Як економія вишів вилізла боком студентам

Дистанційне навчання, відпрацювання і “нульові” пари – як ще розплачуватимуться студенти за тривалі зимові канікули

фото: itlnu.lvwiv.ua
Цього року студенти львівських вишів відпочили сповна – їхні зимові канікули затягнулись майже на два місяці. Багато з них нарікали на такий тривалий відпочинок. Мовляв, навчальний план ніхто не відміняв, матеріал потрібно буде опрацьовувати самостійно.
Оскільки ще з осені студенти замерзали в університетських аудиторіях, можливість провести лютий вдома нікого не засмутила. І лише цього понеділка, коли студенти повернулись до навчання, виявилось, що відпочинок потрібно відпрацьовувати.
“Коли приймали рішення продовжити канікули, то студентів навіть не попередили, що згодом це обернеться додатковими парами. Звісно, перспектива сидіти на парах у куртках цілий лютий нас не влаштовувала, тож проти продовження канікул ніхто не виступив. Тепер повернулись до навчання, і у розкладі дві додаткових пари – з шостої до дев’ятої вечора на увесь березень. Студенти не винні, що університет не має грошей на опалення. Між іншим, більшість із нас платять кошти і мають право на якісну освіту! Тобто ця їхня економія вилізла боком для усіх студентів!”, – нарікає студентка економічного факультету Франкового вишу Марія Іващук.
Більшість студентів платять кошти за навчання, тож мають право на якісну освіту
З її слів, в університеті все ще холодно, студенти сидять на парах в куртках, закутані. Фізично важко висидіти три пари, не говорячи вже про додаткові. “Як сприймати матеріал, коли зуб на зуб не попадає? Та хіба це когось хвилює?!”, – бідкається студентка.

Пари до дев’ятої вечора

Рішення про продовження зимових канікул львівські виші прийняли через подорожчання газу. ВНЗ не мали можливості належно опалювати свої корпуси у люті морози, тож студенти Франкового вишу були на канікулах з п’ятого січня до 26 лютого.
“Відпрацювання пар у Франковому виші було очікуваним. Оскільки збільшили канікули, відповідно університет має надати ті освітні послуги, які закладені у навчальному плані. На деяких факультетах додаткові пари тривають до дев’ятої вечора, на інших починаються о сьомій ранку. Студенти відвідують ці пари і поки що скарг не було. До слова, я навчаюсь на історичному факультеті і мені теж впровадили додаткові пари. Звісно, цілий день проводити в університеті важко. Та насправді ця одна пара кардинально не змінить робочий день. Певен, університет має в повному обсязі надати ті освітні послуги, які пропонував. Студенти конкретної форми платять за навчання і заслуговують на те, щоб отримати ці знання”, – наголошує студент історичного факультету, голова студентського уряду ЛНУ ім. І. Франка Богдан Іванусь.
На кожному факультеті відпрацювання відбуватимуться по-різному. Все залежатиме від розкладу, розповідає керівник прес-центру Франкового вишу Олег Вівчарик.
“Студенти, у яких пари тривають до обіду, відпрацьовуватимуть одразу ж після них. Ті, у кого пари тривають до шостої вечора, матимуть додаткові пари до дев’ятої вечора. Є й такі факультети, де відпрацювання відбуватимуться на “нульовій” парі о сьомій ранку. Тобто керівництво факультетів розробляє розклад відпрацювань для зручності своїх студентів. Тим паче, студенти погоджують пари з викладачем – чи вони зможуть прийти у цей час. Зрештою, студенти можуть апелювати рішення про додаткові пари у той чи інший день. Для цього потрібно звернутись до адміністрації факультету”, – зазначив Олег Вівчарик.
З його слів, рішення продовжити канікули було консолідованим між адміністрацією університету, представниками факультету та самими студентами.
Важко сприймати матеріал, коли зуб на зуб не попадає через холоднечу в аудиторіях
“Одразу після прийняття рішення про продовження канікул обговорили варіант впровадження додаткових пар. Представники студентських організацій мали повідомити про це на своїх факультетах. Тобто рішення про відпрацювання не мало бути новиною для студентів. Загалом очікуємо, що відпрацювання ніяк не завадять навчальному процесу. Бо незважаючи на продовження канікул, увесь начальний план у будь-якому разі потрібно виконати”, – наголошує Олег Вівчарик.
“Коли приймали рішення про відпрацювання, то також обговорили як це мало б бути. Попередньо домовились, що кожного дня студенти матимуть одну додаткову пару. Сьогодні розклад відпрацювань складений таким чином, що лише на кількох факультетах поставили дві пари на день. До слова, якщо студентів не влаштовуватиме таке навантаження, то готові представляти їхні інтереси. Однак поки що жодної скарги не надійшло. Певен, одна додаткова пара – це не велике навантаження для студентів. Звісно, ідеальним варіантом було б не продовжувати канікули і не робити ніяких відпрацювань. Але маємо розуміти, що вища освіта в Україні нині фінансово потерпає, тож виші змушені знаходити методи економії”, – розповідає голова профкому студентів ЛНУ ім. І. Франка Андрій Білинський.

Навчання у режимі онлайн

Із 12 лютого до 2 березня у Львівській політехніці запровадили нову методику – дистанційне навчання. Студенти та викладачі контактували через віртуальне навчальне середовище, де публікували завдання, лекції, тести тощо. 
“Протягом трьох тижнів студенти у віртуальному навчальному середовищі виконували усі можливі завдання – тести, реферати, лекції тощо. Із 4 березня, коли студенти повернуться з канікул, кожна кафедра вирішуватиме, як продовжувати навчання. Тому студенти відпрацьовуватимуть лише ті пари, які передбачали виконання лабораторних робіт в університеті. Загалом ще не промоніторили відгуки студентів про дистанційну форму навчання. Про успіхи можна буде говорити, коли підіб’ємо підсумки, скільки студентів користувалися віртуальним навчальним середовищем, чи старанно, і які бали отримували за виконання робіт”, – розповів “Львівській Пошті” проректор з науково-педагогічної роботи НУ “Львівська політехніка” Олег Давидчак.
Студенти Львівської політехніки мають різні думки стосовно дистанційної форми навчання. Мовляв, багато недопрацювань, вічні зависання сайту. Зрештою, усі вони певні, що навчатись за такою формою цілком реально. Головне – мати бажання.
Студенти можуть апелювати рішення про додаткові пари
“Наприкінці першого семестру зустрілись із кожним викладачем, який вчитиме у наступному семестрі. Вони пояснювали, як відбуватиметься навчання онлайн, які у них вимоги тощо. Кожен предмет – це окрема сторінка, де вказано відомості про викладача, є форум для запитань, методичний матеріал, лекції, тести і журнал відвідувань. В останньому вказано, коли студент заходив і що робив. Також деякі викладачі давали робити тести, конспектувати лекції, писати реферати. На мій погляд, така форма навчання – це непоганий варіант. Проте поки що є купа недопрацювань – сайт часто висне, важко зрозуміти, що саме вимагає викладач, бо немає відповідного контакту з ним. Загалом для тих, хто хоче вчитися – це дієва форма. Чи буде якесь покарання для тих, хто не заходив на сайт і нічого не робив – поки що невідомо”, – каже студентка Інституту права та психології НУ “Львівська політехніка” Ілона.
З її слів, у будь-якому випадку така форма навчання краща та дієвіша, аніж відпрацювання, додаткові пари.
“Під час канікул виконувала завдання дистанційно. У той час, що й пари, потрібно було заходити на сайт, виконувати завдання, тести, надсилати їх викладачеві і отримувати оцінки. Насправді ця система була б дієвою, якби не було стільки недоліків. Сайт так зависав, що працювати було неможливо, тож викладачі дозволяли надсилати завдання до кінця тижня. Тобто працювати все ж потрібно було. Той, хто хотів, той скористався й таким методом навчання під час канікул”, – розповідає студентка Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ “Львівська політехніка” Анастасія.
Ростислав Слав’юк, професор, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи
– Категорично проти будь-якої зміни навчального плану – продовження канікул, відпрацювання пар тощо. Певен, ті виші, які вирішили таким чином зекономити, насправді нічого не заощадили. По-перше, нехай покажуть ті цифри економії. По-друге, про права студентів у цій ситуації навіть не згадали. Насправді цими канікулами, відпрацюваннями лише погіршили навчальний процес для них. Зокрема, у Львівському інституті банківської справи тривалість канікул не збільшували. Тож студенти приступили до навчання у звичні терміни, згідно навчального плану. Насправді проблема із затяжними канікулами, а тепер і відпрацюваннями, виникла через жахливий рівень менеджменту в українських вишах. У більшості ВНЗ абсолютно відсутнє раціональне планування фінансів, кадрів тощо. Тож насамперед виші мають навчитися правильно господарювати і рахувати свої видатки. Бо нині жоден виш не робить бодай спроби спланувати свої фінанси на наступних два-три роки. Тож виникають такі спонтанні рішення про продовження канікул, відпрацювання, а студентам від того лише гірше. Якийсь парадокс – в умовах розвитку капіталізму надалі користуються соціалістичними методами. Сьогодні в українській освіті склалася така модель, коли джерела фінансування зовсім не збалансовані. Тому виші змушені викручуватися самостійно. Стосовно дистанційного навчання, то насправді 20% наших студентів уже понад п’ять років навчаються на такій формі. Не лише взимку, а й восени та весною. Дистанційні платформи, які є в більшості нормальних університетів, працюють прекрасно, і на знання студентів погано не впливають. Той студент, який хоче отримати високу оцінку, навіть із використанням матеріалу, який дає викладач на дистанційному навчанні, може навчитись і отримати її. Інша справа, що сьогодні в Україні це вимушений крок.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7622 / 4.46MB / SQL:{query_count}