Де взяти воду, щоб загасити пожежу?

Вогнеборці бідкаються, що у Львові несправними є майже сотня пожежних гідрантів

Так виглядають пожежні гідранти в Польщі
Робота рятувальників безцінна – щодня вони ризикують життям задля порятунку інших. Буває, львів’яни нарікають, що пожежники довго їдуть на виклик. Однак мало хто знає, що в місті, проводячи ремонти доріг, можуть просто заасфальтувати пожежні гідранти… Тож роботі рятувальників іноді перешкоджає банальна відсутність води.
У країнах Європи пожежні гідранти розташовані через 100-150 метрів. Гуляючи Краковом, Берліном чи Парижем, звертаєш увагу на яскраво-червоні стовпи, облаштовані, здавалося б, на кожному кроці. Це тамтешні пожежні гідранти. Водночас в Україні норми розташування таких пристроїв порушені. В нас їх бракує та й зауважити їх можна не завжди – маленькі, овальні, сірі люки на дорогах.
Прикро, що причина відсутності або ж несправності гідранта коштує людського життя. Адже в надзвичайних ситуаціях кожна секунда дорога. Таким чином, пожежна безпека містян сьогодні під загрозою, бо кожен несправний гідрант уповільнює роботу рятувальників майже на 20 хвилин!

Щороку 200-300 нових гідрантів

Загалом у Львові зареєстровано понад 2,5 тисячі пожежних гідрантів, 90 з них  несправні!
“За справністю гідрантів регулярно стежать. Зокрема, двічі на рік відбувається комісійне обстеження їх технічного стану. До комісії входять працівники ДСНС, ЛКП “Львівводоканал” та Львівської міськради. Такий склад зумовлений тим, що гідранти є власністю ЛКП “Львівводоканал” і що використовують їх саме пожежники”, – каже “Львівській Пошті” речник Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області Ігор Курус.
Оскільки всі львівські пожежні гідранти перебувають на балансі ЛКП “Львівводоканал”, відновлення несправних є обов’язком саме комунального підприємства.
“Гідрант – це пристрій, влаштований на водопровідній мережі, аби пожежники могли підключитися до діючого крана та загасити пожежу. Відповідно до чинних норм, гідранти мають розташовуватися на відстані 100-150 метрів. І оскільки сьогодні багато новобудов, після кожної перевірки встановлюємо нові пристрої”, – розповідає “Львівській Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар ЛКП “Львівводоканал”.
З її слів, щороку близько 200-300 пожежних гід­рантів виходять з ладу через експлуатацію, пошкодження і тривалий термін експлуатації. Зокрема, у 2017-ому відновили 249 гідранті.

Заасфальтовані гідранти

“У Львові пожежні гід­ранти бувають різні – польського, радянського та австрійського типу. Відповідно і стан у них різний: деякі потрібно лише відремонтувати, деякі повністю замінити. Зокрема, в середмісті старі чавунні гідранти австрійського типу – невеликі овальні люки на дорогах”, – пояснює Уляна Горбата.
А пожежники нарікають: основні проблеми, що виникають під час ліквідації загорань, – технічна несправність гідрантів.
“Також проблемою є асфальтування при проведенні ремонтних робіт. Але, на щастя, таких випадків поменшало. Якщо пожежні гідранти несправні, то рятувальникам необхідно шукати працюючі пристрої, що, звісно, займає час. Тим паче потрібно збільшувати відстань прокладання магістральних ліній до місця пожежі”, – веде далі Ігор Курус.
З його слів, у сільській місцевості наявність та справність гідрантів не така важлива, як у місті.
“У випадку загорання в селищах воду можна брати з озер, річок чи колодязів. Водночас у місті пожежні гідранти – єдине джерело набору води при надзвичайних ситуаціях. Загалом центр Львова досить невеликий, тож заїхати рятувальники можуть. При перекритті вулиць нам одразу надають інформацію. Або ж якщо заїзду пожежної машини перешкоджають клумби, столи, стільці з кав’ярень – посуваємо їх і проїжджаємо. Звісно, це збільшує час прибуття рятувальників, проте не унеможливлює цей процес. Тобто пожежники в будь-якому випадку приїжджають. До слова, деякі підприємства створюють свої пожежні водоймища, спеціально обладнані на випадок загоряння”, – каже Ігор Курус.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7311 / 4.37MB / SQL:{query_count}