Карпати і амбіційна мета: перейняти досвід Альп і залучити гроші ЄС

У Трускавці триває III Форум місцевого розвитку, де обговорюють створення повноцінної стратегії розвитку регіону Карпати. А у Волосянці планують збудувати карпатський конгрес-центр, в якому хочуть проводити такі форуми

фото: прес-служба Львівської облради
У Польщі є Криниця, в Україні – курортний Трускавець. У польському місті з 1992 року відбувається економічний форум – його вважають найбільшим та найвідомішим заходом, де зустрічаються представники світу політики та бізнесу Центрально-Східної Європи. В українському ж Трускавці у ці дні триває Форум місцевого розвитку. Цього року вже втретє відбувається наймасштабніша подія Західної України. Подія, в організаторів якої дуже амбітні плани та задуми. Зокрема щодо розвитку перлини України – мальовничих Карпат.
Загалом українці мають за мету перейняти досвід Альп та залучити гроші Євросоюзу. Є бажання та амбіції, вже є певні напрацювання – будуть і хороші перспективи. Зелене світло і кінці тунелю є – Карпати таки мають шанс стати місцем найкращого відпочинку, розвитку ініціатив та проектів, зокрема й вирішення екологічних проблем. Ба більше, у серці Карпат – Волосянці планують збудувати карпатський конгрес-центр. Саме там згодом планують проводити такі форуми.
Нині ж III Форум місцевого розвитку у Трускавці – місце зустрічей, розмов, та домовленостей, конструктивних диспутів, обмін досвідом, місце генерацій ідей та ініціатив, це цікаві презентації. Третій форум – три дні, три блоки питань і понад 20 дискусій. Загалом понад 400 учасників з України та з-за кордону.
Три меседжі Форуму місцевого розвитку – розвиток Карпатського Єврорегіону, можливості для підтримки регіонального та місцевого розвитку (тут мова і про децентралізацію, мікропроекти, місцеві ініціативи та активність громад), схід і захід разом: регіональний вимір загальноукраїнської солідарності (зокрема мова про співпрацю Львівщини та Луганщини – освітянські та культурні обміни). Торік, нагадаємо, на Форумі місцевого розвитку на найвищому рівні обговорювали теми стратегічного розвитку Карпат, децентралізації та роботу органів місцевого самоврядування.
Карпатська мережа регіонального розвитку: на шляху до єдиної стратегії для Українських Карпат, посилення конкурентоспроможності гірських територій, розвиток туризму в Карпатах, вирішення проблеми екології Карпат, розвиток карпатської мережі, інструменти фінансування транскордонної співпраці та регіонального розвитку, розвиток транспортної інфраструктури, українсько-польська транскордонна співпраця після 2020 року: разом покращуємо якість життя мешканців прикордоння, перспективи міжрегіональної співпраці, зокрема Львівщини та Луганщини, для зміцнення загальноукраїнської солідарності в межах проекту “Змінимо країну разом”, соціальне підприємництво як рушій інноваційних суспільних змін, реформа місцевого самоврядування у регіональному вимірі, проекти місцевого розвитку як рушій активізації громад – саме ці теми піднімають під час форуму. Зокрема в п’ятницю центральною панельною дискусією дня  була – “Карпатська мережа регіонального розвитку: на шляху до єдиної стратегії для Українських Карпат”.
“Карпатський регіон ми спільно починаємо перетворювати із депресивного  регіону на територію, яка у найближчі роки  максимально розвиватиметься. І якщо на попередніх двох форумах ми окреслювали дорожню картку розвитку Карпат, то цього року стратегічно плануємо створення повноцінної стратегії розвитку регіону”, – наголошує Олександр Ганущин, голова Львівської облради, голова Правління Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”. – Найбільший прорив стосується напрямку розвитку Карпат. Місцевими бюджетами чотирьох областей вийшли на спільні карпатські проекти, зуміли переконати Міністерство регіонального розвитку та будівництва і маємо спільний великий проект, маємо добру синергію з польськими колегами щодо розвитку Карпат. Є великі сподівання на спільний пілотний проект чотирьох областей, який ми будемо просувати на рівні ЄС. Й продовжує: “Присутність у суботу на форумі міністра МЗС Павла Клімкіна – означає як просувати ідеї щодо розвитку Карпат на рівень ЄС, присутність спікера Андрія Парубія – як їх просувати на законодавчому рівні, віце-прем’єра з питань євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе – як працювати з Брюсселем”.
Щодо ще одного тематичного напрямку – форму схід і захід разом: регіональний вимір загальноукраїнської солідарності – то Олександр Ганущин зазначає: “Мета співпраці – подолання стереотипів спершу радянської, згодом російської пропаганди, що ми начебто в різних країнах живемо. Це не так! Міжрегіональна співпраця – це той клей, який може об’єднати країну і зробити її міцнішою. Ключовим є не просто поділитися співпрацею, але й щоб колеги з іншими областей аналогічно співпрацювали. Важливо, аби цей напрямок міжрегіональної співпраці ліг в основу державної політики, аби на це були державні документи і фінансування з державного бюджету”. 
Голова Львівської облради певен: залучених у процес об’єднання країни через міжрегіональну цивільну співпрацю, бажаючих долати стереотипи про нібито різні схід і захід України, – має стати більше.
“Більше міст, районів і ОТГ, зрештою і асоціацій мають взятися творити стійкі зв’язки між активними громадянами різних частин держави. Місця для подвигу є для всіх бажаючих. Повірте, навіть за тисячу і більше кілометрів не так вже й важко підтримувати партнерські зв’язки, головне тут, як і в будь-якій іншій справі – натхнення і політична воля”, – зауважив голова облради і запросив усіх присутніх взяти участь у наступній волонтерській/робочій поїздці на схід напередодні Дня Незалежності.
“Нашою співпрацею ми здатні підштовхнути державу до прийняття державної політики. Поки що це тема окремих ніш, де ми знайшли мову з окремими міністерствами. Дякую Міносвіти, що ми разом на цьому шляху. І тут я звертаюся до колег вже не лише із західних областей. Як тільки ми доведемо, що цей напрямок міжрегіонального співробітництва є не тільки системною справою Львівської і Луганської областей, а в процес залучені Полтава, Харків, Житомир, Чернівці, Ужгород –  ми просто примусимо уряд і перших осіб країни надати державну підтримку заходам з міжрегіональної співпраці у відповідних документах і в стрічках державного бюджету. І нам дуже важливо, щоб  ці процеси саме на державному рівні стали незворотними. Проблема, що понад 80% мешканців Луганщини, приміром, за життя не була за межами Луганщини така ж сама проблема як і боротьба з наслідками російської пропаганди. Те саме стосується донорів, що працюють в Україні. Ми дуже б хотіли, щоб їх довгострокові програми з підтримки сходу країни підтримували і заходи з міжрегіональної багаторівневої цивільної співпраці”, – каже Олександр Ганущин.
“Вважаю, що першочерговою має бути запитання,  як здійснювати реінтеграцію підконтрольної на сьогодні території Донеччини та Луганщини. І тут міжрегіональна, багаторівнева  співпраця є універсальним засобом, яка здатна за 5/7 років “втягнути” в неї тисячі тисяч навіть тих, хто спочатку не захоче цим займатися. Вибачте за пафос, але країну потрібно давно зшивати – через мільйони контактів, справ, підприємницьких ініціатив між громадянами різних частин нашої неньки. Усе у наших руках, панове”, – резюмував Олександр Ганущин.
У 2016 році керівництво Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації та Луганської обласної військово-цивільної адміністрації підписали угоду про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво.
Як наголосив під час свого виступу голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз, сьогодні ми народжуємо нову країну через рівень довіри дітей і вчителів. “Ми маємо народити, а не відродити нову Україну і нову її історію”, – зазначив він. “Дуже добре, що успішно втілюється проект “Змінимо Україну разом”. Вірю, що ми змінимо Україну, бо є плоди, зокрема мова про освітянські обміни. Діти та вчителі з Луганщини їдуть на Львівщину, і з Львівщини у Луганщину. Вони знають правду про області, вона на власні очі, як живуть люди, що їх цікавить і що їх болить, що їх тішить і які в них мрії. Такі обміни – це і розвінчання міфів, які були в людей з обох областей. Люди на власні очі бачать, якою є правда, яким є життя громадян на сході та заході країни. Це дуже важливо. Загалом це освітня, культурна та медійна співпраця. Ефект є, будемо продовжувати співпрацю, адже це дуже на часі”, – зазначає “Львівській Пошті” голова військово-цивільної адміністрації Луганщини Юрій Гарбуз. 
“Наша активність, коли захід України стає збірною точкою, де обговорюються власні ідеї та ініціативи щодо розвитку Карпат, а також йде обговорення та генеруються ідеї щодо місцевого розвитку, видається, що ми Київ істотно обганяємо в цьому питанні і дехто дивиться на наші ініціативи дещо насторожено. Та нам своє робить. Головне, аби наші ініціативи були в якість і все було зроблено задля розвитку”, – зазначає Олександр Ганущин.  – Щодо акцентів “схід і захід” разом, то як людина, яка як волонтер побувала не один раз на сході країни, бачу потребу долучатися до подолання наслідків війни, зокрема в душах людей. Це глобальна річ. Щодо Карпат, то я народжений на Закарпатті, і гори – це моя любов назавжди. Проблеми, які є в Карпатах, потрібно вирішувати комплексно і грунтовно. Маю доброго союзника – спікера ВРУ Андрія Парубія, який так само сильно любить Карпати, і добряче знає і розуміє, що потрібно Карпатам, аби був розвиток”.  
У свою чергу виконавчий директор Асоціації “Єврорегіон Карпати –Україна” Галина Литвин у розмові з “Львівською Поштою” наголосила, що амбітна мета форуму – збирати ще більше й більше учасників. Відтак, є потреба у потужному закладі, де б проводили такий захід і щоб він прирівнювався до того, що відбувається у польському місті Криниця. “Єврорегіон “Карпати – України” завдяки ініціативи областей виграв проект, який передбачає будівництво конгрес-центру у Сколівському районі – у Волосянці. Ми будемо будувати. З наступного року хочемо робити  Карпатський економічний форум – це ще один крок до нашої амбітної мети, аби ми стали топовим майданчиком для обговорення питань та проблем Карпат не лише  в Західній Україні, але й Центрально-Східній Європі”, – зазначає Галина Литвин. 
“Торік на форумі чотири керівники карпатських областей (Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької) акцентували, що вони створять новий механізм підтримки ініціатив карпатських громад. Так і є. Такого нема ніде в Україні, щоб чотири області долучилися фінансово і доручили нам, як організації, яка об’єднує органи місцевого самоврядування, провести конкурс і ми оголосили перелік проектів переможців. Це реальний результат. Від червня і до червня маємо кілька десятків проектів переможців. Цього року у на ще амбітніше завдання – якщо говоримо про Карпати, то ініціюємо пілотний проект ЄС для Єврорегіону Карпати. Себто, аби в Україну зайшли гроші ЄС. Аналогічно тому, як ЄС допомагає сусідній Польщі, – додає Галина Литвин. –  Наш сигнал до ЄС – ми ініціює та проводимо конкурси, то ви нам не дайте, а додайте нам. Допомагаючи Карпатам, які найближчі до Європи, ми вирішуємо спільні та актуальні проблеми. Ми маємо досвід втілення проектів, і він успішний, тому це може слугувати реалізацією проектів й надалі. Також наше завдання, переконати Міністерство регіонального розвитку України, що кошти на регіональний розвиток, себто на реалізацію проектів, потрібно виділяти не лише органам виконавчої влади, але й органам місцевого самоврядування. Щодо міжрегіональної співпраці, то Львівщина та Луганщина дуже тісно співпрацюють і є реальні результати цієї роботи, зокрема освітянські та культурні обміни. Кращою практики в межах України немає. Залишається  взяти цей зразок на всю Україну”.
Щодо розвитку Карпати, то на думку Галини Литвин, закритися в мушлі України неможливо, тому потрібно акцентувати на співпрацю з Європою, зокрема з ЄС. “Якщо зможемо внутрішньо-українські ініціативи пролобіювати і зацікавити ЄС, то це буде і підтримка нас Європою, і фінансування проектів. Якщо будемо робити помилки, то програмою і всі добрі починання натхненників зазнають фіаско. Так робити не варто, І так робити ми не будемо. Вірю, що нам все вдасться! Тим паче, разом з нами багато однодумців. І хто стукає – тому відчиняють! Певна: гарні ініціативи задля розвитку Карпат, зокрема туризму, доступності, хорошої інфраструктури, розвитку бізнесу у цих краях, матимуть продовження”.
“2020 рік – орієнтир для перспектив українсько-польської транскордонної співпраці. Бо саме тоді перезавантажити більшість європейських програм з фінансування проектів “транскордонки” (серед них і Польща-Україна-Білорусь), визначатимуться фінансові перспективи. Вже зараз очевидно, що бюджетів не вистачає, бо потреби по проектах перевищують можливості подекуди в десятки разів. Звідси вимальовується одне із завдань – робота над збільшенням фінансової підтримки. З іншого боку, не менш важливо мати спроможність освоїти кошти і нести відповідальність за недоведення того чи іншого проекту до провалу”, – каже парламентар Оксана Юринець.
“Форум місцевого розвитку – є дуже потрібний і на часі. Адже тут великий акцент на місцеве самоврядування, розвиток та важливість активності громад. Спілкування, коли є чимало питань у громад, є дуже важливе. Важливим є і обмін досвідом між районами та областями. Важливим є те, що учасників щороку стає все більше, зокрема і за кордону. Це говорить про важливість заходу. Говоримо на форумі про програми та проекти, адже це залучення коштів. Сьогодні важливо вміти залучити кошт у свій район задля його розвитку. Саме такий форум нам показує, де і звідки можна взяти кошти. Найголовніше, що громади та сільські голови зрозуміли: під лежачий камінь вода не тече! Кажу і про конкурс мікропроектів, який фінансує обласний бюджеті, про секторальну підтримку за рахунок ЄС. До речі, ми єдині в області, хто має конкурс мікропроектів нашого району. Проекти та їх реалізація дуже потрібні громадам! Ініціативи людей та їх активна участь у проектах – це та іскорка, яка зараз так важлива. Мова про утеплення шкіл, ремонт та зведення дитячих майданчиків”, – зазначає голова Пустомитівської райради Галина Гичка. 
“Україні сьогодні дуже важливий досвід європейської спільноти для територіальних громад. Нам важливо, як вони ставали на ноги, як себе реалізовували і який шлях проходили. У 2019-ому ЄС планує виділяти чимало грантових програм для України. Відтак маємо бути активними і багато працювати. Нарешті ми дочекалися. Втім, чи ми готові до цього. Нам потрібно вчитися правильно писати проекти задля того, аби виграти гранти ЄС”, – зазначає “Львівській Пошті” віце-президент Міжнародної торгової палати Тарас Демкура, який приїхав до Львова з Тернополя. – Форум у Трускавці є дуже гарним майданчиком для знайомств, спілкування та дискусій. Найлегше сидіти вдома і казати, що все пропало і все зле… Зараз не час сидіти вдома – зараз потрібно бути активним, ініціативним та наполегливим. Це стосується і бізнесу, і територіальних громад. Хто стукає – тому відчиняють!”
Принагідно голова Львівської облради резюмує: коефіцієнт корисної дії форуму є високий і він дякую бізнесу, як великому, так і малому, що підтримав захід. “Нині ж 80% витрат за форум профінансував бізнес. Ми переконали бізнес зробити площадку для тих небайдужих до цих трьох тем – розвиток Карпатського Єврорегіону, можливості для підтримки регіонального та місцевого розвитку та схід і захід разом. І бізнес погодився, за що йому вдячний”, – каже Олександр Ганущин.
Львів-Трускавець-Львів


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0478 / 4.54MB / SQL:{query_count}