Біда навчила: беремося за сортування

Через катастрофічну ситуацію зі сміттям у Львові нарешті запроваджують систему роздільного сортування відходів. “Пошта” поцікавилася, чи готові львів’яни до такої практики і як тепер викидатимемо сміття

Про те, що батарейки, папір, скло і пляшки треба вкидати у різні контейнери, ще років п’ять-десять тому ми могли бачити хіба по телевізору. У нас сміття сортували одиниці, та й особливих умов для того, аби ретельно розподіляти його по контейнерах не було, бо й спеціалізованих контейнерів не було. Був один – та й то добре. У нього вкидали все.
Коли Європа боролася зі сміттям, ми його накопичували. Коли європейці принципово не купували поліетиленових пакетів, ми їх практично колекціонували. Екотенденції були нам чужі – до пори до часу, а точніше до трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Тепер львів’яни почали частіше купувати паперові пакети, а не поліетиленові, скляну тару замість пластикової, навіть сортувати сміття. А ще в моду ввійшли екосумки. Іншого виходу нема, адже все місто завалене сміттям, і львів’янам треба бодай щось робити, аби зменшити об’єми відходів.

Нова система сортування

Аби зменшити кількість відходів, які необхідно захоронити, місто запроваджує систему роздільного сортування твердих побутових відходів (ТПВ). Як повідомили в департаменті з питань поводження із ТПВ, відтепер сортування передбачатиме чотири категорії: органічні відходи, змішані відходи, пластик і скло. Відтак уже найближчим часом на всіх контейнерах будуть відповідні наліпки-маркування. Відходи, які можна переробити, забиратимуть і віддаватимуть на переробку та повторне використання.
“У Львові кожен день продукують приблизно 500 тонн сміття. На жаль, вивозити можемо близько 100 тонн на полігони Львівської області і 100 тонн за межі Львівщини. В результаті 300 тонн залишаються невивезеними. Так, близько 9 тисяч тонн зосереджені як на майданчиках, так і на базах перевізників. А це близько 900 машин, які потрібно вишикувати в одну лінію і кудись ці відходи вивезти. Нема виходу – мусимо придумати альтернативу. Давайте використовувати досвід, який є у світі”, – сказав директор департаменту з питань поводження із ТПВ Львівської міськради Іван Рудницький.
Він пропонує для початку розділити сміття на два види: “Одне – мокре, друге – сухе. Мокре – це зіпсовані продукти, лушпиння, тобто  те, що гниє і дає неприємний запах. Його викидаємо у контейнер, на якому є напис “Органіка” або “Вологе сміття”.
Зі слів Івана Рудницького, на іншому контейнері буде наліпка “Сухе сміття” чи “Інші відходи”: “А в дужках буде розшифровка  –  “Папір”, “Пластик”, “Пляшка”. Ідеально, якби мокре сміття ми пакували в паперові пакети, на полігоні вони розкладуться – і не буде великих проблем. Ми зможемо половину об’єму сміття, яке продукує Львів, захоронити на полігонах області. Друга половина – сухі та інші відходи. Тут є прогрес: люди навчилися кидати пластик в окремі контейнери. Просимо ПЕТ-пляшки, пластик вкидати у ті контейнери, які встановлені майже по всьому місту. А значну частину ми ще закупимо. Перед викиданням пластикову пляшку бажано стиснути, аж тоді закрутити кришечкою”.
Якби ми раніше почали сортувати відходи, то могли б уникнути Грибовицької трагедії і ще десять років возити їх у Грибовичі!
Крім того, посадовець повідомив, що третій контейнер буде з написом “Скло”, куди потрібно буде вкидати пляшки і слоїки. Та додав, що з часом ми навчимося сортувати скло за кольором  – зелене, прозоре, коричневе.
“Останній, четвертий ящик призначений для відходів, які не смердять. Якщо й з тим упораємося, такої жахливої ситуації у Львові більше не буде”, – запевнив Іван Рудницький, інформує прес-служба мерії.
У департаменті з питань поводження з ТПВ зазначають, що сортування сміття запровадять до кінця цього тижня, проте лише для порожніх майданчиків.
“У міру вивезення відходів із заповнених майданчиків на них також впроваджуватимуть нову систему сортування”, – зазначив Іван Рудницький.
“У Львові починаємо глибинну кампанію сортування сміття. Дали в друк великі наліпки – “Органіка”, “Скло”, “Змішані відходи”, “Пластик”. Буде велика промоційна і роз’яснювальна кампанія по всіх будинках. У першу чергу звертатимемо увагу на органіку та її вивіз, бо власне вона дає ефект бродіння, запах”, – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.

Сортування в Європі – давня практика

Тим часом львів’яни, розуміючи, що ситуація зі сміттям у місті дуже складна, намагаються на своєму рівні хоч якось її вирішувати, тому активно сортують відходи. Дехто практикує це вже не перший рік.
“Почала сортувати сміття ще з дитинства. Здавала макулатуру, намагалася окремо викидати пластикові пляшки. Активніше почала сортувати відходи після навчання за кордоном. Там я жила в університетському гуртожитку і там було все чітко розписане, як потрібно сортувати сміття. Для мене на початках це було трохи складно, бо контейнерів було близько семи. Наш гуртожиток віддавав відсортовані відходи компаніям, які потім переробляли їх і продавали як сировину. Тому я охоче перейняла закордонний досвід і, повернувшись до Львова, почала сортувала папір, пластик, скло, метал, батарейки, навіть харчові відходи. Щоправда, найважче було із сортуванням останніх, адже тільки віднедавна в Парку культури встановили контейнер для їх утилізації”, – розповіла ”Пошті” Христина Мисак, львів’янка, заступник директора з розвитку Парку культури ім. Б. Хмельницького.
“Такі контейнери взагалі потрібні на всіх присадибних ділянках для переробки рослинних решток, які накопичуються. В ці компостери закладаємо, до прикладу, скошену траву, листя, частину харчових відходів, і в результаті отримуємо хороше, якісне добриво”, – розповіла “Пошті” Тетяна Чучко, керівник Львівського клубу органічного землеробства.

джерело: ЛМР

Не сортували раніше – тепер розплачуємося

А от директор Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильников зазначив, що хоч львів’янам і буде непросто звикати до нових правил утилізації сміття, однак у них нема вибору.
“Це оптимальна ідея для міста, бо зараз спека. З іншого боку, якщо ми змішуємо звичайне сміття з пластиком і папером, то просто нищимо всі цінні ресурси, які можна використовувати. У Львові вже було кілька експериментів із сортуванням сміття, зокрема, були встановлені окремі контейнери, і містяни справді намагалися викидати відходи “за правилами”. Однак розчаруванням для них стало те, що пізніше все це сміття скидали в одну машину. Сподіваюся, цього разу все буде продумане більш грамотно”, – каже Дмитро Скрильников.
З його слів, ще за радянських часів люди сортували сміття: “Думаю, більшість львів’ян готові до такого ноу-хау й тепер. А якщо ще буде нормальна роз’яснювальна робота, то взагалі це нововведення приживеться дуже швидко. Тепер у соцмережах з’явилося багато груп, які агітують людей сортувати сміття і розказують, як це правильно робити. Тільки мене дивує, що це роблять з великим запізненням, бо ми про це говорили ще років п’ять тому. Сортування сміття є першим кроком до того, щоби побачити реальні об’єми сміття, – чи для переробки, чи для спалювання. Скажу, що якби ми раніше почали сортувати відходи, то могли б уникнути Грибовицької трагедії і ще десять років возити їх у Грибовичі!”
Дмитро Скрильников певен, що сортувати сміття може кожен. Хоча є певна сміттєсортувальна техніка, яка коштує недешево.
“Нещодавно був у США, то там у мийку встановлюють спеціальні ножі для харчових відходів. Тобто вони не потрапляють у смітник, а перемелюються і йдуть у каналізацію. Але цей пристрій коштує дорого – від 6000 до 15 000 гривень. Працює це так: обібрали картоплю, натиснули кнопку, і всі відходи перетерлися на кашу та злилися в каналізацію. Свого часу у Львові також продавали спеціальні преси для ПЕТ-пляшок, щоб зменшувати об’єм сміття”, – пригадує Дмитро Скрильников.

Локації прийому вторсировини у Львові

Щоби зменшити навантаження на сміттєві майданчики біля житлових будинків, можна здавати вторсировину в спеціальні пункти прийому, де за кожен кілограм непотребу дають певну суму. Для львів’ян створили “біржу вторресурсів”. На сайті біржі можна побачити перелік локацій, де облаштовані пункти прийому, інформує tvoemisto.tv.
Люмінесцентні лампи: відпрацьовані люмінесцентні лампи та батарейки, від 1 шт., вул. Городоцька, 300, безкоштовно.
Склобій: вул. Володимира Великого, 63 (у дворі, навпроти нового ЦУМу, біля будинку на Володимира Великого, 59-а), від 1 кг; вул. Володимира Великого, 55 – 57, 0,5 грн/кг.
Склобій мікс: вул. Шевченка, 136, від 1 кг, 0,3 грн/кг; вул. Академіка Лазаренка, 29, від 1 кг, 0,35 грн/кг.
Склобій (білий та кольоровий): скляні пивні пляшки, від 1 кг, просп. Червоної Калини, 0,3 грн/кг; вул. Володимира Великого, 67-а, від 1 кг, 0,5 грн/кг.
Склотара: вул. Володимира Великого, 55 – 57, пляшка з-під пива, від 1 шт., 0,3 грн/шт.; вул. Володимира Великого, 67-а, від 1 шт., 0,3 грн/шт.
Пластик + PET-пляшки + плівка поліетиленова та інші полімери: вул. Данила Апостола, 6, від 1 кг, 3 грн/кг.
Каністри / флакони від мийних засобів, шампунів / бочки, корки від пляшок (кришечки), ящик пивний / хлібний / м’ясний піддон, труби (всі типи та кольори), пінопласт (білий чистий) будівельний (побутовий пінопласт не приймають), обшивка холодильника; відра / тази / горшки / ванни / вазонки / кришки від унітазів, меблі (столи та стільці пластмасові), стрейч (тільки чистий), термоусадка (тільки чиста), термоусадка кольорова (тільки чиста), пакети кольорові (чисті), пластмасові пляшки (ПЕТ) мікс, автомобільна пластмаса (бампери, обшивки панелі та ін.): вул. Шевченка, 136, від 1 кг, 5 грн/кг.
ПЕТ-плівка (термо, стреч): вул. Академіка Лазаренка, 29, від 1 кг, 6 грн/кг.
PET-пляшки, контейнер для пластику: вул. Професора Яреми, 5, від 1 шт., безкоштовно. 
Поліетилен (плівка прозора): просп. Червоної Калини, від 1 кг, 6 грн/кг; необмежена кількість, вул. Промислова, 27, 9 грн/кг.
Батaрейки: вул. Стрийська, 35, контейнер для відпрацьованих батарейок та відпрацьованих батарей від мобільних, від 1 шт., безкоштовно. 
Макулатура: (окрім яєчних лотків і шпалер): вул. Академіка Лазаренка, 29, від 1 кг, 2,2 грн/кг;  картон, книги, газети, просп. Червоної Калини, від 1 кг, 2,3 грн/ кг; картон / паперові труби / архів (газети, журнали, книги, зошити), вул. Шевченка, 136, від 1 кг, 2,3 грн/кг; картон, вул. Генерала Курмановича, від 200 кг, 2,6 грн/кг.
Ірина Миронова, співкоординатор ініціативи Zero Waste Lviv:
– Ініціатива Zero Waste Lviv спрямована на те, щоби менше продукувати сміття, для якого сьогодні немає можливостей переробки. На превеликий жаль, таких відходів дуже багато – починаючи від одноразових контейнерів для їжі, пінопластових підставочок, які дуже часто використовують супермаркети для пакування продуктів. Тому заходи, спрямовані на мінімізацію цих відходів, є дуже важливими, і Zero Waste Lviv на цьому особливо акцентує. Також є відходи, які піддають вторинній переробці, тому варто шукати способи віддати їх кудись на переробку. Мовиться про папір-картон, який не є провоскованим, не має додаткових полімерних покриттів, одноразові склянки чи мультишарові упаковання, в яких продають соки та молоко і які на сьогодні у Львові не переробляють. Однак такі заводи існують, один із них є в Україні – у Харкові. Проте, на жаль, така можливість з’явиться, коли Верховна Рада прийме відповідне законодавство – про розширення відповідальності виробників упаковання, і ухвалення відповідного закону дасть можливість переробляти такий вид упаковання. У Львові зараз багато контейнерів для ПЕТ-пляшок. Щоправда, часто вони переповнені. Але я знаю, що зараз місто працює над тим, щоб максимально регулярно вивозити на переробку ПЕТ-пляшки і щоб на переробку можна було віддавати й пляшки з-під побутової хімії. Таке переробне підприємство також є у Львові. Тому дуже важливо, щоб усі ПЕТ-пляшки максимально стискали і викидали в ці контейнери. Чому важливо стискати пляшки? Бо що більше ми стискаємо пляшку, то більше таких відходів вміщається у спеціальний контейнер. Метал, точніше всі бляшанки, кришки, також можна віддавати на вторсировину. Те саме й зі склом – у місті працюють пункти прийому склотари. Також дуже важливо, щоб люди за жодних обставин не викидали в смітник батарейки та люмінесцентні лампи, а несли їх у пункти прийому. Бо це дуже небезпечні відходи. З наступного тижня місто пообіцяло встановити на вулицях Львова додаткові контейнери для сортування сміття і в процесі ретельно стежити, щоби всі ці посортовані відходи регулярно вивозили. Будуть і контейнери першочергового вивезення. Тому дуже важливо, щоби містяни відділяли те, що має неприємний запах і швидко псується (залишки їжі, підгузки, забруднені упаковання), в першочергові контейнери. А все інше, що може постояти і зачекати, складали в інші контейнери. Для паперу та металу окремих контейнерів не буде, тому потрібно буде відносити їх до пунктів прийому вторсировини. До речі, зараз є гарна соціальна ініціатива від Львівського реабілітаційного центру “Джерело”: вони просять усіх жителів Львова збирати і віддавати їм макулатуру. За вторговані гроші планують вставити вікна у центрі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.9623 / 4.5MB / SQL:{query_count}