заробітку чи навіть проведення дозвілля і не готові наразі відмовлятись від цього навіть на декілька днів.
Психологи зі своєї сторони кажуть, що більшість користувачів проводять там свій час без особливої користі, та додають, що немає нагальної потреби відмовлятись від користування соцмережами повністю, якщо ви раціонально проводите там час: розумієте, де межа між залежністю і звичкою, необхідністю та марнотратством вільних хвилин.

Повернути контроль над своїм життям через флешмоб

Аби дати собі відповідь на вищезазначені запитання, Королівська спілка громадського здоров’я Великобританії (RSPH) ініціювала флешмоб Scroll Free September.
Його мета – аби користувачі ґаджетів на місяць відмовитись від соцмереж і  проаналізували, скільки часу вони проводять в інтернеті й навіщо взагалі ними користуються. Учасники флешмобу не гортатимуть стрічку Facebook, Instagram, Twitter, Snapchat та інших додатків протягом вересня або принаймні намагатимуться проводити в них якомога менше часу. В організації вважають, що це допоможе активним користувачам “повернути контроль над своїм життям”.
За словами організаторів, соцмережі зробили революцію у спілкуванні людей. Втім, вони можуть викликати тривогу, депресію, погіршення сну, страх щось пропустити, нелюбов до свого тіла тощо, інформує life.pravda.
“Участь у Scroll Free September протягом місяця дасть вам шанс подумати про ваше використання соцмереж: що ви пропустили, що – ні, що ви повинні зробити та чим насолоджуватися замість соцмереж”, – пише прес-служба Королівської спілки.

Чи потрібні такі флешмоби сучасним людям?

“Флешмоб – це одноразова коротка подія, яка покликана привернути увагу до певного актуального питання. Якщо говоримо про вищезгаданий флешмоб Scroll Free September, то це вже, певно, такий вид інтернет-флешмобу. Але якщо такі масові акції нешкідливі для суспільства і є способом привернути увагу до важливих нагальних питань, то чому б їх не підтримувати? Не бачу тут чогось поганого. Як на мене, це спосіб висловлення громадської думки – не більше і не менше. Шкоди точно не буде, а користі… спірне питання”, – коментує “Львівській Пошті” ідею з флешмобом Ольга Конюх, практичний психолог, завідувач психологічної служби Львівського національного університету ім. І. Франка.
На запитання, чим же стали соціальні мережі для більшості, вона відповідає: “Коли говорять, що соцмережі, як всесвітнє зло – це дуже узагальнено. У всьому завжди є здорова межа. Якщо їх використовують для спілкування, обміну новинами, швидкої мобілізації суспільства, роботи чи реклами, то це хороший засіб швидкої безперешкодної комунікації. Тоді можна говорити, що соцмережі є здобутком технічного прогресу. Але у цьому всьому, звісно, має бути міра. Понаднорма будь-чого вважається уже шкідливою. Думаю, цей флешмоб має на меті, щоб не повністю викорінити соцмережі з нашого життя, бо сумніваюсь, що це можливо, а радше йдеться про те, аби задуматись, чи не зловживаємо ми ними і чи не замінило віртуальне життя реальне”.
Поміж тим Ольга Конюх таки підтверджує, що більшість тих, хто активно користуються соцмережами, насправді проводить там свій вільний час без нагальної потреби та користі. Та де ж межа? Зі слів психолога, у цьому контексті межа буде справою індивідуальною. Але вона починатиметься тоді, коли у людини з’являтиметься дискомфорт при відмові того чи іншого. Щодо ліміту годин, які варто виділяти на інтернет, однозначної відповіді тут немає.
“Із погляду здорового глузду, варто було б обмежити користування соцмережами до години на добу для всіх. Особливо для підлітків, які не мають ще сформованого відчуття самоконтролю. Тоді їм потрібна допомога батьків. Коли мовиться про дорослу особу і лімітований час для неї, то тут потрібно відштовхуватися від її потреб і стилю життя”, – зауважує психолог.

Соцмережі і виклики

Активне життя у соцмережах приховує за собою й певні виклики або загрози. І не завжди вони на поверхні, тому й не одразу їх можна розпізнати та зрозуміти.
“Основна загроза на сторінках соціальних мереж стосується інформаційної безпеки або інформаційної гігієни. Люди поширюють багато новин і не стежать, чи достовірні вони. Часто бувають відверті фейки. Таким чином це створює сильний інформаційний стрес. Стрес ми можемо отримувати не лише від якихось подій, а й від надлишку інформації. А тим більше, якщо інформація недостовірна. Ми фактично засмічуємо свою увагу непотрібними новинами. Це досить велика проблема і, по суті, нема жодних фільтрів, аби відсортувати це. Тобто йдеться про загрозу перенасичення інформацією та  маніпулятивні впливи. Знаємо, що це один із основних засобів гібридної війни. По-друге, мовиться про загрозу створення фальшивого іміджу. І якщо говоримо про дітей, підлітків, які є дуже активними користувачами соцмереж, то вони створюють свій образ у віртуальному житті на основі порівняння з іншими. Зазвичай це порівняння робиться не з реальною людиною, а зі створеним штучним образом. Наприклад, будь-хто з нас, коли виставляє фото у Facebook, спочатку підретушовує його, або обирає більш вдале фото. В житті такого не відбувається. В реальному житті нема фотошопу і ми можемо бачити людей такими, якими вони є, хоча б приблизно… А соцмережі підштовхують нас, скажімо, до певного обману. Таким чином ми перестаємо сприймати себе цілісно. І третій момент загрози – це комунікація. Жодна переписка не замінить живого спілкування між людьми. Нам потрібні доторки, обійми, дружній сміх тощо. Цього нам не дасть віртуальне життя”, – наголошує Ольга Конюх.
До слова, дві найпопулярніші соціальні мережі світу – Facebook та Instagram анонсували налаштування, які допоможуть користувачам стежити за часом,  проведеним у цих соціальних мережах, пише tvoemisto. Зокрема, у профілі з’явиться лічильник, що показуватиме приблизно скільки часу протягом дня був відкритий додаток, а також статистика для кожного окремого дня. Там же можна буде включити сигнал попередження, який вмикатиметься у випадку перевищення ліміту перебування в соцмережі. До того ж з’явиться можливість відключати пуш-повідомлення на час від 15 хвилин до 8 годин.
Сама ж Ольга Конюх розповідає, що наразі не готова повністю відмовитись від користування, зокрема, Facebook, бо це частина її роботи. Але готова переглянути та дещо зменшити час перебування там. Що думають про флешмоб, який ініціювали у Великій Британії ті, чия діяльність у повсякденному житті доволі активна і безпосередньо пов’язана із соціальними мережами, читайте в окремих коментарях.

Як вийти з життя “онлайн”

Якщо до цього часу ви були активним користувачем соцмереж і чи то з початку вересня, чи дещо пізніше захочете хоча б на трохи обмежити себе від них, психолог дає декілька простих порад:
1. Встановити часові обмеження перебування в соцмережі і чітко їх дотримуватись.
2. Заповнити “вакуум” у реальному житті: знайти хобі або зайнятися спортом чи мистецтвом - так щоб залишалось менше вільного часу на соцмережі.
3. Якщо ви відчуваєте труднощі в реальному спілкуванні, працюйте над цим, а не замінюйте живе спілкування віртуальним.
4. Частіше ініціюйте живі зустрічі з друзями замість віртуальних, діліться з ними своїми турботами і радощами, заводьте нові знайомства, бувайте в товаристві.
5. Пам’ятайте, що соцмережі – це не реальне життя! В усіх людей іноді бувають невдачі, труднощі, навіть якщо вони не пишуть про це публікації. Вчіться помічати приємні дрібниці та радіти навіть із найменших своїх успіхів.
Лілія Шутяк, викладач інтернет-журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича:
– Правду кажучи, я вже давно подумую зробити над собою експеримент і відмовитися від користування соцмережами хоча б на день. На щастя, чи на жаль, вони вже настільки міцно вкоренилися у моїй свідомості, що викликають не просто залежність, а є щоденним ритуалом. Як тільки з’являється вільна хвилинка, пауза в розмові, нудна зустріч або просто небажання спілкуватися, відразу беру до рук ґаджет. Іноді це й справді рятує і дозволяє приємніше провести час й “пересидіти” неприємні моменти. Але в більшості випадків все ж хотілося би бути уважнішим і не відволікатись на Facebook. Хоча користь від соцмереж також очевидна. Людина має змогу постійно перебувати на зв’язку, підтримувати контакти з далекими й близькими, слідкувати за актуальними подіями та дискусіями. Це дуже важливо для представників творчих професій, передусім журналістів і піарників. Щоправда, звідси і шкода – надмірна комунікація в соціальних мережах призводить до того, що людина втрачає навички спілкування “вживу”, стає асоціальною, нездатною завести дружні й романтичні стосунки поза інтернетом. Не кажучи вже про регулярні стреси, викликані сповіщеннями у месенджері. Рано чи пізно людина має навчитися контролювати своє перебування в “онлайні”. Якось же ми жили раніше: вчасно приходили на побачення, не переносили зустрічей, не знали, хто і куди поїхав у відпустку. Зате більше часу спілкувалися один із одним і менше заздрили.
Отар Довженко, журналіст, медійний експерт:
– Вважаю такі флешмоби безглуздими. Соціальні медіа – це засоби комунікації, отримання інформації, проведення дозвілля. Сьогодні комунікація саме в соцмережах є загальнолюдським стандартом, так само, як, наприклад, використання мобільних телефонів, а не поштових голубів або сигнальних багать на вершинах гір. Без сумніву, вони впливають на наше життя, і ті люди, які не можуть контролювати свій час, емоції та увагу, можуть стати від них залежними. Як і, наприклад, від тамагочі (віртуальний домашній вихованець – “Львівська Пошта”) або настільних ігор. Але узалежнення – це приватна проблема кожної людини, з якою вона має боротися сама. Навіювання іншим людям тривожних думок про те, що соцмережі несуть у собі заряд зла й небезпеки, є поганою ідеєю. Тим паче, що для багатьох людей це буде “пророцтвом, яке здійснює саме себе”: після навіювання вони можуть почати відчувати негативні психологічні наслідки користування соцмережами, яких насправді не було. Словом, долучатись ні до чого подібного, звісно, не буду. Користуюсь Facebook, меншою мірою – Instagram, для роботи також Twitter і Telegram. У місті під час роботи практично ніколи не припиняю використання соцмереж – зазираю туди щохвилини. Але нещодавно я був тиждень у горах, і за цей час вмикав телефон раз на день на три хвилини – написати батькам, що живий, і глянути, чи не прийшло якогось дуже важливого повідомлення. Ніякого бажання дивитись у Facebook, а не на навколишню красу, в мене не виникало. Як на мене, це яскраве свідчення того, що узалежнення від соцмереж виникає тоді, коли просто немає рівноцінної якісної заміни.
Ірина Плахтій, співзасновниця і голова правління благодійного фонду “Із янголом на плечі”, керівник Західноукраїнського центру коучингу і розвитку особистості:
– Ніяк не можу відмовитись від користування соцмережами, тим паче у вересні і аж на 30 днів. Я займаюсь благодійним фондом, де збираємо через Facebook життєво-необхідні речі для онкохвороих дітей. Через цю соцмережу я досягаю потрібних результатів. Але поміж тим, звісно, розумію й певні недоліки діяльності через соцмережі: мовиться про певну залежність, яку вони викликають, втрату часу, вплив на наше здоров’я. Але мені самостійно вдається контролювати свій час, проведений там, і при потребі відмежовуватись від них. Додам, що приймати участь чи ні у подібних флешмобах, як от Scroll Free Septemper – вибір кожного. Коли зріла особа розуміє, що цей флешмоб допоможе отримати певні результати, то чому б і ні? Загалом треба розуміти, що є люди, які працюють у соцмережах і таким чином заробляють, або займаються іншими соціально-важливими речами, а є діти, які без особливої потреби чимало часу приділяють інтернету.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7845 / 4.5MB / SQL:{query_count}