Юридичні клопоти бійців

З якими правовими питаннями найчастіше зіштовхуються учасники АТО, як їх вирішити та де можна отримати безкоштовну юридичну допомогу

Станом на зараз у місті Лева зареєстровано 5360 учасників бойових дій. Повертаючись із передової, бійці зіштовхуються зі ще одним випробуванням, яке часами дається їм важче, ніж боротьба з ворогом – бюрократична тяганина.
Демобілізованим доводиться збирати документи для вироблення статусу учасника бойових дій, пільг на комунальні послуги тощо. Вдома вони намагаються поновлюватись на “цивільній” роботі і клопотатись про виділення обіцяних соток землі. Однак часто на якомусь із цих етапів у вояка виникає питання, яке він не в змозі вирішити без юридичної допомоги.
“Коли ти повертаєшся додому, то одразу зіштовхуєшся із низкою бюрократичних питань. Самостійно у цьому всьому важко розібратись. Пригадую, у час, коли я демобілізувався, то було непросто усім хлопцям. Найкраще допомагало так зване солдатське радіо – коли інформацію передавали із вуст в уста один одному. Після бою виникало питання правого статусу бійця, процес вироблення посвідчення учасника бойових дій. Зараз актуальними є питання подачі пакету документів на одноразову допомогу пораненим тощо. Дуже виручають юристи, які працюють на волонтерській основі і радо погоджуються підказати чи навіть забезпечити супровід під час ведення справи”, – розповів “Львівській Пошті” учасник бойових дій, львів’янин Ігор Бездух.

Де можна отримати юридичну допомогу

Як писала раніше “Львівська Пошта” у матеріалі “Важлива шпаргалка для бійців” (№43 (2055) за 2 червня 2018), у Львові та Львівській області учасники бойових дій та члени їхніх сімей можуть отримати безкоштовну правову допомогу від представника ВГО “Юридична сотня” Христини Ковцун. У київському офісі працює гаряча лінія Юридичної сотні. Номер гарячої лінії – 0 800 308 100. Особи, які потребують правової допомоги, можуть телефонувати за цим номером. У випадку, якщо питання не можна вирішити за допомогою консультації від операторів, надають контакти юриста-представника Юридичної сотні у відповідній області. Далі боєць контактує з юристом на місці.
Останнім часом бійці все частіше звертаються із питаннями щодо виплат у зв’язку із отриманням іншої групи інвалідності через погіршення здоров’я
Водночас більш ґрунтовну безкоштовну правову допомогу, яка включає підготовку документів до суду, в окремих випадках – представництво в судах, можна отримати в Юридичній клініці Школи права УКУ. Ця ініціатива розпочала роботу у лютому 2018 року. Консультації надають студенти магістерської програми Школи права УКУ під керівництвом менеджера Юридичної клініки та практикуючих юристів.
Графік роботи Юридичної клініки: середа з 09.00 до 18.00; четвер, п’ятниця – з 09.00 до 14.00. Прийом здійснюють за попереднім записом за номером (068) 453-72-81. Адреса: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 17, ауд. 127. Телефон: (068) 453-72-81, legalclinic@ucu.edu.ua.

Виплати, відновлення на роботі та отримання землі

Наразі основний напрям роботи консультантів Юридичної клініки – це правова допомога військовослужбовцям, учасникам російсько-української вій­ни, членам їхніх сімей.
“У Юридичній клініці Школи права УКУ можна отримати консультації у письмовій формі з чітким алгоритмом дій для клієнта, який звернувся у Юрклініку по правову допомогу, а також щодо написання процесуальних та інших документів; отримати судове представництво в окремих випадках, залежно від категорії справи (обговорюється індивідуально)”, – розповіла “Львівській Пошті” Христина Ковцун, менеджер Юридичної клініки, юрист ГО “Юридична сотня” у Львівській області.
Як пояснила співрозмовниця, перелік проблем, з якими звертаються учасники бойових дій, є дуже різноманітним.
“Бійців турбують питання, починаючи від отримання статусу УБД і завершуючи питанням звільнення зі служби. А також, звісно, питання отримання землі, оскарження рішень військово-лікарської комісії України.  Тим не менше, станом на сьогодні можна виокремити найпопулярніші питання: до Юридичної клініки почастішали звернення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із втратою працездатності, встановлення інвалідності. Наразі маємо дві справи, які розглядаються у суді. Також залишається певний відсоток справ членів сімей загиблих. Знову ж таки тут мовиться про виплати одноразової грошової допомоги на користь членів сім’ї загиблого військовослужбовця чи померлого ветерана”, – повідомила Христина Ковцун.
З її слів, також серед справ клієнтів, які звертаються в Юридичну клініку Школи права УКУ, є і випадки оскарження незаконного звільнення з роботи у той час, коли особа проходила службу в Збройних силах України.
“Досить часте питання звільнення з так званої цивільної роботи, хоч законодавством передбачена гарантія збереження місця роботи за особою, яка не лише була мобілізована, а й згодом уклала контракт на проходження служби в ЗСУ. Наразі маємо одне позитивне рішення щодо поновлення за місцем праці”, – говорить юрист.

Війна нагадує про себе через роки

На п’ятий рік бойових дій на сході країни у бійців виникає менше питань щодо отримання статусу учасника бойових дій. Натомість ще два-три роки тому вироблення статусу УБД було питанням №1 серед ветеранів АТО, кажуть правозахисники. Однак станом на сьогодні є низка питань іншого характеру, які турбують вояків.
“Як на мене, показовим є те, що дедалі частіше звертаються з питаннями щодо виплат у зв’язку із отриманням іншої групи інвалідності чи збільшення відсотку втрати працездатності. Про що це свідчить? Насамперед, про те, що війна дає про себе знати нашим захисникам навіть після повернення з фронту. І їхнє здоров’я подовжує погіршуватись з кожним роком. Тому певна: дуже важливим аспектом сьогодні залишається реабілітація, медичне забезпечення наших захисників”, – наголосила Христина Ковцун.

Як покращити законодавство на користь бійців?

Причиною того, що у значної кількості бійців час від часу виникає потреба у юридичній підказці чи навіть допомозі, юристи вважають недосконалу законодавчу базу, яка регламентує права ветеранів АТО.
“Щодо законодавчої бази і справді виникає чимало запитань. Так за час війни ми пережили і “безстрокові контракти”, які фактично ввели кріпацтво в армію. Донедавна усі чекали, коли ж буде підпис Президента на законі №6052, який усунув колізію в законодавстві щодо звільнення зі служби військових, які переслужили 18 та 24 місяці. Зараз вся ветеранська спільнота в очікуванні створення задекларованого та обіцяного міністерства ветеранів. Однак поки міністра не призначено, про створення міністерства можемо лише мріяти”, – каже Христина Ковцун.
Однак говорити про те, що над законопроектами, які стосуються ветеранів війни на сході, не працюють зовсім – не можемо. Правники кажуть, що станом на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано 212 проектів закону, які стосуються сфери соціального захисту військових та ветеранів.
“Та якщо говорити про їхню якість, то близько 30% з них є очевидно популістськими. Натомість менше 20% пропонують якісні та реальні рішення. Як член ГО “Юридична сотня”, який займається адвокаційною діяльністю щодо внесення змін до законодавчої бази у сфері соціального захисту військових та ветеранів, хочу звернути увагу на таке: насправді за останні роки було суттєво вдосконалено законодавство у сфері соцзахисту. Зокрема, були прийняті закони про можливість отримати вищу освіту у віці від 23 років коштом держави. Станом на сьогодні у Раді зареєстровано п’ять важливих законопроектів, які покращують статус військових та ветеранів – встановлюють гендерну рівність у структурах безпеки та оборони, забезпечують допомогу у розвитку власної справи ФОП із інвалідністю, отриманою внаслідок участі в АТО, гарантують забезпечення житла”, – наголошує юрист.
З її слів, ще чотири важливих законопроекти на стадії підготовки. Мовиться про проект закону щодо відповідальності за носіння військової форми та наругу над могилою, проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування підприємства ветеранів, проект закону про ветеранів та захисників України, проект закону щодо забезпечення права на вищу освіту для УБД, їхніх дітей, дітей, один з батьків яких загинув.
На думку ветерана АТО Ігоря Бездуха, усі ці спроби вдосконалити законодавство дуже тішать бійців і дають надію, що прийдуть часи, коли воякам більше не доводитиметься бродити кабінетами, доказуючи свої права.
“Не можу сказати, що для учасників бойових дій нічого не роблять. Роблять і систематично. Постійно з’являються якісь нові ініціативи, можливості тощо. Однак це отримують лише ті, хто більш кмітливий і постійно у курсі справи. Той же, що після війни закрився у чотирьох стінах і намагається проковтнути пережите, має всі шанси не отримати нічого. Бо ніхто без вашої власної ініціативи не повідомить вам, що ви маєте якісь права, пільги, знижки, право на грошову виплату, відпочинок тощо”, – резюмує Ігор Бездух.
Станіслав Безушко, учасник бойових дій, координатор проекту “Київський діалог” у м. Львів:
– Від часу, коли я отримав посвідчення учасника бойових дій і до сьогодні, в мене жодного разу не було ніяких проблем із порушенням чи утиском моїх прав. Все те, що хотів, я в принципі міг отримати. Єдине питання, з яким сьогодні доволі складно розібратись – це виділення земельних ділянок учасникам АТО. Хоча як колишній працівник Львівської ОДА добре розумію, що бувають певні бюрократичні моменти, на які важко вплинути. Через те, що я прописаний у селі, написав заяву на виділення землі саме там. Сільська рада говорить, що через те, що село не має плану землевідведення, мені не можуть виділити те, що належить. Для того, щоб отримати план землевідведення, потрібна чимала сума коштів. Не всі села це можуть зробити, а враховуючи те, що йде об’єднання, не всі хочуть це робити. Через такі моменти виникають складнощі, але думаю, з часом це налагодиться. Мені відомо, що часто ветеранам АТО пропонують звернутись до того чи іншого керівника на місцях, мовляв, він посприяє виділенню землі у зручному для вас місці. Багато бійців вибирають саме цей шлях, тому ситуація із виділенням землі й надалі залишається невирішеною. У будь-якому випадку сьогодні учасники бойових дій мають можливість доволі просто отримати юридичну консультацію чи допомогу. Пригадую випадок, коли моєму знайомому побратимові юрист погодився допомагати за 25% від свого звичного гонорару. Тобто здебільшого люди готові йти на зустріч. Більше того – до мене також часто звертаються за порадою, як краще рухатись у тому чи іншому питанні. Я працював у державній структурі, тому добре розумію специфіку роботи держустанов і завжди готовий щось підказати і поділитись.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7596 / 4.47MB / SQL:{query_count}