(Не) Зіпсувати Львів рекламою

З усіх боків місто Лева обклеєне рекламними оголошеннями. Комерційні вивіски розміщені на фасадах історичних будівель та на бортах транспорту. Чи суттєві доходи приносять рекламні банери та чому від них починають відмовлятись?

фото: Олег Огородник (2)
Рекламних конструкцій у Львові багацько – на численні білборди інколи вже й уваги не звертаємо, бо очі розбігаються. Реклама – повсюди: на ситі-лайтах, на зупинках громадського транспорту, на маршрутках, тролейбусах і трамваях, на фасадах будинків – у тому числі і на пам’ятках архітектури.
Розміщення реклами  на фасаді театру дає змогу, до прикладу, щомісяця отримувати пасивний дохід, а тому, якщо такі пропозиції надходять, то мало хто дозволяє собі відмовитись. Та й доходи від реклами – не такі вже маленькі. З іншого боку, чи пасує, щоб на будівлі з історією красувалась сучасна реклама, навіть не зважаючи на доходи?! Адже фасад будівлі  – це її візитка. Щодо цього точиться чимало дискусій: одні впевнені, що така реклама – це моветон, інші – непогана можливість для утримання будівлі. “Львівська Пошта” не пристає до жодної зі сторін, а дізналась, чи справді вигідно розміщувати рекламу на фасадах пам’яток архітектури, які питання вдається вирішити з доходів від оренди площі під рекламні банери.

30 тисяч гривень для театру

Тарас Лисак, директор-розпорядник театру імені Заньковецької, розповів, що з театром співпрацює рекламна агенція, яка має дозвіл від Львівської міськради на розміщення реклами.
“Ми її тільки погоджуємо як власники будівлі. Надсилають нам пропозицію від рекламної агенції, і якщо вона не суперечить нашим моральним і законодавчим аспектам – погоджуємо. Це непоганий пасивний дохід”, – доповнює Тарас Лисак.
 “Часом надходили такі пропозиції, які нам категорично не підходили – з огляду на моральний аспект. Якщо загалом, то звичайно, ми погоджуємо розміщення реклами на фасаді театру. Один із фільтрів – це міська рада, яка також погоджує розміщення реклами. Банер, який сьогодні розміщений на фасаді театру, приносить нам щомісяця 30 тис. грн”, – повідомив генеральний директор Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької Андрій Мацяк.
Однак цей банер закриває частину вікон будівлі. Через це, з його слів, доводиться трохи більше електроенергії споживати. Як відомо, у будівлі театру також проживають люди, і їх вікна банер також закриває. Зі слів Андрія Мацяка, рекламодавці узгоджують із мешканцями всі нюанси.
“Вони домовляються із мешканцями. Ми до цього стосунку не маємо”, –наголосив він.
“Але 30 тис. грн для театру –  все-таки не зайві гроші. Бо влітку театр не має жодної копійки доходу, а за гроші від реклами можна заплатити, наприклад, за електроенергію. Реклама – це непогана підтримка для театру. Загалом вважаю, що на історичних будівлях в окремих місцях може бути рекламний банер. Якщо ж повністю відмовитись від реклами, то перед тим потрібно цю будівлю відреставрувати. Враховуючи те, що фасад театру імені Марії Заньковецької – у не найкращому стані, то не вбачаю нічого поганого у тому, що на ньому розміщений рекламний банер”, – каже Андрій Мацяк.
Він також наголосив, що якби фасад театру був відремонтований, то він би відмовився від будь-яких рекламних оголошень.

Львівська опера без рекламних банерів

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької вирішив кардинально змінити підхід до оренди театру та повністю відмовитись від комерційної банерної реклами на своєму фасаді. Про це йдеться у заяві генерального директора – художнього керівника театру Василя Вовкуна, опублікованому на сторінці театру у Facebook.
“Ми, володіючи сучасним менеджментом і творчим потенціалом, самі в змозі отримати за аншлаговий продаж квитків двісті тисяч гривень за виставу, особливо у вихідні дні. Тому менша вартість оренди театру не є вигідною аж ніяк, а будні дні нам необхідні для проведення оркестрових та мізансценних репетицій, адже додаткового репетиційного залу в театрі немає”, – йдеться, зокрема, у заяві Василя Вовкуна.
Як можна зрозуміти із заяви, керівництво Опери не виключає можливості орендувати будівлю театру – але не менше, ніж за 200 тис. грн і лише під “високе мистецтво”. “Банерної реклами на фасаді історичної будівлі ми зрікаємось остаточно і безповоротно”, – сказано також у заяві.
Вже у коментарі “Львівській Пошті” Василь Вовкун зазначив: “До нас надходить дуже багато запитань, чому ми вивішуємо ту чи іншу рекламу. Тому вирішили від цього відмовитись. Тепер Львівська опера якщо рекламуватиме, то лише себе. Бо реклама не приносить значного доходу, але ми виглядаємо смішно в очах перехожих чи наших глядачів. У зарубіжних країнах це не практикується, там це – моветон”. 
Раніше Львівську оперу під керівництвом попереднього директора Тадея Едера часто критикували за виступи у театрі популярних виконавців, у тому числі і російських, які нічого спільного з оперним мистецтвом не мали. Не менше критикували і бажання Опери заробляти на комерційній рекламі, яку вивішували на фасаді, добряче заступаючи фасад будівлі театру.

Реклама їздить вулицями Львова

У розмові з “Львівською Поштою” в.о. директора ЛКП “Львівелектротранс”, позаштатний радник міського голови Львова з питань транспорту Андрій Білий розповів про те, які доходи приносить підприємству розміщення реклами бортах рухомого складу.
“Щомісяця на рекламі Львівелектротранс заробляє більше 250 тис. грн. Маємо у планах збільшити ці доходи вже наступного року, бо розуміємо, що володіємо цим ринком, а тому можемо сміливо пропонувати свої умови. І навіть, якщо реклама коштуватиме у два рази дорожче, ніж це є зараз, то все одно знайдуться ті, що будуть готові заплатити такі суми”, – зазначив Андрій Білий.
У коментарі він наголошує, що дохід від реклами – це досить непогані гроші, які не потребують надзусиль, тому відмовлятись від реклами ЛКП “Львівелектротранс” дуже небажано, а якщо відмовлятися, то треба розуміти, яке альтернативне джерело таких надходжень може бути, як приклад, може бути повне брендування рухомого складу, який дасть набагато більше надходжень, наразі так само це питання опрацьовується на предмет бажаючих рекламодавців.
“Три мільйони гривень на рік – це вагомий аргумент, щоби залишити рекламу. На наступний рік надходження будуть ще більшими – до п’яти-шести мільйонів на рік. До прикладу, за шість мільйонів можна провести ремонт капітально відновлених вісьми вагонів. Відмовлятись від восьми вагонів на рік за рахунок реклами, думаю, не дуже доцільно”, – наголошує Андрій Білий.
Однак, на думку співрозмовника, реклама на електротранспорті міста Лева повинна бути менш масштабною, ніж зараз.
“Уся реклама повинна відповідати єдиним стандартам. Вважаю, що трамвай спереду і ззаду має виглядати однаково, зокрема, у планах, щоб у цих місцях трамвай був жовтого кольору і не містив жодних рекламних оголошень. Площа під рекламу буде виділятись виключно на бортах. Ми це питання зараз обговорюємо на рівні міської ради. Сподіваємось, що найближчим часом це вдасться зробити. Бо громадський транспорт має бути схожий на громадський транспорт. Аналогічно і на автобусах АТП-1 ми розробляємо стандарт для розміщення рекламних оголошень”, – каже Андрій Білий.
До речі, за таким принципом розміщують рекламу у більшості міст Європи. “Хоча деякі міста ЄС повністю борти обклеюють разом із вікнами”, – повідомив Андрій Білий.

11 мільйонів у казну міста за півроку

Як повідомили  “Львівській Пошті” в КП “Адміністративно-технічне управління”, у першому півріччі 2017 року до міського бюджету за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій надійшло 11 027 141 грн. Це  на 8,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Економічний відділ, який забезпечує надходження до міського бюджету від розміщення зовнішньої реклами, щорічно збільшує суми надходжень. Якщо у 2014 році надходження від розміщення реклами становили майже 10 млн грн, то вже у 2015 році – близько 
16 млн грн, у 2016 році місто отримало близько 24 млн грн. Натомість у першому півріччі 2017 року від розміщення реклами надійшло вже понад 11 млн грн. Такі надходження забезпечуються шляхом плати рекламорозповсюджувачів, згідно з виданими дозволами за користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами, штрафів за самовільне встановлення рекламних конструкцій та сплатою пені за несвоєчасне внесення оплати.

Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:
– На пам’ятках архітектури реклама може бути у кількох випадках. До прикладу, якщо на цій будівлі встановлене риштування у зв’язку з проведенням ремонтних робіт. Вважаю, що на цих риштуваннях навіть треба встановлювати рекламу, бо воно закриває сонячне світло, майстрам так краще працюється, а гроші за розміщення цього рекламного банера можна використати на потреби реставрації чи на потреби міста. У другому випадку, це коли пам’ятка архітектури – театр, музей – проводять якусь виставку, акцію і, звичайно, рекламними банерами можна додатково повідомляти людей про це. Повсюди у світі такі речі практикуються. Навіть на Віденській опері розміщений дуже великий банер, який, до речі, рекламує не лише діяльність театру. Якщо ж говорити загалом, то я противник реклами у центральній частині міста. Це певною мірою засмічує місто. Років двадцять тому ситі-лайти – це було щось для міста нове і цікаве, бо ж тоді у Львові навіть вулиці вечорами погано освітлювались, і ці ситі-лайти тоді були чи не єдиним джерелом світла у вечірній час на основних проспектах і вулицях. Але це вже у минулому. Сьогодні на рекламі місто заробляє, як на мене, мало. Куди більше отримують з цього ті, що займаються рекламою. Тому я за те, щоби взагалі очистити середмістя від рекламних оголошень, зокрема, від білбордів, які закривають вид на Львів. Думаю, що Львів успішно до цього прямує, але рекламний бізнес добряче цьому опирається. У Верховній Раді є зареєстрований законопроект про заборону реклами на пам’ятках архітектури, але наразі це питання у зал засідання ВР не виноситься. Очевидно тому, що народні депутати не зацікавлені у цьому.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8731 / 4.46MB / SQL:{query_count}