Музей просто неба із “дорожньою картою”

Із запізненням у Львові представили вдосконалену стратегію розвитку Музею архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Візит-центр наразі не будуватимуть, а для гостей скансену пропонують безкоштовні екскурсії та поїздки “чудо-бусом”

фото: facebook.com/Шевченківський гай (2)
Ще навесні цього року, дискутуючи про майбутнє Шевченківського гаю, зокрема про потребу будівництва там візит-центру, міська влада пообіцяла до 15 травня напрацювати оновлену стратегію розвитку музею просто неба. Однак, плани щодо пам’ятки архітектури на 2017-2027 роки презентували лише цього тижня, 5 липня.
Проте і депутати, і журналісти, і львів’яни вже встигли розкритикувати представлену “дорожню карту розвитку” Шевченківського гаю. Мовляв, презентація була схожа на звіт, де більше декларативних речей, аніж практичних, без покрокового плану примноження, збереження та реставрації унікальних пам’яток архітектури.
Водночас Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку каже, що цього тижня відбулось одне із обговорень стратегії. А попереду ще кілька таких зустрічей. “Презентована стратегія не є ще затвердженою. Представлений документ мають виносити знову на обговорення. А тоді його буде розглядати виконавчий комітет Львівської міськради. Тому той, хто має якісь ідеї, – може долучатися”, – зазначає “Пошті” Андрій Москаленко.
На запитання “Пошти”, чи погоджується він із вдосконаленою стратегією розвитку, співрозмовник однозначно не відповів. “Презентований документ ще не затверджений, а значить він ще в процесі напрацювання. От коли буде затверджено його на виконкомі, тоді можна й дискутувати. Сьогодні це ще “живий організм”, в якому можна щось змінювати, додавати, забирати”, – пояснює Андрій Москаленко.

План стратегії

Площа Музею архітектури та побуту імені Климентія Шептицького 36,5 га. Тут зберігається 110 дерев’яних пам’яток архітектури. Музей має вісім етнозон. Робочий персонал – 120 осіб.
Як писала “Пошта”, над розробкою стратегії розвитку музею спільно працювали управління культури ЛМР, дирекція музею, представники широкої громадськості із залученням представників Святоіванівської лаври, архиєпархії, наукового середовища, інших закладів культури, Академії мистецтв, Історичного музею та інших середовищ.
Роман Назаровець, директор Музею народної архітектури та побуту у розмові з “Поштою” пояснив, що стратегія, яку презентували цього тижня у приміщенні Українського Католицького Університету – це вже основа оновленої стратегії. Взагалі, з його слів, її почали розроблялася ще в 2014 році, в рамках проекту ЮНЕСКО, де участь брали 27 експертів.
Роман Назаровець наголосив, що у пріоритеті – збереження пам’яток архітектури, які зараз розташовуються на території музею – це, власне, й зараховують у перший пункт стратегії.
Саму ж стратегію розвитку музею розділили на три підпункти: реставрація і збереження, музей як науково-освітній центр та послуги відвідувачам музею.
“Цього року плануємо як мінімум реставрувати дев’ять об’єктів. Три з них –  за гроші з бюджету розвитку міста. Ще два – коштом меценатів. У тому числі допомагає реставрувати об’єкти Святоіванівська лавра, яка розміщена на території музею. А чотири об’єкти, а то й більше, музей зробить самостійно. До слова, за минулий рік маємо уже 13 відновлених об’єктів. У 2015-ому – 16 пам’яток архітектури, а в 2014 – 13. Загалом 42 об’єкти відреставровано або законсервовано. Якщо порівнювати з попередніми (2011, 2012, 2013 роками), то тоді за три роки разом відреставрували сім об’єктів. Тобто, маємо позитивну динаміку”, – розповідає Роман Назаровець.
До першого підпункту стратегії враховують й питання фондосховищ. У планах реалізувати створення фондосховища з відкритими експозиціями.
У другий підпункт стратегії директор Музею народної архітектури та побуту включає роботу наукового відділу музею.
“У нас є науковий відділ, який їздить з різними експедиціями та шукає нові експонати. Ми співпрацюємо з вищими навчальними закладами, з якими маємо спільні проекти. Для школярів розробили 12 різних майстер-класів, які вже успішно проводили. Також і для дітей з дитсадочків маємо напрацьовані програми, проводимо й міжнародні конференції, тренінги”, – каже Роман Назаровець.
Третій підпункт стратегії – це послуги відвідувача музею, де включено новації, які б допомагали гостям музею просто неба краще орієнтуватися на місці чи добиратися туди.
“Цікаво, що у нас в музеї уже працює мобільна екскурсія з аудіогідом. При вході є QR-код, який ваш смартфон має зчитати. Тоді встановлюєте додаток “izi TRAVEL”. Коли підходитимете до конкретного об’єкта, відкриваєте тур “Музей народної архітектури та побуту у Львові”, де аудіогід на потрібній вам мові розповість історію. В одному додатку знайдете більше ніж 700 турів”, – зазначає співрозмовник.
Також, зі слів Романа Назаровця, спеціально для туристів вже з липня мають намір запустити “чудо-бус”, який возитиме людей до музею. Він щогодини курсуватиме від Львівського оперного театру до музею.
“По дорозі автобус матиме ще кілька зупинок. Він курсуватиме до Високого Замку, Личаківського цвинтаря, собору Святого Юра, Музею “Шевченківський гай”. А зупинятиметься біля самого входу до музею. Пасажири цього автобуса зможуть придбати один квиток на два дні, вийти на будь-якій зупинці і з цим же квитком пересісти на інший автобус”, – каже він.
Разом з тим, у музеї планують розробити 3D-екскурсію по території скансену. Розпочнуть цього року й облаштовувати парковку навпроти центрального входу у Шевченківський гай.
Загалом, як пояснює Роман Назаровець, результатом стратегії мало б бути те, щоб залишилося якнайменше пам’яток архітектури в незадовільному стані.
“А стратегічно хочемо, щоб збільшилася кількість відвідувачів. Відповідно музей зароблятиме більше грошей, які можна вкладати в розвиток”, – наголошує директор музею.
Позаяк, співрозмовник зізнається, що були і під час презентації певні побажання та пропозиції від громадськості.
“Наприклад, щодо співочого поля, яке потребує нового проекту. Там насправді можна організовувати виступи хорових та танцювальних колективів. А також просили звернути увагу на доріжки, освітлення, лавки”, – підсумовує Роман Назаровець.

Візит-центр не на часі

Саме оновлення входу, побудова нового візит-центру, а відтепер його називатимуть “сучасним інформаційно-освітнім центром” – здійняло чимало галасу у місті. Адже цей проект по витратах розрахований на більше ніж два десятки мільйонів гривень (понад 24 млн грн) . Тут мали облаштувати вбиральні, кафе, сучасний конференц-зал. Тож громадськість виступила проти бо, мовляв, спочатку потрібно врятувати хати в Шевченківському гаю.
Тричі керівництво музею оголошувало тендер на будівництво візит-центру. Однак жоден з конкурсів не був результативним. Втім, як зазначив співрозмовник, від цієї ідеї не відмовлятимуться.
“Оголошуватимемо знову тендер. Раніше тендер не відбувся, тому що всі претенденти мали чимало недоліків. Коли знову оголошуватимемо не знаю. Взяли поки паузу. Думаємо, як знайти хорошу фірму”, – веде далі Роман Назаровець.
І додав, що за структурою план сучасного інформаційно-освітнього центру не змінюватиметься, бо робочий проект пройшов державну експертизу. Хіба що зробили перерахунок кошторису, адже ціни, порівнюючи з минули роком, зросли.
На ситуацію із будівництвом нового входу у музей неабияк вплинула позиція громадськості Львова, яка виступала за те, щоб спочатку варто все-таки рятувати пам’ятки архітектури, певен Віталій Свінціцький, депутат Львівської міськради.
“Львів’яни справді небайдужі до того, що відбувається у місті. Вони впливають на ту чи іншу справу. Певен, що надалі думка містян буде в пріоритеті”, – зазначив він.

Пропозиції ще прийматимуть

Віталій Свінціцький, який був присутнім на публічній презентації стратегії розвитку музею в УКУ, розповідає про свої зауваження до стратегії і каже, що “презентація виглядала, як узагальнений звіт і навіть не деталізований”.
“Цього року депутатський корпус виділив чималу суму на реставрацію експонатів – це понад 2,5 млн гривень. Жодного року стільки не виділяли. На презентації очікував конкретних план дій та цього не побачив. Тішить, звісно, що на перше місце у стратегії розвитку поставили саме реставрацію пам’яток, а не будівництво скандального візит-центру. Однак, я не почув головного – стратегічного плану реставрації з чітко визначеною першочерговістю. А стратегія – це дорожня карта розвитку цього музею, тому так важливо її правильно напрацювати. Збентежило, що на презентацію не прийшли музейники, історики, представники Святоіванівської лаври”, – пояснює депутат Львівської міськради.
У відповідь на критику Роман Назаровець каже, що насправді врахували думку усіх, хто виявив бажання долучитися. Та конкретні пропозицію ще готові заслухати і додати.
“Коли працювали над стратегією, то запрошували усіх – депутатів, архітекторів, міжнародних експертів, львів’ян тощо. Ми це зробили по всіх правилах написання стратегії. Якщо когось європейський досвід не влаштовує, то скажу, що догодити всім теж непросто. Завжди в суспільстві знайдуться люди, які будуть чимось незадоволені. Я за конструктивну критику”, – резюмує Роман Назаровець.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9947 / 4.45MB / SQL:{query_count}