Літні канікули: не байдикувати, а працювати

Де і як заробляють студенти та школярі під час літніх канікул, з якими труднощами зіштовхуються, коли влаштовуються на роботу та яку зарплатню отримують

Літо для багатьох асоціюється з відпочинком і морем, та для студентів це шанс працевлаштуватися.
Саме тоді відкривають чимало сезонних вакансій. Вже традиційно лідерами за кількістю пропозицій для молоді є сфери розваг, торгівлі, обслуговування, реклами, туризму й інформаційних технологій. Багато студентів їдуть за спеціальними програмами в інші країни, щоб отримати вищу заробітну плату, і таким чином хочуть поєднати корисне із приємним, адже мають можливість попрацювати, заробити грошей та ще й побачити світ.
“Цього року почали з’являтися тенденції для можливості отримання заробітку в Україні. Сьогодні є багато туристичних, готельних фірм, де студенти можуть заробляти. Звичайно, мова не йде про заробіток рівня Америки, але заробити 10 тисяч гривень – цілком реально”, – розповів “Львівській Пошті” завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи Ростислав Слав’юк.

Університети готують не тих

“Хороші спеціалісти потрібні завжди, а особливо ті, які можуть задовольнити вимоги роботодавця. Ясна річ, що не всі студенти можуть займати ці посади. Добре володіння мовами, комунікабельність, доступне донесення інформації – найпоширеніші вимоги до працівників”, – доповнив Ростислав Слав’юк.
З його слів, більшість студентів економічного факультету не хочуть працювати за спеціальністю через те, що є змога заробити більше в іншій сфері роботи.
 “Великий парадокс безробіття полягає у тому, що наша вища освіта умовно випускає двісті-двісті п’ятдесят тисяч фахівців, а на ринку за цими спеціальностями потрібно лише тридцять тисяч працівників. Виходить так, що університети випускають не тих спеціалістів, яких потребує ринок праці”, – додав співрозмовник.

Молодіжні вакансії: від промоутерів до вантажників

Найпростіший спосіб підробітку – влаштуватися кур’єром чи промоутером. Такі “молодіжні” вакансії не потребують досвіду чи спеціальних навичок: потрібно лише бути привітним, відповідальним і кмітливим. Попри те, що ця робота здається безперспективною, вона дозволяє завести цікаві й корисні знайомства. Студенти Львова також часто влаштовуються на такі роботи.
Олексій навчається в академії друкарства і вже четвертий місяць працює промоутером. Після початку навчання планує звільнитися, бо каже, що робота буде займати весь вільний час і тоді взагалі не буде можливості присвячувати себе навчанню.
“Знайшов роботу, не шукаючи її. Просто йшов вулицею і мені запропонували підзаробити. Робота промоутера не важка, працювати можна. Зарплата мала – ставка 20 гривень за годину. В день виходить близько двохсот гривень”, – розповідає студент академії друкарства.
Серед студентів популярно також працювати офіціантами, барменами, баристами.
“Літній період для мене став часом заробітку додаткових фінансів. Працюючи баристою, я завів цікаві знайомства та отримую досить хорошу заробітну плату”, – розповідає Руслан Білий, студент Львівської політехніки.
Каже, що роботу знайшов за порадою друга, який теж колись там працював у нічні зміни.
“Я ж вирішив працювати в денну зміну. Варто відмітити те, що дохід нічної зміни відрізняється від денної. За місяць денної зміни можна отримати від чотирьох до шести тисяч гривень, водночас місяць нічної зміни приносить дохід від п’яти до семи з половиною тисяч гривень. Ставлення до нас хороше і зарплату виплачують вчасно. Загалом робота мене влаштовує, але є деякі недоліки, про які не можу розповісти”, – додав він.
Добре володіння мовами, комунікабельність, доступне донесення інформації – найпоширеніші вимоги до працівників
Нашому виданню також вдалось поспілкуватись із студентом ЛНУ ім. Івана Франка Ігорем Ковальчуком, який за оголошенням влаштувався працювати вантажником на одну із відомих в Україні служб доставки.
“Я вже працював тут колись у неповну робочу зміну, тому вирішив у літній період повернутися сюди знову, але на повний робочий день. Неповна робоча зміна триває чотири години, повна – вісім годин. Мене приваблює саме заробітна плата. Якщо працювати на неповній зміні, то можна заробити від п’яти до шести тисяч гривень, на повній – шість-сім тисяч на місяць”, – зазначив він.
Зі слів Ігоря, на цю роботу беруть тільки повнолітніх, тому що робота важка і травмонебезпечна. Студент Вадим Мазаренко (ім’я та прізвище було змінене) теж мав досвід роботи вантажником на цій фірмі. “У перший день нам роздали угоди, щоб ми ознайомились з ними, після чого підписали їх. Нас ознайомили з роботою та розповіли всі тонкощі. Пропрацювавши два місяці, я став помічати халатне відношення до посилок, які надходили на склад. Усім було байдуже, що трапиться із товаром далі. Основне завдання, яке ставили собі працівники – відвезти посилку в певний відділ, який зазначений на наклейці коробки. Пошкоджений працівником товар ніяк не впливав на його заробітну плату. Через таку халатність роботи я вирішив звільнитись”, – розповів Вадим.

Чи реально влаштуватись на роботу неповнолітнім

“Львівській Пошті” вдалось поспілкуватись із школяркою Оленою, яка цього року перейшла в одинадцятий клас: “Мені було важко знайти хорошу роботу з високою зарплатнею. Та за порадою подруги вирішила себе спробувати у сфері обслуговування. Домовившись про співбесіду та пройшовши її, почала період стажування, а потім влаштувалась офіціанткою у львівський заклад. Оскільки я пішла працювати неофіційно, то працювала пов­ний робочий день. Зарплата не відрізнялась від зарплати колег. Ставка була 16 гривень за годину – в місяць це приблизно від двох з половиною до трьох тисяч гривень, але додатковим доходом ще є чайові. За день тільки із чайових можна отримати близько  трьохсот гривень”, – розповіла вона.
Ми вирішили провести експеримент та проаналізувати зарплатню, яку обіцяють на сайтах для пошуку роботи. Загалом середня заробітна плата для молоді коливається від п’яти до семи тисяч гривень, якщо ж приваблюють більші суми, то на сайті можна знайти дуже престижні вакансії, які не залишать вас байдужими. Але щоб отримати таку роботу, потрібно володіти низкою навичок, які вказані в анкеті, та мати досвід роботи у цій сфері.
На одному із сайтів для пошуку роботи ми знайшли таку популярну серед молоді вакансію офіціанта. За номером, що був вказаний в анкеті, ми зв’язались із роботодавцем Юрієм. На запитання чи приймають вони неповнолітніх працівників він відповів: “Так, ми приймаємо на роботу неповнолітніх, але працевлаштування буде неофіційним, вам треба буде врахувати те, що ви будете працювати повний робочий день. Ставка – 15 гривень за годину, всі чайові – твої. Можете приходити на стажування протягом цього тижня”.
Тобто роботодавці не проти брати на роботу неповнолітніх, але потрібно бути готовим до певних умов, які вказує роботодавець. Також важливим аспектом є те, що рівень отримання чайових залежить, насамперед, від рівня та місця розташування закладу.

Чи захищає закон такі підзаробітки

“Кодексом законів про працю надзвичайно захищені права неповнолітніх. У літні місяці, коли збільшується попит на робочі місця, практично всі паби, ресторани і кафе заповнені неповнолітніми працівниками. Ми повинні розуміти, що трудові договори між цими сторонами укладені з порушенням законодавства. В більшості випадків трудових договорів зовсім не укладають”, – розповідає “Львівській Пошті” адвокат Олег Мицик.
Уявімо ситуацію, що неповнолітній працівник вимагає укласти трудову угоду. Швидше всього, роботодавець просто викреслить його зі списку претендентів на цю вакансію і прощається з ним.
“У кодексі законів про працю чітко вказано, що з неповнолітньою особою обов’язково укладається угода. Особа, яка не досягнула шістнадцяти років, повин­на подавати свідоцтво про народження. Я не помічав жодного підлітка, який працює офіційно. Неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд, не говорячи вже про те, що в зак­ладах харчування медичні огляди і медичні книжки повинні бути у кожного працівника”, – додав адвокат.
З його слів, якщо підліток все ж таки працевлаштувався, то закон забороняє випробувальний термін для неповнолітнього, його одразу повинні брати на роботу.
“Законодавець встановлює скорочену тривалість робочого дня для неповнолітніх. Із шістнадцяти до вісімнадцяти років дозволяється лише тридцять шість годин на тиждень, із п’ятнадцяти до шістнадцяти років – двадцять чотири години на тиждень, під час канікул – не більше двадцяти чотирьох годин на тиждень, а під час навчального періоду – половину цього часу, тобто дванадцять годин на тиждень. Неповнолітнім особам заборонена робота у небезпечних та шкідливих умовах праці та будь-яка важка робота за статтею 190 Кодексу законів про працю України. Також заборонено переміщення, піднімання речей, вага яких більша за встановлену граничну норму. Категорично заборонена нічна, надурочна праця та робота у вихідні дні. Час з десятої години вечора до шостої години ранку вважається нічним”, – доповнив Олег Мицик.
Зі слів адвоката, важливим є те, що неукладений трудовий договір у випадку отримання травм не дає права офіційно вимагати відшкодування коштів у роботодавця.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0361 / 4.44MB / SQL:{query_count}