ЛАЗ і мільйони боргів…

Міськрада скасувала ухвалу про погашення заборгованості перед ЛАЗом – завод-банкрот має борги перед працівниками. Чи вдасться людям повернути свої гроші?

фото: Діана Кормухіна (4)
Автобусний гігант – ось як називали Львівський автобусний завод до 2014-го. Сьогодні, глянувши на територію заводу, у це важко повірити. У минулому найбільше підприємство України з випуску автобусів – розграбоване та пусте. Дотепер за занепад ЛАЗу ніхто не поніс відповідальності. З роками лише викриваються нові і нові подробиці із життя заводу – мова про незаконну приватизацію підприємства, розпродаж майна та, як з’ясувалося недавно,  затримки зарплат колишнім працівникам.
До закриття на підприємстві працювало чимало львів’ян. Усі вони, пропрацювавши 10, 20, а то й 30 років на заводі, втратили робочі місця. Тепер можна лише здогадуватись, скільком із них досі навіть не виплатили їх зарплатні. Звісно, через інфляцію ці кошти знецінились. Однак люди й надалі сподіваються повернути свої чесно зароблені гроші!

Львів – боржник перед ЛАЗом

З 2010-го Львів має борги перед автобусним заводом за 30 автобусів, які досі не виплатили. На початку жовтня цього року депутати міськради проголосували за меморандум, який передбачав виплату майже 20 мільйонів гривень заборгованості перед ЛАЗом. Це було вимушене рішення. Адже, якщо АТП-1 відмовилося б сплатити борги, виконавча служба могла б арештувати їх автобуси.
Лише після прийняття ухвали з'ясувалось, що колишнім працівникам заводу досі не виплатили усієї зарплати. Дізнавшись про це, депутати міськради цього четверга проголосували за скасування меморандуму.
“Декілька тижнів тому проголосували за меморандум, який дає можливість розв’язати проблему АТП-1 та інших комунальних підприємств  – “Львівтеплоенерго”, “Львівводоканал” тощо. Однак приймаючи ухвалу, не мали інформації про заборгованість перед працівниками ЛАЗу. Декілька місяців тому вона складала понад п’ять мільйонів гривень. Тоді міськрада виділила ці кошти виконавчій службі, яка погасила борги перед львів’янами. Нова інформація про заборгованість перед людьми – серйозний аргумент, аби внести певні корективи, – наголосив міський голова Львова Андрій Садовий. – Повинні виплачувати борги так, щоб вони йшли на оплату праці колишнім працівникам заводу. Тож моїм розпорядженням створена комісія для вирішення цієї проблеми”.
“Місто винне ЛАЗу, який, у свою чергу, має заборгованість перед своїми працівниками. Дізнавшись про борги заводу перед львів’янами, прийняли рішення про скасування меморандуму. Звернулись до відповідних державних органів, щоб вони не виконували рішення суду, поки не розберемось у цій непростій ситуації”, – зазначив “Львівській Пошті” депутат Львівської міськради, секретар комісії конкурентоспроможності та підприємництва Петро Адамик.
З його слів, у будь-якому разі місто має повернути борги заводу.
“Загалом заборгованість АТП-1 перед ЛАЗом складає близько 20 мільйонів гривень. У свою чергу завод також винен львівським підприємствам. Стосовно боргів ЛАЗу говорити складніше, оскільки завод перебуває у стадії банкрутства. Потрібно знайти певний правовий механізм, щоб врегулювати цю проблему. Подальші дії розглядатимемо наступного тижня на засіданні робочої групи”, – зазначив “Львівській Пошті” депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету Валерій Веремчук.

Як віддаватимуть гроші?

Сьогодні точної суми заборгованості перед колишніми працівниками заводу ніхто не знає. Поки що є інформація про суму у два з половиною мільйони гривень – це лише частина боргу. Інформація про заборгованість міститься не в одному органі, тож профспілки мають зібрати усю цю інформацію, про це  наголошує Валерій Веремчук.
“На початку жовтня, коли приймали меморандум, посадовці міськради заявляли, що уся заборгованість працівникам ЛАЗу виплачена. Це була офіційна інформація, яка лунала з трибуни. Згодом з’ясувалося, що заборгованість є, і це мільйони гривень. Судове рішення уже визнало цю заборгованість. З невідомих причин ці борги не зареєстровані в органах юстиції. Тобто міськрада навіть не знала про них. Тепер робоча група, яку створили цього тижня, має напрацювати механізм задля погашення заборгованості насамперед перед львів’янами. Таким чином зменшимо суму боргу й перед самим заводом”, – каже Валерій Веремчук.
З його слів, варто виплачувати борги напряму виконавчій службі, яка, у свою чергу, віддаватиме ці гроші колишнім працівникам заводу.
“Де-юре місто винне гроші автобусному заводу, і від цього нікуди не дінемось. Тож вирішуватимемо це питання. Звісно, насамперед враховуватимемо інтереси львів’ян, яким завод заборгував. Точної суми боргу поки що не знаємо. Адже люди багато років були зневірені, що таки зможуть повернути свої гроші. Тому, почувши про таку можливість, дають знати про себе. Спробуємо вирішити цю ситуацію на користь людей!”, – наголосив Петро Адамик.

Арешт автобусів через борги?

Незважаючи на скасування ухвали про меморандум, борг АТП-1 перед автобусним заводом все ж залишається. Якщо не врегулювати це питання, то в будь-який момент автобуси можуть конфіскувати, у тому числі й ті, що на маршрутах.
“Звичайно, скасування цього меморандуму ситуацію з АТП-1 не врятує. Насправді треба вжити доволі велику кількість заходів, щоб це підприємство продовжувало діяти. Адже не можемо забирати автобуси з підприємства, яке має ліцензію і перемогло у конкурсі на здійснення перевезень пасажирів громадським транспортом. Також сьогодні маємо великий обсяг роботи щодо заборгованості перед працівниками автобусного заводу. До слова, ЛАЗ заборгував не лише перед своїми працівниками, а й перед львівськими підприємствами. Поки ще не знаємо, кому винне ТзОВ “Львівські автобусні заводи”, які саме це підприємства і суми”, – зазначила під час сесії директор юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич.
Тобто, окрім заборгованості зарплатні ЛАЗу перед колишніми працівниками, завод ще й має великі борги перед львівськими підприємствами та підприємцями.
“Сьогодні важливо напрацювати механізм погашення боргів автобусного заводу перед львівськими підприємствами. Так, юридично це складно. Розуміємо, що є загроза конфіскації автобусів. Тому звертаємось до центральних органів влади, щоб вони працювали на благо громади Львова, а не в інтересах Чуркіна (власник ЛАЗу. – “Львівська Пошта”)  та пов’язаних із ним компаній. Це буде складна робота, та, певен, правда на нашій стороні!”, – наголосив Валерій Веремчук.

ЛАЗ 1945-2017: подорож крізь роки

Історія ЛАЗу сягає 1945-го – тоді завод починав свою діяльність. Масове виробництво автобусів для усього СРСР розпочалось у середині 50-их років минулого століття. Особливу увагу варто звернути на модель ЛАЗ-695 – первісток заводу. Виробництво цього автобуса продовжувалося 46 років – стільки не випускалася серійно ще жодна модель автобуса. ЛАЗ потрапив у вітчизняну “Книгу рекордів Гіннеса” за те, що він довіз на стартовий майданчик космодрому Байконур першого космонавта Землі. Автобуси львівського заводу були на виставках у Брюсселі, де здобули золоту медаль. Завод розвивався і процвітав багато років, випускав нову техніку, якою користувався увесь Союз.
І лише у 2001 р. ТзОВ “Сіл-Авто”, яке пов’язують із російським бізнесменом Ігорем Чуркіним, викупило у держави понад 70% акцій заводу. Тоді розпочався занепад підприємства: масові скорочення, затримки зарплат, а згодом – розпродаж майна. Завод продовжував роботу, але значно зменшили масштаби виробництва.
У 2010-ому уряд України обрав ЛАЗ основним постачальником транспорту для міст, що приймають Євро-2012. У жовтні 2014-го ЛАЗ остаточно припинив свою роботу. А у 2016-му завод опинився у центрі скандалу – виявилося, що колишні приміщення заводу придбала фірма, пов’язана з Ігорем Чуркіним, який і довів ЛАЗ до банкрутства раніше.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7512 / 4.42MB / SQL:{query_count}