Психологічна терапія: як ковток повітря

У Львові бійці та їхні сім’ї можуть отримати безкоштовну допомогу психологів. Чому ветеранам важливо не ігнорувати такий шанс та що треба знати їхнім близьким, аби допомогти впоратись із пережитим після війни

Повертаючись з війни, чоловіки часто не вважають за потрібне проговорити все побачене із фахівцем, тобто із психологом. В Україні практика звернення по психологічну допомогу навіть у випадку потреби не надто поширена. Натомість у Сполучених Штатах Америки, до прикладу, після повернення з війни військових в обов’язковому порядку змушують звертатись до психологів. У нас же на такі візити і розмови відважується тільки певна частина бійців.
 І хоч наслідки війни не одразу помічають, але такі потужні психологічні травми не можна залишати без уваги, наголошують психологи. “Львівська Пошта” вже неодноразово писала, що так чи інакше ветеранам АТО варто скористатись послугами психологів, адже бійці повертаються з фронту з величезними валізами “багажу” у голові. І краще той “багаж” не нести додому, а піти до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Як заохотити бійців звернутись до психолога 

Є три основні причини, через які люди, що страждають від посттравматичного стресу вчасно не звертаються за фаховою допомогою: болісність спогадів, страх ненормальності та відсутність віри в можливість одужання. Про це йдеться у соцмережах на сторінці Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій.
“Перша причина ховається у самих симптомах посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – це стійке уникання будь-чого, що нагадує про травматичну подію. Звернення до фахівця відкидається, оскільки означає необхідність згадувати та говорити про травму, розповідати про її деталі та ділитися власними переживаннями”, – зазначається у повідомленні Центру.
“Друга причина пов’я­зана із ставленням до симптомів та самого себе. На жаль, часто люди сприймають свої симптоми як загрозливі та хворобливі, а себе самих – як “ненормальних”, “психів”, “хворих на голову”. І звернутись до психотерапевта чи психіатра означає для них визнати свою ненормальність, більше того – показати її іншим. Третя причина може бути наслідком недовіри до певних фахівців. Як правило, вона базується на власному досвіді або на історіях про некомпетентність психологів чи лікарів. Людина не вірить в те, що в зоні її доступу є спеціалісти, здатні допомогти швидко, фахово і без значних матеріальних витрат, а тому і не звертається по допомогу, вдаючись до самолікування або послуг сумнівних фахівців на кшталт ворожок чи екстрасенсів тощо”, – інформує Центр надання послуг учасникам бойових дій.
Відмова від професійної допомоги призводить до розвитку шкідливих стратегій, таких як соціальна ізоляція, зловживання алкоголем, а в майбутньому ще й гарантуватиме посилення симптомів
На думку фахівців, відмова від професійної допомоги та прагнення самостійно впоратися із проблемою часто не лише не допомагає, а навпаки – призводить до розвитку шкідливих стратегій, таких як соціальна ізоляція, зловживання алкоголем, а в майбутньому ще й гарантуватиме посилення симптомів. Те, від чого людина втікала, наздоганяє її та посилюється – болісні спогади наростають, як і відчуття власної ненормальності та невіра в можливість одужання.
“Саме тому варто не підтримувати своїх друзів та рідних, які зазнали травми, у їхній відмові від фахової допомоги. Навпаки – усіляко сприяти та підтримувати у рішенні звернутися до фахівців”, – акцентують працівники Центру надання послуг учасникам бойових дій.
Отже, у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій ви можете скористатись безкоштовною послугою психологічної підтримки для учасників бойових дій та їхніх сімей. Запис на консультацію за номерами телефонів: (032) 254 61 16, +38 067 962 83 25, +38 063 434 65 46, +38 050 788 72 38.

Психологічна допомога з понеділка по п’ятницю 

Софія Дубик, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, повідомила нашому виданню, що сьогодні в Центрі вже регулярно надають безкоштовну допомогу бійцям та їхнім сім’ям.
“Щодня на прийом до психолога записано щонайменше двоє осіб. Серед всіх відвідувачів вже є постійні клієнти. Отримати допомогу можна, зателефонувавши попередньо за номерами телефонів (наведені вище – “Львівська Пошта”). Телефонувати можна з понеділка по п’ятницю. У ці ж дні можна також приходити і по психологічну допомогу. Аналогічну психологічну підтримку можна також отримати у наших партнерів – у Шпиталі імені митрополита Андрея Шептицького та в Українському Католицькому університеті, де також надають такі консультації ветеранам АТО”, – розповідає Софія Дубик.
Також, з її слів, у Центрі регулярно відбуваються зустрічі членів сімей учасників АТО, а також тематичні зустрічі, на яких обговорюють актуальні для бійців та їхніх родин питання.
У Центрі регулярно відбуваються зустрічі членів сімей учасників АТО, а також тематичні пленери, на яких обговорюють актуальні для бійців та їхніх родин питання
“До прикладу, на одній із останніх таких зустрічей обговорювали можливості боротьби із агресією, те, як знайти себе та як відпустити пережите на лінії фронту. Тобто при Центрі постійно відбуваються як індивідуальні зустрічі, так і групові. А також маємо у планах створити таке місце, де учасники АТО та їхні сім’ї зможуть прийти за порадою, поспілкуватись між собою тощо. Плануємо, що такі зустрічі діятимуть на постійній основі”, – каже Софія Дубик.
Співрозмовниця наголошує, що станом на зараз по психологічну допомогу частіше звертаються самі бійці. Члени їхніх сімей приходять у Центр трохи рідше.
Детальнішу інформацію можна отримати у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій за адресою: вул. Пекарська, 41, або за телефонами: (032) 254-61-16; 067 962 83 25; 063 434 65 46. Електронна пошта: centr.ubd@gmail.com.

Чому потрібно звертатись до психолога

Божена Милян, психолог центру психічного здоров’я Шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького, також розповіла “Львівській Пошті” про те, як часто бійці звертаються по допомогу до їхньої установи.
“Насправді нових звернень бійців є не так багато – один або два на весь тиждень. Хоча зараз вже частіше звертаються самі хлопці, а також приблизно однакова кількість дружин та матерів бійців. У середньому для доброї діагностики та вирішення “гарячих” питань потрібно провести щонайменше п’ятнадцять психотерапевтичних сесій. Мушу зазначити, що план терапії завжди індивідуальний для кожного”, – зазначила Божена Милян.
На її думку, бійцям потрібно звертатись по психологічну допомогу, насамперед тому, що це скоротить час їхньої психологічної реабілітації загалом.
“У кожного з нас насправді є ресурс долати психологічні труднощі, у кожного з нас є певні стратегії виходу із кризи, однак це працює у, так би мовити, звичному житті, а не тоді, коли є тотальне виснаження чи одразу після повернення із зони АТО. Тому фахівець може допомогти підібрати добрі способи допомоги, супроводжувати у процесі реабілітації, актуалізувати доступні ресурси особистості задля зцілення отриманих ран”, – зазначила Божена Милян.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7492 / 4.42MB / SQL:{query_count}