Львівщина в диму… від людської байдужості

Екологи та рятувальники б’ють на сполох і закликають жителів області не палити сухостоїв, бо через це горять дачі, гинуть і калічаться люди

Аби навести лад на своїх приватних садибах чи подвір’ях, господарі палять сухостої – за допомоги сірників вирішують проблему зі сухими травою, деревами, кущами чи стернею. Однак мало хто із них задумується над наслідками таких дій... Сезон паління триває зазвичай від ранньої весни до пізньої осені.
”Надзвичайники” вкотре нагадують, що пожежі у екосистемах завдають величезної шкоди ґрунтам, рослинному і тваринному світу, а також забруднюють навколишнє середовище та шкодять здоров’ю людей. Чи не щодня вони отримують виклики на такі пожежі. А могли б у цей час зосереджувати свої сили на інших, більш важливих проблемах і справді рятувати людські життя!
От, наприклад, вже третю добу (станом на 8 травня до кінця дня обіцяли ліквідувати вогонь повністю. – ”Львівська Пошта”) у селі Бірки, що в Яворівському районі, рятувальники гасили пожежу на торфовищі площею 10 га. До ліквідації наслідків залучили 77 рятувальників, вісім одиниць спецтехніки, дві мотопомпи, автомобілі підвищеної прохідності УАЗ, КамАЗ та ЗіЛ. Вогнеборці навіть ночували на полі, аби зранку продовжити роботи.

Від загоряння гинуть люди, рослини, тварини

На Львівщині від початку року в Головному управлінні Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області зафіксували десять масштабних випадків горіння торфовищ та сухостоїв. Частіше палять суху траву – близько 300 загорянь. Зі слів начальника прес-центру ГУ ДСНС у Львівській області Віталія Туровцева, такі випадки найчастіше трапляються у Яворівському і Жовківському районах, а також у Львові (мікрорайон Левандівка). У ДСНС констатують: горіння сухостою призводить до того, що вщент вигоряють приватні садиби, дачі. Навіть гірше – гинуть люди.
”Цього року були випадки, коли одна людина серйозно травмувалася через таке паління, ще одна загинула. Бувають ДТП й через задимлення на дорогах. Наприклад, мали випадок у Буському районі, коли горіла суха трава поблизу міжнародної траси Київ – Чоп. Через задимлення сталася ДТП, бо видимість була нульовою. В Сокальському районі вогонь із сухої трави перекинувся на деревообробне підприємство, і весь цех згорів дотла”, – розповідає ”Львівській Пошті” Віталій Туровцев.
З його слів, такі виїзди для рятувальників доволі затратні в усіх значеннях цього слова. Не завжди люди дають собі раду з великим вогнем: ”Часто доводиться відволікатися на такі подекуди незначні пожежі, як-от горіння сухої трави. У той же час може горіти житловий будинок. Доводиться обирати. Перекидати рятувальників із об’єкта на об’єкт ми не можемо. Тоді просимо інші підрозділи з районів виїжджати на виклики. Це значні витрати і паливно-мастильних матеріалів, і часу. А ми могли б займатися серйознішими справами, рятувати людські життя”.
Як пояснюють співрозмовники ”Львівської Пошти”, жодні роз’яснювальні роботи не дають результату. Тож сподіваються, що переломлять ситуацію  нові штрафи.

Штраф – понад тисячу гривень

Відповідно до чинного законодавства, а саме ст. 77 Адміністративного  кодексу України, штрафи за паління для громадян становлять від 170 до 340 грн, для юридичних осіб (осіб, що здійснюють господарську діяльність) – від 850 до 1190 грн. На порушника складають адміністративний протокол і накладають штраф. Суми штрафів хочуть найближчим часом збільшити в рази – на 30-50%.
”Уже напрацювали конкретні зміни до Адміністративного кодексу України. Зміни стосуються 71 статті. Це великий обсяг роботи. Деякі з них не змінювали з 1996-2000-их років. А ми бачимо активізацію суспільства в порушенні природоохоронного законодавства. Зокрема, в змінах наголосили на мінімальному штрафі у розмірі 17 тисяч гривень за недопуск до перевірки держінспектора”, – каже начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич.
Минулого тижня під головуванням віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка відбулося засідання Державної комісії з питань ТЕБ та НС щодо запобігання та протидії масовим пожежам у лісах, на торфовищах та сільгоспугіддях у літній період. Зокрема, говорили й про нові штрафи. Державна екологічна інспекція свої напрацювання скерувала Львівській облдержадміністрації. Там же висловили сподівання, що уряд підтримає таку ініціативу.
”Люди не уявляють собі наслідків паління торфовищ, сухостоїв. Роз’яснення, навчання проводимо в громадах щодня. Уже збирали об’єднані територіальні громади, але й це не допомагає… Тож, на мою думку, єдиний вихід – чималі штрафи. Однак зі мною не погоджується державна комісія на чолі з Геннадієм Зубком. Оскільки там вважають, що маємо надалі посилено пояснювати людям, чому не варто цього робити. Але впродовж двох років екологічна інспекція робить це безупинно. Проводимо навчання в інститутах, технікумах, школах, садочках. Однак безрезультатно”, – веде далі Микола Маланич.

125 оштрафованих

У принципі, палія знайти неважко, кажуть співрозмовники. А от довести його причетність – складніше. Так само доволі тривалою є процедура накладання штрафу. Цього року до адміністративної відповідальності за спалювання сухостою притягнули 125 осіб, згідно ст.77, 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з яких понад 80% сплатили штраф. Зі слів начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області, в напрацьованих змінах враховували й закордонну практику. Там власник земельної ділянки відповідає за неї. І в цій частині щодо українського законодавства теж вносили зміни. А у випадку порушення природоохоронного законодавства в Європі власника ділянки штрафують на 300 євро.
”Якщо бачите, що ваш сусід відверто шкодить природі, дзвоніть на номер 102. Приїде працівник поліції, зафіксує факт, встановить особу. Після чого нам одразу скерують матеріали, ми складемо адмінпротокол і винесемо постанову. У разі несплати звернемося до суду. Якщо вже виникла пожежа, набирайте 101, – резюмує Микола Маланич. – Пам’ятайте, що спалювання сухостою впливає на ваше здоров’я, на стан довкілля загалом! Лише для відновлення природного гумусу знадобиться близько п’ятдесяти років. Нехай кожен палій задумається, скільки ”добра” зробить усім… Окрім того, пам’ятайте, що є органи місцевого самоврядування, наділені відповідними повноваженнями, а також відповідні комісії з благоустрою, які несуть пряму відповідальність за такі речі. Звісно, часом вони неактивні в цьому питанні: як то кажуть, кум на кума жалітися не буде… Тож вважаю саме їх найпершими порушниками природоохоронного законодавства”.
Алла Войціховська, еколог Міжнародної благодійної організації ”Екологія-Право-Людина”:
– Люди не задумуються, коли палять суху траву. Всі живі істоти, які населяють певні ділянки, повністю вимирають. Гинуть птахи, комахи, личинки, руйнуються гнізда. Згоряє вся органіка. Ґрунт стає неродючим. Рідкісні птахи або червонокнижні рослини можуть повністю зникнути… Є й значні наслідки для людей, коли відбувається неповне згоряння рослинності… Кажемо, що то сухостій, однак насправді він не повністю сухий. Утворюється чадний газ, оксиди сірки та азоту. Аналогічна ситуація виникає й під час загоряння торфу. А якщо оксиди сірки з’єднуються з водою, утворюється сірчана кислота. Випадають кислотні дощі. Все це впливає на наше здоров’я, на органи дихання, може викликати отруєння, ураження печінки, нирок. Коли димова завіса покриває подвір’я – найкраще зачинити вікна і двері та завісити їх змоченими водою простирадлами, щоб убезпечитися від забрудненого повітря. До прикладу, в Європі працює директива ЄС про відходи. На підстави цієї директиви громадяни зобов’язані роздільно сортувати органічні відходи. До цих органічних відходів належать і зелені. Там їх збирають окремо. Після цього відбувається компостування, або безкисневе, або із доступом кисню. Тоді те, що утворюється (компост), інтенсивно використовують для клумб, вазонів чи сільськогосподарських угідь. Це добрий досвід, практика. Його потрібно впроваджувати в Україні! У наших реаліях варто надалі посилено проводити інформаційну кампанію через Церкву та ЗМІ і розповідати про негативні наслідки. А також організувати роздільний збір органічних відходів, у тому числі зелених. Додам: якщо господар має земельну ділянку, то може, наприклад, скосити траву, зібрати її й закомпостувати. Утвориться добриво, яке може служити заміною неорганічному, за яке ще й потрібно чимало заплатити.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9528 / 4.44MB / SQL:{query_count}