Львів без піщаних бур

Депутати прийняли пропозицію львів’ян відмовитись від посипання вулиць піскосумішшю взимку. Як і чим прибиратимуть місто наступної зими та який європейський досвід варто запозичити Львову

Залишки піскосуміші, якою посипають дороги взимку, надокучають львів’янам навесні та влітку. Мешканці подали чимало скарг з цього приводу, і міська влада обіцяла вирішити питання та “вгамувати” піщані бурі. Спочатку сподівались, що дощі і зливи змиють бруд, однак поки дочекались опадів, то добряче натерпілись. Підступний пісок за найменшого вітру засипає очі. Особливо непросто тим, що носять лінзи, і через неприбране місто просто змушені викидати їх у смітник. В інтернеті міську владу якийсь час просто засипали фотожабами про те, що Львів – це вже не Львів, а цілі Арабські Емірати, а за допомогою фоторедакторів малювали верблюдів на площі Ринок і  саркастично доповнювали: “Львів відкритий для… піску”. 

Рішення без рішення?

Ще у квітні директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Ірина Маруняк анонсувала, що зараз працюють над тим, щоб змінити методику прибирання доріг у зимовий період. 
“Багато піскосуміші використовуємо протягом зимового періоду, щоб дороги були проїзними, щоб хідники були безпечними для проходу мешканців. Та з настанням весни необхідно чистити дощоприймачі, прибардюрну частину, прибирати хідники. Також є питання з газонами, на які скидають сніг, і пісок там залишається. Тому ми розглядаємо варіант можливості використання реагентів замість піскосуміші”, – зазначала Ірина Маруняк.
Більшість рідких хімічних реагентів є дієвими до -5 градусів, а при температурі нижче -10 градусів – майже неефективні
У квітні цього року на порталі e-dem.in.ua (Єдина система місцевих петицій) було зареєстровано електронну петицію під назвою “Ні піскосуміші! Запровадити цивілізовані методи утримання вулиць у зимовий період”. Автором петиції став Голяк Мирослав Едуардович. 16 квітня 2018 року ця петиція набрала необхідних 500 голосів.
І вже цього тижня на сесії 46 голосами депутати міської ради нарешті підтримали ухвалу цієї петиції.
Однак наразі місто сумнівається, чи вдасться знайти альтернативу піску у зимовий період. Виконавчі органи наразі зобов’язали підготувати до наступного пленарного засідання дорожню карту щодо вирішення питань, порушених в електронній петиції, інформує прес-служба міськради.
“По-перше, ставимо перед собою мету визначити, які машини будуть необхідні та в якій кількості для нової методики посипання доріг взимку. По-друге, щодо реагентів. Треба розуміти, що реагент працює до мінус п’яти градусів: коли випало трохи снігу, його полили і він розтоплює сніг. А коли сипле сніг до 20-30 см, поливати реагентом – це намарно викидати гроші”, – зазначає заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак.
Сьогодні в деяких країнах і справді використовують хімічні реагенти, які є  недешевим, але дієвим методом боротьби зі снігом та ожеледицею. Втім, більшість реагентів є дієвими до -5 градусів, а при температурі нижче -10 градусів – майже неефективні.

Досвід Німеччини, Чехії та Польщі як приклад

Міський голова Львова Андрій Садовий під час останньої апаратної наради наголосив, що на наступний сезон потрібно вийти на альтернативні технології.
“Ще раз хочу навести приклад: бюджет Кракова у 26 разів більший, ніж бюджет Львова. Маючи такий бюджет як у Кракова, за два-три роки все було б по-іншому. Але є обсяг грошей, в межах яких ми працюємо. Наголошу також, що ніхто з посадовців не може діяти поза межами чинного законодавства. Є правила утримання доріг, і там чітко розписано, при якій температурі, якими реагентами посипати і в яких пропорціях. І жоден чиновник не може діяти в інший спосіб. І я поясню чому – тому що не дай Бог там, де згідно нормативів треба посипати піском, посиплять реагентом, який не спрацює, станеться ДТП, то буде претензія до тих, хто порушив закон – до посадовців”, – наголосив Андрій Садовий.
На думку Сергія Бабака, є один вихід – перейняти досвід Чехії, Німеччини та Польщі.
“Там така практика: коли падає сніг, його грейдерами забирають з дороги, а потім посипають піском. У нас такої кількості техніки немає. Тому опрацюємо це питання та подамо пропозицію потреби такої техніки на розгляд депутатів”, – сказав Сергій Бабак.

Найкращий варіант – придбати пилососи

Еколог Міжнародної благодійної організації “Екологія – Право – Людина” Алла Войціховська у розмові з “Львівською Поштою” зазначила, що використання реактивів у боротьбі зі снігом – далеко не найкращий варіант. Тим паче для Львова. Чому?
“В Австрії та Німеччині взимку дороги посипають піском з невеликою кількістю солі. Але там це працює за таким принципом: взимку посипають, навесні спеціальною технікою з пилососами все це прибирають, тоді пісок просіюють від всякого гілля, сміття і складають його в кагати. Наступної зими ці піскові кагати повторно використовують. Львів міг би теж запросто запозичити таку практику, а не видумувати ще раз велосипед та боротись зі снігом спеціальними реагентами”, – запевняє еколог.
В Австрії взимку дороги посипають піском, який навесні прибирають пилососами
“Часом йду вулицями Львова і згадую собі Австрію. В нас дуже багато піску та болота у місті. І насправді мене як львів’янку це трохи дивує – адже Львів далеко не бідне місто. Торік ми дозволили собі платити за вивіз сміття облдержадміністрації по 1200 грн за тонну відходів. То хіба владі аж так непосильно придбати кілька пилососів і прибирати вулиці навесні та не тільки?!”, – наголошує Алла Войціховська.
На її думку, використання реагентів може принести місту більше клопоту, ніж вигоди.
“У склад більшості реагентів входить велика кількість солі – натрію хлориду, який збільшує мінералізацію стічних вод. Чи готові львівські очисні споруди прийняти такі дощові води та підвищити мінералізацію? Це наразі відкрите питання. Про це влада не подумала. Тим паче, що наші очисні споруди фактично не працюють, або, якщо і працюють, то малоефективно. Всім відомо, які “соки” викидають у Полтву після очисних споруд  №3 і №4. Тому, на мій погляд, краще було б таки перейняти досвід Австрії і придбати пилососи. Тим паче, що наші дороги і дороги Європи – це як небо і земля. У європейських країнах ви можете цілий рік ходити у взутті, не миючи його. У нас же на роботу неможливо дійти без болотяних пригод”, – нарікає Алла Войціховська.
Принагідно співрозмовниця згадує: “Львівські комунальники “борються” з піском, змітаючи його на одну купу, яка пізніше розноситься Львовом піщаними бурями. Вранці наступного дня двірники знову прибирають пісок за таким же принципом. Це все просто марна справа. Львову конче потрібні пилососи!” – резюмує Алла Войціховська.

Як прибирають сніг у різних країнах

Асфальт з підігрівом

У квітні 2014-го ентузіасти в Айдахо розпочали збір коштів на будівництво дороги з інтерактивних сонячних панелей. За 3 місяці краудфандингова кампанія зібрала близько 2 млн доларів – вдвічі більше, ніж було заплановано. За задумом інженерів, дороги нового покоління будуть підігріватися та самоочищуватися від льоду, а також збирати сонячне світло і виробляти електричну енергію для навколишніх будинків. В Ісландіії під тротуарну плитку вкладають труби, якими від джерел до будинків протікають геотермальні води. Як пише comma.com.ua, в Данії, Норвегії чи Швеції практично всюди використовують обігрів тротуарів та пандусів за допомогою кабелів з низьким рівнем енергоспоживання.

Старим добрим способом…

У всьому світі боротьба зі снігом проводиться трьома основними методами: фрикційний – використовують пісок або кам’яну крихту; метод Торгейра Ваа або метод “гарячого піску” – пісок змішують із гарячою водою і розприскують на вулицях. Пісок вплавляється у сніг, застигає, а поверхня стає шорсткою; рідко використовують хімічні реагенти.
Шведи замість того, щоб витрачати сили на постійне прибирання снігу, вкочують його спеціальними машинами і вже після цього поливають дороги “гарячим піском”.
Канадці у своєму арсеналі мають потужну артилерію снігоприбиральної техніки, серед якої особливе місце займають мобільні снігорозтоплювачі. У сфері розтоплювання снігу канадці взагалі вважаються першопрохідцями – снігорозтоплювальна машина вперше виїхала на вулиці Торонто ще 40 років тому. Принцип роботи таких машин полягає у тому, що вони перетворюють сніг на талу воду, очищуючи її від усіх хімікатів, увібраних з навколишнього середовища. До речі, маршрути всієї техніки розраховуються в єдиній програмі, щоб мінімізувати усі енергозатрати.

Хто за хімічні реагенти

Вже згадувалось, що в Європі майже ніхто не використовує хімічні реагенти. І ті ж скандинави вважають, що краще вчасно очистити вулиці від снігу, ніж забруднювати навколишнє середовище. Американці та канадці використовують хлорид магнію (MgCl2), який видобувають на соляних озерах штату Юта. Цей реагент має у своєму складі найменшу кількість хлору, але є найефективнішим порівняно з іншими. В Україні в основному використовують хлорид натрію (NaCl) – по суті, звичайну побутову сіль.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9553 / 4.45MB / SQL:{query_count}