Паркінг біля університету: потреба чи загроза?

Вчена рада Франкового вишу проти реконструкції університетської площі, бо впевнена: проект завдасть непоправної шкоди місту. Водночас влада Львова стоїть на своєму – підземну автостоянку варто збудувати. На чиїй же стороні правда?

фото: Олег Огородник (3)
Площа перед головним корпусом знаного в усьому світі Львівського вишу – стала яблуком розбрату між містом та освітянами. Мерія впродовж останніх двох років планує реконструювати площу перед Львівським національним університетом імені Івана Франка і збудувати на цьому місці підземний паркінг. Однак освітян турбує питання, що будівництво такої автостоянки на площі перед головним корпусом університету може зганьбити історично-культурну цінність будівлі навчального закладу. Ба більше – процес будівництва, на переконання освітян, може завдати непоправної шкоди прилеглим будівлям. Зокрема, наслідки від будівельних робіт може “відчути” і… Палац Потоцьких. Отже, академічна спільнота вишу, його студенти та працівники категорично проти запропонованого проекту реконструкції площі.
Тим часом у міській раді наполягають на будівництві парковки під землею. Мовляв, львів’яни вже не перший рік потерпають через брак паркувальних місць у центрі. Тому жителі Львова все частіше залишають свої автівки будь-де. Кажуть, що боротися з такою ситуацією вкрай складно, тому і прийшли до думки, що місту конче потрібен підземний паркінг. Від 23 січня до 19 лютого тривають громадські обговорення проекту реконструкції площі. Наразі сторони розходяться у своїх думках, тому однозначно говорити про те, чи збудують запланований паркінг поки що не можна. Наголошуємо, що обговорення триватимуть до 19 лютого, тому усі пропозиції та зауваження щодо проекту можна ще озвучувати.

Що планують перед Франковим вишем

Наразі існує шість проектів детального плану, хоча містобудівна рада рекомендувала лише один, який передбачає звуження дороги для проїзду авто до 7 м, залишає односторонній рух приватного транспорту дорогою перед університетом (як це є зараз), а громадський транспорт виводить на новий проїзд перед пам’ятником Франкові.
Як розповіла головний архітектор інституту “Містопроект” Інеса Склярова, під вул. Університетською хочуть спорудити дворівневий паркінг на 358 паркомісць. Його планують розділити на чотири секції. Вартість такого проекту – близько 150 мільйонів гривень, тобто приблизно 400 тисяч гривень за паркомісце.
Рити доведеться на глибину до шести метрів. А це створює гідрогеологічні проблеми. За словами Інеси Склярової, заглиблення на чотири метри ще буде безпечним, а далі доведеться застосовувати спеціальні технології на кшталт “стіни у ґрунті”.
“Але на наступних етапах робіт слід виконати прогноз зміни гідрологічної ситуації та, виходячи з нього, обрати варіанти будівництва”, – каже архітектор.
Автори плану території вважають, що підземні паркінги є хорошою альтернативою наземним автостоянкам.
Зокрема, наразі пропонують кілька варіантів для проїзду транспорту після реконструкції. Ще у вересні в міськраді попереджали, що затишна пішохідна площа між проїжджою частиною Університетської та парком імені Франка вже не буде такою, як зараз. Для інтеграції паркінгу тут необхідно змінити дорожній рух. Роман Зубачик із ЛКП “Львівавтодор” розповідає, що є два варіанти.
Згідно з першим, тролейбусні лінії винесуть на вулицю Січових Стрільців. Проте це небажано через імовірні затори на розі вулиць Січових Стрільців та Гнатюка. За другим планом тролейбуси та електробуси пустять окремою смугою біля пам’ятника Франкові між вулицями Крушельницької та Листопадового Чину. Проїзд буде розділений смугою безпеки півтора метри завширшки, на якій облаштують дві кінцеві тролейбусні зупинки. Щодо руху автомобілів і автобусів Університетською від Лепкого до Словацького, то проектанти мають кілька пропозицій, як його впорядкувати, пише tvoemisto.tv.
Архітекторів занепокоїла ідея прокладання тролейбусної смуги біля постаменту Франка. На думку архітектора Юрія Горалевича, відокремлення монумента від решти площі суперечить її історичному значенню, адже тут відбувались перші мітинги за незалежність у Львові.

Збудувати, а не зруйнувати

Сьогодні у місті активно обговорюють аргументи мерії та університетської спільноти, яка виступає категорично проти підземної автостоянки. У висновках комісії Вченої ради ЛНУ ім. Івана Франка, яку освітяни передали “Львівській Пошті”, якраз обґрунтовано, чому власне викладачі та студенти проти реалізації проекту. Серед основних зауважень – відсутність оцінки екологічного стану, згадка про складні інженерно-геологічні умови та небезпеку осідання споруд.
“У проекті відсутнє належне обґрунтування доцільності реконструкції площі і особливо будівництва підземного паркінгу... Пропоноване будівництво паркінгу на 350 автомобілів жодним чином не вирішує проблеми паркування у центральній частині міста, де щодня паркуються тисячі автомобілів... Пропоноване створення сприятливих умов для пішоходів та учасників дорожнього руху насправді призведе до суттєвого погіршення існуючого стану для парку, будівлі Університету, прилеглих до нього територій”, – йдеться у висновках комісії Вченої ради Університету.
Усі 17 представників університету, що підписались під висновками комісії, запевняють, що проектом практично ігнорується розташування впритул до майбутнього паркінгу головного корпусу університету – пам’ятки архітектури.
“Оскільки йдеться про дворівневий паркінг, то при будівництві потрібно буде заглибитись під землю на рівні не менше шести метрів. На цій глибині вже є напірні води. І щоб нормально працювати у котловані, потрібно буде понижувати рівень води. Це своєю чергою може призвести до того, що постраждають прилеглі будівлі. Такий прецедент ми вже мали у місті. Вкінці 80-их років минулого століття у Львові розпочали будівництво шахти підземного трамваю за Палацом Потоцьких, чим фактично зруйнували відому будівлю і прилеглі об’єкти. Пізніше Палац Потоцьких ще років десять виводили із гостро аварійного стану. Коли будівельники побачили наслідки відпомповування води, то вирішили припинити роботи. Хоча це був дуже масштабний і вартісний проект для Львова. Звичайно, у випадку будівництва паркінгу наслідки будуть менш згубними, але те, що постраждає будівля університету – не може бути й сумніву”, – запевнив “Львівську Пошту” завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. Івана Франка Петро Волошин.
Професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії Олег Шаблій, аналізуючи пропонований містом проект паркінгу, каже: “Про реконструкцію площі не йдеться. Йдеться виключно про деконструкцію – руйнування всього існуючого середовища. У європейських та американських країнах вже близько півстоліття подібний спосіб не практикується. Автотранспортна система виноситься на окраїни міста. Там зводять надземні гаражі та паркінги під висотними будинками. Абсурдним є також створення малого транспортного кільця, складовою частиною якого є вул. Університетська. На мою думку, кращим варіантом є зняти тролейбусну лінію з-під університету і спрямувати її по вулиці Січових Стрільців до вулиці Гнатюка, а звідси – до вул. Листопадового Чину”.

Зберегти історію площі

Академічна спільнота занепокоєна тим, що у вихідних даних для проектування також відсутня оцінка існуючого екологічного стану і прогноз його зміни внаслідок реалізації проекту. Адже дворівневий паркінг фактично гарантуватиме ще більшу загазованість для прилеглих будинків. Тим паче, що проектом передбачено зрізування 54 дерев із 68. А про відновлення зелених насаджень у проекті наразі не йдеться.
Проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, професор Роман Гладишевський у розмові з “Львівською Поштою” зазначив: “Головний корпус Львівського університету – пам’ятка архітектури ХІХ століття, яка є перлиною всього архітектурного ансамблю Львова, тому будь-які загрози її пошкодження є недопустимими. Також у головному корпусі триває навчальний процес і проводяться активні наукові дослідження, а отже, щодня будівлю відвідують тисячі студентів, працівників університету та наших іноземних колег-науковців. Тому важливо зберегти належну екологічну ситуацію”.
Професор Олег Шаблій принагідно нагадує, що у 1918 році, у час так званого Листопадового зриву, на площі пролягала лінія фронту між УГА і польськими окупантами у боротьбі за самостійну Україну: “Площа перед університетом густо пролита кров’ю українців. У кого взагалі підніметься рука, щоб розривати ескаваторами і бульдозерами цю святу землю?!”.
Роман Гладишевський також наголошує, що під стінами університету в різний час відбувались важливі історичні події, зокрема, звідси брали початок і студентські мітинги за Незалежність, а пізніше й дві революції.
“Сподіваємось на розуміння зі сторони міської ради та архітекторів проекту й очікуємо на плідний діалог. Університетська будівля і партерна частина парку ім. І. Франка формують надзвичайно важливий природно-історичний ансамбль, який потрібно зберегти для прийдешніх поколінь”, – акцентує Роман Гладишевський.

Що каже місто?

Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що місто дебатує із університетською спільнотою вже два роки щодо будівництва підземного паркінгу.
“З погляду розташування – це ідеальне місце, бо будувати паркінг на відкритій площі легше, ніж щось придумувати інше. Ми дебатуємо з університетською спільнотою вже більше двох років щодо будівництва паркінгу, і вийшли вже на перше громадське обговорення. Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський отримав нові завдання і далі буде продовжувати цю роботу у тісній співпраці з університетом. Без підтримки університету цього робити не можна. Ліворуч та праворуч університету машини вже паркують в три ряди. Як це унеможливити? Де інше місце, щоб збудувати паркінг в цьому ареалі? Архітектор міста має свою чітку позицію. Я вважаю, що вона має право на життя”, – розповів Андрій Садовий, інформує прес-служба ЛМР.
Про те, що думає університет щодо дворічних дебатів, читайте в розмові з ректором Львівського національного університету імені Івана Франка Володимиром Мельником (див. “До теми”).
Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський розповів zaxid.net, що не здивований критикою, оскільки таке часто відбувається під час перших обговорень. За його словами, зауваження працівників університету візьмуть до уваги і спробують детальніше розібрати під час засідання спеціальної комісії.
“Ці зауваження безперечно матимуть вплив на наміри щодо будівництва паркінгу. Без згоди університету ми не можемо коригувати детальний план. І для того, щоб отримати таку згоду, є інструмент, який називається погоджувальною комісією. Ця комісія буде засідати і спростовувати або підтверджувати висловлені аргументи. До її складу може увійти будь-хто, але ми будемо просити увійти до її складу найбільших опонентів цього проекту”, – наголосив Юліан Чаплінський.

“Не можна ставити на ваги історико-культурну спадщину і 350 паркомісць”

Володимир Мельник, ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка, – про те, чому освітяни проти будівництва паркінгу та що, на їхню думку, було б краще облаштувати на площі перед навчальним закладом

– Володимире Петровичу, прошу сказати, яка позиція університету щодо будівництва паркінгу?
– Позиція університетської спільноти щодо цього питання однозначна: ми зацікавлені в розвитку міської інфраструктури, однак будівництво такої технологічно важкої споруди біля університету вимагає дуже скрупульозного аналізу із врахуванням всіх потенційних ризиків. Ігнорування бодай одного аспекту аналізу може мати вкрай негативні наслідки.
До слова, попередні дослідження продемонстрували, що площа перед університетом неприпустима для спорудження паркінгу, адже це призведе до зміни вологості ґрунтів, а отже головний корпус Львівського університету не тільки руйнуватиметься, а буде просто-напросто знищений. Експертна оцінка усіх загроз, пов’язаних зі спорудженням паркінгу, також свідчить про негативну перспективу для Палацу Потоцьких, який розташований значно далі від місця, пропонованого для будівництва.
Говорячи про такі ризики, ми не отримали від міста жодної аргументованої відповіді на наші зауваження. Жодного діалогу не було. Ніхто сьогодні не говорить і про те, яким способом вестимуть будівництво – відкритим чи закритим. Вочевидь, доведеться вивезти від 40 до 50 тис. куб. м ґрунту. Великогабаритна техніка просто вщент знищить прилеглу до університету інфраструктуру. Ніхто не говорить, які ризики нас чекають вже у процесі будівництва паркінгу, зате всі наввипередки дискутують про експлуатаційні моменти майбутньої підземної автостоянки.
– Згідно з проектом, реконструкція чекає і на саму площу перед пам’ятником Іванові Франку…
– Не можу навіть спокійно це коментувати. Всі дерева перед університетом будуть зрубані, а бетонний майданчик в результаті об’єднає сумного Франка і сумний університет. На додаток ще мале транспортне кільце буде під нашими вікнами.
Якщо підходити до цього питання з боку збереження культурного ареалу, то паркінг – це ніщо інше, як аналогія будівлі банку, що навпроти пам’ятника Міцкевичу. Якщо ми хочемо, щоби місто Львів мало своє історико-культурницьке обличчя, то руйнувати благоустрій задля 350-ти паркомісць – дуже зухвале і недалекоглядне рішення!
Зрештою, нагадаю, що на площі перед пам’ятником Франку свого часу розпочинались рухи за Незалежність, перебудову – тут, без перебільшення, творилась українська історія. А сьогодні чиновники підходять до цього питання як технократи – є завдання і треба виконувати. Наголошу, що університетська спільнота не з опалу висловлюється щодо такої підземної споруди під площею. Ми два роки по крихті збирали інформацію для того, щоб дійти висновку: паркінг – це загроза для будівлі Львівського університету.
– Скажіть, будь ласка, у якому стані сьогодні будівля вишу?
– Університет і справді зараз не в найкращому стані. Зліва, з боку вул. Листопадового Чину, і справа, з боку вулиці Січових Стрільців, під корпусами є провалля до п’яти метрів. І все це через ті ж ґрунтові води, про які ми говоримо місту. Ми звернулися в Кабінет Міністрів, який після аналізу Міністерства культури, Міністерства економічного розвитку, Міністерства освіти і науки, Міністерства регіонального розвитку прийняв рішення виділити на збереження навчальної будівлі кошти. Виходить, що в Києві почули про нашу проблему, а от у Львові тим часом ці всі моменти ігнорують.
Також у правому крилі будівлі, де сьогодні юридичний факультет, є не лише тріщини – почав просідати фундамент. Простіше кажучи, університет опускається. Тому ми проводили роботи з укріплення фундаменту. Аналогічно у лівому крилі університету – на факультеті прикладної математики та інформатики – також сумна ситуація. Університет має і підвальні приміщення, які під загрозою через будівництво підземної автостоянки.
Очевидно, що будівництво паркінгу призведе до процесів руйнації незворотного характеру. І це висновок фахівців, які займаються цим питанням предметно.
– Володимире Петровичу, а сьогодні викладацький склад університету має достатньо місць для паркування своїх автомобілів?
– Я нещодавно побував у Баварському університеті, який має загальнорічне фінансування на суму близько мільярда євро. І там, уявіть собі, лише 15% студентів забезпечені гуртожитками. Запитую ректора, чи не думають вони збільшувати кількість житла для студентів. Немає потреби, – відповідає. Мовляв, це проблема держави. А завдання ректора – організація науки і академічний процес. Бо не може ректор за всі питання відповідати – і за гуртожитки, і за стоянки автомобілів, адже це, як на мене, більше проблема загального порядку у місті.
– Де у Львові, на ваш погляд, повинні збудувати стоянки для автомобілів?
– Я не фахівець, однак думаю, що автостоянки треба будувати якомога далі від центру. Вочевидь, можна планувати такі об’єкти на вул. Чорновола. У Європі також сьогодні популярні наземні кількарівневі паркінги. А зрештою – не всі приклади європейського характеру є повчальні і позитивні. Ми повинні жити своїм розумом і мати свою правду.
– Благоустрій перед Франковим вишем повинен залишитись у такому ж стані, як це є зараз? Чи, можливо, маєте якісь задуми щодо вдосконалення території перед університетом?
– Близько 15 років університет просить передати цю площу для львівського студента, щоб ми на місці теперішньої проїжджої частини зробили зелену паркову зону, і студент мав свій куточок. Адже університет – це не тільки науковий чи освітній заклад, а й історично-культурний феномен міста. До прикладу, у Відні, Варшаві, Нідерландах університетська територія – це місто у місті: благоустрій облаштований таким чином, щоб студент відчував себе комфортно. Проте за останні 15 років жодної підтримки щодо озвучених планів ми не отримали. Хоча, вже четвертий рік ми є найпопулярнішим університетом України за кількістю поданих абітурієнтами заяв.
– Які маєте прогнози щодо питання паркінгу?
– Дуже хочу, щоби це питання вирішилось не лише на користь Львівського університету, а й на користь міста загалом. Не можна ставити на ваги історико-культурну спадщину і 350 паркомісць. Вкотре наголошую: університетський протест проти паркінгу – це не придумана акція, це бажання вберегти будівлю вищого навчального закладу Львова. Ризик – це, звісно, добре, і на нього треба теж відважуватись, однак не такою ціною. Боюсь лише уявити, що буде, якщо почнуть рити котлован, і, борони Боже, трапляться якісь форс-мажорні обставини, які проігнорували, проводячи аналіз. Тоді, вочевидь, це вже не буде  головним болем лише університетської спільноти, а й містян загалом. Ми не можемо цього допустити!
Розмовляла Олена Петришин

Степан Тупісь, старший викладач кафедри містобудування НУ “Львівська Політехніка”:
– Вважаю, що потрібно створити систему зв’язку між паркінгами у місті, яка розв’язала б проблему з автівками на тротуарах та газонах. Бо львів’яни не хочуть, щоб водії припарковували машини казна-де і казна-як. Тому в місті потрібно облаштувати повноцінну мережу паркінгу. Очевидно, що довкола центру можна облаштовувати лише підземні паркінги, щоб не перекривати історичне середовище. А от у інших частинах міста можна будувати багаторівневі надземні паркінги. У країнах Європи використовують систему паркування, яка має два варіанти. Перший – паркінги за принципом “паркуйся і їдь”, які зосереджені довкола основних в’їзних магістралей міста. Переважно такі паркінги працюють для гостей міста та для тих, хто не хоче їздити власним авто у центрі. Люди залишають машину там, а далі добираються громадським транспортом у різні частини міста. Другий варіант – паркінги за принципом “паркуйся і йди”, які розташовані за 300-500 метрів до центру. Люди припарковують там свої машини, і далі йдуть пішки по справах. Тобто європейський досвід показав, що в історичних містах будують підземні паркінги, і вони функціонують. Тому за кордоном можемо насолоджуватись гарною архітектурою, а не спостерігати різнокольорові автівки на передньому плані. Щодо проекту паркінгу біля Франкового вишу, то він справді складний, але можливий. Тут запитання до інженерів – як будувати так, щоб не порушити гідрологічні умови і довколишні забудови. До слова, нещодавно по периметру парку Франка встановили стовпці, щоб автівки не заїжджали на тротуар і у сам парк. Проте це не вирішило проблему, бо тепер там паркують машини так, що тролейбус проїхати не може. Карати водіїв за це, звісно, не можна, оскільки маємо їх зрозуміти – їм ніде припарковувати авто. Певен: також потрібно розвивати проекти інших паркінгів у Львові. Сьогодні маємо зарезервувати місця для них та шукати інвестора для їхнього будівництва. Розробив проект паркінгу поблизу цирку, розрахований він на 500 місць. Якщо знайдемо інвестора, то зможемо втілити задумане. До слова, поряд два важливих об’єкти – цирк і собор св. Юра, де немає жодного паркінгу. З розвитком автомобілізації за 10-15 років у місті зросла кількість авто у сім разів. Як наслідок – корки, паркування на тротуарах. Тому часто змушені розглядати різні марки автівок, а не архітектуру. Певен, машини потрібно прибрати з історичного центру міста. Однак спершу потрібно створити відповідні умови для водіїв!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7602 / 4.59MB / SQL:{query_count}