Майданівські зубри – гордість Сколівщини

Дев’ять років тому на територію Сколівських бескидів завезли 11 червонокнижних зубрів. Як сьогодні живеться тваринам, хто захищає їх від браконьєрів та на скільки збільшилась їх популяція на Львівщині

фото: прес-служба ЛОДА
Свого часу через тотальне браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства кількість зубрів на території України досягала критичного рівня, і тварини були просто на межі вимирання. У 2009 – 2010 роках у вольєр Майданівського лісництва Національного природного парку “Сколівські Бескиди”, що на Львівщині, завезли 11 особин зубра із-за кордону – з Німеччини та Австрії. 
Зубрів у Карпати завезли в межах “Програми реінтродукції бізона європейського в Сколівських Бескидах”. Проект фінансувався Фондом великих рослиноїдних ссавців (Нідерланди) та обласним фондом охорони навколишнього природного середовища.
“Цей проект починався ще у 2007 році за ініціативи лісників та науковців Львівщини. Його мета – збереження зубра як виду. Першу партію у складі шести бізонів доставили із Німеччини, а другу партію – вже п’ять зубрів – привезли нам із Німеччини та Австрії. Після перетримки бізонів у вольєрах впродовж близько року всіх тварин випустили на волю”, – розповідає директор НПП “Сколівські Бескиди” Василь Бандерич.
За майже дев’ять років їх кількість збільшилась у три рази - теперішнє стадо зубрів налічує 33 тварини
До слова, практично все сучасне поголів’я походить від тварин, яких розводять в неволі з 1929 року, коли вперше почали серйозно задумуватися над зникненням бізонів як виду. 

Радісне і щедре поповнення 

За майже дев’ять років кількість зубрів на території НПП “Сколівські Бескиди” збільшилась у три рази. Теперішнє стадо зубрів налічує 33 тварини, п’ятеро з яких народилось  вже у 2017 році. Лісники кажуть, що одна самиця народила навіть двійню, що дуже рідко спостерігається у зубрів. 
“Завдяки існуванню цієї природно-заповідної території у нас є можливість збільшити популяцію зубрів, оскільки тут орієнтовно сім тисяч гектарів лісу, де немає населення. Відповідно зубри можуть вільно розміщуватися та проживати. Окрім того, перевагою є молодий ліс та праліси, угіддя для кормової бази, річка, що слугує водопоєм”, – повідомив начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Андрій Сенюк.  
Також на території лісництва зубрів не рухають браконьєри – лісничі переконують, що постійно роблять рейди і оберігають звірів.  Сьогодні зубри дуже звикли до людей, які їх доглядають та годують. А приручена тварина стає легкою здобиччю для браконьєрів, тому бізонів потрібно посилено охороняти. 
Цікаво, що на початку 2018 року на території Львівської області нарахували 84 особини зубра. У Національному природному парку “Сколівські Бескиди” - 33 та в ДП “Мисливське господарство “Стир” - 51, що на 9 голів більше, ніж у 2016-ому. Тобто чисельність зубрів на території нашої області лише зростає. Загалом в Україні є близько 250 бізонів. Червонокнижні зубри проживають у кількох областях України: Волинська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Вінницька.

фото: прес-служба ЛОДА

Їдять з рук і обожнюють капусту 

Місцеві лісничі, які доглядають за тваринами і охороняють усе Майданівське лісництво, запевняють: кількість європейських бізонів так суттєво зросла через те, що тварини мають всі умов для розмноження та безпечного існування.
У Європі вони утримувалися у вольєрах, відтак повністю адаптуватися до самостійного життя тваринам нелегко. У теплі пори року зубри дають собі раду самі, і майже не пересікаються із лісничими. Зате в зимовий період тваринам не так просто знайти харчі, тому лісничі їх підгодовують. 
На території Майданівського лісництва є кормова база – місце, де зубрів підгодовують взимку. Тварини настільки звикли до людей, що навіть їдять з рук. Втім, наважитись до такого близького контакту зі звірами може не кожен лісник. Щоденне меню зубра є доволі різноманітним – тварини їдять капусту, буряк, комбікорм, сіно тощо.
“Щороку взимку ми їх підгодовуємо, тому вони вже приучені  до того, і самі приходять до нас, аби підкріпитись, бо знають – ми їм шкоди не заподіємо.  Люблять найбільше капусту”, – розповідає Василь Бандерич. 
Лісники кажуть, що якби вони не підгодовували зубрів, тварини б збиткували на подвір’ях мешканців прилеглих сіл. 
До речі, були вже випадки, коли бізони сходили в село, аби “погосподарювати” на подвір’ях. Місцеві ясна річ, м’яко кажучи, не в захваті від цього,  адже тварини з’їдають  сіно, ягоди  обгризають кору. Лісники розповідають, що бували вже випадки, коли їх  посеред ночі викликали у село, аби відігнати тварин. Проте відвести зубра назад до стада – не просте завдання, іноді доводиться чекати, поки тварина вирішить повернутися додому сама. 
Так, у 2016 році до села Зубриця спустилося два зубри, які довго не могли повернутись у ліс через високий рівень снігу. Місцеві жителі зубрів не чіпали, бо знають – за таке можуть отримати чималий штраф. Окрім того, місцеві вже навчилися сприймати зубрів як буденне явище. 

На вихідні – до зубрів 

Разом з тим, зубри приносять місцевим і користь, розвиваючи туризм до тамтешніх територій. Впродовж всієї зими НПП “Сколівські бескиди” організовує групові туристичні поїздки до майданівських зубрів. Замовити тури можна і через львівських туроператорів. Туристи добираються до села Майдан власним транспортом, бо маршрутки ходять сюди дуже рідко. Далі, аби дістатися звірів, необхідно проїхати близько 7 км від села засніженою гірською дорогою на пристосованому до гір транспорті.  
До речі, такі поїздки  взимку проводять регулярно. Коштують тури від 300 грн. Побачити стадо зубрів у дикій природі – це неймовірні і незабутні враження. Це унікальний відпочинок у серці природи.

фото: прес-служба ЛОДА

Повний матріархат на чолі із Тошкою

Перші зубри, яких привезли у Майданівське лісництво, мали навіть імена.  Молодими тваринам, народженим в Україні, імена вже не дають, мовляв, то марна справа, бо розрізнити їх у такій кількості важко. Імена мають лише зубри-іноземці, які дев’ять років тому приїхали на Сколівщину. Самиця Тошка приїхала у Сколівські Бескиди також однією із перших. Лісники кажуть, що від початку вона є своєрідною головою, вожатою стада. 
Червонокнижні зубри проживають у кількох областях України: Волинська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Вінницька
 “Тошка наймасивніша за розмірами. Вона у разі небезпеки керує стадом, перша підходить до кормів, перша пробує. Вона ніколи не йде позаду стада, лише попереду. Є, до речі, ще одна самка-лідер Тіра, яка вже намагалась відокремити своє стадо, але пішли холода і вона знову вернулась до стада. Думаємо, що цього року вона знову намагатиметься відділитися”, - каже помічник лісничого Василь Волочанський. 
Лісники говорять, що зараз вожачка Тошка чекає на маля. Виношують зубри дев’ять  місяців, і дуже рідко народжують двійню.
“Але минулого року одна самиця народила двійню. Ми це вже побачили взимку, коли зубренята прийшли разом із дорослими на підгодівлю. Бо влітку ми не перетинаємось. В нас є такі самки, які щороку родять зубренят, хоча є думка, що зубри розмножують раз на три роки. Все тому, що їм тут добре живеться”, – розповідає Василь Волочанський.
З його слів, зубри не завжди мирно живуть один з одним: “Одного разу самки щось не поділили, і так чубились, ледь їх втихомирили. Одна одну навіть поранили”.
“Сьогодні зубри вже впевнено йдуть на підгодівлю на кормівельний майданчик, бо знають, що тут їх ніхто не образить. Апетит в них величезний, і вони б весь заготівельний корм, розрахований на всю зиму, могли  б з’їсти за місяць, якби ми їм це все одразу давали. Але ми лише їх підгодовуємо, а решта – вони мусять самі шукати. Бо якщо ми їм все даватимемо, то бізони банально втратять інстинкт виживати, харчуючись самостійно. Приблизно на одну особу даємо близько десяти кілограмів соковитих кормів і сіна в міру поїдання”, - розповідає Василь Волочанський. 
Додамо, у 2018 році у Національному природному парку “Сколівські Бескиди” було зафіксовано 414 особин оленя благородного, 411 особин козулі та 112 кабанів. З хутрових звірів обліковано 18 вовків, 46 лисиць та 268 куниць. Крім цього, облікували 27 бурих ведмедів, 23 рисі та 10 особин кота лісового.
Львів – Майдан – Львів

Парк “Сколівські Бескиди” розташований у басейнах річок Стрий та Опір. Його територія знаходиться у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескидів. Характер грунтового та рослинного покриву обумовлений вапнистим пісковиковим флішем. На північному заході хребет Сколівських Бескидів межує з хребтом, найвищою вершиною якого є гора Парашка (1268 м). Внутрішня частина цих Бескидів межує зі Стрийсько-Сянською Верховиною. Загальна площа парку — 35261 га.
Клімат парку м’який, помірно теплий і вологий. Зима з частими відлигами та температурою від 0°С до +5°С. Середня температура січня – біля 5°С, липня – +17°С. Тут випадає 800-1100 мм на рік опадів. Середня висота снігового покриву становить 39 см.
На території парку збереглися рештки чистих букових лісів, а також смерекові й ялицеві лісостани. Вік дерев сягає 100 і більше років. На деяких хребтах зустрічаються рідкісні букові, яворові та сіровільхові ліси з покривом лікарських рослин (наприклад, рідкісних цибулі ведмежої та скополії карніолійської). Загалом флора судинних рослин налічує 632 види. На території природного парку є понад 50 видів рослин, які занесені до Червоної книги України, серед них: арніка гірська, астранція велика, баранець звичайний, билинець довгорогий, білоцвіт весняний, булатки довголиста та червона, гудайєра повзуча, зозулині сльози серцелисті, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвіт осінній, левкорхіс білуватий, скополія карніолійська, траунштейнера куляста, шафран Гейфелів, кілька видів пальчатокорінника.
Фауна у “Сколівських Бескидах” багата й різноманітна. Тут мешкають 86 видів комах, 18 видів риб, 9 – земноводних, 6 – плазунів, 121 – птахів та 50 видів ссавців. Серед ссавців є олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам’яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів — борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Серед птахів зустрічаються тетерев, рябчик, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, сова сіра, сапсан; до Червоної книги України занесені види: глухар, лелека чорний, підорлик малий, беркут, шуліка рудий, сорокопуд сірий. Плазують по території парку гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена та живородна; до Червоної книги занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна. Загалом охороняються 11 видів тварин, які занесені до Європейського червоного списку, та 30 видів — до Червоної книги України.
Серед червонокнижних видів особливу увагу приділяють популяції зубрів, відновленням якої у Парку займаються з 2009 р. Тоді на територію Майданського лісництва завезли 11 особин з Австрії, Німеччини і Польщі. Перший рік, поки тривала адаптація, зубрів тримали у загорожі, а потім випустили. Лісники охороняють їх та підгодовують взимку. Станом на початок 2018 поголів’я збільшилося до 33 тварин.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7760 / 4.48MB / SQL:{query_count}