Вступ-2018: вчитись тут чи за кордоном?

Велика кількість вишів, брак практичних знань, низькі зарплати викладачів – які ще проблеми вищої освіти в Україні та чому все ж варто вступати до наших університетів

Часто доводиться чути від молоді, що українська вища освіта далека від ідеалу. Мовляв, університет не дає практичних знань, а згодом, отримавши диплом, мала ймовірність знайти хорошу роботу. Тож все частіше наші школярі обирають виші у сусідній Польщі, Чехії або Німеччині. Та чи справді за кордоном навчають краще? Чи може все залежить від наполегливості і бажання вчитись? Про це “Пошта” запитала у львівських освітян та успішних випускників львівських вишів.

Головне – націленість на результат

Анастасія Іськович успішно навчається на магістратурі Франкового вишу за спеціальністю маркетинг та уже займає посаду PR&Content Manager у компанії LaMetric. Окрім цього, дівчина також є випускницею програми навчальної мобільності  Erasmus+ та програми стажування Internship Programme of German Business for Ukraine.
“У рамках програми Erasmus+ навчалась у Варшавському університеті економіки. Тож порівнюючи навчання в Польщі та в Україні, можу сказати, що у наших сусідів навчання є практичнішим. Тобто більш наближеним до реальних ситуацій у бізнесі. Також цікавим є те, що студенти можуть обирати частину предметів і самостійно будувати свій навчальний графік. З одного боку добре, що студентам надається така свобода, але з іншого боку, такий підхід до навчання розсіює увагу. Таким чином, більшість студентів уже з перших курсів працюють і не приділяють достатньої уваги навчанню”, – розповідає Анастасія.
Українським абітурієнтам варто все ж обирати один із вітчизняних вишів
“Що ж стосується рідного вишу, то мені до вподоби, що Франковий університет занурює студентів у світ науки. Тому вважаю, що українським абітурієнтам варто все ж обирати один із вітчизняних вишів. Бо у будь-якому випадку насамперед потрібно вивчити теорію, а вже згодом вчитись застосовувати її на практиці. Бо теорія – це основа, без якої неможливо отримати цілісні знання”, – каже дівчина.
За програмою стажування Internship Programme of German Business for Ukraine Анастасія три місяці працювала у німецькій компанії Villeroy&Boch у відділі маркетингу: “Для мене це був прекрасний досвід. Я не лише побачила як відбувається робочий процес у Німеччині та познайомилась із німецькою культурою, але й знайшла згодом хорошу роботу на батьківщині завдяки цьому досвіду”.
З її слів, наше покоління дуже недооцінює Україну і свої можливості. “Для себе чітко зрозуміла, що людина, яка націлена на розвиток і досягнення висот, зможе реалізувати себе в Україні так само легко, як і в інших країнах”, – запевняє Анастасія.

“Суха” теорія і брак практики

Сьогодні українські абітурієнти все частіше обирають польські виші, бо там викладають не лише теорію, а ще й допомагають закріпити вивчене на практиці, розповів “Львівській Пошті” студент Варшавської політехніки Олесь.
“З одного боку, навчатись у Польщі справді дорожче, ніж в Україні. Та з іншого, навчатись там дешевше, ніж в інших європейських країнах. Вступав у Варшавську політехніку після закінчення школи. Насправді вступити до польського вишу на платне навчання дуже легко, а отримати грант, або ж стипендію, яка покриватиме витрати на навчання, складно. Конкурс великий, відбір серйозний. Однак це того вартує, бо у польських вишах підхід до навчання дещо відрізняється. Зокрема, співвідношенням теорії і практики, а також концентрацією на вивчені лише тих предметів, які згодом справді знадобляться при працевлаштуванні”, – каже Олесь.
З його слів, працювати вигідніше в Польщі, бо зарплати там вищі. Тому більшість студентів, які їдуть вчитись за кордон, не повертаються на батьківщину.
Сьогодні українські абітурієнти все частіше обирають польські виші, бо там викладають не лише теорію, а ще й допомагають закріпити вивчене на практиці
Водночас Ольга Тимощук, яка є випускницею економічного факультету Франкового вишу, а сьогодні займає посаду General Manager львівського офісу компанії Product Madness наголошує, що саме навчання рідною мовою і в межах рідної культури створює максимально сприятливу атмосферу для засвоєння знань. “Навчаючись в університеті, окрім хорошого економічного наповнення, нам створили чудові умови для вивчення англійської мови. Згодом саме це дозволило мені бути гідним кандидатом на вакансії, які пропонують міжнародні компанії у Львові. Тож мабуть, успіх залежить не від вишу, де студент навчається, а від його наполегливості та праці”, – наголосила Ольга Тимощук.

“Важливо випробувати свої сили”

“У житті кожного студента університет відіграє різну роль. Для мене рідний Франковий виш став важливою складовою у формуванні моєї особистості та професійних пріоритетів. Насамперед це пов’язано із знанням іноземної мови, міжнародними можливостями та кар’єрними перспективами, які відкрив для мене саме університет. Навчаючись на магістратурі, мала змогу взяти участь у програмі Erasmus+ у Школі економіки Турку (Фінляндія) та у програмі Leopolis for Future, завдяки якій стажувалась в одній із міжнародних консалтингових компаній KPMG у Варшаві”, – розповіла студентка Франкового вишу Ольга Сюта, яка нині працює на посаді Engagement/Business Analyst в одній із провідних ІТ-компаній Львова.
З її слів, саме під час навчання у Фінляндії вдалось здобути ті практичні навики, яких в українських вишах сьогодні все ж бракує. “Хоч насправді саме завдяки університету познайомилася з теперішнім роботодавцем, взявши участь у “Марафоні стипендій”, який відбувся цього року на економічному факультеті Франкового вишу. Тобто українські університети дають не менше можливостей, аніж іноземні. Варто лише випробувати свої сили у різних програмах, і тоді точно отримаєте бажаний результат”, – каже Ольга Сюта.
Франковий виш став важливою складовою у формуванні моєї особистості та професійних пріоритетів
“Вважаю, що навчальний процес можна удосконалити шляхом надання більшої самостійності студенту у виборі дисциплін, плануванні власного часу та розробці креативних інтелектуальних продуктів. Також варто удосконалити практичну складову навчання. Бо саме досвід роботи в команді сприяв би розвитку як професійної кваліфікації, так і соціальних навичок у студентів, які є надзвичайно критичними у сучасному світі”, – наголошує дівчина.

Вступ-2018: без паніки!

Цього тижня в Україні стартувала вступна кампанія. Аби вступити до омріяного вишу, абітурієнтам насамперед необхідно створити особистий електронний кабінет та завантажити туди відповідні документи. Реєстрація електронного кабінету триватиме до 18.00 25 липня. Однак не потрібно створювати електронний кабінет, якщо вступник має певні пільги (вступ за співбесідою, іспитами або наявність квот). У такому разі заяву потрібно подати у паперовій формі у приймальній комісії вишу, інформує opora.lviv.ua.
Процедура реєстрації електронного кабінету: на сайті https://ez.osvitavsim.org.ua/ заповнити особисті дані; вказати адресу електронної пошти; пароль для входу до особистого електронного кабінету; номер, пін-код та рік отримання сертифіката ЗНО; серію та номер атестата про повну загальну середню освіту; середній бал додатка до вказаного атестата. Не забувайте, що на території України заборонено використовувати такі ресурси як mail.ru, yandex.ru. Тож використовуючи їх, можуть виникнути проблеми з реєстрацією. Згодом абітурієнт використовуватиме електронну адресу як логін для входу до особистого кабінету. Також відповідно до нещодавніх змін, середній бал обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала. Абітурієнти самостійно розраховують свій середній бал, і вносять його.
Внесені вступником дані перевіряють у Єдиній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). У разі правильно введених даних вступник отримує на електронну пошту повідомлення для активації особистого кабінету. Важливо пам’ятати, що активацію необхідно здійснити протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення. Після активації  абітурієнт вносить власні номери телефонів, а також завантажує сканкопії додатка до атестата про повну загальну середню освіту, кольорові фотокартки розміром 3х4 см. А уже з 12 липня вступник подаватиме заяви для вступу до ВНЗ через власний електронний кабінет.
Важливо! У кожному ВНЗ діють консультаційні центри для надання допомоги вступникам при поданні заяв у електронній формі. Тож абітурієнти можуть звернутись туди за допомогою. Також на сайті МОН є окремий розділ, що присвячений вступній кампанії, де розміщують актуальну інформація щодо вступу. При виникненні додаткових запитань можна написати сюди: vstup2018@mon.gov.ua, ez@inforesurs.gov.ua. Зателефонувати на гарячі телефонні лінії або звернутись у приймальню громадян щодо вступної кампанії (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 за адресою м. Київ, бул. Шевченка, 16, к. 117.).


Ростислав Слав’юк, завкафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, доктор економічних наук:
– Насправді чотири роки бакалаврату в українських університетах, де є хороше співвідношення між теорією і практикою, є достатніми, щоб студент отримав необхідну базу, і згодом зумів успішно працевлаштуватися. Також важливо, щоб ВНЗ забезпечив студентів місцями практики, які б справді відповідали профілю. Тому магістратура для студентів, які успішно навчались і здобули не лише теоретичні, а й практичні знання, цілком може бути у заочній формі. Бо тих чотирьох років справді достатньо, щоб вивчити необхідне для свого профілю. Та й зрештою чотири роки бакалаврату, а потім ще два роки магістратури є абсолютно невиправданими. До слова, за кордоном бакалаврат триває три роки, а магістратура два. Основним недоліком вищої освіти в Україні є брак практичних знань і хороших місць для практики. Та й контингент студентів за останні роки в рази погіршився. Загалом 60-70% українських студентів за наявності хорошої мотивації і практики є не гіршими, аніж випускники іноземних вишів. Буває, що саме наші випускники мають набагато кращі знання у таких галузях науки як математика, фізика. Однак вважаю, що нашим студентам все ж бракує мотивації та хорошої практики. Бо часто хороші фірми, установи, де студент міг би перейняти досвід, просто не зацікавлені у тому, щоб студенти проходили у них практику. Наголошу, що поки що випускники українських вишів цілком можуть конкурувати з випускниками іноземних вишів. На щастя, в Україні ще не втрачено кадровий потенціал у категорії точних дисциплін. Наприклад, у Львові дуже сильні викладачі математики у вишах. Водночас у Польщі з цим біда. Знову ж таки проблема у тому, що хорошому математику, фізику чи астроному працювати за 4-6 тисяч гривень на місяць просто соромно. Тому щоб викладач мав мотивацію працювати у ВНЗ, йому потрібно дати хорошу зарплату. А студенти матимуть мотивацію до навчання, коли будуть впевнені, що після закінчення вишу зможуть успішно працевлаштуватись. Вихід єдиний – наполовину скоротити кількість навчальних закладів, де рівень викладання не відповідає вимогам, і у два-три рази підняти заробітну плату професійним викладачам. А щоб забезпечити студентів роботою після закінчення ВНЗ, потрібно скоротити кількість випускників бакалаврату щонайменше наполовину, а випускників магістратури – ще більше. Таким чином відсіємо тих випадкових студентів, які чомусь потрапляють у вищі заклади освіти. Загалом в галузі освіти маємо чітко перейти від кількості до якості! Бо за останніх 10-15 років кількість студентів в українських вишах збільшилась утричі, а разом з тим якість вищої освіти теж погіршилась утричі.
Ростислав Михайлишин, декан економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка:
Вітаю абітурієнтів, які роздумують над вибором майбутньої спеціальності та вищого навчального закладу! Економічний факультет – один з найбільших факультетів Франкового вишу, на якому навчається понад 2500 студентів на бакалавраті та магістратурі. Серед випускників факультету: відомі вчені, державні та політичні діячі, керівники великих вітчизняних і міжнародних компаній тощо. Освітній процес здійснює висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у тому числі понад 30 професорів та 140 доцентів. У структурі факультету функціонують 12 кафедр, комп’ютерні класи, навчальні лабораторії, бібліотека, їдальня. Після завершення бакалаврату студенти продовжують навчання у магістратурі та аспірантурі. Навчання здійснюється за такими спеціальностями: облік і оподаткування; фінанси, банківська справа та страхування; менеджмент (після 1-го курсу студенти можуть обирати 2 спеціалізації: «Менеджмент організацій і адміністрування» та «Інформаційні системи у менеджменті»); маркетинг; підприємництво, торгівля та біржова діяльність; економіка. Зокрема, студенти спеціальності «Облік і оподаткування» вивчають загальноекономічні, фінансові та облікові дисципліни. У навчанні використовують сучасні інформаційні технології обліку та аудиту. Випускники бакалаврату і магістратури працюють на підприємствах усіх форм власності, обіймають посади головних бухгалтерів, ревізорів, аудиторів, бухгалтерів-аналітиків, економістів. Студенти спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування» поглиблено вивчають державні та корпоративні фінанси, банківську справу, страхову діяльність, оподаткування, митну справу тощо. Факультет готує фінансистів, які працюють у різних сферах національної економіки, державних фінансових, податкових, митних органах, банках, інвестиційних та страхових компаніях. Студенти спеціальності «Менеджмент» вивчають економічні, управлінські дисципліни (інвестиційний менеджмент, фінансовий менеджмент, логістику, управління персоналом), дві іноземні мови. Вони обіймають різні посади: економіста, керівника відділу, директора з кадрових питань, фахівця зі збуту і матеріально-технічного постачання та інші. З 2008-го факультет розпочав підготовку бакалаврів і магістрів за спеціальністю «Маркетинг». Поглиблення ринкових відносин в Україні передбачає підготовку економістів, які розуміють механізми функціонування міжнародного та національного ринків, вивчення запитів і потреб споживачів, налагодження збутових комунікацій, організації гуртової та роздрібної торгівлі тощо. Студенти спеціальності «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» володіють широким обсягом знань щодо організації власного бізнесу, здатні аналізувати макро- і мікроекономічні процеси в ринковій економіці, розробляти прогнози розвитку та складати бізнес-плани підприємств, здійснювати маркетингові дослідження тощо. Випускники є успішними підприємцями й менеджерами. У межах спеціальності «Економіка» з першого курсу здійснюється підготовка фахівців за п’ятьма спеціалізаціями: «Міжнародна економіка», «Бізнес-економіка», «Економічна кібернетика», «Економічна аналітика та бізнес-статистика», «Економіка та правове регулювання в бізнесі». З 2005-го на факультеті запроваджено підготовку фахівців з «Міжнародної економіки». Студенти вивчають міжнародні фінанси, міжнародні стандарти обліку та аудиту, міжнародний маркетинг, економіку зарубіжних країн та інші дисципліни. З першого курсу викладання низки дисциплін здійснюється англійською мовою. Навчання за спеціалізацією «Міжнародна економіка» передбачає вивчення двох іноземних мов, що дає змогу випускникам успішно конкурувати на ринку праці. Економічний факультет готує на денному відділенні бакалаврів і магістрів за спеціалізацією «Бізнес-економіка». Студенти поглиблено вивчають англійську мову, усі дисципліни, пов’язані з організацією бізнесу, формуванням бізнес-середовища компанії. Вони працюють економістами в державних та приватних компаніях, органах державної влади тощо. Спеціалізацію «Економічна кібернетика» започатковано ще у 1966-ому. Студенти здобувають знання з економічних дисциплін, моделювання стратегії підприємств та прогнозування показників їхньої діяльності, дослідження ринку. Особливу увагу приділяють вивченню сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій, програмних засобів електронної комерції, баз даних тощо. На факультеті здійснюється підготовка фахівців з «Економічної аналітики та бізнес-статистики». Випускники можуть працювати в усіх сферах національної економіки, обіймати посади в органах державної статистики, державних фінансово-економічних установах, аналітичних підрозділах фінансових установ. Студенти вивчають й усі дисципліни з обліку і аудиту. Це дає їм змогу здобути працювати на посадах головного бухгалтера, ревізора, бухгалтера-аналітика, аудитора тощо. Підготовка фахівців за спеціалізацією «Економіка та правове регулювання в бізнесі» передбачає засвоєння студентами знань у галузях сучасної економіки і права. Випускники освітньої програми мають змогу обіймати посади економіста, економіста-аналітика у правоохоронних, митних органах, консультанта з фінансово-економічних питань, ревізора-інспектора у фіскальних органах. Студенти спеціалізації, починаючи з другого курсу, паралельно здобувати кваліфікацію «Бакалавр права», навчаючись на юридичному факультеті університету на заочній формі з перезарахуванням дисциплін з права. Наше завдання полягає у тому, щоб не лише підготувати висококваліфікованих фахівців з економіки, але бути добрими порадниками студенту від моменту його вступу аж до успішного працевлаштування. Найбільшою цінністю для нас є випускники, які реалізували себе у житті та професійній діяльності. Саме тому ми активно співпрацюємо з провідними компаніями такими, як: Avalon Inc., PwC, KPMG, KindGeek, SoftServe, Nexia DK, Tickets.UA, ПАТ «КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ», АТ «Ощадбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», Nestle Business Services Lviv та ін. Розвиваючи співпрацю між освітою, містом та бізнесом, економічний факультет неодноразово ініціював проведення цікавих проектів, орієнтованих на удосконалення практичних навиків студентів. Серед таких заходів варто згадати «Марафон стипендій», у якому взяли участь понад 100 студентів та 8 провідних компаній України. Саме «Марафон стипендій» дав можливість студентам отримати досвід комунікації з HR компаній та зрозуміти, на що треба звернути увагу при пошуку першого робочого місця. Міжнародні програми академічної мобільності Erasmus+ та стажування «Leopolis for Future» надають можливість студентам економічного факультету навчатися і стажуватися у провідних європейських університетах та компаніях, удосконалити мовні навики та отримати досвіді. Організація спільно з Національним банком України та Центральним банком Польщі Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих дослідників «Інтеграційні тренди в Європі та їх вплив на регіон», а також підписання Меморандуму про співпрацю ЛНУ ім. І. Франка з Національним банком України відкриває перед нашими студентами можливість проходити стажування у цих поважних державних фінансових інституціях. Попереду у нас багато планів та проектів. Наше майбутнє – за розумною та ініціативною молоддю, тому бажаємо Вам зробити правильний вибір і запрошуємо вступати на економічний факультет ЛНУ ім. І. Франка. Детальніше: м. Львів, проспект Свободи, 18 (032-239-41-68), edean@lnu.edu.ua.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.5213 / 4.57MB / SQL:{query_count}