Замки Львівщини: побачити історію зблизька

Підгорецький замок вперше за майже 80 років відкрили для відвідувачів. Зараз там можна оглянути виставку «Історія забуття» та побачити як жили шляхтичі

фото: Марічка Ільїна, Олег Огородник (8)
Один із найкрасивіших європейських замків епохи пізнього ренесансу – Підгорецький замок – відчинив свої двері. До цього туристи могли потрапити лише у подвір’я замку і оглянути фасад будівлі та навколишні території. Тепер кожен може пройтися й чотирма внутрішніми залами: Китайським кабінетом, Золотою, Кармазиновою та Обідньою (з ХІХ ст. знаною як Лицарська) залами. У відреставрованих залах розмістили виставку «Історія забуття» – виставка репродукції картин з колекції Підгорецького замку. Раніше оригінали цих картин прикрашали стіни палацу. Ця експозиція буде постійною, і її доповнюватимуть новими експонатами. Куратори виставки стверджують, що це черговий крок до того, аби значна частина оригіналів повернулась на своє попереднє місце, де у минулих століттях на стінах замку не було вільного місця.
«Цей замок повернеться до повноцінного життя. Зараз Львівська галерея мистецтв ім. Б. Возницького разом із благодійним фондом «Підгорецький замок» і закордонними експертами з Англії, Австрії та Польщі працює над концепцією повернення. До цього часу нам вдалося привести до порядку внутрішні інтер’єри замку: вивезти гори сміття, побілити стіни, пофарбувати вікна, відчистити підлоги», – розповідає журналістам під час екскурсії Підгорецьким замком Оксана Козинкевич, завідувач відділу європейського мистецтва XIV – XVIII ст., голова наглядової ради благодійного фонду «Підгорецький замок».
Зараз у замку представлено більше п’яти десятків репродукцій картин. Роботи проводили коштом фонду, посольства США та благодійників. Обіцяють на досягнутому не зупинятися, бо є ще чим заповнити зали. Окрім того, збереглись монументальні портали і камін з чорного мармуру та архівні фотографії замку. До слова, в експозиції представлені копії полотен роботи Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників, якими славилася колекція.

Чотири із двох десятків

Підгорецький замок вважають гордістю «Золотої підкови». В його ансамбль входить триповерховий палац, костел, заїжджий двір і парк. До речі, саме Підгорецький палац виконував роль Версалю у радянському фільмі про трьох мушкетерів. Підгорецький комплекс охоплює площу 16 га, яку обслуговує 16 осіб (включно з охороною). Та штат кадрів планують збільшити, каже Світлана Мостова, завідувач відділу музею-заповідника «Підгорецький замок», і пригадує, в якому стані були внутрішні приміщення замку до того, як їх відкрили.
«Фактично розчищати кімнати замку ми почали ще з 1997-го, коли його передали Львівській галереї мистецтв, після того, як закрили санаторій для хворих на туберкульоз. Тоді зали направду були у жахливому стані, поділені на лікарняні палати. Пам’ятаю, коли вперше сюди зайшли, на коридорах малювали стрілки, щоб знати, як вийти на вулицю. Поки з 11 залів (на другому поверсі) відкрили чотири. Така ж кількість кімнат є і на третьому поверсі, де були театральна зала, родинні архіви. Це був більше приватний поверх», – зазначає у розмові «Львівській Пошті» Світлана Мостова.
Щодо візії подальшого розвитку пам’ятки архітектури співрозмовниця каже, що бачить його як великий туристичний центр із своєю інфраструктурою, а сам палац функціонуватиме як музей. Водночас вона констатує, що кількість туристів у Підгорецькому замку зросла. Найчастіше навідуються школярі з усієї України, а також туристи з Польщі, Білорусії та країн Балтії.
«Часто люди сюди повертаються за враженнями. Зараз вони подекуди перебувають в такому непорозумінні, бо тепер можуть не лише територією замку прогулятись, а й зайти всередину і відчути дух минулого. Отримуємо дуже схвальні відгуки», – веде далі Світлана Мостова.
Галина Романівна, вчитель української мови та літератури Куликівського НВК, приїхала з Радехівського району на екскурсію зі своїми учнями. Жінка часто подорожує, але сюди, каже, охоче повертається: «Дітям подобається подорожувати історичними місцями України. Зараз обрали маршрут замками «Золотої підкови». Підгорецький замок захоплює з першого погляду. Огляд внутрішніх залів додає ще більшого відчуття і усвідомлення подій минулого. Але водночас засмучує його зовнішній вигляд».
А от Валерій приїхав зі сім’єю (дружиною та двома дітьми) на екскурсію у Підгорецький маєток аж з Київської області, з міста Богуслава. Він тут вперше.
«За маршрутом, який самі собі склали, спочатку відвідали Краків, а тоді й Львів. Відвідуємо музеї і порівнюємо таким чином, як відбувалося історичне відновлення держав. В Польщі в музейну справу вкладаються значні кошти і там вони подекуди у кращому стані. Але ми в захваті від того, що побачили у нас. Нам є чим гордитись!», – каже він.
У найближчих планах, зі слів Оксани Козинкевич, провести у замку виставку фото з архівів національної бібліотеки у Вашингтоні – «Америка – 100 років».  Каже, колись була мрія запросити сюди Андріано Челентано (сміється. – «Львівська Пошта»). І хто його знає…

Чому не виставляють оригінали

Поки що Підгорецький замок не готовий до того, аби там розміщували оригінали картин – через температурно-вологісний режим та не таку потужну охорону, як, наприклад, в Олеському замку. Як тільки умови зміняться, співрозмовники сподіваються, що оригінали експонатів з Підгорецької збірки  повернуть сюди. Зараз оригінали зберігаються в Олеському замку та його фондосховищах, у Львівській галереї мистецтв і у Львівському історичному музеї.
«Перед тим як організувати цю виставку ми попросили дозволу у наших колег з Тарнівського музею, оскільки там зберігається велика частина творів, які раніше були тут. А взагалі живопис, який прикрашав стіни замку, фарфор, фаянс, годинники «розлетілись» по всьому світу. Цей польський музей пообіцяв нам, коли приведемо у відповідність замок, дадуть на якийсь час експонування деякі твори», – пояснює Оксана Козинкевич.

Дещо з історії

«В основу Підгорецької збірки закладено збірку Станіслава Конецпольського. Після того, як Олеський замок у 1720-их роках купив Станіслав Жевуський (а у 1728 році він помирає), цей замок він передає у спадок сину Северину, а Підгорецький – другому сину Вацлаву. Тобто одна родина розпоряджалася двома замками. Тож потужна збірка була в обох замках. Коли у 1775 році помирає Северин Жевуський, не залишивши по собі потомства, брат усю збірку перевозить у Підгірці. Тому Підгорецька збірка включає частину Підгорецького замку, – пригадує Борис Шенгера, завідувач музею-заповідника “Олеський замок”. – Далі доля збірки в Олеському замку складається так, що у 1867 році Вацлава Жевуського російський посол Репнін викрадає і вивозить у Калугу. І Підгорецька збірка практично залишається без власника. Сам замок виставляють на аукціон, речі продають. Потомки Жевуського розпорошену Підгорецьку збірку починають об’єднувати заново. Але думаю, порцеляну,  живопис з колекції було розпорошено по усій Європі. Тому маємо зараз неповну збірку. Далі у 1947 році частину збірки віддають Львівському історичному музею. Поміж тим, у ті часи тривали війни. Особливо збірку понищили радянські солдати Золочівського гарнізону у час Другої світової війни. За словами одного з науковців, військові не мали як дивитися фільм, приїхали у замок і повибивали ногами живопис з картин, а потім позшивали полотна і зробили екран, щоб показувати кіно солдатам. Старожили неохоче про це говорять. Але кажуть, що бачили, як енкаведисти вивезли три вантажівки цінних речей і затопили їх у болоті».
Він додає, що дуже багато речей з музеїв після Другої світової війни вивезли  росіяни у їхній архів державного Ермітажу. Вони були опечатані, і в часи Радянського Союзу наші науковці доступу до них практично не мали. В якому стані вони зараз – невідомо. У 1975 році музей-заповідник «Олеський замок» відкрили. З історичного музею ці артефакти передали туди.
«Думаю, усі артефакти, які в принципі є на Галичині, повернуться в Підгорецький замок. Один із кроків до цього – це виставлені репродукції картин, як натяк на те, що невдовзі там будуть оригінали», – вважає Борис Шенгера.
Зараз же в Олеському замку зберігається більше п’ятиста предметів. В основному відвідувачі можуть тут оглянути живопис, меблі, зброю. Як резюмує Борис Шенгера, Олеський замок – бренд розкручений. Його відвідує чимало глядачів. Зокрема, приїздить чимало іноземців. В останні три-чотири роки збільшилась кількість польських груп. Тоді як раніше через війну вони практично не приїжджали. Зараз за місяць нараховують 15-20 тис. відвідувачів.
Львів-Олесько-
Підгірці-Львів

Підгорецький замок 

Працює з 11.00 до 17.00. Вихідний день – понеділок. Ціна вхідного квитка на територію для дорослих та студентів – 30 грн, для дітей – 9 грн. Вхід на експозицію (у чотири зали) для студентів та дорослих – 30 грн, для дітей – 15 грн. Екскурсії: для дорослих – 150 грн, для студентів – 90 грн, для дітей – 30 грн.
Для окремих пільгових категорій у двох музеях передбачено безкоштовний вхід.

Олеський замок

Працює з 10.00 до 18.00. Вихідний день – понеділок. Ціна квитків: для дорослих – 45 грн, для учнів – 9 грн, для студентів – 30 грн. Вартість екскурсії: для дорослих – 150 грн, для учнів – 30 грн, для студентів – 90 грн.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8257 / 4.45MB / SQL:{query_count}