Як розвиватимуть парки Львова у 2018-ому

Освітлення, доріжки, занедбані дерева – нагальні потреби багатьох парків. Коли ж вирішать ці проблеми?

фото: Діана Кормухіна (4)
Парки – місце спокою і тиші. Щодня там гуляють закохані пари, відпочивають мами з дітьми, а власники собак вигулюють своїх улюбленців. Водночас, парки також є місцем для розваг – влітку львів’яни тут їздять на велосипедах, а взимку на санчатах. З роками парки не втрачають своєї популярності серед місцевих жителів, які, в свою чергу, нарікають, що за  зеленими куточками не доглядають. «Щодня гуляю у Стрийському парку з внуками. Звісно, хотілося б, щоб доріжки зробили та встановили дитячі майданчики. Та найбільш шкода, що не доглядають за деревами – після кожної найменшої бурі, вони просто падають… За 25 років у парку майже нічого не змінилось. Так, фонтан Івасик-Телесик запрацював нещодавно. Проте, сумнозвісний фонтан із русалками у жахливому стані. Думаю, варто було б його відновити, або ж просто ліквідувати”, – розповіла «Львівській Пошті” львів’янка Галина.

Фінансування парків: кому і скільки?

Цього року на ремонтні роботи у парках Львова з бюджету розвитку виділили 14 млн грн. Зокрема, на парк Залізна Вода виділили 1,5 млн грн, на Личаківський парк – 2 млн грн, на парк ім. І. Виговського – 1 млн грн, на парк 700-річчя Львова – 3 млн грн, на Стрийський парк – 3 млн грн, на лісопарк Білогорща –  2 млн грн і на парк Знесіння – 1,5 млн грн.
«На жаль, цих коштів забракне, щоб провести капремонт, який заплановано проектно-кошторисною документацією. Насамперед плануємо зробити освітлення і доріжки у парках. Загалом стараємось усі парки підтримувати у належному санітарному стані”, – зазначила Наталія Михайлюк, начальник відділу екології та природніх ресурсів департаменту містобудування Львівської міськради.
З її слів, проведення робіт у кожному парку залежить лише від фінансування. Наприклад, Стрийський парк загальнодержавний, тож на нього виділяють більше коштів.
Цього року на ремонтні роботи у парках Львова з бюджету розвитку виділили 14 мільйонів гривень
«У парку Залізна вода минулого року зробили доріжки, цього року зробимо також освітлення, проведемо благоустрій джерел, встановимо майданчик для вигулу собак та спортивний і дитячий майданчики. У парку 700-річчя також плануємо встановити дитячий та спортивний майданчики, озеленити та встановити лавочки, урни. Звичайно, хотілося б усі парки зробити більш європейськими. Однак на це бракує фінансування”, – каже Наталія Михайлюк.
«Проект збереження лісопарку Білогорща передбачає очищення, проведення освітлення, будівництво доріжок, дитячого майданчика і насадження дерев. Зокрема, на це й будуть скеровані кошти, які цього року виділила міськрада. Це досить потужний проект, який розпочнеться цього року, і реалізовуватиметься близько двох років. До слова, лісопарк Білогорща насправді дуже цінний та не призначений для того, щоб там гуляли люди. Оскільки, це лісопарк, важливо зберегти ті дерева, мікрофлору. На жаль, самі ж люди засмічують це місце – смажать там шашлики. Сподіваюсь, що місто зверне свою увагу на цей парк”, – каже громадська активістка Наталія Кузьма.
З її слів, найважливіше у парках стежити за чистотою. «Загалом розвивати потрібно кожен парк. Центральні парки переважно бувають студентські, наукові. На околицях міста розташовані екологічно цінні парки. Відтак кожен з них повинен мати своє призначення та індивідуальну стратегію розвитку”, – зазначила Наталія Кузьма.

Ще більше нових парків!

Не так давно у Львові створили лісопарк Білогорща. Також сьогодні працюють над створеннями ще кількох парків. «Цього року плануємо завершити будівництво першої трибуни стадіону Юність, що у парку Б. Хмельницького. Розпочнемо будівництво другої трибуни та оновимо хідники у парку. Загалом виділили кошти на реконструкцію кількох парків Львова. Переможцем громадських проектів позаминулого року став парк Замарстинівський. Цього року там розпочнуть ремонтні роботи. Також завершимо роботи у парку 700-річчя Львова. Уже будуємо перший IT-парк у Львові, згодом розпочнемо будівництво ще одного”, – розповів «Львівській Пошті” Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
За 25 років у парку майже нічого не змінилось – сумнозвісний фонтан із русалками надалі у жахливому стані
З його слів, кожен парк у місті повинен мати свій цільовий характер. «Наприклад, парк Богдана Хмельницького призначений для активного дозвілля. Він гучний, тому там відбуваються різні фестивалі. Стрийський парк більш затишний, тихий, призначений для відпочинку. Ці парки – місце, куди приїздять люди з інших районів. Водночас інші парки зорієнтовані лише на певне коло людей, які проживають поряд. Тобто кожен парк має мати свою орієнтацію”, – наголошує Андрій Москаленко.
З його слів, природа парків однакова у всьому світі, вони потребують уваги. «Люди ходять у парки, щоб відновити сили, відволіктись від сірих буднів. Тож потрібно максимально дбати про інфраструктуру в парках. Стежити за світовими новинками, щоб впроваджувати це у нас. На жаль, коштів завжди бракує. Проте наголошу, що розвиток парків для міста – пріоритетний напрямок. Тому стараємось створювати нові парки у місті”, – каже Андрій Москаленко.

Коштів вистачає на 30% потреб парків

У місті часто бракує фінансування, зокрема на реконструкцію парків. Ті кошти, які виділяють ледь вистачає на підтримку їх стану, не те, що на їх розвиток.
«Говорити конкретно, який парк у найгіршому стані, а який у найкращому, – не можна. Оскільки парки міста фінансують по-різному – одні більше, інші менші. Зокрема, донедавна у поганому стані був парк Замарстинівський. Однак, цього року виділили кошти на реконструкцію, тож згодом цей парк буде одним з найкращих у місті. Також парк 700-річчя Львова був у жахливому стані. Проте, нещодавно там зробили освітлення, доріжки, почистили парк, і тепер він виглядає значно краще. Також у поганому стані новостворений парк на вулиці Роксоляни – ділянка повністю занедбана, і з неї потрібно якось зробити парк”, – розповідає Володимир Чишинський, головний інженер ЛКП «Зелений Львів”.
З його слів, цього року виділені кошти витратять на догляд за деревами, і закінчення проектів кількох парків – Івана Павла II, Скнилівського, Личаківського та парку, що на вулиці Виговського.
«Вважаю, щоб справді реконструювати парки Львова, насамперед потрібно збільшити їх фінансування. Ті кошти, які щороку виділяють, вистачає лише на 30% задоволення усіх потреб парків. Зокрема кошти потрібні, щоб утримувати парки у належному стані. Тобто мало зробити доріжку, освітлення. Це все ще потрібно підтримувати у такому ж стані постійно – на це й потрібні кошти”, – зазначив Володимир Чишинський.
Ірина Оршак, депутат Львівської міськради, голова комісії екології та природокористування:
– Щороку виділяємо кошти на прибирання і покіс трави у кожному парку, зняття сухостою. Окрім коштів, які виділили цього року на парки із загального бюджету, також додатково профінансуємо декілька з них із спеціального екологічного фонду, який ще не затвердили. Поки що є лише пропозиції виділити ці кошти на парк Знесіння та Стрийський. Окрім цього, щороку виділяють кошти кожній райадміністрації на утримання скверів, що на їх територіях. Вважаю, що жоден львівський парк не є в хорошому стані. Мабуть, візуально найкраще виглядає парк ім. Франка, який у центрі міста, тож є найбільш доглянутим. Загалом усі парки Львова потребують капітального фінансування. Кожних п’ять років затверджують програму утримання парків міста. Фактично щоразу цю програму дублюють загальними фразами і тезами, змінюючи лише роки. Особисто я проти такої програми! Вважаю, що схожі документи повинні містити конкретні дії та заходи із визначеними термінами виконання. А ці загальні програми містять лиш абстрактну інформацію, не даючи чітких результатів. Насамперед потрібно наповнити кваліфікованими кадрами відділ екології міськради. Щоб працівники якісно прописували програми, план дій, першочергові заходи та перспективи розвитку кожного парку. Наприклад, у місті є парки, де немає навіть освітлення, доріжок, урн для сміття тощо. Тобто потрібно почати з елементарних речей. Лише парки, які мають керівника, – Стрийський, Знесіння – можуть скласти якісну програму розвитку. На жаль, усі інші львівські парки мають лиш загальну програму. Щодо європейських парків, то вони відрізняються від наших насамперед тим, що кожен з них має свого господаря, який, у свою чергу, розписує стратегію розвитку конкретно свого парку. Вважаю, що потрібно зробити певний розподіл парків. Тобто, кожен парк повинен мати своє призначення, родзинку – науковий, романтичний, для розваг та для дітей. Звісно, для цього потрібен хороший керівник для кожного з них. Господар, який працюватиме над кожним об’єктом індивідуально, а не загалом. Тоді наші парки будуть такими, як у Європі!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.7347 / 4.45MB / SQL:{query_count}