Рік з “безвізом”

Понад півмільйона українців скористались безвізовим режимом. У той час як за останній рік виготовили п’ять мільйонів біометричних паспортів. Куди найчастіше подорожують, які пункти пропуску найпопулярніші та що заважає нашим громадянам активніше мандрувати

Торік 11 червня Україною пролетіла новина про те, що подорожувати тепер можна лише з біометричним.  Щастю не було меж, адже позаду залишились уся бюрократична тяганина із документами на візу, нерви та додаткові візові витрати. Все це вже як рік не потрібне, а для того, щоб відвідати друзів десь у Дрездені, родичів у Варшаві чи просто прогулятись Прагою, достатньо мати лише біометричний паспорт, заброньований номер у готелі чи запрошення від рідних. Ну і трохи грошей. Нагадаємо, що сьогодні Україна має безвізовий режим з країнами Євросоюзу та Шенгенської зони.
Найбільше зросла кількість подорожуючих на польських та угорських пунктах пропуску
Втім, чи справді українці стали активніше подорожувати після впровадження безвізового режиму? Зрештою, куди їздять наші громадяни та чи задоволені можливостями перетину кордону за спрощеною системою?
“За останній рік по біометричному паспорту перетнула кордони п’яти країн. У деяких країнах – Польщі та Угорщині – встигла побувати двічі. Раніше мала досвід їздити за кордон із візою, тому маю з чим порівняти. Звісно, безвізовий режим є дуже зручним для туристів. По-перше, менше тяганини із документами, чергами у візові центри. По-друге, це економія коштів: один раз заплатив за біометричний, і все – їздиш, скільки завгодно. По-третє, менше часу доводиться простоювати на кордоні, не потрібно ставити відбитки пальців тощо. Словом, це зручно”, – запевняє львів’янка Олена.

Півмільйона по “безвізу”

З початку введення безвізового режиму кордон країн Європейського Союзу  перетнули майже 20,3 мільйона громадян, з яких 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами та понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізового режиму, з них 36% – це пасажири авіаційних пунктів пропуску.
Певний “ажіотаж” серед бажаючих безперешкодно подорожувати спостерігався у перші місяці дії “безвізу” – в середньому прикордонники оформляли до 90 тисяч українців за місяць. У листопаді минулого року цей показник становив вже 32,5 тисячі осіб. З настанням літа, тобто періоду активних відпусток та мандрівок, очікується знову збільшення пасажиропотоку.
Серед українців стали більш популярні авіаційні пункти пропуску
Загалом своєрідним “вікном до Європи” для України й надалі залишається Польща. Саме через неї до країн ЄС потрапляє переважна кількість українців. Найменший потік мандрівників з України до країн ЄС проходить через словацький кордон, інформує Державна прикордонна служба України.
“Черги у пунктах пропуску мають періодичний характер і пов’язані зі святами, періодом відпусток, масовими міжнародними заходами, а також сезонними роботами за кордоном та малим прикордонним рухом. Крім того, останнім часом на кордоні з ЄС черги утворюються з вини власників авто на “євробляхах” і так званих пересічників, які упродовж доби можуть по декілька разів перетинати кордон. У взаємодії з європейськими колегами Держприкордонслужба намагається оперативно реагувати на такі ситуації”, – мовиться у повідомленні Держприкордонслужби.

За кордон без нервів та відбитків

Процес перетину державного кордону для українців і справді став значно простішим та комфортнішим. Адже для безвізової подорожі необхідно лише мати медичну страховку, зворотні квитки та за необхідності підтвердити місце проживання у європейській країні й наявність певної суми коштів. Втім, далеко не у всіх випадках у вас спитають про достатню суму грошей чи заброньовані квитки.
“Коли перетинала кордон з Польщею, мене спитали лише, куди їду. Відповіла, що на один день за покупками у Перемишль. На цьому все. Хоч я і готувала показувати готівку чи достатню суму на банківській картці. Друзів моїх і зовсім нічого не запитували”, – розповідає Олена.
Станом на зараз поліграфкомбінат в день виготовляє до 20 тисяч біометричних паспортів
Водночас вона додає, якщо подорожуєте у складі туристичної групи, то прикордонники можуть нічого у вас не запитувати.
“Вам не обов’язково мати із собою готівку чи показувати на кордоні ваші заброньовані квитки у готелі. Зрозуміло, що ви їдете на відпочинок туристичним автобусом, тому тут питань до вас не виникатиме”, – наголошує співрозмовниця.
Однак все-таки варто пам’ятати, що із собою краще мати докази, чому ви їдете за кордон: заброньований номер у готелі, квитки на зворотну дорогу, достатньо готівки, запрошення від родичів чи друзів тощо. Так і вам буде спокійніше, і прикордонники не матимуть підстав відмовити у перетині кордону.

Кому і чому відмовляють у перетині кордону?

Начальник сектору з питань взаємодії із ЗМІ Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Володимир Шеремет повідомив: “Спостерігаємо зростання кількості подорожуючих на польських та угорських пунктах пропуску. Загалом збільшення по всіх ділянках із країнами ЄС на близько 5%. Збільшується пасажиро-транспортний потік. Однак найбільше збільшення на авіаційних пунктах пропуску”.
З його слів, причиною цього є спрощення процедури перетину кордону.
“Навіть ті, хто раніше з якихось причин не бував за кордоном, сьогодні все частіше перетинають кордон. Тому, безвізовий режим себе однозначно виправдав”, – зазначає Володимир Шеремет.
Від січня 2015-го видали  8,8 мільйонів біометричних паспортів
На думку співрозмовника, для того, щоб українці ще активніше подорожували, потрібно збільшити кількість пунктів пропуску та зменшити черги на кордоні.
“Одним із першочергових завдань сьогодні повинно бути будівництво нових пунктів пропуску із необхідною   технікою для перевірки біометричних документів. За європейськими нормами відстань між пунктами пропуску повинна дорівнювати не більше 25 км”, – каже він.
Зі слів Володимира Шеремета, найчастіше прикордонники відмовляють у перетині кордону через перевищення термінів перебування у країнах ЄС.
“Ще однією причиною є неаргументована мета поїздки – людина не може пояснити, чому їде в ту чи іншу країну. Найчастіше мовиться про випадки, коли люди їдуть на заробітки і намагаються цей факт приховати від прикордонної служби. Відсутність потрібної суми коштів також є причиною для відмови у перетині кордону”, – розповів Володимир Шеремет.

“Безвіз” є, біометричний – в дорозі

У той час, як значна частина українців встигла за останній рік з біометричним паспортом побувати у кількох країнах, про такі подорожі й надалі мріють ті, хто не виробив документ до “біометричного ажіотажу”. “Львівська Пошта” неодноразово писала про черги за “біометрикою”. Відколи в Україні серйозно заговорили про безвізовий режим (мовиться про середину  весни 2017-го), населення масово подалось оформляти біометричні паспорти. Почався такий ажіотаж, що документи просто не встигали друкувати. Людям доводилось чекати на свій паспорт інколи і більше трьох місяців. Термінові документи виробляли за місяць-півтора. Минув рік, але чи вщух ажіотаж із виготовленням паспортів?
“Подала на біометричний паспорт на початку квітня цього року. Зараз середина червня, але документа ще досі не отримала. Наголошу, що виробляю паспорт за звичною, нетерміновою процедурою. Щоправда, у міграційній службі мене попередили, що доведеться чекати близько трьох місяців”, – розповідає “Львівській Пошті” жителька Львівщини Марія.
Речник Державної міграційної служби України Сергій Гунько повідомив:
“До впровадження “безвізу” в день виготовляли по 7-8 тисяч документів. Після впровадження “безвізу” ця цифра зросла до 28 тисяч на день. Тобто впровадження безвізового режиму у майже чотири рази збільшило навантаження на пукти прийому та виготовлення документів. Це і стало причиною таких суттєвих затримок. Станом на сьогодні Поліграфкомбінат у день виготовляє до 20 тисяч паспортів. Попит залишається підвищеним, а тому черги не зникли до кінця. Хоча в порівнянні з літом минулого року – ситуація набагато краща. Продовжуємо працювати над тим, щоб повернути цю процедуру у звичний режим. Щодня відкривають по Україні ЦНАПи, які забирають навантаження із територіальних відділень міграційної служби. Відповідно стає доступнішим сам процес подання документів”, – повідомив Сергій Гунько.
З його слів, електронну чергу на подання документів запустили вже у більшій половині підрозділів. Щодня до електронної черги долучають по одному підрозділу.
“У січні також ввели в експлуатацію додаткове обладнання на поліграфкомбінаті, який друкує документи. Від цього часу спостерігаємо набагато кращу тенденцію щодо термінів виготовлення біометричних паспортів. Черги зменшують на персоналізацію, а також поступово на друк. Але затримки  не зникли, тому без паспорта на руках не плануйте поїздки”,  – повідомив Сергій Гунько.
Принагідно речник ДМС додав, що з моменту впровадження “безвізу” – 11 червня – оформили більше 5 мільйонів біометричних паспортів.
 “Від січня 2015 року, коли вперше запустили виготовлення біометричних документів –  8, 8 мільйона паспортів. Бачимо, що більше половини усіх паспортів оформили власне за останні 12 місяців”, – повідомив Сергій Гунько.

Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, професор, доктор економічних наук:
– Впровадження безвізового режиму – це, напевно, чи не найбільший крок у міжнародній діяльності українського уряду. Це те, що люди справді могли відчути і перевірити особисто. Пригадуємо, що переважна більшість українців все-таки сприйняла цю новину як щось позитивне. Зрештою, за останній рік величезна кількість людей, яка раніше не їздила за кордон і мала проблеми з візами, нарешті змогла побувати в інших країнах. Це дуже важливо! Але все-таки треба визнати той факт, що поїздка до Відня на каву – це не сценарій для українців. Адже новину про безвізовий режим переважна більшість сприйняла як можливість поїхати на місяць-два за кордон, щоб підзаробити грошей. Такою є наша об’єктивна реальність… Надання безвізового режиму для України надзвичайно вплинуло і на Європу. Сьогодні українці вже не так активно їдуть на роботу у сусідню Польщу, натомість більше цікавляться ринками праці Німеччини, Нідерландів, Англії тощо. Питома вага тих українців, які їдуть по біометричних паспортах на відпочинок, не є настільки великою, якби цього хотілось. І причиною цього є насамперед низький рівень доходів населення. Адже сьогодні далеко не кожна сім’я може дозволити собі поїхати на відпочинок за тисячу доларів чи на каву до Відня за меншу, але часто непосильну суму. Бідність і ще раз бідність є причиною того, що безвізовий режим не є можливістю для поїздок лише на відпочинок за кордон. З іншого боку, Європа виграла в тому сенсі, що після відкриття кордонів для українців, вона побачила більшу кількість бажаючих працювати. І сьогодні в Європу починають виїжджати українські фахівці із абсолютно усіх сфер. За даними соцопитування, яке минулими місяцями проводили у Євросоюзі, українці зайняли перші місця за рівнем фаховості не лише як робітники, а й як інженери, викладачі тощо. І така ситуація не лише у Польщі – погоджується із такою думкою також Франція, Німеччина. Сьогодні на українців починають дивитись трохи по-іншому, ніж це було раніше. Водночас для української економіки це дещо гірша ситуація. Позаяк, якщо людина на літні місяці поїде на три місяці працювати до фермера десь у Нідерланди, то вона навряд чи повернеться на роботу в Україну. Відкриття кордонів мотивувало українців шукати можливостей для життя та розвитку за кордоном. І найгірше, що більша частина бажаючих – молодь. І такі тенденції можуть боляче вдарити по нашій економіці. Завдяки безвізу молоді люди їдуть на кілька днів-тижнів за кордон, приглядаються до тамтешнього життя, до тамтешньої роботи, і поступово починають розглядати для себе варіант переїзду у ту чи іншу країну. Я також виробив біометричний паспорт. Звичайно, зручність такого документa полягає насамперед у тому, що не потрібно постійно виробляти візу. З іншого боку, на 70% менше часу займає термін перевірки цих документів. Водночас біометричний паспорт залишається тим документом, у якому потрібно ставити відмітки, а тому люди, які часто перетинають межі країни, за два роки будуть змушені виробляти нову книжку.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7319 / 4.5MB / SQL:{query_count}