На ароматний вікенд з родиною та друзями

Цієї неділі львів’ян запрошують на перший у цьому році День відкритих дверей у ботанічний сад Франкового вишу. Окрім того, відчинені двері в сади лісотехнічного та медичного університетів

фото: Марія Терендій (6)
На території ботанічного саду Франкового вишу вже справжня весна. Після довгої зими там кипить робота – працівники саду вправно впорядковують земельні ділянки, висаджують нові квіти, обрізають старі кущі в’юнких троянд та облагороджують територію. Таким чином підтримують постійний порядок і водночас готуються вже цієї неділі відчинити двері ботанічного саду львів’янам та гостям міста.
15 квітня у ботанічному саду університету ім. І. Франка, що на вул. Черемшини, 44, перший у цьому році День відкритих дверей із тематичною назвою “Провісники весни”. Вхід вільний з 14.00 до 18.00. Такі дні організовують чи не щотижня у відповідний сезон, який починається на початку квітня, а закінчується глибокою осінню, звісно, якщо вона тепла. На галявинах гості зможуть помилуватися печіночницею, рястом, медункою, зірочкою, пшінкою та анемоніями. Розквітають рододендрони, перші білі магнолії та форзиція. Дирекція також дозволяє розстеляти килимки на газоні. Двері іншої частини ботанічного саду на вул. Кирила і Мефодія, 4 відчинять згодом, коли ще рясніше цвістимуть магнолії.
Та це не єдиний, хоча, напевно, таки найбільш відомий ботанічний сад у Львові. Загалом їх три. Окрім вищезгаданого, є ще ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України і ботанічний сад Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Вони різняться колекційними фондами, площею та історією. Ботанічні сади, окрім того, що це навчальні, науково-дослідні і природоохоронні установи, також стають місцями для прогулянок цілими сім’ями, а молоді пари обирають їх як місце для весільної фотосесії, бо тут найкращий декоратор – сама природа.

Стежте за календарем

Більше ніж десять років поспіль ботанічний сад Франкового вишу організовує дні відкритих дверей. Щороку кількість відвідувачів зростає. До слова, у 2016-ому, в один із весняних днів цей сад відвідало понад 30 тис. осіб. Наразі він не є повністю у вільному доступі для усіх охочих. Проте для тих, хто дуже хоче потрапити на цю територію не у дні відкритих дверей, дирекція пропонує екскурсії, тематичні заняття, фото- і відеозйомку. Щоправда, такі послуги платні і потрібно заздалегідь попереджати про ваш візит. Екскурсії проводять у вівторок та четвер для груп до 20 осіб. Вартість – 380 грн. За такою ж ціною проводять тематичні уроки для учнів молодших та старших класів. Година зйомок обійдФеться у 760 грн. Усі деталі можна уточнити за тел.: 276-83-69. Аби львів’яни та гості міста могли навідуватись туди і в будь-який інший час, дирекція ботанічного саду уже думає, щоб зробити там платний вхід.
“Наразі рекомендую тим, хто хоче сюди навідатись, відслідковувати наш календар днів відкритих дверей. Його уже орієнтовно склали на період від квітня до вересня. Але ще не оприлюднюємо, бо можливі зміни у датах”, – пояснює у розмові з “Львівською Поштою” Андрій Прокопів, директор ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка під час екскурсії територією саду.

Голландська весна, виставка ірисів, сенсорний сад

Унікальними в ботанічному саду є колекції саговиків, пальм, антуріумів, сукулентів, плющів, інших тропічних і субтропічних рослин, рододендронів (друга за об’ємом колекція в Україні), хвойників, лілійники, жоржини. Є й рідкісні та зникаючі види рослин – 64 види з Червоної книги України. Процес поповнення колекції рослин є безперервним, каже Андрій Прокопів. Загалом львівський ботанічний сад співпрацює з 256 садами як українськими, так і закордонними.
“Цікавимося поповненням колекції тропічних і субтропічних рослин, деревних і  деяких трав’яних рослин. Ми є учасниками проекту “Півники України”. В багатьох країнах Європи відбуваються конгреси, симпозіуми, де визначають найцікавіші сорти серед ірисів. У 2019-ому на нашій території пройде конкурс ірисів. Є колекція декоративних ірисів, які цвістимуть у травні-червні. Окрім того, є ще висаджені комерційні сорти цієї рослини. Сподіваємося, такі конкурси-виставки стануть для нас доброю традицією. Адже щороку їх проводять у Флоренції, Америці”, – зазначає Андрій Прокопів.
Окрім того, в ботанічному саду Франкового вишу є задум реалізувати проект “Голландська тюльпанова весна у Львові” – щось схоже як організовують в Голландії в парку Кекенгофі. Наразі шукають інвестора. Цього року там планують облаштувати й сенсорний сад, де посередині будуть облаштовані  невеликі сектори, в які покладуть різні природні елементи: камінці, тирсу тощо. “За бажанням дитина чи дорослий може зняти взуття і походити по цьому та на дотик відчути, як виглядає природне покриття. Довкола будуть групи ужиткових рослин. Адже не завжди діти мають уявлення, як виглядають овочі чи фрукти, які споживають, чи та ж кориця або тютюн”, – анонсує Андрій Прокопів.

На екскурсію в Лісотехнічний університет

Національний лісотехнічний університет України на території Львова має дві ділянки відведені під ботанічний сад. Перша – на вул. Генерала Чупринки, 103, (дендропарк), а друга – на вул. Ольги Кобилянської, 1 (дендрарій). На 15,5 га землі у селі Страдч (Яворівський р-н) є також арборетум – це дендрологічний парк, який є структурним підрозділом ботанічного саду Лісотехнічного університету. Ігор Пацура, директор ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України, оцінює їх стан як задовільний. Там нараховують близько 1300 колекційних одиниць. Території цих ботанічних садів лише частково загороджені і відкриті для усіх охочих протягом року.
“Зараз можна подивитися на форзиції, рододендрони, фруктові дерева, які цвітуть. Проводимо й екскурсії, але заздалегідь потрібно повідомити нас. Практично вони у нас безкоштовні”, – зазначив нашому виданню Ігор Пацура.
З його слів, за рік їхні працівники проводять орієнтовно два десятки екскурсій. На периферії міста, в Страдчі, дещо більше візитів гостей, бо туди частіше навідуються школярі.

Первоцвіти та деревовидні півонії в медуніверситеті

Значно менший за площею від попередніх ботанічних садів – сад Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Сад розташований на вулиці Пекарській, 73. Його загальна площа – 1,5 га. Територіально він складається з двох земельних ділянок: головна (більша) частина саду розташована з непарного боку вулиці Пекарської, інша ділянка – з парного. На цих ділянках розташовуються навчальні корпуси ботаніки, оранжерея субтропічних і тропічних рослин, основні колекційні фонди рослин та дендропарк. Колекцію ботанічного саду сьогодні становлять понад 900 класифікацій вищих рослин. Із багаторічників тут можна глянути на підсніжники, проліски, еритронії, тиси, вейгели тощо. Ростуть тут і рідкісні та зникаючі рослини з різних кліматичних зон Європи, Середземномор'я, Далекого Сходу: дурман деревовидний, горицвіт весняний, діоскорея японська, маклея дрібноплода, вишня дрібнопильчаста (сакура). А гордістю ботанічного саду є колекція деревовидних півоній різних кольорів, створена засновником ботанічного саду професором Т. Вільчинським. На офіційній сторінці медичного університету ім. Данила Галицького вказано, що їхній ботанічний сад обслуговує близько десяти осіб. Очевидно, вхід на цю територію теж необмежений.

Робота на ентузіазмі

 Усі ботанічні сади – це об’єкти державного надбання, які звично  недофінансовуються. А тих, хто спочатку відважуються, а потім залишається там працювати, співрозмовники називають ентузіастами. Бо працюють за мінімальну ставку. “Ботанічні сади, які маємо у місті, потребують належного фінансування. Хоча їхні працівники роблять усе можливе і неможливе, аби підтримувати в доброму стані те, що там є”, – каже еколог, завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України Ярослав Геник.
Раніше у ботанічному саду Лісотехнічного університету працювали наукові співробітники, які стежили за біологічними процесами. Тепер, зі слів співрозмовника, їх скоротили і, по суті, залишилися працювати одні інженери. Тож наукових досліджень, як раніше, там уже не проводять. Зараз чотири установи ботанічного саду Лісотехнічного університету обслуговує 31 працівник.
Дві території ботанічного саду Франкового вишу, перша з яких має 16,5 га, а друга – 2 га, обслуговує близько 60-ти осіб. Директор установи теж зазначає, що через мінімальну зарплату не хочуть йти сюди працювати як молодь, так і старше покоління.
“Сьогодні нам бракує 12 працівників – від лаборантів до інженерів. Але в усіх зарплата одна і та ж. А без людської праці нічого тут не буде. Адже одна справа, коли це музей із неживими експонатами і його можна закрити на певний час без наслідків. Тоді як ботанічні сади, як музеї з живими організмами, – каже Андрій Прокопів. – За кошти університету виплачується зарплата працівникам саду, комунальні послуги і вистачає на деякий інвентар”.

Місцевій владі не цікаві установи садів?

 “Практично непомітною є участь міської влади у житті усіх ботанічних садів Львова. Міська рада більше зосереджується на озелененні парків, скверів, вуличок”, – зауважує Ярослав Геник.
Те ж саме говорить і Андрій Прокопів: “І справді, як такої уваги від міста до нас немає. Наприклад, ми могли б спільно реалізувати такий проект як сад для людей із особливими потребами. Можна охопити невелику територію ботанічного саду, висадити рослини в такий спосіб, щоб вони були доступні для людей на інвалідних візках. Такі проекти реалізуються в багатьох країнах, зокрема у Польщі”, – пояснює Андрій Прокопів.
У прес-службі Львівської міської ради хіба що відповіли, що ці установи – не  компетенція Ратуші. Попри це, минулий рік для ботанічного саду Франкового вишу був продуктивним. Із державного Фонду охорони навколишнього природного середовища були виділені кошти на реконструкцію оранжереї, яка збудована ще у 1974 році. Там продовжують замінювати конструкції вікон на пластикові. Тож оранжерея зачинена для відвідувачів. Також відремонтували і ввели в експлуатацію виставково-конференційний зал, збудували літній павільйон для майстер-класів та облаштували ділянку ужиткових рослин. Окрім того, там з’явилася вбиральня. Цього ж року там планують почистити ставок, який розташовується у буковому лісі на території ботанічного саду Франкового вишу, а також збільшуватимуть колекцію ірисів, жоржин і лілійників.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2272 / 4.46MB / SQL:{query_count}