Ще більше затишних та освітлених місць відпочинку

Добірка п’яти громадських місць, які планують змінити найближчим часом у Львові

В останні п’ять років у місті дуже активно реалізовують урбаністичні амбіції. Беруться за невеликі провулки і центральні площі. Їх переоблаштовують, реконструюють, доповнюють оновленим покриттям, новенькими лавочками, ліхтарями та зеленими деревцями. А також цікавими арт-об’єктами. Серед найбільш вдалих проектів, якими пишаються у місті, співрозмовники “Львівської Пошти” називають площу Митну, яку торік презентували після реконструкції, та площу Святого Юра, де ще досі у сквері тривають роботи з облаштування дитячого майданчика.
Торік ішлося, що у місті Лева реалізовано 30 громадських просторів у всіх районах Львова. Відтак досягнули мети, щоб у місті за 15-20 хвилин ходьби кожен міг дійти до такого пішохідного місця. Та на цьому не зупиняються. Є ще низка інших територій, де цього року або ж у 2019-ому з’являться оновлені громадські простори.


Простір біля палацу імені Хоткевича

Сучасний громадський простір планують облаштувати поблизу Палацу культури ім. Гната Хоткевича (вул. Кушевича, 1). Для мешканців Підзамча презентують два варіанти облаштування площі. Як розповіла нашому виданню директор Палацу культури ім. Гната Хоткевича Оксана Гузь, із двох запропонованих проектів наразі жоден не підходить.
“Один із проектів розробила організація UrbanІdeas, інший – один із студентів НУ “Львівська політехніка”, який захищав по цьому проекту дипломну роботу. Але нас не задовольняє жоден із них. Обов’язково проводитимемо громадське слухання і шукатимемо спільне рішення. Багато хто хоче, аби площа була повністю пішохідною. Ми за те, але повинен бути й технічний заїзд у задній двір для спеціалізованого транспорту (сміттєвоз, пожежний автомобіль)”, – каже Оксана Гузь.
Співрозмовниця пригадує, чому власне вирішили оновити цей простір перед палацом: “Маємо проблему із каналізацією. Коли починатимемо роботи, доведеться каналізаційний колодязь із приміщення винести назовні, а відтак площу перед палацом розкопуватимуть для проведення капітальних ремонтних робіт. Відповідно  було б добре оновити її загалом”.
Як вирішать питання з каналізацією, замовлятимуть проектно-кошторисну документацію на проведення робіт на площі. Тому термінів початку робіт не називають.
За баченням автора одного із проектів Ольги Криворучко, це мав би  бути багатофункціональний простір, де можна відпочити та провести культурний захід.
“У плані проекту передбачається облаштування багатьох зручних місць для сидіння та відпочинку, а також амфітеатральних сходів, де можна буде проводити концерти. Дворик палацу можна було б зробити більш затіненим, а пішохідну частину вулиці Кушевича біля палацу – частиною громадського простору”, – зазначає архітекторка, співзасновниця організації UrbanIdeas Ольга Криворучко.

У другому проекті студента НУ “Львівська політехніка” передбачено облаштування паркомісць та зелених зон, пише tvoemisto.tv. Крім цього, з боку залізничних колій пропонують встановити шумовий екран та місця для відпочинку. Таким чином оновлений простір має привернути до індустріального району Підзамче більше уваги.
Зараз же, зі слів Оксани Гузь, площа як транзитна зона, де ненадовго скупчуються містяни. Зокрема, вільний час в перервах між навчанням  проводять студенти філії Київського національного університету культури і мистецтв, а також батьки, які приводять своїх дітей на гуртки у палац ім. Хоткевича.


Замість ровів – фонтани під Глинянською брамою

Управління охорони історичного середовища ЛМР замовило проект щодо впорядкування території – облаштування громадського простору перед Глинянською брамою (територія комплексу бернардинського монастиря). Після виготовлення робочого проекту, проходження експертизи та за наявності фінансування, роботи можуть розпочати ще у цьому році. “Уже напрацьовуємо робочий проект. Проектом передбачено облаштувати плесо води в рові, яка має рухатися, збільшити кількість лавочок та освітити і озеленити територію. Відтак матимемо у місті дещо нетиповий такий собі фонтан. Також забезпечимо  доступ для людей з обмеженими можливостями”, – зазначає Ольга Криворучко.
У яку суму обійдеться така ініціатива ще не підрахували. Але співрозмовниця додає, що оновлення простору можна розділити на два етапи – спочатку підведуть комунікації, а тоді й фонтан запустять і облаштують благоустрій. За кошти підприємців нещодавно там  відреставрувати дерев’яний місток, який веде з Глинянської брами до площі Митної. Додамо, простір біля Глинянської брами реконструювали ще у 70-их роках минулого століття. Тоді за задумом архітекторів тут облаштували рови, які мали б бути наповнені водою. Але сьогодні тут назбирується лише дощова вода і подекуди сміття.


Культове місце на площі Гасина

Ще у 2015-ому провели конкурс і обрали переможця  найкращого проекту з облаштування площі О. Гасина. Але відтоді ніяких практичних робіт не починали. Тоді як  у міській раді сподіваються, що цього року таки зможуть почати облаштовувати на площі О. Гасина (біля бібліотеки ім. В. Стефаника, на перетині вулиць Коперника та Стефаника) відкритий громадський простір “Місце щасливих людей”. За задумом, це буде одне з культових місць, яких в Україні дуже мало. Відтак увіковічнять пам’ять про фронтмена гурту “Скрябін” Андрія Кузьменка.
“Уже порахований бюджет. Але є конфлікти із експертизою, бо за проектом є дуже багато складних декоративних елементів, які не вкладаються у державні розрахунки. Конкретні підрядники пропонують свою ціну, але експертизу це не влаштовує. Відтак їх прораховуємо на такому експериментальному рівні. Бюджет виконання робіт по усій площі складає 31 млн гривень. Дорого, але йдеться не просто про замощення площі плиткою… Чимало буде арт-об’єктів. Та знаю, що організатори ювілейного концерту гурту “Скрябін” попередньо пообіцяли, що частину грошей віддадуть на цю площу”, – каже Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова.
З його слів, якщо вдасться “добити” експертизу, то теоретично восени можуть почати роботи.
Як писала “Львівська Пошта”, за проектом-переможцем дніпровського дизайнера, лауреата всесвітньовідомої дизайн-премії Red Dot Design Singapore Валерія Кузнєцова, простір охоплюватиме кілька груп та зон, які виконуватимуть різні функції. У планах облаштувати сцену (імпровізоване місце для музикантів, обговорень, відкритих лекцій), окрему групу лавок, водні арт-об’єкти “Течії”, пішохідну зону. Буде й зона схилу, оснащена місцями для сидінь, зона огородження побутових відходів, зона паркування велосипедів та зона арт-об’єкта “Нерв”, який слугуватиме як устаткування для виставок. А також буде група арт-об’єктів з дерева та металу, які символізуватимуть діяльність Андрія Кузьменка. Окремо підсвітять дерева і мистецькі об’єкти та розмістять світильники всередині крамничок.


Простір чи заправка на вул. Героїв УПА та Кульпарківській?

Ще взимку ЗМІ поширили новину, що на розі вулиць Кульпарківської та Героїв УПА замість зруйнованого водосховища колишнього “Кінескопу”, планують звести нову АЗС, особливістю якої має бути відсутність будь-якого персоналу. Про це йдеться у розробленому детальному плані цієї території, який оприлюднила міська рада. На цій території планують демонтувати чашу фонтану та встановити холодну міні-АЗС (без обслуговуючого персоналу) у формі пам’ятника з логотипом компанії “ОККО”. На холодних АЗС немає операторів, а водії самостійно заправляють свої авто. Система має автоматично визначати, який пістолет зайнятий та обсяг палива, а клієнт розраховується за нього через платіжний термінал. Окрім АЗС на цій території також передбачена станція зарядки електромобілів. За планом можливі зміни у дорожньо-транспортному русі.
Але… Громадські активісти та мешканці виступили проти будівництва холодної АЗС на території скверу і минулого тижня встановили на цьому місті пам’ятний знак на честь Героїв Юнаків ОУН та Юнацтва УПА.
“Думаємо, що на цій ділянці потрібно зберегти сквер. Щоб його зберегти, запропонували встановити там пам’ятний знак. Це логічне завершення вулиці Героїв УПА. Тим паче поряд є дві школи. Попередньо провели громадське слухання, зібрали підписи – підписалось близько тисячі мешканців із прилеглих вулиць. Скерували на ім’я міського голови Андрія Садового лист-пропозицію про встановлення там пам’ятника. Але їх не взяли до уваги. Після чого ще раз надіслали свої пропозиції і бачення щодо облаштування цього скверу. Побачимо чи їх врахують. Та додам, що минулого тижня було засідання містобудівної ради, де затвердили ідею із заправкою. Наступне рішення – за міськвиконкомом”, – пояснює голова Львівської міської організації партії “Народний Рух України” Ігор Мартинюк.
Міській раді позиція мешканців відома. Та, зі слів Юліана Чаплінського, як архітектор-практик він на стороні того, щоб будь-який новий проект покращував нерухомість міської чи приватної власності у середовищі: “Сучасні заправки без персоналу – це ті речі, які я часто бачу у Європі – вмонтовані в забудову чи навіть житлові будинки. Технології надто пішли вперед. В уяві наших пересічних людей це виглядає дещо незрозумілим, тому проект детального плану насправді мав багато змін. Зараз, як на мене, потрібно донести людям плюси такого проекту. Мешканці можуть отримати і заправку, і впорядковану навколо зону. Та я не хочу бути адвокатом якихось сторін. Очікуємо рішення міськвиконкому. Яким воно буде, важко сказати”.


Площа Галицька з місцями для квітникарів

Планують реконструювати й частину Галицької площі – між Соборною площею та вулицею Князя Романа. Розробкою концепції займалися активісти UrbanІdeas. Візуалізація передбачає, що з площі мали б прибрати кіоски, збільшити вільний простір біля зупинки громадського транспорту і біля переходів, зробити  нове освітлення.
“На цій ділянці цього року виконуватимуть першу частину робіт – фонтан реконструюють і навколо нього замінять замощення. А ремонт всієї площі є в планах, але невизначені терміни. Бо ще нема фінансування. Нема й робочого детального проекту. Будівельний кошторис на етапі експертизи, потім за планом процедура тендеру і реалізації. Є лише концепція змін та візуалізація, – веде далі Ольга Криворучко. – За концепцією кардинально вигляд площі не змінюватиметься. Зелені зони постарались залишити такими ж. Хіба що додамо багато нових дерев, бо теперішні в поганому стані – або дуже старі, або знищені обрізкою. Ще врахували інтереси людей, які неподалік торгують квітами. Окрім того там, за кам’яним муром, є будинок, який належить університету Івана Франка, – хочемо залишити туди заїзд”. Та очевидно цих робіт цього року там не починатимуть.
Як резюмує Ольга Криворучко, роботи по облаштуванню таких просторів у місті ще чимало. Бо, каже, була перерва у десятки років, коли насправді окрім тротуарів нічого не ремонтували та не оновлювали.


Фото: Олег Огородник, UrbanІdeas, ДП ДІПМ Містопроект

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.5531 / 4.48MB / SQL:{query_count}