Хочу квартиру в новобудові…

Скільки коштує житло в новобудовах Львова, від чого залежить ціна нової квартири та що потрібно знати, аби не купити кота у мішку

Попри війну та нестабільність курсу валют, Львів росте і розбудовується. Куди не глянь – новобудови: і у самому місті, і на периферії. А білбордів і сітілайтів, що пропонують житло за доступними цінами чи так званого “VIP-класу” чи не на кожному кроці. Інколи навіть дивуєшся, чи справді так багато людей можуть дозволити собі нині придбати житло, зважаючи на те, що в країні війна, а більшість людей, через підвищення цін на необхідні продукти, не має зайвих коштів, а чимало – заледве зводять кінці з кінцями. 
Та, вочевидь, покупці є. Чимало серед них і тих,  хто останніми роками через ті ж бойові дії на сході країни та анексію Криму знайшов у Львові новий дім і вже не планує повернутись у рідні краї. Також все частіше можна почути, що Львів став таким собі IT-двигуном України, а тому дуже багато “айтішників” поступово переїжджають до Львова і купують тут житло, адже мають на те фінансову можливість. Деякі містяни не довіряють банкам, тому вкладають гроші в нерухомість, яка завжди в ціні, а для когось придбання нового помешкання є вирішенням нагальної потреби за накопичені чи кредитні кошти.
Діапазон цін на помешкання у нашому місті – від 11 000 до 35 000 грн за кв. м, натомість у Винниках, Брюховичах чи Сокільниках  ціни дещо нижчі – від 8 500 грн за кв.м.

Скільки і за що?

Ірина Яремко, голова Львівської ріелторської палати, зазначила у розмові з “Львівською Поштою”, що сьогодні довіра населення до новобудов зростає. 
Перевагою житла у новобудові є те, що це новий будинок, побудований за сучасними технологіями: “Це просторі квартири, зі значно більшою площею. Саме у новобудовах є панорамні вікна, що часто дуже приваблює покупців. Часто для них є перевагою те, що ніхто до цього не жив у цій квартирі, тож немає аури попередніх мешканців. Що ж до недоліків – будівельники не завжди  дотримуються задекларованої технології будівництва та термінів здачі в експлуатацію. Квартири продають, людей заселяють, а ремонтні роботи інколи тривають роками”, – каже Ірина Яремко.
Ріелтори кажуть, що сьогодні пропозиції житла у новобудовах суттєво знижують вартість житла вторинного ринку. 
“Коли ви купуєте житло у нових будинках, не потрібно збивати штукатурку та плитку, заморочуватися куди це вивозити. Новобудова – це можливість робити все з нуля, “під себе”. Та, звісно, завжди є ризик, особливо, якщо житло придбане в кредит, а через зміну життєвих обставин виплачувати щомісячні внески все важче”, – додає ріелтор Оксана, член Львівської асоціації учасників ринку нерухомості. 
Зі слів Ірини Яремко, ціна на нові квартири залежить від району, локації, поверху, матеріалу, з якого зведено будинок, внутрішнього та зовнішнього оздоблення багатоповерхівки.
 “Ціна залежить і від того, на якій стадії купують будинок. Зокрема, найнижча ціна на стадії котловану, за умови внесення всієї суми одразу. Однак за таких умов покупець опиняється в зоні найбільшого ризику – кошти сплачені, а самого будинку ще навіть немає. Найвища ціна тоді, коли будинок вже зданий в експлуатацію і підключені усі комунікації – ризик у цій ситуації найменший, бо покупець може “пощупати” товар: побачити будинок, зайти у квартиру тощо”, – каже Ірина Яремко.

Ріелтор Оксана каже, що загалом ціни на нові квартири у Львові нині є в межах від 500 до 1300 доларів за метр квадратний, і наголошує, що на вартість нового помешкання також впливає і репутація забудовника. 
Аби не зв’язатися з недобросовісним забудовником, ріелтор радить цікавитися документами на землю, де будують житло, та обов’язково звернути увагу на те, чи будинок має дозвіл на будівництво тієї кількості поверхів, про яку інформує забудовник.
Водночас, на думку ріелторів, не варто наївно вестися на ціни із рекламних щитів. Адже насправді це може бути лише маркетинговим ходом, аби заманити покупця. 
“Часто ціни на білбордах зазначають із позначкою “від”. Реальні суми можуть різнитися, і, буває, що, зателефонувавши у будівельну компанію, виявляється, що така вартість була на початку будівництва, а з часом ціна зросла”, – пояснює Ірина Яремко.
Сьогодні у Києві уже виникають певні проблеми з продажем житла. Забудовують цілі райони, а потім мають мороку, бо покупців немає. Від такої проблеми не застраховані і львівські забудовники. 
“Незабаром така ж ситуація спостерігатиметься й у Львові. Хоча, здавалося б, наше місто дуже популярне, тож кількість бажаючих придбати нерухомість тут не мала б зменшитись, – каже Ірина Яремко. – Однак, немає обґрунтованого підходу до зведення будинків. Забудовник, отримавши земельну ділянку, одразу її забудовує, часто не прораховуючи потреби покупця. Дуже шкода, якщо через це похитнеться ринок нерухомості. З іншого боку, це стане гарною нагодою для покупців. Адже, зі зменшенням попиту ціни “падатимуть”.

Ставка на якість 

“Львівська Пошта” запитала у самих забудовників, які зводять житло у нашому місті, про те,  від чого ж залежить і як формується ціна на помешкання у львівських нових “висотках”.
“Вартість квартири залежить від мікрорайону, від того, у скільки забудовнику обійшлася земля та скільки ресурсів він вкладав у будівництво – словом, від собівартості. Однозначно ціни залежать і від того, яке житло вам приглянулось – економ-класу, бізнес-класу чи еліт-класу. Адже на кожен вид квартир затрачаються різні фінансові ресурси. Вважаю, якщо не економити на будівництві, а використовувати якісні матеріали, то квартира економ-класу має коштувати сьогодні на ринку не менше 650-700 доларів. Однак сьогодні деякі забудовники демпінгують (штучно занижують ціну з метою завоювання місця на ринку – “Львівська Пошта”) ціну”, – зазначив співвласник будівельної компанії ТВД Мирон Кіндій. 
Водночас, він додав: “Якщо забудовники себе поважають, то ті ціни на житло, які вони анонсують із білбордів, є реальними, і вони будуть відповідати тим сумам, які вам озвучать у відділах продажу нових помешкань”.
На його думку, сьогодні нові будинки і справді мають більше козирів, ніж вторинне житло. Хоча б тому, що їх зводять, використовуючи нові технології. 
“Для мене, як для пересічного громадянина, правильно зведена новобудова є в десятки разів кращою, ніж будь-яка багатоповерхівка, яка “виросла” за часів СРСР, чи на початку Незалежності. Головними перевагами новобудов є те, що всі сучасні будинки будують з використанням нових технологій. Ці будівлі мають утеплені стіни, монолітний каркас, прекрасні паркінги із димовидаленням, сигналізацією, добротні вікна, індивідуальне опалення, нові ліфти, зручні сходи, систему відеонагляду тощо.  І якщо девелопер, який зводить це житло, планує і далі працювати у цій сфері, то намагається всіма можливими способами завоювати собі добру репутацію серед покупців і не дозволяє собі нехтувати сумлінним підходом до роботи”, – наголосив Мирон Кіндій. 

Як захистити свої гроші?

Не зважаючи на те, що сьогодні новобудови мають чималу довіру серед покупців, однак, на думку юристів, чинне українське законодавство, яке покликане захищати права людей, що купують нове житло, “дуже розмите”. У цьому переконує доцент кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка Оксана Жолнович.
“Сьогодні є два способи купити житло у новобудові. Перший – купівля через Фонд фінансування будівництва, сплачуючи кошти безпосередньо у банк, який згодом перерахує їх фірмі-забудовнику. Другий – укладання договору купівлі-продажу майнових прав напряму із забудовником, та згодом отримання права власності. До слова, перший варіант значно дорожчий, бо потребує залучення банку. Тож переважно забудовники відмовляються від нього. Однак у цьому випадку людина, яка інвестує у новобудову, має більше прав та можливостей впливати на забудовника. У другому випадку покупець практично ніяк не захищений, – каже Оксана Жолнович. – Судова практика засвідчує, що за таким договором забудовник може передати цю квартиру, а може й не передати. Відповідно людина, яка заплатила кошти за житло, не може вимагати квартиру. Однак, вона має право вимагати повернення своїх коштів, в тому числі і з урахуванням інфляції. На цьому етапі виникає найбільше проблем, бо повернути кошти доволі складно”.
Трапляються випадки, що забудовник, який зводить навіть не одну багатоповерхівку, а цілий житловий квартал, із білбордів та рекламних роликів запевняє, що збудує неподалік школу, дитячий садочок чи гаражі. Натомість, збудувавши будинок та отримавши гроші…забуває про обіцяне. Що ж робити у такому випадку власникам нового помешкання? Адже купуючи саме це житло, вони, можливо, вибрали його, бо розраховували на обіцяну інфраструктуру?! 
“Якщо ж забудовник бере на себе зобов’язання звести об’єкти соціальної інфраструктури – школи, садочки, дитячі майданчики тощо, але не будує їх, то люди не можуть вимагати цього. Хіба, якщо це прописано у їхніх персональних договорах. Якщо ж це пообіцяли усно, то вплинути на це неможливо. Проте це можна перевірити. Коли забудовнику видають дозвіл на будівництво, то у ньому встановлюють певні інвест-зобов’язання. Тобто міськрада, надаючи дозвільну документацію, може додатково поставити  забудовнику умову спорудити певні об’єкти інфраструктури. Хоча це теж уже не дуже поширена практика, оскільки закон України передбачає сплату пайового внеску на соціальну участь. Тобто забудовник перераховує на рахунок міськради певні кошти, які згодом спрямовують на будівництво об’єктів інфраструктури”, – розповідає Оксана Жолнович.
З її слів, аби переконатись, що у кварталі, де ви купуєте житло, буде школа чи дитячий садочок, потрібно звернутися із запитом у міськраду.
“Варто запитати чи у районі запроектовано генеральним планом розташування певного об’єкту інфраструктури. Або принаймні потрібно скласти колективний договір між покупцями, де зазначатиметься, що забудовник зобов’язується звести об’єкт інфраструктури. Це може бути також зобов’язання від міськради. У будь-якому разі потрібно вивчити технічну документацію на увесь будинок. Бо в індивідуальному договорі такі речі зазвичай не відображаються”, – пояснює Оксана Жолнович.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7516 / 4.45MB / SQL:{query_count}