Перспективи для розвитку Карпат є!

У Трускавці завершився III Форум місцевого розвитку. Які проекти вдалось реалізувати за цей рік, які проблеми надалі залишаються невирішеними та як можна розвинути Карпатський регіон

фото: Діана Кормухіна
Краса та велич Українських Карпат зачаровує! Мальовничі гори, бурхливі ріки, полонини із отарами овець та мелодії гуцульської трембіти. Багатство ягід влітку і грибів восени. П’янкі пахощі трав, від яких голова йде обертом. Такий він – чудовий карпатський край із неймовірною енергетикою.
Та попри усю цю романтику, ми навіть не здогадуємось, як важко жити у гірському регіоні, якому часто приписують статус депресивного. Багатий на природні ресурси край насправді бідує, бо відірваний від світу: жителі гір щодня мусять миритися з відсутністю інфраструктури та каналізації, масовою вирубкою лісів та захаращеними річками.
У Трускавці відбувся III Форум місцевого розвитку, на якому представники парламенту, органів місцевого самоврядування та зарубіжні партнери обговорювали проблеми та перспективи розвитку Карпатського регіону. Чи є вже якісь конкретні напрацювання за три роки проведення Форуму та який подальший план дій, дізнавалась “Львівська Пошта”.

Планів було чимало, а чи є результати?

“У 2018-ому реалізуємо низку масштабних проектів і конкурсів. Одним із них є проект “Карпатська мережа регіонального розвитку” – переможець конкурсного відбору проектів регіонального розвитку. Його реалізовуватимуть за кошти, отримані від ЄС – 48 мільйонів гривень. Це здійснять Міністерство регіонального розвитку, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька облдержадміністрації та Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна”, – зазначив голова Львівської облради Олександр Ганущин.
За його словами, мета проекту – підвищення ефективності регіонального економічного розвитку в Карпатах завдяки використанню інструментів міжрегіональної співпраці.
Як писала “Львівська Пошта”, торік на II Форумі місцевого розвитку спікер ВРУ Андрій Парубій наголосив на тому, що 2018 рік спрямований на перехід від ідей до конкретних дій. Тож через рік “Львівська Пошта” у Трускавці запитала Андрія Парубія, які конкретні напрацювання вдалось зробити з часу попереднього Форуму, на що спікер ВРУ відповів: “Проект “Карпатська мережа регіонального розвитку” – це чудовий приклад роботи у напрямку розвитку регіону Карпат. І справа не лише у грошах, які нам виділив ЄС. Завдяки цій програмі зможемо освоїти механізм ефективного використання коштів, бо сьогодні основна проблема для України – невміле ведення фінансів. Тож завдяки цьому проекту уже декілька регіонів отримали фінансування, а Карпати – перший регіон в Україні, який отримав неоціненний досвід використання грошей. Окрім цього, за цей рік вклали чимало коштів в інфраструктуру, будівництво нових доріг у Карпатському регіоні. До слова, до кінця цього року продовжуватимемо у тому ж дусі”.
Зі слів Андрія Парубія, Карпатський регіон має величезний потенціал для розвитку. Щоб його реалізувати, необхідно зосередитися на реалізації інфраструктурних проектів, підтримці малого та середнього бізнесу, туризму тощо.
“Минулого року на II Форумі місцевого розвитку підписали програму обміну між Львівщиною і Луганщиною. На III Форумі уже звітуємо про перші результати цієї програми і про її подальше фінансування. Також ще на I Форумі презентували залізничний шлях Київ – Львів – Перемишль. Тоді в нас не вірили, а сьогодні попит на цей напрям лише зростає”, – розповіла парламентар Оксана Юринець.
“Ініціатива прикордонних областей до об’єднання сприяє формуванню в ЄС думки про Україну як країну можливостей, а не країну проблем. Тож уряд і надалі підтримуватиме велике макрорегіональне бачення, яке пропонує і просуває Польща. А також паралельно будемо підтримувати карпатські ініціативи”, – зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
“Сподіваюсь, що макрорегіональна стратегія розвитку Карпат може стати п’ятою стратегією такого типу в Європі. Ініціатива створення макрорегіональної стратегії має важливе значення з точки зору майбутнього, бо вона може стати знаковим інструментом інтеграції наших держав і регіонів Карпат, а також поштовхом для України на шляху до європейської інтеграції та економічного розвитку”, – наголосив міністр інвестицій та розвитку Республіки Польща Єжи Квєцінські.

Пріоритет – розвиток залізниці

Карпати – це величезний потенціал, який наразі є невикористаним, наголосив член правління Підкарпатського воєводства Республіки Польща Пьотр Пільх.
“Сьогодні кордон не об’єднує жителів Карпат. Він радше заважає усім вільно пересуватись. Тож бачимо сенс у розвитку залізничного сполучення. Тим паче, українські поїзди, які приїжджають до Перемишля, є повністю заповненими, бо люди не хочуть стояти у черзі на кордоні! А приїхати у Перемишль за півтори години, пересісти на регіональний польський потяг – це вихід для українців. Тож розвиток залізничної інфраструктури – це пріоритет як для українського, так і для польського уряду”, – зазначив Пьотр Пільх.
З його слів, не лише українці мріють без перешкод на кордоні подорожувати до Польщі, а там і до інших країн ЄС. Поляки також хочуть активно подорожувати в Україну. Тож на прикордонних пунктах пропуску потрібно активно розвивати пішохідний і велосипедний рух.

Кордон: нерви через черги

Сьогодні на Львівщині є всього лиш вісім автомобільних та шість залізничних переходів. Їхня загальна відстань 60-90 кілометрів. Хоча, до прикладу, напередодні вступу Польщі у ЄС кількість пунктів пропуску між Німеччиною та Польщею була у п’ять-сім разів більшою, аніж зараз між Україною та Польщею, а відстань між ними була близько 25-30 кілометрів, розповіла “Львівській Пошті” Оксана Юринець.
“Надалі залишається невирішеною проблема з чергами на українсько-польському кордоні, бо бракує пунктів пропуску. Щоб вирішити цю проблему, насамперед потрібно збільшити кількість пунктів пропуску. До слова, проведення Форумів місцевого розвитку дають можливість піднімати питання про невирішені проблеми. Звісно, маємо розуміти, що одразу вирішити усі проблеми, чи відремонтувати усі дороги не вдасться. Однак зуміємо у короткі терміни реалізувати культурні, освітні, туристичні проекти”, – каже Оксана Юринець.
Карпати – це можливість, тож головне завдання – якомога ефективніше використати географічне розташування та навчитись правильно господарювати на своїх територіях, каже вона. “Сьогодні Карпати об’єднують чотири області Західної України. Зокрема, Львівщина виступає певним двигуном у цьому об’єднанні. Однак усі чотири області є рівноправними партнерами”, – наголосила Оксана Юринець.

Українська підтримка Карпат

“Досвід успішної діяльності Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва надихнув нас на створення нового формату – Міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова, який зуміли реалізували два тижні тому у Києві. З цими країнами маємо спільні питання у сфері безпеки, адже три наші країни зазнали російської агресії і окупації частини території. Усі – від Балтії до Грузії – відчувають, що якщо Україна встоїть перед російською агресією, встоїть і Східна Європа!”, – наголосив Андрій Парубій.
З його слів, важливими на спільному шляху до ЄС є також питання розвитку економіки та інфраструктури. “Тож продовжуємо роботу над створенням спільного парламентського майданчика щодо реалізації Карпатської стратегії. Цій справі надзвичайно сприяють місцеві зв’язки між сусідніми територіями і громадами”, – розповів Андрій Парубій.
“Окрім міжнародного, успішно реалізуємо український проект підтримки Карпат, який жодним чином не суперечить міжнародним ініціативам, однак має суттєву перевагу – він може бути реалізований швидше, бо у парламенті є велика підтримка концепції розвитку Карпатського регіону. Певен, і Верховна Рада, і уряд, зобов’язані надалі відстоювати пропоновані проекти місцевих громад перед Європейською комісією для отримання додаткового фінансування!”, – наголосив він.

Підтримка Європейського союзу

Карпатський регіон – унікальний. Він знаходиться практично в центрі Європи, розтягується на півтори тисячі кілометрів та охоплює вісім держав, які, як і Україна, зацікавлені в його розвитку. Тож сьогодні Європейський Союз здійснює різносторонню підтримку реформ в Україні, розповів Олександр Ганущин.
“Вперше в історії Європейська комісія у фінансовій перспективі 2014 – 2020 років виділила більше коштів саме регіонам, а не державі. Передумовою підписання територіальних контрактів на реалізацію цих програм є наявність регіональних стратегій розвитку, які підтвердять конкурентоспроможність цього регіону. Тобто застосування принципу субсидіарності (відповідно до якого завдання повинні вирішуватись на найнижчому або віддаленому від центру рівні “Львівська Пошта”) забезпечить посилення ролі кожного регіону, ефективного та рівномірного використання коштів ЄС для зменшення диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів”, – наголосив Олександр Ганущин.
Тож у планах запустити проект, який оцінить доцільність застосування європейського досвіду щодо розвитку Карпатського регіону, каже він.
“Уже маємо приклади реалізації регіональної політики ЄС шляхом взаємодії між Європейською комісією та самими регіонами. Тож доцільно ініціювати розробку та впровадження пілотної програми для оцінки розвитку Карпат за європейським досвідом. За приклад взяти програму “Східна Польща”, що реалізується у п’яти прикордонних з Україною, Білоруссю та Росією воєводствах Польщі. До слова, ці території характеризуються низькими, у порівнянні з іншими регіонами ЄС, показниками соціально-економічного розвитку”, – каже Олександр Ганущин.
З його слів, бюджет цієї програми на 2014 – 2020 роки становить понад два мільйони євро. “Ці кошти передбачені на втілення нових проектів у підприємництві, а також транспортній і залізничній інфраструктурі. Такі проекти мають на меті підтримку регіонального розвитку кожного регіону та зменшення диспропорцій у показниках соціально-економічного розвитку”, – розповів Олександр Ганущин.
Львів-Трускавець-Львів

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7618 / 4.45MB / SQL:{query_count}