Як центр Львова кращим зробити

Корки, проблеми з паркуванням та високий рівень шуму – головні проблеми середмістя. Чи є вихід? Як зробити Львів комфортним для його жителів і привабливим для туристів

фото: Олег Огородник (2)
Історична частина Львова – місце, куди, здається, мріють потрапити усі! Туристам кортить пожити саме тут, оскільки архітектура та колорит міста вабить іноземного гостя. Ресторатори та готельєри ладні боротись за кожен квадратний метр у центрі, щоб розвернути там свій бізнес. А скільки львів’ян марить жити у австрійському будинку з “високими стелями”! Та за цими усіма привілеями життя у середмісті має свої недоліки, які важко розгледіти туристам та львів’янам, котрі живуть на околицях міста.
“Усе активне життя Львова вирує саме у центрі. Проте, поряд з позитивною стороною, є також недоліки цього. Статистика каже, що за останні роки у центрі зменшується кількість мешканців, натомість з’являється бізнес. Вважаю, що центр без мешканців – зле! Тож має бути баланс між мешканцями та бізнесом. Також спостерігаємо перенасичення транспорту в центральній частині міста, зокрема проблеми з паркуванням. Вважаю, що це спільна проблема з управлінням транспорту, ЛКП “Львівелектротранс” та ЛКП “Львівавтодор”. Тож цю проблему потрібно розв’язувати комплексно”, – каже голова Галицької райадміністрації Львова Андрій Зозуля.
Про ці та інші проблеми цього тижня говорили на круглому столі на тему “Розвиток районів Львова: як зміниться центр міста”, який організувало tvoemisto.tv. То як розвиватиметься Галицький район у 2018-му та як залучити громаду до розвитку центру?

Місія нездійсненна: припаркувати авто  центрі!

Часто водії залишають свої машини на пішохідних переходах, тротуарах та місцях для інвалідів, що унеможливлює рух інших транспортних засобів. Багато з них не сплачують за місце паркування. А пішоходи скаржаться, що авто на тротуарах ускладнюють прохід на вулицях. Водночас Львівська міськрада уже почала боротьбу з такими водіями.
“Діє ухвала Львівської міськради про дозвіл евакуйовувати машини, які припарковані у недозволеному місті. Зокрема, це перелік з 26 вулиць, які розташовані у центральній частині міста. Також прийнято закон, який вступить у дію через півроку, що дозволяє створити службу, яка контролюватиме незаконне паркування машин та несплату за місце паркування. Ще прийнято ухвалу про підняття цін на паркування, щоб зменшити кількість транспортних засобів у центрі. Також передбачено створення паркувальних зон поблизу центру, щоб люди, які їдуть безпосередньо у центр, могли там залишити машину, а у сам центр добратись громадським транспортом. До слова, коли біля Магнуса припарковується одна-дві машини, то починає працювати лише одна смуга руху, що й створює затори на Городоцькій. Також одна неправильно припаркована машина унеможливлює рух по вулиці Князя Романа”, – каже директор ЛКП “Львівелектротранс” Олег Береза.
З його слів, та кількість машин, яка курсує сьогодні у центрі, просто унеможливлює нормальну роботу громадського транспорту.
“Корки зумовлені великою кількістю машин. Оскільки місто побудоване таким чином, що усі дороги проходять через центр міста. Тож, щоб переїхати з одного кінця міста у інший, потрібно їхати через центр. Відтак це зумовлює будівництво нових доріг, які б, власне, об’їжджали центр. Зокрема, у планах з’єднати Рясне-2 та Сихів”, – зазначає Олег Береза.
З його слів, також потрібно перенести органи місцевої влади з центру. Щоб у тих мешканців, які їдуть у справах в органи місцевої влади, не виникало потреби їхати у центр.
“Окрім цього, вважаю, що потрібно зробити окремі полоси для громадського транспорту , що пришвидшило б рух громадського транспорту, і зменшило швидкість руху приватного транспорту. Водночас це зумовить більший попит мешканців на громадський транспорт”, – наголошує Олег Береза.

Новий паркінг вже у 2018-ому!

Кожна вулиця має свою функцію. Відтак останніми роками багато вулиць Львова перетворились на … паркінг, розповідає начальник управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури Львівської міськради Олександра Сладкова.
“Якщо розглянемо вулиці, які розташовані на відстані півтора кілометра навколо ратуші, то побачимо, що кожна з них має свою функцію. Деякі вулиці мають транзитну функцію. І якщо забрати звідти неправильно припарковані транспортні засоби, то ця транзитна функція почне працювати в рази краще. Є вулиці, які по суті перетворились на паркінг. Там немає ніякої комерції, це просто спокійні вулиці. І є вулиці, де дуже активно розвивається комерція – там багато закладів. Зазвичай, це вулиці, де розташовані якісь об’єкти культури – театри, музеї. Відтак туди є потік мешканців, туристів, тож такі вулиці стають пішохідними”, – каже Олександра Сладкова.
Водночас Олег Шмід, депутат Львівської міськради, член комісії інженерного господарства, транспортного зв’язку та житлової політики, радник міського голови з питань транспортної інфраструктури, запевняє, що пішохідна зона не означає, що туди не можуть заїжджати автомобілі.
“Так прийнято у всьому світі. Тобто туди можуть заїжджати автомобілі з доставкою та, власне, мешканці цих вулиць. Проте це дозволено у певний час. На жаль, у нас це правило порушується. Вранці о 9.00-10.00 на площі Ринок справді безліч авто, переважно це доставка у заклади харчування – це дозволено. До речі, у Львові, як і за кордоном, також є спеціально відведені місця, де можуть припарковувати свої авто мешканці центральної частини міста. Інша справа, що львів’яни цього не дотримуються, і контролю за цим немає”, – наголошує Олег Шмід.
До слова, міський голова Львова Андрій Садовий під час звітної зустрічі із громадою міста у центрі Митрополита Андрея Шептицького наприкінці грудня 2017-го розповів про плани щодо будівництва нових паркінгів.
“Кількість машин у місті зростає, що зумовлює будівництво нових паркінгів. Сьогодні кожна п’ята машина на іноземній реєстрації, тож кількість машин буде зростати й надалі. Попередньо планували побудувати паркінг на площі перед Франковим вишем. Однак виникли дискусії з університетською спільнотою. Цього року плануємо провести конкурс та розпочати будівництво паркінгу на площі Петрушевича. Також у планах будівництво надземного поверхового паркінгу на території сьогоднішнього ринку “Вернісаж”. Тут важливо знайти компроміс із людьми, що там торгують. Перший варіант – запропонувати їм торгувати на першому поверсі, другий – перенести ринок “Вернісаж”, – зазначав Андрій Садовий.

Львів – для туристів чи для містян?!

“Живу поблизу Лялькового театру майже 25 років. Дискотеки, караоке, постійний шум, балаган – набачився багато. Писав запити у міськраду, телефонував у поліцію – не реагують. Департамент економічної політики, який видає графік роботи, не стежить за порядком”, – нарікає мешканець центральної частини Львова Олександр.
“Маємо досвід Кракова. Коли туди почали приїжджати багато туристів, які себе шумно поводили, поляки вирішили, що їх потрібно кудись сконцентрувати, і вирішили розвивати Казімеж (частина Кракова, що входить до складу району Старе Місто – “Львівська Пошта”). Різними способами почали туди переселяти ту кількість закладів, і мешканців там практично немає”, – розповідає Олександра Сладкова.
“Насправді потрібно “розширити” центр, щоб туристам було цікаво виходити й за межі центральної частини Львова. Наприклад, зараз сконцентрували увагу на FESTrepublic, що на Старознесенській. Оскільки вважаємо, що це перспективний район”, – запевняє співзасновник Холдингу емоцій “!FEST” Юрій Назарук.
З його слів, проблеми у центрі міста очевидні. “Насамперед абсолютно немає безпеки! Немає навіть кому поскаржитись. Патрульної поліції, яка б мала проводити рейди, взагалі немає на вулицях міста. Також проблемою є машини, які заїжджають у центр. Вважаю, що потрібно чітко визначити пішохідні вулиці, куди машини б взагалі не заїжджали. Як це вирішувати? У Відні це давно вирішено – година паркування коштує два євро! Тобто іншого способу немає – потрібно, щоб людям стало страшно некомфортно заїжджати у центр. Відтак має прекрасно функціонувати громадський транспорт”, – каже Юрій Назарук.
“Певен, місто має бути живим! Туристи не їздять туди, де немає місцевих жителів. Тобто має бути гармонія між кількістю жителів та бізнесом у центральній частині Львова”, – резюмує Юрій Назарук.

Лілія Онищенко-Швець, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради:
– Ще у 2011-ому була створена Інтегрована концепція розвитку центральної частини Львова. Згідно якої насамперед провели оцінку стану по кожній галузі – виклики та переваги по культурній спадщині, громадському транспорту, торгівлі. Далі були запропоновані проекти – від дуже простих, які вже реалізовані, до футуристичних, у які ніхто навіть не вірив. Розуміли, що про такі речі потрібно думати вже, і навіть, якщо не зуміємо їх реалізувати, то бодай зробимо якісь кроки у цьому напрямку. Наприклад, “ЛеоПолтвіс” – проект порятунку міської ріки. Здавалося б, що це вже радше каналізація. Тим не менш, знаємо такі реалізації в Лейпцигу, де міська ріка також була стічною, а тепер біля неї є навіть пляжі у центрі міста. Відповідно можна почати з очищення джерел, і це якраз те, про що потрібно думати у майбутньому. Чи повинні мешканці жити у центральній частині міста? Певна, маємо насамперед думати про мешканців, а не про туристів! Історичні міста Європи пережили те, що мешканці переїхали з центральної частини міста. Цей процес стихійний, та все ж його потрібно врегулювати, і можливості зупинити його є! Власне, говорячи про площу Ринок та сусідні вулиці, то тенденція йде до того, що мешканців там стає все менше… І це справді сумно. Турист, приїжджаючи до Львова, зацікавлений зайти у дворики, подивитись, як живуть наші люди, на розвішану білизну, і послухати, що говорять бабці – це життя міста, це те, що приваблює гостей. Адже до Львова переважно приїжджають ті, хто вже бачив багато гарних ресторанів, літніх терас за кордоном, та життя у тих містах не вирує.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8768 / 4.46MB / SQL:{query_count}