Балкони, які падають на голову

Через аварійні балкони Львова страждають перехожі. Хто відповідатиме за нещасні випадки та чи місто врешті-решт вирішить цю проблему

фото: Олег Огородник (5)
Дожилися… У XXI столітті, гуляючи вулицею сучасного міста, можна стати жертвою балконопаду. Шматки бетону у прямому сенсі можуть звалитися вам на голову. І борони Боже, прогулянка романтичним Львовом має всі шанси закінчитися на лікарняному ліжку. І це ще у кращому випадку. Адже для біди багато не треба – достатньо невеликого камінчика, який летітиме з висоти прямо на вашу голову. У Львові аварійних балконів сьогодні чимало. Оминути небезпечні ділянки не дають тісні тротуари вузеньких вуличок старого міста.
Загалом ремонту потребують близько 200 міських балконів
Так, буквально цього тижня, 14 грудня, на вул. Шевченка, 4  у Львові обвалилась частина балкона, внаслідок чого постраждала 18-річна дівчина. Як повідомили в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради, об 11.50 на станцію швидкої медичної допомоги міста Львова надійшла інформація про те, що на вул. Шевченка, 4, внаслідок падіння фрагменту балкона була травмована 18-річна дівчина, зареєстрована в місті Комарне Городоцького району. Потерпілу бригадою швидкої медичної допомоги із закритою черепно-мозковою травмою та струсом головного мозку госпіталізували до міської лікарні швидкої медичної допомоги, повідомили в прес-службі Львівської міськради.
Як уточнила голова Шевченківської райадміністрації Надія Банах, дівчину травмував фрагмент балкона розміром 10 кв. см. “Наступного року розглядатимуть можливість проведення ремонту балкона, оскільки будинок є пам’яткою архітектури. Житловий будинок є у комунальній власності, однак балкони належать власникам квартир, тобто є у приватній власності”, – зазначила голова Надія Банах.

Нема кому ремонтувати балкони?

Лілія Онищенко-Швець, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради, повідомила “Львівській Пошті”, що балкон, який обсипався на дівчину цього тижня, планували невдовзі ремонтувати.
“По балкону на вул. Шевченка, 4 в нас є напрацьована проектно-кошторисна документація, ми навіть оголошували тендер на роботи по цьому об’єкту. Але ніхто не зголосився братися за цей балкон. Станом на сьогодні, ведемо переговори із однією фірмою. Можливо, нам все-таки вдасться знайти підрядників”, – повідомила Лілія Онищенко-Швець у розмові з “Львівською Поштою”.
Вона каже, що сьогодні у Львові дуже мало підрядних організацій, які хочуть співпрацювати із бюджетом.
“Експертиза проекту зазвичай зменшує кошторисну вартість проекту, вважаючи, що це можна зробити якісно за менші кошти. Однак це далеко не так. Сьогодні побільшало фірм, яким вистачає приватних замовлень, тому вони і не рвуться працювати із містом. Для них це великі клопоти, бо по бюджетних коштах проходять перевірки, прискіпуються до кожної копійки, потрібно постійно звітувати про виконані роботи”, – каже вона.

2017-ий – рік балконопаду?

Випадки падіння балконів у Львові досить часті. До прикладу, наприкінці минулої зими впродовж тижня обвалилося три балкони. Соцмережі просто рясніли повідомленнями та обуреннями львів’ян. Тоді, на щастя, ніхто не постраждав, однак, цього тижня без травм не обійшлося. І це при тому, що, нагадаємо, для ремонту балконів у 98 будинках на 2017-ий виділили  8 млн грн.
“Місто не може сьогодні посилити ремонти всіх балконів одночасно. Це величезні фінансові ресурси. За рік можемо відреставрувати максимум три десятки ”, – каже Лілія Онищенко-Швець.
Водночас, з її слів, сьогодні фасадів і балконів, які потребують ремонту у Львові є чимало. Загалом ремонту потребують близько 200 міських балконів.
Деякі із львівських аварійних балконів не реставрували вже понад сто (!) років.
“Під впливом вологого львівського клімату балкони з часом починають протікати, нижня плита руйнується, вода знищує несучі конструкції. Також волога часто руйнує і консолі балкона. Звісно, якщо протягом ста років балкон не ремонтували, ці консолі втратили не лише свій привабливий вигляд, а й несучу здатність”, – зазначила раніше “Львівській Пошті” чиновниця.
Деякі із львівських аварійних балконів не реставрували вже понад сто (!) років
Начальник управління охорони історичного середовища міськради додала, що при будівництві балконів не завжди використовували якісні та довговічні матеріали. “На жаль, далеко не завжди за зовнішніми ознаками можна побачити реальний стан балкону. До прикладу, консоль, що обвалилася на вул. Костюшка, 4, зовні виглядала цілком нормально. “Причиною” інциденту стала проржавіла металева конструкція, стан якої помітити неозброєним оком було вкрай важко”, – повідомила вона.
Зі слів Лілії Онищенко-Швець, першочергово треба реставрувати балкони, які є елементами фасадів у середмісті. Саме вони загрожують обвалом через свій поважний вік.
“Найважливіше – правильно доглядати за фасадами: щоб не протікала ринва, жолоби, був відремонтований дах і щоб фундаменти не руйнувала волога. Тоді цей фасад не нищитиметься так швидко”, – наголосила вона.

Мерія вмиває руки

Лілія Онищенко-Швець наголосила, що за станом балконів повинні слідкувати насамперед самі мешканці.
“Власники квартир повинні знати, в якому стані перебувають їхні балкони, перевіряти їх для попередження небезпеки обвалу”, – вкотре запевняє “Львівську Пошту” Лілія Онищенко-Швець.
Утім, ремонт балкона – дороге задоволення, а тим паче, якщо він – пам’ятка архітектури. Адже це один із найскладніших архітектурних елементів, мороки з ними чимало. Зокрема, доводиться шукати матеріали, досліджувати об’єкти, обирати що ремонтувати, що викидати, що виготовляти заново. Зі слів Лілії Онищенко-Швець, вартість відновлення одного балкона може коливатися від 70 та аж до декількох сотень тисяч гривень. Залежить це, насамперед, від масштабу та складності робіт. Та далеко не кожен львів’янин має хоча б десяту частину з такої суми на ремонт балкону, додала Лілія Онищенко-Швець.
Втім, окремі господарі беруться рятувати свої балкони самотужки. Без звертань до спеціалістів, роботи, як правило, виконуються непрофесійно – не кожен має змогу поєднати протиаварійні роботи та збереження стилю, архітектурного обличчя старих кам’яниць. Містяни радше дбають про функціональне використання балкона як додаткової житлової площі своїх помешкань. Як наслідок, над бетонним мереживом балконів виростають жахливі надбудови зі скла й металопластику чи то вагонки.
Зі слів Лілії Онищенко-Швець, коли ремонтами чи реставрацією балконів займаються фахівці, то жодних помилок не допускають. Всі ці роботи відслідковуються, та й спеціалісти надзвичайно прискіпливі.
“Якщо містяни мають намір самостійно реставрувати свої балкони, ми рекомендуємо попередньо звертатися за консультаціями до експертів. Таким чином, вдасться і відремонтувати балкон, а також подбати про його архітектурне значення для міста”, – наголосила чиновник.
Вона також наголосила, що повинні робити мешканці будинків із аварійними балконами та лоджіями.
“Якщо будинок має аварійний балкон або кілька аварійних балконів, то найкращим варіантом є створити ОСББ. І вже тоді можна звертатися в міськраду з проханням дофінансувати вам роботи. Бо не можна постійно надіятися на ЖЕКи!” – наголосила Лілія Онищенко-Швець.

Що Львів навчився у GIZ

Впродовж 2009-2017 років у Львові реалізувався проект “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”. Проект втілювався Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) у співпраці з Львівською міською радою. Завдяки програмам співфінансування відреставрували 82 балкони.
“У 2017-ому ми спільно з німецькими фахівцями відремонтували тільки один балкон. Цього року GIZ вже закінчив співпрацю зі Львовом. Окрім фінансової допомоги, за час роботи з GIZ курси підвищення кваліфікації пройшли близько півмільйона львівських реставраторів різної спеціалізації. Але з них лише близько 30 зареєструвалися як підприємці, з якими можемо укладати договори”, – повідомила чиновниця.
Вартість відновлення одного балкона може коливатися від 70 та аж до декількох сотень тисяч гривень
Додамо, що за роки співпраці з німцями у Львові відреставрували понад 1000 історичних вікон, 200 вхідних брам, 4 сходові клітки та 16 внутрішніх дворів.
За 8 років діяльності проекту понад 500 працівників будівельних та ремісничих компаній мали змогу взяти участь у заходах з підвищення кваліфікації. Відродження ринку реставрації дало поштовх до відкриття 20 підприємств ремісничої справи.

Сергій Івах, депутат, секретар комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міськради:
– У Львові, зокрема у його центральній частині, катастрофічна ситуація зі станом історичних будівель. Житловий фонд сьогодні фактично на 100% знищений. Це також стосується і балконів, значна частина яких сьогодні в аварійному стані. Водночас у місті бракує фахівців з реставраційної справи. Місто вже не перший рік співпрацює з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Власне ті ремонти балконів, які GIZ проводить спільно із міськрадою, ще виконані якісно. Інша ситуація, коли за ремонт береться райадміністрація, бо тоді роботи неякісні. Є проблемою і те, що на аварійні балкони у міському бюджеті закладають недостатньо коштів, щоб поремонтувати їх і забути хоч на якийсь час про це питання. Також треба розуміти, що у поганому стані не лише зовнішні балкони, а й внутрішньобудинкові – ті, що у двориках львівських будинків. Тому єдиний спосіб вирішення цієї проблеми – максимально фінансувати ремонтні роботи. Але до таких, на перший погляд, другорядних проблем, руки місту не доходять, бо треба ще й щомісяця платити чималі гроші області за прибирання Львова від сміття. Я вже неодноразово говорив, щоб міська рада виділяла максимальні кошти на реставрацію старої частини міста. Але видається, що сьогодні владі вигідніше перекрити дах будинку у спальному Сихові, де мешкає 400 виборців, аніж у Галицькому районі відремонтувати тих два-три балкони, де живе десять виборців. Політика… Не треба чекати, поки хтось прийде і вирішить наші проблеми. Місто повинно саме шукати можливості. 21 грудня будемо приймати бюджет розвитку на 2018 рік. І тільки після того будемо бачити, які суми виділять на кожну із адміністрацій Львова. Не треба забувати і те, що стан міських будівель, в тому числі і балконів, у свою чергу також впливає на туристичну репутацію міста. Адже туристи ходять тими самими вулицями, живуть у тих самих будинках, що й львів’яни. Сьогодні всі говорять про те, що Львів – туристичне місто, що всі так люблять сюди приїздити, тут проводити час. Але чи взагалі хтось коли-небудь порахував, яке навантаження “падає” на центральну частину від потоку транспорту, туристів та концентрації бізнесу у середмісті? Це питання, здається, нікого не хвилює. Головне, що є надходження від туризму, і на тому все. Міська влада говорить, що Львів красиве, неповторне місто, але водночас на центральну частину, бува, часто виділяють менше коштів, аніж на благоустрій у спальних районах Львова. Приблизно в березні 2018-го затвердять титульні списки тих балконів, які ремонтуватимуть наступного року. Втім, поки зроблять проектно-кошторисну документацію, поки проведуть експертизу, то до самих робіт руки дійдуть, певно, вкінці літа. Та й триватимуть ті роботи недовго, бо згодом почнуться дощі, а потім сніги. Ось такі наші реалії. Тому дуже багато ремонтів тягнуться роками – навіть попри те, що на них виділили кошти. Наша профільна комісія недавно обговорювала питання, щоби з початку 2018-го змінити нашу назву. Хочемо, щоби це була комісія архітектури, містобудування і збереження історичного середовища. З особливим акцентом на останньому пункті. І вже з нового року плануємо приділяти максимальну увагу фасадам, балконам, дахам тощо.
Віталій Свінціцький, депутат, заступник голови комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики Львівської міськради:
– Щороку у міському бюджеті передбачаються кошти на відновлення львівських балконів. Найважча ситуація зі станом балконів у центральній частині Львова. Чи не щороку якийсь балкон обсипається і падає на перехожих. Все це, ясна річ, дуже сумно, адже не хотілося б, щоби в цивілізованому мирному світі щось там на когось обвалювалося. Адже для того, щоби покалічити людину, не потрібно бозна-якого шматка балкону. Можна отримати травми і від невеликого камінчика, карнизу тощо. Проблемою є і те, що інколи балкони і справді обсипаються з вини мешканців. Адже люди часто роблять якесь перепланування у квартирі, не порадившись попередньо із фахівцем. Це все у свою чергу створює додаткове навантаження на фундамент, і тому трапляються такі випадки. Однак це поодинокі випадки. Частіше все-таки балкони падають через аварійний стан. Проте місто на сьогодні не має змоги відремонтувати всі аварійні балкони. Втім, ситуація постійно на контролі. І профільний департамент, і голови райадміністрацій періодично звітують про цю проблему на засіданнях нашої комісії. Реставраційні роботи насправді є дороговартісні. Недарма кажуть, що інколи легше щось нове збудувати, ніж відремонтувати старе. Тим паче, якщо це старе має якусь історичну цінність. Тоді справді треба шукати фахівців, які гарно виконають роботу. GIZ хоч і долучається до реставрації будівель у Львові, однак, вони беруться за ті об’єкти, які їм цікаві. Але погоджуюсь, що їхній внесок у ремонти історичної спадщини Львова дуже вагомий. Важливо, що ця співпраця для міста була корисною ще й у тому, що наші майстри мали змогу чогось навчитися в іноземців. Думаю, що у майбутньому можна продовжувати такі проекти і співпрацювати із закордоном. Так вже склалося, що в нас починають бити у дзвони після того, як трапиться якесь нещастя. Сподіваємося, що цей випадок на вул. Шевченка стане поштовхом, аби наполегливо працювати у напрямку вирішення цього питання.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7735 / 4.51MB / SQL:{query_count}