Вогонь, вода і… остання ніч “Сбербанку”

На проспекті Чорновола вщент згоріло приміщення російського банку. Експерти кажуть, що краще не палити, а боротися з окупантом економічними методами

У ніч з понеділка на вівторок, близько 02.40, до Служби порятунку 101 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Чорновола, 2-б. Вогонь палав на першому поверсі двоповерхової будівлі в приміщенні Львівського відділення №5 “Сбербанку Росії”. До ліквідації пожежі залучили майже два десятки рятувальників та чотири одиниці спецтехніки. Вогонь вдалося загасити лише через 25 хвилин. Внаслідок займання на площі 25 кв. м згоріла оргтехніка та меблі. Постраждалих через пожежу немає.

У Львові горить не вперше

Як повідомила вчора, 4 жовтня, “Львівській Пошті” речниця Головного управління Національної поліції у Львівській області Світлана Добровольська, правоохоронці розглядають версію умисного підпалу. “Наразі відомо, що джерело загорання було принесено ззовні. Однак, що саме це було  поки що з’ясовується”, – зазначила вона. За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна). Скоєння цього злочину карається позбавленням волі на строк від 3 до 10 років.
Як відомо, це вже не перша атака на відділення “Сбербанку”. У лютому 2016-ого у Львові спалили відділення “Сбербанку” на вулиці Франка поблизу Стрийського ринку. Пляшку із запальною сумішшю вкинули у банківське відділення, розташоване на першому поверсі. Внаслідок цього повністю вигоріло приміщення установи. До слова, після пожежі його так і не відновили. 
Тієї ж ночі 2016-го у ще два відділення банку – на проспекті Чорновола і на вул. Стрийській – вкинули “коктейлі Молотова”. Пляшка із запальною сумішшю на проспекті Чорновола не загорілась, а от у банку на вул. Стрийській повністю вигоріла одна кімната. Поліція кваліфікувала усі випадки як “умисне знищення або пошкодження майна”. Водночас раніше активісти блокували роботу відділення на Чорновола, 2-б – заклеювали його плакатами і барикадували двері, щоб заблокувати вхід у банк. 

Монтажна піна проти банкоматів

Крім того, питання “Сбербанку Росії” гостро постало у березні 2017 року. Тоді міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков зробив несподівану заяву. “Питання – скільки треба часу Національному банку України, щоб ввести санкції стосовно “Сбербанку Росії”, що працює в Україні??? Вважаю необхідною негайну реакцію НБУ! “Сбербанк Росії” повинен припинити свою роботу в Україні! Нехай насолоджується “фінансовим раєм” за законами самозваних “ДНР” і “ЛНР”, – таким був гнівний пост міністра у Facebook.
Причиною обурення українського міністра стала офіційна заява “Сбербанка России” про те, що він “готовий до обслуговування осіб, які звернулися із паспортами “ДНР” і “ЛНР”, у всіх філіях банку”. Нагадаємо, що напередодні Володимир Путін підписав указ, відповідно до якого всі державні органи Російської Федерації повинні вважати законними паспорти самопроголошених республік, свідоцтва про народження, документи про освіту, свідоцтва про укладення чи розірвання шлюбу, а також документи про реєстрацію транспортних засобів і відповідні номерні знаки. Особливо наголошувалося, що володарі сепаратистських “паспортів” зможуть в’їжджати на територію РФ без оформлення віз.
Власники “паспортів” терористичних донбаських організацій також можуть без проблем звертатися в усі російські фінансові установи, де вони прирівнюються до іноземних громадян. Тобто їм без зайвих питань відкриють рахунок чи оформлять платіжну карту, але не зможуть видати кредит.
Самим лише Facebook Арсен Аваков не обмежився. На засіданні Кабінету Міністрів він офіційно порушив питання введення санкцій проти “Сбербанка России”. Тут мусимо визначитися з термінами, оскільки більшість українських засобів масової інформації трохи плутають поняття. В Україні зареєстроване і діє ПАТ (публічне акціонерне товариство) “Сбербанк”, яке справді є “донькою” “Сбербанка России”. Але ввести санкції власне проти останнього Україна просто не може, оскільки той діє виключно на території РФ і згідно з її законодавством.
Але радикально налаштованих активістів мало цікавили юридичні тонкощі. Зате вони добре освоїли деякі будівельні професії. Майже відразу після заяви міністра Авакова на засіданні КМУ Анатолій Виногродський, представник Штабу блокади зони АТО, заявив, що “ветерани антитерористичної операції не мають наміру довго чекати, і планують вже через два тижні зупинити роботу “Сбербанку” та закрити всі його відділення, якщо уряд не спроможеться зробити це раніше”. “Ми даємо два тижні вкладникам “Сбербанку”, щоб вони вилучили звідти всі свої кошти”, – висунув ультиматум Анатолій Виногродський.
Слово в цих хлопців не розходиться з ділом. Навесні 2017-го невідомі по всій країні заблокували роботу десятків банкоматів російських банків (під роздачу також потрапили “Промінвестбанк”, ВТБ, “БМ-банк” і “Альфа-банк”). #RUSBANKOVER – такий тег був зображений на наклейках, якими були заклеєні вітрини та двері банків, а також самі банкомати. Значно більше враження справило те, що ці банкомати кваліфіковано залили монтажною піною. А вхід до центрального відділення “Сбербанка” в Києві взагалі замурували цеглою. “Цей банк не може існувати в Україні… Ми фізично не будемо давати цьому банку жодної можливості працювати”, – заявив тоді “Інтерфаксу” Андрій Білецький, народний депутат України.
Далі в хід пішла “важка артилерія”. Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, та Валерія Гонтарєва, голова НБУ, заявили, що в разі, якщо інформація про обслуговування банками клієнтів із паспортами “ДНР/ЛНР” буде підтверджена, уряд негайно запропонує Раді національної безпеки й оборони застосувати санкції до материнських структур представлених в Україні банків із державним російським капіталом. Зокрема, російським банкам можуть заборонити виводити гроші з України, в тому числі повертати кредити і відсотки по них своїм материнським структурам.

фото: Олег Огородник

Парадоксальна економіка

Питання: що це дасть Україні в економічному плані? Насправді – суцільні збитки. Активи російських дочірніх банків в Україні складають всього 8% від обсягу фінансової системи країни. Більше того, за інформацією НБУ, 2016-го сукупний збиток російських банків в Україні склав 29,5 млрд грн. Але існує й інший бік медалі.
“Російські банки потрапили в пастку. Вони розуміють, що у них немає майбутнього на українському ринку. Але і піти не можуть, тому що ніхто їх не купує, і не можуть просто закрити їх. У підсумку вони змушені виконувати жорсткі вимоги НБУ. За два роки російські банки завели в Україну 73 млрд грн. Це дві третини від усіх прямих інвестицій в країну. Завели просто, щоб зберегти банки”, – заявив Сергій Фурса, український інвестиційний банкір і спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.
Існує й суто юридичний аспект. Український “Сбербанк” і “Сбербанк России” – по суті, дві різних фінансових установи, що працюють в різних юрисдикціях. “Українські банки не зобов’язані дотримуватися російського законодавства, а російські – українського. “Сбербанк”, який працює в Україні, – це український банк, його пов’язує з російською організацією тільки участь останньої в його капіталі, що для України – не нонсенс, оскільки банківська система країни формується, в основному, за рахунок банків із іноземною участю – США, Польщі, Франції, Австрії, Німеччини, Російської Федерації (РФ)”, – пояснила Анастасія Худякова, юрист правового департаменту HEAD Consulting.
І саме тут криється найбільша для України небезпека “банківської блокади”. Жодна фінансова організація в РФ (в т. ч. й “доньки” іноземних банків) не можуть відмовитися виконувати указ президента РФ від 18 лютого про визнання паспортів “ДНР/ЛНР”. Водночас зараз НБУ включає до реєстру “Банки іноземних банківських груп” 25 кредитних організацій, серед яких: “Райффайзен” (контро­люється Raiffeisen Bank), “Креді Агріколь” (контролюється французькою Credit Agricole), “Сіті Банк” (контролюється Citigroup), “УкрСиббанк” (BNP Paribas). Це, звісно, неповний перелік, але і з нього зрозуміло, що інтереси міжнародних банківських груп, що працюють в Україні, простягаються далеко за її межі й майже всі вони працюють і на російському ринку.
“Якщо Київ вирішить покарати “Сбербанк”, то йому доведеться автоматично застосувати санкції й до інших банків із іноземною участю, які працюють в Україні”, – коментує ситуацію Кирило Яковенко, аналітик російської компанії “Алор Брокер”. Вибірковий підхід тут не спрацює, додає він. Якщо показово покарають лише “доньок” російських банків, це може бути миттєво та спішно оскаржено в судах міжнародних інстанцій. Обмеження визнають неринковими, такими, що порушують норми українського та міжнародного законодавства в сфері захисту конкуренції.
Тож мусимо, на жаль, учергове констатувати, що українські політики мало переймаються економічними наслідками своїх “геніальних” ініціатив. Гучних заяв і ефектних акцій “на камеру” – хоч греблю гати, але реальний ефект часто виявляється зовсім не таким, як планувалося.

Сигнал попередження для російського бізнесу 

Самі ж львів’яни повідомлення про те, що у центрі міста згорів російський банк, сприйняли доволі неоднозначно. Одні у соцмережах коментували, що “це чи не найкраща новина за останній час”, “давно би так”, бо “російському бізнесу не місце у Львові”. Інші ж містяни такі дії вважають надто радикальними, адже постраждала нова будівля, в якій знаходився банк, і говорять, що подібні інциденти не надто добре вплинуть на репутацію Львова. Зрештою, могли постраждати люди. 
Будинок на проспекті Чорновола 2-б був зданий у 2013 році. У лютому цього ж року “Сбербанк” орендував тут приміщення на першому поверсі площею 187,6 м кв. Згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, термін дії оренди “Сбербанку” спливав 18 лютого 2018 року, однак договір передбачав можливість пролонгації оренди.
“Якщо пожежа у “Сбербанку” – це все-таки наслідки радикальних дій певних осіб, то наразі логіки у цьому не бачу. Адже приміщення, яке згоріло, “Сбербанк” орендував. Та й збитків завдали також іншим підприємцям, які працюють у цій будівлі. Натомість сам окупантський банк постраждав, напевно, найменше, адже швидше всього має застраховане майно, – зазначив “Львівській Пошті” голова ГО “Варта-1”, депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич. – Звісно, я не є прихильником того, що у моєму місті процвітає бізнес агресора. Однак переконаний, що у будь-якому випадку треба вирішувати такі ситуації у правовому полі, а не таким способом”. 
Водночас Валерій Веремчук, очільник “Народної Самооборони” Львівщини, депутат Львівської міської ради, у розмові з “Львівською Поштою” повідомив: “Діяльність банку країни, яка окупувала частину нашої території, і веде війну проти України, зовсім не сприймається у Львові. Свого часу ці банківські відділення і кров’ю обливали, і блокували… У всіх поступово зароджувалось відчуття нетерпимості до бізнесу країни-агресора у наших краях. Те, що люди не можуть вплинути на загальнодержавну політику, певною мірою виливається у такі речі. Інше питання – чи варто палити ці установи, адже будівля знаходиться не у власності росіян. І для “Сбербанку” це коштуватиме копійки, а от для власників будівлі – це немалі збитки. І коли активісти роблять такі радикальні акції, то повинні думати, кому вони більшу шкоду завдають”.
Валерій Веремук переконаний, що пожежа у приміщенні банку стане сигналом тривоги для російського бізнесу, і підштовхне росіян до думки, що в Україні їм не місце. “Думаю, що з російськими банками на території України треба боротись виключно економічними методами. Бо якщо українці не нестимуть гроші у банки окупанта, не будуть там брати кредити, то “Сбербанк” точно звідси піде, бо ніхто не буде працювати собі на шкоду. Думаю, що ця пожежа у “Сбербанку” – це ще один сигнал, що російський бізнес не може спокійно почуватися у країні, проти якої веде війну. І ця пожежа – це ще один урок, який вони мали б засвоїти”, – наголосив Валерій Веремчук. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7318 / 4.47MB / SQL:{query_count}