“Криницю з левами” відреставрували, але водограїв бракує

У міській раді невдовзі планують також відновити фонтани на вул. Коперника, пл. Галицькій, у Стрийському парку та перед Оперою

фото: Олег Огородник
На вулиці – шалена спека, тож мешканці міста Лева, де, на жаль, немає річки (закута під землю Полтва, зрозуміло, до уваги не береться) тягнуться бодай до фонтанів середмістя. Не ловлять ґав і туристи, тим більше, що досвід інших українських міст свідчить, що екслюзивний водограй – серйозна туристична принада. Згадаємо хоча б Вінницю, де на хвилях Південного Бугу працює плавучий світломузичний фонтан “Рошен”, який визнано одним із найбільш видовищних у Європі, а також Тернопіль, де торік запрацював найдовший в Україні аераційний фонтан, облаштований на міській набережній (довжина – майже 130 метрів).
За останні роки у Львові частина водограїв теж дещо змінилися, причому в кращий бік. Олександр Одинець, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради (ЛМР), вважає, що деякі львівські фонтани вже насправді стали візитівкою міста.
“За останні два-три роки фонтани у Львові почали серйозно відновлювати. Зокрема, варто виокремити “пішохідний” фонтан на площі Митній, який відомий чи не кожному львів’янину, і гості міста біля нього із задоволенням  фотографуються. Але капітальна реконструкція міських водограїв загалом потребує дуже великих інвестицій. Тому це робиться не так швидко, як би хотілось”, – пояснює “Львівській Пошті” Олександр Одинець.

16 діючих водограїв

Із його слів, загалом у Львові є 24 фонтани, з них працюють 16, зокрема на пл. Ринок (всі чотири), на пл. Марійській, вул. Князя Романа, один у Стрийському парку, на просп. Чорновола, на Підзамчі, перед Оперою, на вул. Виговського (район ринку “Південний”).
“Із тих, що не працюють, виокремлю два повністю зруйновані, які розташовані на вул. Вахнянина, 29 і на Клепарівській (біля готелю “Власта”, який належить Міністерству оборони України)”, – веде далі Олександр Одинець. І додає, що це може бути неповний список, бо є ще фонтани на приватних територіях чи біля об’єктів, які не підпорядковуються місту. Мовиться про лікарні, наприклад, про Львівську обласну психіатричну лікарню на Кульпарківській, на території якої також є фонтан.
Крім того, є випадки, коли бізнесмени облаштовують фонтани повністю своїм коштом. У Львові такий фонтан діє на вул. Куліша, біля ТЦ “Форум”, та навпроти готелю “Львів” – фонтан “Ромео та Джульєтта”.

Зберегти те, що маємо

Відновлювати старі фонтани – справа коштовна, пояснюють співрозмовники “Львівської Пошти”. Але додають, якщо це водограї з давньою історією, то вони вартують величезних коштів та зусиль! Цього тижня львів’янам презентували відновлений на вулиці Коперника фонтан “Криниця з левами”. Тут встановили дві відреставровані скульптури левів, які стояли тут раніше, та запустили сам фонтан. Цікаво, що “Криниця з левами” з’явилася у Львові ще у середині XIX ст., причому живилася вона водою із джерела, яке протікало у цій місцевості. Це була ванна-фонтан із питною водою. Два леви, яких там поставили, перенесли зі старої Ратуші, що завалилася ще у 1826 році.
Як повідомила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, реставраційна частина коштувала 150 тис. грн, а вартість робіт із укріплення підпорної стійки та встановлення фонтану – 136 тис. грн. Грошима допомогли й львівські спонсори.
Трохи нижче на вул. Коперника почали відновлення фонтану “Водолій”, який розташовується навпроти пам’ятника Маркіянові Шашкевичу. Під час реставрації повинні розібрати кам’яну стіну фонтану і зробити нову, з бетону. Також тут облаштують освітлення та водопостачання. Галицька райадміністрація виступила замовником робіт. Попередньо йшлося про видатки у розмірі більше ніж 457 тис. грн.
“Роботи тривають повним ходом. Підрядник обіцяє на осінь завершити почате”, – розповів “Львівській Пошті” Ігор Савка, начальник відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації.
Швидше за все, наступного року візьмуться й за фонтан “Кульбаба” на розі площі Галицької та вулиці Князя Романа.
“Проектант розрахував кошторис на більшу суму, ніж ми очікували. Попередній кошторис становив 1,5 млн гривень. Після проведення експертизи вийшло 3 млн 600 тис. грн. Сума велика, бо там фактично ніякого обладнання не збереглось. Чекаємо на засідання міських депутатів”, – веде далі Ігор Савка.

Занедбані “Русалки”

Також у Стрийському парку роками не працює фонтан “Русалки” авторства скульптора Ярослава Скакуна. Є ідея і його відновити, зізнається Олена Мазурик, в.о. директора установи “Стрийський парк”: “Цього року вже певно не вдасться це зробити, але плануємо у 2019-ому за нього взятися. Зараз шукаємо різних кваліфікованих людей, які можуть нас проконсультувати у цьому питанні. Раніше досліджували у скільки ймовірно обійдеться його реконструкція”.
Тим часом повноцінно на території Стрийського парку працює інший фонтан – “Івасик-Телесик”. Навесні цього року відновили його підсвітку. Зі слів Олени Мазурик, фонтан за доброї погоди працює від 10.00 ранку і до пізнього вечора. Своїми силами його доглядає адміністрація парку.

“За водою” йдуть не такі вже й великі гроші

Загалом видатки на обслуговування фонтанів незначні, пояснює Олександр Одинець. Але це при тому, якщо вони капітально відремонтовані. І по суті, називає видатки двох напрямків: на електричну енергію та водопостачання і, власне, видатки на обслуговування. Зокрема, у Галицькій адміністрації обслуговують шість фонтанів: чотири на площі Ринок і два на проспекті Свободи. Цього року догляд за ними обходиться у майже 400 тис. грн.
“У 2018 році укладена угода з підрядною організацією на 398 тис. грн, яка здійснює догляд за фонтанами. У цю суму закладено консервацію, розконсервування фонтанів після зими. У літні місяці очищають міські водограї від сміття, періодично зливають воду та займаються профілактикою обладнання, яке підключене до фонтанів”, – пояснює Ігор Савка, начальник відділу комунального господарства Галицької РА.
Відомо, що у літню спеку знайдеться чимало охочих охолодитись у чашах міських фонтанів, особливо серед дітей та молоді. Існує ще й традиція серед ветеранів десантних підрозділів саме 2 серпня купатися у фонтанах.
Та чи відповідає вода у водограях санітарно-гігієнічним нормам? На це Олександр Одинець відповів: “Фонтани – елемент благоустрою. Вони створені, скажімо, для естетичного задоволення мешканців і не призначені для купання. Тож закликаю людей цього не робити, бо це вважатиметься порушенням правил благоустрою”.
Юліан Чаплінський,, головний архітектор Львова:
– Насправді у Львові бракує фонтанів. Добре, що на Коперника відреставрували “Криницю з левами”, найближчим часом на цій же вулиці закінчать робити фонтан “Водолій”. Окрім того, є план відновити фонтан на площі Соборній. Тамтешня радянська конструкція вже ніяка. Новий “сухий” фонтан з’явиться і на пл. Двірцевій, коли її відремонтують. Також за проектом запропоновано новий фонтан на пл. Святого Теодора. Компанія “Сокар-Благо” закупила усю технологію і має невдовзі взятися за фонтан перед Оперою. Підготовку проекту з реконструкції цього фонтану закінчимо невдовзі. Та цього року робіт не починатимемо, бо великий обсяг бетонних робіт, і це займе не менше півроку. Ми не можемо заблокувати цю площу перед зимовими святами, адже буде ніде поставити головну ялинку міста. А взагалі у місті треба більше води. І йдеться не тільки про фонтани. Це можуть бути пристосовані під функцію фонтанів ставки. Наприклад, у ставі може бути аератор, який просто ганяє воду, і двигун, який виконує певні “сценарії” на воді. У будь-якому разі, думаю, що для міста потрібно ще як мінімум з десяток нових фонтанів. Та я б не ставив за ціль, щоб фонтани ставали родзинкою міста. Швидше б говорив про те, що місту треба повернути воду і бережливо до неї ставитися, акумулюючи її як це роблять в Європі. Інакше Львів “плаватиме” після гроз. Така ж історія відбувалася в Копенгагені декілька років тому. Там зрозуміли, що іншого виходу, як масово створювати водні об’єкти – нема. Щодо ідеї з питними фонтанами, то цю тему наразі відклали. У нас є питний фонтан, облаштований на новому спортивному майданчику в районі Пулюя – Наукової. Але це швидше експеримент. Бо ЛКП “Львівводоканал” не може наразі забезпечити якість питної води. А купляти воду і щоразу її завозити – не варіант. Поки що я просто не знайшов фахівців, які б мені допомогли у цьому плані. Тому питання дизайну та місць розташування зрозумілі для нас. Але яку воду подавати і як обслуговувати питні фонтани, скільки це коштуватиме – питання залишається невивченим.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8877 / 4.45MB / SQL:{query_count}