Новий спорткомплекс – майбутня “кузня” чемпіонів

На будівництво спортивного комплексу на Сихові з держбюджету виділили 27 млн гривень. Як виглядатиме найбільша в Україні арена та чи справді місту потрібен такий проект на сотні мільйонів гривень

Ще цього року у місті можуть почати будівництво нового сучасного спорткомплексу. На проспекті Червоної Калини (на території між торговим центром “ВАМ”, ТЦ “Інтерсіті” і парком ім. Папи Римського Івана Павла ІІ) уже виділено ділянку під цей проект. Кажуть, що цей об’єкт може стати зразковим не тільки для Львова, а й для України загалом. У 2017-ому, було проведено Всеукраїнський архітектурний конкурс на кращу проектну пропозицію спортивного комплексу на Сихові. Будувати об’єкт вирішили за авторським проектом ТАМ “Кудін” – Віктора Кудіна, Ольги Рябової, Михайла Карнаухова та Надії Бесараб. За умовами конкурсу переможцям передбачена грошова винагорода у розмірі 90 тис. грн та реалізація проекту. Загалом у конкурсі було представлено вісім робіт: дві роботи з Вінниці, дві з Києва, решта – зі Львова. Перше місце власне за київською командою, а друге і третє – за львів’янами. До слова, команда Віктора Кудіна також виграла конкурс на будівництво нового міського архіву.

Чотири трансформовані зали, басейн та лижний спуск

Загальна площа проектованої території складає 1,87 га. Архітектор Віктор Кудін, автор проекту, врахував елементи роздягалок, мотель для спортсменів, а також розсувні трибуни, які можна складати і розширювати у зал для тренувань. Спортивний комплекс має мати чотири окремі криті зали для регбі, гандболу, баскетболу та волейболу, критий басейн для водного поло та блок адміністративно-господарських приміщень. Кожен зал матиме можливість вмістити до 500 осіб на трибунах. Відтак це дозволить проводити там повноцінні змагання. Передбачено, що зали будуть трансформовані. Тобто поля можуть змінюватись у корти і навпаки. У найнижчій частині комплексу буде розміщений басейн, де команди по водному поло зможуть тренуватися. Кожен блок індивідуально живитиметься і це дозволить зменшити витрати. У проекті система опалення орієнтована на стильові панелі, які гріють лише ті приміщення, де є люди. Це теж заощаджуватиме тепло.
“Під час роботи над проектом ми зрозуміли, що все працюватиме лише тоді, коли розташуємо спортивні зали один над іншим. Через такий підхід будівля має вигляд схилу, який можна використати для спуску на лижах. Дах будівлі матиме спеціальне покриття і таким чином спортсмени та місцеві можуть кататись на лижах навіть влітку”, – йдеться на Facebook-сторінці творчої архітектурної майстерні “Кудин”.
У теплий період року автори запропонували робити дах зі штучного покриття. “Цей проект – це оптимальне рішення, де враховано все. Журі одноголосно підтримало саме його, бо він єдиний, де повністю виконали умови завдань. Та окрім того додали ще свою версію про штучне покриття даху. Це цікаво”, – зазначає Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова у розмові з “Львівською Поштою”.
Співрозмовник наголошує, важливо, що процес будування такого об’єкта ініціювали власне депутати, які окрім цього є головами спортивних федерацій у Львівській області.
“Вони говорили про те, що умов як таких для розвитку професійного спорту, як і “кузні” майбутніх олімпійських чемпіонів, у Львові нема. Тому в цьому випадку маємо такий прецедент, де задля одної справи об’єднуються різні люди”, – зазначив головний архітектор Львова.

Кінцеві терміни і потрібні суми

А цього тижня стало відомо, що Львів отримає з державного бюджету субвенцію в розмірі 27 млн грн на будівництво цього великого спортивного комплексу. До слова, також кошти на будівництво палаців спорту з держбюджету отримають і інші міста: Вінниця (27 млн грн), Тернопіль (27 млн грн), Черкаси (27 млн грн), Хмельницький (27 млн грн) та Рівненська ОДА (15 млн грн на спорудження обласної спеціалізованої ДЮСШ олімпійського резерву у селі Шпаневі).
Відтак, коли починатимуть роботи та куди скерують 27 млн гривень від держави, розповів Юліан Чаплінський: “Зараз працюємо над робочим проектом і форсуємо проектування. Швидше за все ці кошти скерують на фундаментні роботи і зовнішні мережі. У цьому році сподіваюсь ще встигнемо почати будову”.
Раніше йшлося, що орієнтовна вартість будівництва складатиме 200 млн гривень, а  кошти виділятимуть з міського бюджету. Та сьогодні кінцевих цифр не називають, як і кінцевих термінів. У березні цього року виконком міської ради затвердив містобудівні умови для будівництва і перейменував спорткомплекс на Палац спорту.
“Цього року міська рада збиралася виділити 50 млн гривень. Але якщо такими темпами виділятимуть гроші, то як мінімум роботи затягнуться на чотири роки”, – каже Юлін Чаплінський.

Про аналоги та реконструкцію старих спорткомплексів

Ціна проекту чимала. Кажуть, що це буде найбільший в Україні комплекс такого типу. У соцмережах львів’яни дискутують, чи варто вкладати великі суми у такий масштабний проект і чи набереться достатня кількість охочих дітей там займатись. Але співрозмовники нашого видання одноголосно та з упевненістю заявляють, що місту надто необхідний цей спортивний об’єкт, де займатимуться діти зі Львова та області.
“У нас усі спортивні споруди, які є у Львові – це споруди ХІХ ст. Місто потребує нормального сучасного спортивного комплексу, які є в європейських країнах. Аби була змога проводити великі змагання у Львові з ігрових видів спорту. За мету ставимо собі не комерційну складову, а можливість для дітей із комунальних спортивних клубів, шкіл там займатись, змагатись. Це буде універсальний спортивний комплекс, де вправлятимуться  спортсмени як ігрових видів спорту так і єдиноборств. Особливо потрібен цей комплекс для тих, хто займається ігровими видами спорту. Бо, якщо спортсмени інших видів можуть адаптуватися в тому чи іншому приміщенні, то для попередніх – має бути спеціалізований спортивний зал. Тим паче маємо місцеві команди, більшість із яких – чемпіони України – “Галичанка”, “Енергія”, “Кажани”. А для того, щоб вони представляли нашу країну, Львів на європейській арені і грали в єврокубках, нам потрібен спорткомплекс, який вміщає не менше ніж 2,5 тис. осіб-глядачів”,– вважає керівник  управління молоді та спорту Львівської міської ради Антон Нікулін.
“Серед тих спортивних комплексів, які є у місті, немає палацу власне для ігрових видів спорту. Окремо є спортивно-оздоровчий комплекс “Спартак” для гри в теніс чи стадіон “Скіф” Львівського університету фізичної культури, де займаються радше його студенти, – пояснює Юліан Чаплінський. – Щодо аналогів в Україні чи у світі важко сказати. Кожна країна, місто мають свою специфіку щодо спорту. Наприклад, Литва спеціалізується на баскетболі. Така собі “баскетбольна” країна, де у місті Каунас функціонує велика багатофункціональна баскетбольна арена. Але по інших містах можуть будувати окремі школи для занять спортом, чи навпаки мультифункціональні майданчики. Тим паче на Сихові немає жодної дитячо-юнацької спортивної школи. При тому, що це найбільший район Львова”.
Петро Адамик, депутат Львівської міської ради, президент Львівської обласної федерації регбі:
– Перед нами стоїть багатопланове завдання і воно доволі амбітне – збудувати новий сучасний спорткомплекс. На днях з держбюджету задекларували, що у рамках Програми розвитку баскетболу Львів отримає на цей об’єкт 27 млн грн. Щоб там зробили відповідний баскетбольний зал, де можна буде проводити матчі найвищого рівня. Це буде комунальний заклад з абсолютно безкоштовними заняттями для усіх дітей, які записуватимуться у спортивні секції. Інша історія, коли будуть проводити комерційні турніри. Відтак наші діти матимуть альтернативу, де їм проводити своє дозвілля. Чому будуємо з нуля комплекс? Бо ті спортивні комплекси, які маємо у місті належать різним структурам. Наприклад, СКА є базою Міністерства оборони України і місто не має права вкладати бюджетні кошти в чужі об’єкти. І в принципі будь-який будівельник скаже, що перебудовувати чи реконструювати старі об’єкти завжди дорожче, ніж будувати з нуля. Завдяки децентралізації місцеві бюджети дещо зросли, і є можливість вкладати в інфраструктурні речі. Щодо теперішніх можливостей наших дітей у плані спорту, то скажу так: якщо порівнювати з українськими містами, то Львів тут один із флагманів. Але у порівнянні з європейськими – ситуація протилежна. Що стосується регбі, то, наприклад, сьогодні кожне районне містечко в Польщі має по два-три тренери-інструктори з регбі. Відповідно місцеві команда розвивається, а національна збірна добре грає у вищому дивізіоні. Тобто масовість породжує якість. У нас теж є можливості, але це швидше справа ентузіастів. Дуже важливо, що спортивна арена передбачена для занять власне з ігрових видів спорт. Ми давно не мали здобутків на рівні держави в цьому напрямку. Ймовірно, зі середини осені зможемо почати перші будівельні роботи. Зараз зосереджені на технічному проекті. Далі він повинен пройти експертизу. Якщо не почнемо роботи цього року, то державні гроші пропадуть. Справа за виконавчими органами міської ради і проектантом. Ймовірно, завершити проект вдасться впродовж двох років, до кінця нашої каденції. Принаймні так хотілось би.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8552 / 4.45MB / SQL:{query_count}