Жити тут чи їхати звідси?..

Як розвиватиметься Львівщина у 2018-ому, які пріоритети і цілі ставить перед собою керівництво області та в яких галузях зможемо побачити покращення

фото: прес-служба ЛОДА, Олег Огородник
Торік на Львівщині відкрили понад 80 нових виробничих потужностей та створили понад 8 тис. робочих місць. У 2017 році в області відремонтували 600 км автодоріг, відкрили найбільше шкіл по Україні, надали 14 тис. земельних ділянок  учасникам АТО. Туристичні потоки зросли на 15%: область відвідали близько 3 млн туристів. Львівщина лідирує у створенні альтернативних джерел енергії. У 2017 році в області відкрили п’ять сонячних та одну вітрову електростанції загальною потужністю 48,8 МВт. Також наприкінці 2017-го наш Львівський аеропорт отримав статус мільйонника – у грудні летовище прийняло мільйонного пасажира. Про все це і не тільки розповів у Львівському палаці мистецтв під час свого публічного звіту перед громадськістю голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.
Тільки фермери і тільки кооперативний рух зуміють відродити наші села
Та попри всі досягнення в розвитку нашого краю, ще є над чим працювати.  Зокрема, Львівщина чекає хоч якогось поступу щодо обласного транспорту, розвитку гірських територій, забезпечення нормального рівня медицини у глибинках, підвищення заробітних плат тощо. Чи має очільник Львівщини та його команда в своїх планах покращувати наш край за цими напрямками та чи варто чекати змін жителям Львівської області вже у поточному році?
Детальніше про це – читайте в коментарях керівників департаментів Львівської ОДА

У пріоритеті безпека на дорогах

Торік на Львівщині запровадили заходи з підвищення безпеки на автошляхах. У 2017-ому в області освітлили 150 пішохідних переходів, встановили п’ять світлофорів та облаштували сім місць для вантажно-габаритного контролю.
“Для нас дуже важливе питання безпеки. Пишаємося, що ми є однією з декількох областей України, які перемогли в секторальному Проекті на підтримку безпеки на дорогах. Зазначу, що в цьому році понад 100 мільйонів гривень скерують на підвищення безпеки на дорогах!” – наголосив Олег Синютка.
600 км автодоріг відремонтували з залученням з різних бюджетів рекордної суми – понад 3 млрд грн. Зокрема, мовиться про ключові дороги міжобласного значення: Львів – Тернопіль, Львів – Самбір – Ужгород, Бориня – Мохнате, Східниця – Верхнє Синьовидне, Львів – Пустомити – Меденичі та Львів – Радехів – Луцьк. Також у Львівській області завершили частину пан’європейського транспортного коридору – практично на фініші роботи зі спорудження Бескидського тунелю. Наразі проводять ще монтажні роботи з облаштування колійної мережі. Закінчення всього комплексу робіт передбачене на травень 2018-го, повідомив керівник області.

А що зі сміттям та очисними спорудами?

У 2017-ому Львівщина перебрала на себе відповідальність за львівське сміття. Зараз у області ще триває процес ліквідації незаконних сміттєзвалищ. Уже рекультивували 4 га земель, порушених внаслідок захоронення ТПВ, у Миколаївському та Жовківському районах, закрили 52 сміттєзвалища площею 16 га. Олег Синютка зазначив, що раніше щомісяця у Львові з міського бюджету витрачали на вивіз сміття 25 млн грн – така ситуація була тоді, коли контейнери стояли заповнені вщерть... Зараз, коли питання вивозу ТПВ з міста курирує ОДА, ці гроші перераховують із міської казни в обласну щомісяця. Зі слів Олега Синютки, з цих 25 млн грн від міста 11-12 млн грн ЛОДА скеровує на вирішення екопроблем у містах та містечках області, які це сміття приймають.
“У другому кварталі цього року ви почуєте назву компанії, яка за результатами інвестиційного конкурсу дала згоду на будівництво сміттєпереробного заводу на території Львівської області”, – пояснив очільник Львівщини.
І озвучив свою думку стосовно будівництва сміттєпереробного заводу у Львові.
“Що стосується будівництва сміттєпереробного заводу на території, близькій до очисних споруд, вважаю, що це хибна технологія. За цією технологією утилізовувати сьогодні ТПВ на території Львова досить небезпечно. Перед тим, як розпочинати цей проект, необхідно провести глибшу, фахову екологічну дискусію та експертизу. Мене також непокоїть оця невизначеність щодо місця будівництва: то на ТЕЦ-2, то вже тепер на “Знесінні”! – наголосив очільник ЛОДА.

Можливість достойних заробітків

Попри велику кількість відкритих іноземних підприємств та нові робочі місця жителі області не перестають їздити на заробітки у інші країни. Олег Синютка вже не раз наголошував, що зупинити масову міграцію населення зможе лише збільшення середньої заробітної плати до рівня 12-15 тис. грн. Саме на такі суми голова ЛОДА обіцяв спонукати бізнес, у тому числі з іноземним капіталом. Зараз середня зарплата в регіоні становить 8-9 тис. грн. Тому люди і далі активно виїжджають за кордон….
Нам треба ставити перед собою завдання конкурувати не лише з іншими регіонами України, але й європейськими регіонами, їхніми вишами
28 березня очільники краю вкотре акцентував, що головним своїм завданням бачить надання людям можливості достойно заробляти в своєму краї, аби не шукати кращої долі деінде.
“Торік у області відкрили 84 нові виробництва. Практично ми вийшли в 2017-ому і підтримуємо цю динаміку в 2018 році, коли щотижня на Львівщині відкриваємо два нові виробництва. І ті 8 тисяч робочих місць, створених у області, є відповіддю на той виклик, який є сьогодні ключовим у соціальному напрямку. Водночас розумію, що ми повинні дати людям добрий заробіток тут, на Львівщині, для того, аби унеможливити їхнє бажання шукати роботу за межами країни. Можливість достойного заробітку в Україні – одна з ключових речей, яка була в 2017 році та залишиться в 2018-ому”, – зазначив він.

Розвиток села не за горами?

“Львівщина нині є одним із тих регіонів України, де кількість сільського населення дорівнює кількості міського населення. Тому питання розвитку сільських територій сьогодні особливо важливе для нашого краю. Ставимо перед собою завдання насамперед не допустити будь-яких рейдерських захоплень у земельних питаннях. Також мусимо стати лідируючим в Україні регіоном, який демонструватиме результативність кооперативних форм обробітку та використання землі.  Переконаний, що тільки фермери і тільки кооперативний рух зуміють відродити наші села”, – вважає Олег Синютка.
Очільникові Львівщини на публічному громадському звіті поставити запитання, як він розвиватиме Турківський район, який сьогодні вважають депресивним.
“Уже зробили для Турківщини дорогу, і це, вважаю, величезне досягнення. Сьогодні дорога, яка пролягає через Турку на Закарпаття, і дорога, яка пролягає через Стрий, з’єднані між собою дорогою Бориня – Мохнате. Тепер, коли вже питання цих доріг владнали, можемо планувати якийсь розвиток. Зрозуміло, що цей район потребує додаткових капіталовкладень. Думаю, уже невдовзі говоритимемо про цей район як про один із найуспішніших. Бо ці краї справді мають добрі перспективи”, – сказав очільник ЛОДА.

Чужих дітей не буває!

Торік на Львівщині нові сім’ї знайшли 53 дитини-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, 276 дітей влаштували під опіку та піклування. А ще купили житло для 48 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
“Сьогодні для нас дуже важливо, щоби кожна дитина мала сім’ю. Я переконаний, що не існує чужих дітей! – наголосив  Олег Синютка.
Ми повинні дати людям добрий заробіток тут, на Львівщині, для того, аби унеможливити їхнє бажання шукати роботу за межами країни
Голова Львівської ОДА також зазначив, що нині освіта на Львівщині на дуже хорошому рівні.
“Наша область друга після Києва за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Це свідчить про те, що наше майбутнє, якість нашої освіти тепер на високому рівні. Нам треба ставити перед собою завдання конкурувати не лише з іншими регіонами України, а й європейськими регіонами, їхніми вишами”, – каже Олег Синютка.
До слова, торік п’ять випускників набрали по 400 балів та 38 випускників по 200 балів. У 2017-ому в області відкрили 8 новозбудованих шкіл.

Розвиток культури та популяризація цінностей

“Львівщина була, є і буде твердинею українських цінностей. Усі ті речі, які ми нині пропагуємо, спрямовані на те, щоб утверджувати українськість як у нашому народному сегменті, так і в модерновому сегменті нашої культури”, – вважає Олег Синютка.
На підтвердження цього очільник області називає прогрес у культурному розвитку краю за минулий рік: у 2017-ому відкрили два народні доми, дві мистецькі школи, три музеї та дві бібліотеки. Вперше у галузі культури в минулому році закупили музичні інструменти та технічні засоби для мистецьких шкіл на суму 1 млн грн. Крім того, реалізували проект “Муза для незрячих” (школа гри на лірі) та запровадили обмін досвідом працівників культури Львівської та Луганської областей.


Роман Кокотайло, т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку облдержадміністрації:
– Цього року в області плануємо й далі активно ремонтувати дороги, у тому числі місцевого значення. Крім того, завершуватимемо будівництво другого за протяжністю залізничного тунелю в Україні – Бескидського. Маємо на меті закінчити диспетчеризацію пасажирських перевезень на Львівщині. Торік, нагадаю, ми вже запустили диспетчерський центр, і 75% транспортних засобів, які мають договори на перевезення на приміських та міжміських маршрутах, що не виходять за межі області, відображаються в цій системі. Цього року плануємо стовідсотково охопити і підключити до системи всю мережу маршрутних перевезень області. Також готуємо концепцію розвитку пасажирських перевезень на території Львівщини на найближчі 30 років. Наразі не хочу відкривати усіх подробиць реалізації цього проекту, але, гадаю, дана концепція допоможе покращити систему маршрутних перевезень в області. Бо те, що є зараз, ясна річ, неприпустиме. Торік до мене дуже часто зверталися жителі Бродівського району зі скаргами на роботу громадського транспорту. Цього року відзначити якийсь один район важко, але всі звернення стосуються переважно або затримки рейсів, або недотримання розкладу руху, або відмови у пільговому проїзді чи нетактовної поведінки водія. Також маю надію, що реалізують програму монетизації пільг, яка допоможе врегулювати проблему пільгових перевезень.
Любомира Мандзій, директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА:
– Цього року поставили собі за мету реалізацію концепції Нової Української Школи в усіх освітніх закладах Львівщини. Насамперед маємо змінити освітнє середовище навчальних закладів, провести підготовку для вчителів початкових класів, “Академію директорів”. Плануємо закінчити будівництво шкіл в області, яке розпочате давним-давно. Зокрема, мовиться про школи в Сколівському, Турківському та Миколаївському районах. Також працюватимемо над модернізацією мережі закладів загальної середньої освіти. Бо насамперед маємо надавати якісні освітні послуги, а це неможливо зробити в школах, де навчається по п’ять-десять дітей. Плануємо відкрити щонайменше десять дошкільних навчальних закладів. До слова, це теж довгобуди. Тобто хочемо закінчити будівництво цих дошкільних закладів та створити належні умови для розвитку дітей. У системі професійної освіти модернізуємо навчально-технічну базу і плануємо створити вісім сучасних навчально-практичних центрів. Директорів професійно-технічних закладів теж залучимо до “Академії директорів” задля покращення управлінських навичок. Сьогодні важливим є формування регіонального замовлення і проведення заходів, пов’язаних зі зміною ставлення до професійної освіти. Для цього проведемо масштабний захід “Великодні дзвони”, який відбудеться 24 – 25 квітня. Тож радо запрошуємо випускників шкіл та їхніх батьків, аби вони побачили, що в закладах професійно-технічної освіти можна здобути хорошу професію та згодом успішно працевлаштуватися!
Михайло Мельник, директор департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження ЛОДА:
– Насамперед поставили собі за мету в 2018-ому збільшити видобуток газу. Торік цей показник становив 7%, тож у 2018-ому намагатимемось зробити все можливе, щоб ця цифра не стала меншою. Для цього введемо в експлуатацію 13 нових свердловин та зробимо капітальний ремонт 29 наявних. Сьогодні уже розпочали проект будівництва магістрального газопроводу-інтерконектора Дроздовичі-Більче-Волиця, який з’єднає найбільше газове сховище на Львівщині з газовою системою Європи. Також продовжимо модернізацію шахт, залучивши до цього щонайменше 200 мільйонів гривень із державного бюджету. Що ж стосується альтернативної енергетики, то плануємо запустити щонайменше п’ять сонячних електростанцій загальною потужністю 50 МВт. Будівництво сонячних станцій уже триває. Минулого тижня відкрили одну, а невдовзі відкриємо ще дві. В планах запустити дві вітрові станції, це теж збільшить потужність на 30 МВт. І насамкінець плануємо запустити дві гідростанції 0,5 МВт . Також очікуємо, що програмою енергозбереження для населення скористається щонайменше сім-вісім тисяч мешканців Львівщини. Уже затвердили перелік об’єктів бюджетної сфери, де впроваджуватимуть заходи з енергозбереження. На цю програму виділили 35 мільйонів гривень. Найближчим часом уже розпочнуться роботи.
Ірина Микичак, директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА:
Медицина – одна з головних галузей, на якій варто зосередити увагу. На цей рік поставили перед собою багато амбіційних планів. Зокрема, проведення реформи первинної медичної допомоги, автономізація закладів охорони здоров’я первинного, вторинного та третинного рівнів. Загалом починаємо працювати за нових умов фінансування. Наша мета на 2018 рік – виконати обласну програму, що стосується роботи екстреної медичної допомоги та забезпечення медикаментами певних груп населення. Також плануємо створити центральну диспетчерську, запустити програму “Безпечна лікарня” тощо. Серед пріоритетних цілей – підвищити доступність та якість медичного обслуговування у сільській місцевості. Це основні плани, а якщо говорити загалом, то маємо ще більше завдань. Однак головна мета департаменту, який я очолюю, – максимально попрацювати над тим, щоби продовжити тривалість і якість життя нашого населення!
Наталія Табака, начальник управління туризму та курортів Львівської ОДА:
– У найближчий рік і далі працюватимемо над промоцією Львівської області у туристичному напрямку. Зараз, зокрема, розробляємо для кожного району та кожного міста області туристичний маршрут і продукт, який пропонуватиме наш край гостям. Також працюємо над промотурами за участі іноземних журналістів, туроператорів. Уже приймали делегацію журналістів, також гостював на Львівщині китайський трепел-журналіст. У ці дні нашу область представляємо на туристичній виставці в столиці. На подібних заходах уже побували в Іспанії, Туреччині, Ізраїлі. А щодо розвитку туристичної інфраструктури, то цього року в наших планах напрацювати та ознакувати шляхи активного туризму. Це стосуватиметься переважно гірських територій, тобто тих місцевостей, де вже сьогодні активно відпочивають туристи. Якщо конкретніше, то спеціальними автомобільними знаками позначатимемо дорогу до Турки. Себто працюємо над промоцією, над розвитком туристично перспективних країв, підвищуємо кваліфікацію працівників галузі туризму та індустрії гостинності, намагаємося регулярно проводити якісь заходи за участі в тому числі й іноземців, а також напрацьовувати плани реалізації безпеки в горах.
Роман Филипів, директор департаменту економічної політики ЛОДА:
– У 2018-ому продовжуємо працювати у тому ж дусі, що й торік. Насамперед маємо на меті підвищити інвестиційну привабливість області й надалі відкривати щораз більше нових підприємств на Львівщині. До слова, з початку 2018 року спостерігаємо позитивну динаміку – кожного тижня стабільно відкриваємо два нові об’єкти. Крім цього, маємо 500 інвестиційних проектів, які реалізуємо в різних галузях. Завдяки цим проектам відкриваємо від кількох десятків до кількох сотень робочих місць. Що стосується промисловості, то тут реалізовуватимемо нову ініціативу – освітньо-промисловий хаб, завдяки якому під координацією влади зблизимо професійну освіту, науку, бізнес тощо. І далі стимулюємо експорт через відповідний сектор, створений в департаменті, та через центр стимулювання експорту, який відкриємо в квітні у Львівській торгово-промисловій палаті. Торік на Львівщині збудували та відремонтували близько 1800 об’єктів. За 2018-ий цей показник однозначно не зменшиться. Важливо лише промоніторити ефективність використання коштів. До слова, зараз ввели нову, більш прозору систему моніторингу закупівель, яка дає можливість розпорядникам більш цивілізовано проводити їх.
Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку ЛОДА:
– Цього року маємо на меті підтримувати малі та середні форми господарювання у селах. Важливо дати фермерам знання та фінансово забезпечити їх через програму підтримки із обласного бюджету. До слова, ця програма уже затверджена на період 2016 – 2020 років. Тож на цей рік передбачена безпрецедентна сума – на розвиток агропромислового комплексу Львівщини виділили 19,7 мільйона гривень. Окрім фінансування, серед основних проектів, які впроваджуватимуть, – розвиток сімейних ферм, молочної галузі, ягідництва, дрібного тваринництва тощо. Також консультаційно-дорадчий центр при нашому департаменті цього року планує залучити понад 300 учасників, які скористаються його підтримкою. Важливо запускати проекти секторальної підтримки. До слова, нещодавно виграли такий проект і отримали 27 мільйонів гривень на розвиток агротуристичного кластера “ГорбоГори” в Пустомитівському районі. Далі маємо на меті підписати меморандум про створення молокопереробного підприємства на базі кооперативів, які функціонують у молокозаготівлі. Наразі плануємо зробити це на молочному форумі, який відбудеться наприкінці травня. Також 19 – 21 квітня відбудеться масштабна аграрна подія – AGROPORT West Lviv 2018. Захід передбачає семінари, конференції для ягідників, бджолярів, органіків тощо. Відтак основна мета – докласти щонайбільше зусиль для розвитку агропромислового комплексу Львівщини.
Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, професор, доктор економічних наук:
– Сьогодні одна із найбільших проблем Львівщини – відсутність стратегічного бачення розвитку окремих секторів економіки. Зокрема, тепер у нашому регіоні намагаються відродити виробництво автобусів, тролейбусів, трамваїв. Очевидно, має бути відповідна позиція влади міста і області. Адже за їхньої підтримки розвиток цієї сфери забезпечив би надходження податків у державну казну, створення нових робочих місць. Врешті-решт це дозволило б частково вирішити транспортну проблему в місті та області. Колись ЛАЗ забезпечував автобусами всю Україну. І тепер це можна було б розглядати як стратегію розвитку. Друга проблема – відсутність комунікації між містом та областю. Зокрема, Львівщина розвивається доволі нерівномірно. Якщо оцінювати рівень розвитку районів області за десятибальною шкалою, то є місцевості, де сміливо можна поставити двійку обласній владі за те, що там узагалі відсутній розвиток. Є райони, де ситуація краща. Така нерівномірність розвитку безпосередньо впливає на місто – забезпечення продовольством, ресурсами переробного сектору економіки тощо. Відтак зв’язок області з містом має бути бодай елементарним. Сьогодні він у запущеному стані – ще в гіршому, аніж за радянських часів. Третя проблема – транспортна система, яка аж ніяк не сприяє розвиткові туризму, бізнесу, інвестиційно-інноваційних проектів та забезпеченню нормального функціонування регіону. Знову ж таки сполучення стало в рази гіршим, аніж за часів СРСР. Можна сказати, що транспортна інфраструктура кинута під ноги людям, які вимушені самостійно боротися з її недоліками усіма можливими методами. До слова, в області ситуація з транспортом значно гірша, аніж у самому Львові. Тобто сьогодні мовиться не про поліпшення транспортної інфраструктури, а про цілковиту відмову від теперішньої системи. Ідеальне вирішення цієї проблеми – пошук інвесторів. Залучення іноземних інвесторів на Львівщину також не завжди продумане. Скажімо, будівництво таких об’єктів, як Fujikura, насамперед сприяє забезпеченню західних інвесторів дешевою робочою силою. Однак інноваційні об’єкти на наших теренах не будують – інвестори не зацікавлені зводити надсучасні об’єкти в нашому регіоні, бо насправді влада цьому навіть не сприяє. Ні місто, ні область не мають елементарних брошур, журналів англійською мовою для західних інвесторів. За кордоном влада усіляко підтримує виробників, які є платниками податків до бюджетної казни. В Україні чомусь усе навпаки… Тобто міський голова Львова та голова Львівської ОДА мають лобіювати інтереси своїх виробників. Якщо вони цього не роблять, виникає питання доцільності їх перебування на посаді. А що стосується освіти, то тепер молодь з усієї України прагне навчатися у Львові. Це зумовлене географічно: ми розташовані близько до західного кордону. Однак є й інша біда – ті діти, які навчаються у Львові, на Львівщині, згодом їдуть здобувати вищу освіту в Польщі, Німеччині, Чехії. І це припиниться лише тоді, коли молодь буде впевнена, що, здобувши освіту в Україні, згодом зможе успішно працевлаштуватися. Отож, постає проблема – якщо й далі будуватимемо такі підприємства, як Fujikura, де для роботи людині потрібно закінчити сім-вісім класів середньої школи, то навіщо нам узагалі вища освіта?! Відтак на Львівщині залишається проблема зайнятості. Ну і насамкінець: проблеми з екологією, яких на Львівщині набагато більше, аніж у інших регіонах. Насамперед потрібно негайно зайнятися питанням переробки сміття. Бо згодом прийде інвестор, який збагатиться на цьому. Щодо Грибовицького сміттєзвалища чуємо лише обіцянки, а по суті там досі нічого не зробили… Наголошу, що це проблеми не лише міста, а й області! Бо не можуть місто і область функціонувати окремо!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1053 / 4.67MB / SQL:{query_count}