Акцент на дороги і митні переходи

Це завдання номер один для розвитку Карпатського регіону – наголосив спікер Верховної Ради України Андрій Парубій

фото: Діана Кормухіна (3)
Прикордонне співробітництво і максимально відкритий кордон зможуть дати поштовх для інвестицій та підвищити потенціал для розвитку туризму в Карпатському регіоні. На цьому наголосив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, перебуваючи в селі Плав’є (Сколівщина) на конференції “Карпати: фінансові інструменти підтримки місцевого розвитку та територіального співробітництва” у рамках відзначення Дня місцевого самоврядування та 10-ої річниці Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна”. Голова ВРУ наголосив на необхідності максимальної підтримки Карпатського регіону, бо це дасть змогу і основу виділяти необхідне фінансування для розвитку цього краю.
“Аналізуючи проблеми Карпатського регіону, я визначив ключові прерогативи, якими має займатися влада. Це розвиток інфраструктури, зокрема реконструкція доріг і модернізація та відкриття нових митних переходів. Це завдання номер один для розвитку Карпатського регіону. Особливо це важливо зараз, коли Україна отримала безвізовий режим і збільшилася кількість громадян, які перетинають кордон. Відтак збільшення кількості митних переходів є важливим завданням для влади. Пріо­ритет – пункт пропуску Мальховіце – Нижанковичі, відкриття якого заплановане на 2020 рік. Утім робимо все можливе, аби його відкриття відбулося швидше. Позитивом є те, що проблематику митних переходів, зокрема на Львівщині, цього року ми спільно обговорили та оглянули з поляками. І порушили це питання на найвищому рівні. Є передбачені кошти на 2018 рік як з польського, так і з українського боку на облаштування цих переходів”, – зазначив спікер. А щодо ремонтів доріг, то, зі слів спікера, у 2017-ому на Львівщині та Івано-Франківщині вдалося зробити вже чимало.
Розвиваючи Карпатський регіон, Україна бере за приклад розвиток регіону Альп
Карпатський регіон (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області) має великий потенціал для спільного розвитку. “Маємо знайти спосіб, аби Карпатський регіон зміг стати регіоном розвитку, який буде прикладом для інших областей України. Завдяки чому? Завдяки розвиткові туризму, відновлювальних джерел енергії, сприяння провадженню бізнесу, розвитку традиційних промислів і ремесел, захисту навколишнього середовища!” – наголосив спікер. На його думку, це дозволить залучати не лише гроші державного і місцевого бюджетів, а й гроші інвесторів. Як і торік, спікер знову наголосив
 
фото: прес-служба  ЛОР
у селі Плав’є, що, розвиваючи Карпатський регіон, Україна бере за приклад розвиток регіону Альп. Мовиться про об’єднання та підтримку заради розвитку інфраструктури регіону.
Окрім цього, Андрій Парубій вказав на важливість міждержавної співпраці. “За останні роки створена договірна-правова база для такого співробітництва, встановлені правові механізми щодо підготовки та реалізації спільних з державами-членами ЄС проектів прикордонної співпраці”, – зазначив він. Зокрема, є програма транскордонного співробітництва на 2016 – 2020 роки, яка передбачає підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів, модернізацію переходів на кордонах, будівництво нових доріг та інфраструктурних об’єктів.
“Завдяки тісній спів­праці з Польщею, Румунією, Словаччиною ми зможемо реалізовувати спільні проекти, а також залучати кошти ЄС на інфраструктуру, дороги, туризм. У цьому процесі важливу роль мають відігравати й органи місцевого самоврядування, у яких повинна бути єдина концепція та стратегія розвитку регіону”, – акцентував спікер.
Необхідно щонайшвидше знайти можливість презентувати себе у Європі на рівні цілісного документа під назвою “Карпатська стратегія”
Зі слів голови Львівської облради Олександра Ганущина, під час конференції Львівщина представила все те, що органи місцевого самоврядування готові запропонувати одні одним. “Ми презентували більшість обласних програм, котрі поширюються на місцеві громади, специфіку співпраці зі сходом країни в частині конкурсу, який підтримала Львівська облрада, а також проекти регіону Карпат. Ми дуже близькі до спільних рішень на тему, як маємо облаштувати Карпати – від Львівщини до Буковини. Нам необхідно щонайшвидше знайти можливість презентувати себе у Європі на рівні цілісного документа під назвою “Карпатська стратегія”. Після цього документа, сподіваюся, за підтримки голови ВРУ та інших високопосадовців, зокрема й країн-учасниць Стратегії, ми зможемо отримати новий інструмент добросусідства, яким є сьогодні проект “Польща – Білорусь – Україна”, – сказав Олександр Ганущин. – Ми готові до презентації самостійного проекту, пов’язаного з Карпатами, який міг би бути логічним продовженням кроку, на який пішла Європа, давши нам можливість рухатися в напрямку Асоціації і давши нам “безвіз”. Ми готові презентувати ідею пілотного проекту цілого Карпатського регіону, щоби він мав прямі стосунки з Європейською комісією, як мають більшість регіонів, що входять до складу ЄС. Відтак сподіваємося, що цей проект знайде підтримку на рівні національних парламентів країн Карпат і буде донесений до Брюсселя на належному політичному рівні. Надіємося, що український Карпатський регіон стане таким пілотним проектом ще до того, як ми ввійдемо до складу ЄС”.
Своєю чергою, очільник Львівщини Олег Синютка зазначив, що коли Польща входила у структури ЄС, у спільний економічний простір і в Шенгенську зону, то вирішення практично всієї проблематики на кордоні між Німеччиною і Польщею узяв на себе ЄС. “Думаю, цей приклад варто застосувати, коли ми говоримо про розбудову українсько-польських митних переходів”, – пояснив він.
“Для людей також важливим є комфортний перетин кордону як із української, так і з польської сторін. Завдання влади – будівництво нових пунктів перетину кордону”, – сказав очільник області.
Позитивом голова ЛОДА назвав прийняття депутатами облради Стратегії розвитку гірських території Львівської області. “Це перший консолідований та уніфікований документ, який дає чітке розуміння подальшого розвитку краю”, – зазначив він.
Серед зробленого в 2017-ому – динамічні ремонти доріг у районах Львівщини, розташованих на гірській території. “Тішить те, що депутатський корпус підтримує рішення про інвестування в дорожню інфраструктуру саме гірських районів області”, – резюмував Олег Синютка.
“Сколівський, Старосамбірський, Турківський і частково Дрогобицький райони Львівщини – в Карпатському регіоні. Найперше, що вдалося обласній владі зробити у 2017-ому для жителів цих районів, це ремонт доріг. Найбільше ремонтів припало на Сколівський, Старосамбірський і Турківський райони, – сказала Ірина Гримак, заступник голови Львівської ОДА. – У Дрогобицькому районі розпочали ремонт доріг цього року і продовжимо їх у наступному. Серед пріоритетів для цих районів – освітлення населених пунктів. Роботи розпочаті, і в 2018-ому ми їх продовжимо”.
Львів –
Сколівщина – Львів

Як писала у жовтні 2017-го “Львівська Пошта” у матеріалі “Кордон: суцільні нерви через черги”, аби “розвантажити” українсько-польський кордон, планують побудувати чотири нові пункти пропуску, про що розповідав  голова Верховної Ради Андрій Парубій під час спільних із Мареком Кухцінським, спікером Сейму Польщі, відвідин місця будівництва прикордонного пункту пропуску між Україною та Польщею “Мальховіце-Нижанковичі”.
“Ще торік Маршалок Марек Кухцінський висунув ініціативу про необхідність будівництва нових пунктів пропуску між Україною та Польщею. Спільно дійшли висновку, що кількість переходів необхідно збільшувати. Сьогодні це особливо актуально, адже країна отримала безвізовий режим, відповідно кількість українців, що перетинають кордон, суттєво збільшилася”, – зазначав Андрій Парубій. Зокрема, мовиться про пункт пропуску на Закарпатті Лубня – Волосате (Великоберезнянський район Закарпатської області – Підкарпатське воєводство), ще два на Львівщині – Лопушанка – Міхновець (Турківський район Львівської області – Підкарпатське воєводство) і Боберка – Смольник (Львівська область – Підкарпатське воєводство), а також один перехід на Волині – Адамчуки – Збереже (Шацький район Волинської області – Люблінське воєводство).
“Домовились, що наша зустріч – лише перший етап. Наступний етап передбачає створення комісії, яка має відвідати інші пункти пропуску на Закарпатті, Львівщині та Волині. Зробимо все можливе, щоб змогли якнайшвидше реалізувати цю амбіційну мету. Певен, що це налагодить відносини між Україною і Польщею”, – наголошував Андрій Парубій.

Завершився конкурс проектів Програми транскордонного співробітництва “Польща – Білорусь – Україна” на 2014 – 2020 роки, що має на меті фінансову підтримку коштами ЄС проектів у тематичних цілях “Доступність” і “Кордони”. “У тематичній цілі “Кордони” відібрано 13 проектів, за участі Львівщини будуть реалізовані два проекти, що мають бюджет до 3,14 мільйона євро. У тематичній цілі “Доступність” відібрано 18 проектів із 16 регіонів Польщі, Білорусі та України, за участі Львівщини будуть реалізовані шість проектів, що мають бюджет 3,62 мільйона євро”, – розповів Олександр Ганущин.
Перший конкурсний набір проектів до Програми проводили в рамках чотирьох пріоритетів. 7 грудня Програмою затверджений перелік проектів-переможців у пріоритетах “Доступність” і “Кордони”, що мають на меті розбудову транспортної й прикордонної інфраструктури. На конкурс у рамках цього пріоритету загалом було подано 352 проекти на загальну суму понад 480 мільйонів євро. До фінансування затверджені в пріоритеті “Кордони” 13 проектів із загальним бюджетом 20,28 мільйона євро, у пріоритеті “Доступність” – 18 проектів із загальним бюджетом 35,62 мільйона євро.
Перелік проектів-переможців, які реалізовуватимуть на території Львівської області в тематичній цілі “Доступність”:
– доступнe українсько-польське прикордоння: спільні дії щодо модернізації дорожньої інфраструктури (партнери з українського боку: Cлужба автомобільних доріг у Львівській області та Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”, розмір гранта ЄС – 2 227 440,50 євро);
– розширення регіональної дороги №867: ділянка з Любачева до Базьня Горни і дорога №С142005 Шкло – Новояворівськ (партнери з українського боку: Cлужба автомобільних доріг у Львівській області, розмір гранта ЄС – 2 282 849,99 євро);
– підвищення доступності прикордонної дорожньої інфраструктури в районах: Замойському (Польща) і Сокальському (Україна) у поєднанні з промоцією екологічних проектів (партнери з українського боку: Сокальська районна рада, розмір гранта ЄС – 2 025 509,74 євро);
– транспорт у районі Перемишля та Нижанковичів за спадщину співпраці (партнери з українського боку: Нижанковицька селищна рада Львівської області та Асоціація органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати – Україна”, розмір гранта ЄС – 2 217 549,37 євро);
– розширення регіональної дороги №867: ділянка від Базьня Горни до Хориєнца Здруя та дороги №C142010 Старичі – Шкло (партнери з українського боку: Cлужба автомобільних доріг у Львівській області, розмір гранта ЄС – 1 210 615,15 євро);
– транскордонне партнерство – це можливість для регіонального розвитку (партнери з українського боку: Турківська райрада та Турківська міськрада, розмір гранта ЄС – 1 451 455,75 євро).
Програма транскордонного співробітництва “Польща – Білорусь – Україна” на 2014 – 2020 роки, яка фінансується Європейським Союзом, має на меті підтримку транскордонних процесів розвитку в 16 прикордонних регіонах Польщі, Білорусі та України, у тому числі на території Львівської області. Програму реалізують шляхом фінансування транскордонних партнерських проектів у таких пріоритетах, як спадщина, доступність, безпека та кордони. Загальний бюджет програми становить понад 180 мільйонів євро.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8482 / 4.48MB / SQL:{query_count}