Жінки, не терпіть!

Кожна третя українка бодай один раз ставала жертвою домашнього насильства. Як нове законодавство бореться з цією проблемою та куди звертатись потерпілим

Сміття з хати виносити негоже – так говорили про сімейні непорозуміння ще у недалекому минулому. І одна справа, якщо це стосувалось розподілу домашніх обов’язків, чи буденних непорозумінь, і зовсім інша, якщо йдеться про моральне приниження, побої… Роки минають, однак статистика надалі невтішна: щороку понад мільйон жінок зазнають фізичного та сексуального насильства, однак лише 15% постраждалих звертаються до правоохоронних органів. До слова, серед потерпілих від домашнього насильства лише 3-5% чоловіків, решта – жінки та діти.

Нове законодавство: які конкретні зрушення

Наприкінці 2017-го ВРУ ухвалила два законопроекти, що мають на меті вберегти українців від домашнього насильства. Зокрема, перший закон передбачає, що домашнє насильство кваліфікуватиметься як кримінальний злочин. Відтак каратиметься громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 5 років. Даний закон набуде чинності наприкінці 2018-го. А другий закон передбачає, що Нацполіція здобуде право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити за тим, щоби порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.
“Відколи в Україні діє нове законодавство наша організація працює, власне, над його імплементацією. Зокрема, проводимо тренінги для інспекторів Львівщини, на яких розповідаємо про особливості нового законодавства, про його можливості, а також про реалії. Бо статистика сумна: кожна третя жінка в Україні щонайменше один раз ставала жертвою домашнього насильства…”, – розповіла “Львівській Пошті” голова Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи” Любов Максимович.
З її слів, нове законодавство ефективніше, ніж те, що мали ще кілька років тому. Однак й воно має певні прогалини… “Україна не займається превентивною діяльністю у сфері домашнього насильства, немає притулків, дуже мало просвітницьких програм. Тобто громадські організації займаються цим питанням, щось робить держава, але цього недостатньо”, – каже Любов Максимович.

Де шукати дах над головою

Сьогодні у Львові діє Центр соціально-психологічної допомоги для осіб та сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах. Зокрема, там можуть поселитись особи, що стали жертвами домашнього насильства.
“Там живуть люди, які мають проблеми, і знаходяться під захистом держави. У закладі є 15 ліжко-місць, і людина може там знаходитись до 90 днів. Центр працює цілодобово. У разі виникнення складної життєвої ситуації, і необхідності потрапити у даний заклад, потрібно зателефонувати у будь-який центр соціальних служб або на гарячу лінію Львова. До слова, поліція та громадські організації знають про цей центр, і у випадку необхідності направляють туди людей, які стали жертвами домашнього насильства”, – розповів директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ярослав Бордіян.
Окрім цього керівництво Львівщини уже працює над відкриттям ще двох притулків для жертв домашнього насильства. “Уже маємо спонсорів, які профінансують ремонт у даних приміщеннях. Згідно з планом ці притулки мають відкрити уже до кінця цього року у Червонограді та Трускавці”, – розповіла начальник управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Уляна Дорош.

Поліція проти насильства!

З січня по травень 2018-го зафіксовано майже три тисячі випадків домашнього насильства на Львівщині. Зокрема, серед них 25 випадків, у яких діти були або постраждалими, або свідками. Станом на сьогодні на обліку за вчинення насильства у сім’ї перебуває 3249 осіб.
“Поліна” – це ПОЛІція проти НАсильства. В Україні її створили, аби захищати жінок та чоловіків від домашнього насильства. Поки що на Львівщині “Поліна” не працює. Попередньо планувалось, що до кінця 2018-го “Поліна” запрацює по усій Україні. Однак поки що процес призупинився, і конкретних зрушень у цьому напрямку немає”, – розповіла “Львівській Пошті” старший інспектор з особливих доручень Управління забезпечення прав людини Головного управління Нацполіції у Львівській області Оксана Санагурська.
“У “Поліні” працюють дільничні офіцери поліції, патрульні, а також слідчі та оперуповноважений, які одразу зможуть зафіксувати тілесні ушкодження. “Поліну” створили при патрульній поліції. Тобто є певний відділ, де працюють люди, які закріплені конкретно за лінією протидії домашньому насильству. Попри те, що “Поліна” не працює на Львівщині, діють мобільні бригади, до яких входять соціальні працівники та психологи. Вони надають допомогу не лише постраждалим, а й самому кривднику”, – каже Оксана Санагурська. З її слів, коли до поліції звертаються жертви домашнього насильства, то їх направляють безпосередньо до мобільних бригад. Також ці бригади працюють зі складними сім’ями, де домашнє насильство є звичним явищем. Львівська обласна мобільна бригада (вул. Митрополита Андрея, каб. 113) працює щосереди з 10.00 до 17.00. Детальніше за тел. 063 953 38 60.
Обов’язково! Жінка, яка страждає від домашнього насильства, має звернутись до поліції! Зателефонувавши на 102 та повідомивши про інцидент, виїдуть працівники патрульної поліції або прийде дільничний. Вони складуть протокол на кривдника, якого чекає притягнення до адміністративної відповідальності. У разі необхідності знімуть побої. Далі працівники поліції відкриють відповідні приписи, і проведуть профілактичні роботи з кривдником. У разі необхідності задіють обмежувальний припис. Згідно з яким працівник поліції обмежить кривдникові доступ до житла на 3-10 днів, незважаючи на право власності нерухомого майна.

Що є насильством?

Під термін домашнього насильства підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, вчинені між колишнім чи теперішнім подружжям або людьми, які живуть чи жили разом. Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати, навчатися, змушування до праці тощо.
Психологічне насильство включає словесні образи, погрози, переслідування, залякування та інші дії, які обмежують волю людини, побоювання людини за свою безпеку чи безпеку інших, які пошкодили психічне здоров’я чи призвели до емоційної невпевненості, нездатності захистити себе.
Сексуальне насильство – будь-які сексуальні дії, вчинені щодо повнолітнього чи дитини без її згоди, примушування до сексуальних актів з третьою особою та інші правопорушення щодо статевої свободи.


Любов Максимович,
голова Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи”:

– У маленьких містечках та селищах питання домашнього насильства у сім’ї досі залишається темою, яку не піднімають. Мовляв, це внутрішня проблема і її вдасться вирішити самотужки. Насправді це помилкове твердження. Доказом цього є не лише страждання жінки, а й погані наслідки для виховання дитини, які часто стають свідками насильства. Більшість дітей, які виростають в родині, де панувало насильство, згодом беруть за основу таку поведінку батька чи матері. Пам’ятайте: насильство породжує насильство! Тож вважаю, що необхідно працювати з кожною ОТГ, надавати юридичні послуги та психологічну допомогу безпосередньо на місцях, а також реалізовувати там програми подолання насильства. На щастя, за останніх кілька років довіра суспільства до поліції та громадських організацій зросла. Щодня до нас звертається не одна жінка. Відтак кожна людина, що стала жертвою насильства, може звернутись у центр “Жіночі перспективи” (м. Львів, просп. Червоної Калини, 36 або за тел. 067 674 07 70), і ми допоможемо. Зокрема, надамо безоплатні юридичні послуги та психологічну допомогу, а також підготуємо позивну заяву до суду, надамо підтримку адвокатів. Жертвам домашнього насильства нададуть допомогу і у центрах вторинної правової допомоги, які нині діють по усій Україні. Там люди можуть отримати юридичні консультації. У Львові діють центри вторинної правової допомоги на вул. Валова, 31, вул. Генерала Чупринки, 71, офіс 505, а також на вул. Винниченка, 30. Чимало таких діє у області та у інших українських містах (детальніше – тут).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7556 / 4.44MB / SQL:{query_count}