Сусіди, відремонтуймо нашу браму!

Хоча GIZ припинило свою роботу у Львові, міськрада у 2018-ому продовжить реставрувати вікна, брами та балкони. Містянам з 1 квітня рекомендують подавати заяви

фото: GIZ
Впродовж восьми років (2009 – 2017 роки) Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) у співпраці з Львівською міською радою працювало у сфері збереження історичної спадщини. Завдяки проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова” реставрували вікна, брами, балкони, сходові клітки та облаштовували благоустрій двориків.
Отже, місто більше не отримуватиме німецькі кошти на реставрацію пам’яток. Та у міськраді кажуть, на цьому не зупинятимуться, бо за ці вісім років вдалося значно змінити свідомість людей, які тепер готові долучатися не лише на словах, а й фінансово до реставраційних робіт. Та що важливо, GIZ підготувало майстрів-реставраторів, які можуть продовжувати реставраційну справу за європейськими методами у нашому місті. З них – близько 20 майстрів вже зареєструвалися як приватні підприємці. Тепер, щоправда, є побоювання, що навчені спеціалісти виїжджатимуть за кордон на роботу.
Цього року з бюджету міста на програми з реставрації виділили три мільйони гривень
“Німці вже перейшли цей етап, коли мешканці думають, що весь час держава чи місто робитиме щось за них. У нас, фактично, квартири у Львові мешканці отримали безкоштовно, вони просто їх приватизували. Тож суть програми була у тому, аби залучити львів’ян до реставрації та ремонтів цінних пам’яток, які у їхній власності, не тільки на словах, а також фінансово. Ми не припиняємо реставрувати те, що робили лише за кошти з міського бюджету. Але відновлення вікон, балконів та брам будемо співфінансувати в різних пропорціях”, – зазначила у розмові з “Львівською Поштою” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради, під час дискусії “Завершення проекту GIZ. Початок нових програм”.

Роботи ще чимало. Бо, зі слів Лілії Онищенко, в реставрації ніколи не буде завершення робіт. Те, що реставрували раніше – згодом знову потрібно підтримувати і відновлювати.
До слова, за роки співпраці з німцями у Львові відреставрували понад 1000 вікон, 200 вхідних брам, 4 сходові клітки та 16 внутрішніх двориків.
“Чи то за кордоном, чи то в Україні, ніколи місто не матиме достатньо коштів, щоб покрити усі потреби, які є у містах. Для цього існують програми, як додатковий інструмент залучення коштів. Таким інструментом довший час у Львові був проект від GIZ”, – резюмувала Оксана Олійник, координатор німецько-українського проекту GIZ і Львівської міськради.

Навесні мешканці зможуть подати заяви

 Історичну спадщину надалі реконструюватимуть. Минулого тижня виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив рішення про продовження реалізації програм проекту “Муніципальний розвиток і оновлення старої частини міста Львова”. Тепер після закриття програми GIZ роботу продовжуватиме Львівська міськрада, зокрема управління охорони історичного середовища.
Перевагу у співфінансуванні віддаватимемо мешканцям будинків, де створено ОСББ
Та реалізовуватимуть не усі програми, які започаткувало GIZ, бо немає відповідного фінансування. Наразі лише йдеться про реставрацію балконів, вікон та брам.
“Не буде все так гладко. Були проблеми, які ми успішно долали разом з нашими партнерами GIZ. А тепер доведеться їх долати без них. Всі проекти, які раніше реалізовували, очевидно, ми не зможемо перейняти і виконати в один момент. Та програми, в яких брали участь наші майстри-реставратори, хочемо продовжити і якомога ширше залучити до цього мешканців”, – пояснює Лілія Онищенко.
Впродовж лютого-березня ці програми повинні опрацювати. А вже з 1 квітня мешканці зможуть подати свої заяви на співфінансування реставрації цих об’єктів.

Як податись?

Всі деталі щодо того, як подати свою заявку на участь у співфінансуванні – з’являться згодом, вже у квітні.
“Як саме подати заяву ми прописуватимемо в нашій програмі. Очевидно, за зразок братимемо ті заяви, які колись подавали на проект GIZ. Матимемо й певні вимоги, пріоритети. Зазначимо ще ареал охоплення програми і цінове співвідношення. Перевагу віддаватимемо мешканцям будинків, де створено ОСББ, щоб людей стимулювати до об’єднання. Також буде жива черга”, – наголошує начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.
З її слів, за останніми оновленнями варто стежити на сайті Львівської міськради, або ж на Facebook-сторінці управління охорони історичного середовища ЛМР. Додамо, що заявки, які подавали у попередні роки, будуть анульовані.

Нова формула співфінансування

Тепер реставраційні роботи фінансуватимуть з міського бюджету та самі ж мешканці. Тож у міськраді ще думають, як виглядатиме нова формула співфінансування та хто перекриватиме ту частку витрат, за які раніше платили німці. Наразі розглядають таку версію: балкони – 50% платять мешканці, 50% – місто; брами – 50% мешканці, 50% – місто; вікна – 30% мешканці, 70% – місто.
Окрім центральної частини міста не меншу цінність мають житлові квартали навколо історичного середмістя
Раніше 50% коштів на реставрацію виділяло GIZ, такий же відсоток – міський бюджет. Якщо ж реставрували вікна та балкони, то мешканці доплачували лише 500 гривень.
До слова, цього року з бюджету міста на програми з реставрації виділили 3 млн гривень.
“Треба, щоб таки більшу частину фінансування на реставрацію об’єктів виділяло місто. Бо якщо запропонувати мешканцю формулу 50/50, то тільки обрані скористаються програмою. Є багато людей, які готові привести до порядку свої брами, але не мають на це достатньо коштів”, – запропонував Сергій Івах, депутат, секретар комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради.

Не центром єдиним?

Цікаво, що близько 10% всіх пам’яток архітектури України знаходиться саме у Львові. Окрім центральної частини міста, що внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО, не меншу цінність мають житлові квартали навколо історичного середмістя, загальна площа яких становить понад 2500 га, йдеться на сайті urban-project.lviv.ua. Тож дотепер програма реставрації охоплювала 11% території Львова, або 1,9 кв. км. У міськраді роздумують, чи варто розширяти територію. Бо, кажуть, були неодноразові звернення мешканців, які живуть за межами центральної частини міста.
Знову ж таки, до 1 квітня це питання повинні вирішити.


Іванофранківці реставрують самі

Ініціатива “Франківськ Який Треба Берегти” вже рік займається реставрацією старовинних дверей та віконних вітражів. Таку ініціативу започаткувала франківчанка, голова ГО “Інтелект UA” Марія Козакевич. З її слів, ідея реставрувати різьблені двері з’явилась після прогулянки містом, коли Марія зауважила, що вхідні двері старих будинків замінюють на пластикові чи металеві. На її думку, це псує вигляд міста, яке пишається своєю старовинною архітектурою. Тож спочатку з’явилась група у Facebook “Франківськ Який Треба Берегти”, яка згодом переросла у повноцінний громадський рух.
“Ми з чоловіком почали шукати майстрів-реставраторів та кошти. Паралельно для привернення уваги організували спільно з місцевим виданням флешмоб – фотографували відомих франківчан на фоні старовинних дверей, – розповідає авторка ініціативи виданню “Хмарочос”. – Це був перший крок. Та важливо було знайти людей, які могли б професійно реставрувати двері”.
За рік учасники ініціативи відреставрували 10 старовинних дверей та 17 вікон з вітражами. Невдовзі у продаж вийдуть календарі з будівлями міста, який популяризуватиме рух серед мешканців.
Зі слів Марії Козакевич, перші гроші на реставрацію дверей в 110-літній кам’яниці вони отримали як грант від громадського ресторану Urban Space 100 – 36 тисяч гривень.
У команді зараз працюють два фахових архітектори, які займаються написанням науково-реставраційних проектів та кошторисів. Щоб зібрати гроші на реставрацію, команда проводить різноманітні події, акції, друкує листівки, розробляє інформаційні стенди з практичними порадами з догляду за вікнами й дверима.
У планах ініціативи займатись не лише реставрацією дверей, а й вікон, ліпнин, кованих елементів.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7771 / 4.43MB / SQL:{query_count}