Місія: погасити “висотку”

Після пожежі у багатоповерхівці Гренфелл-тауер у Лондоні “Пошта” з’ясувала, чи готові рятувальники Львова до схожих випадків

фото: dsns.gov.ua
Цього тижня страшна трагедія трапилась у Великій Британії, новина про яку сколихнула цілий світ. У ніч на 14 червня у Лондоні запалав 24-поверховий хмарочос. У цей час всередині будівлі перебували сотні людей. На місці трагедії працювало дві сотні рятувальників та 40 пожежних машин. Усього підтвердили смерть 30 людей, понад 65 безвісті зниклі, інформує ВВС.
Чимало українців дивувалось, чому сил рятувальників не вистачило для того, щоб справитись із цим 24-поверховим факелом. Мовляв, це ж закордон, нові технології тощо… І хоч у Львові нема таких хмарочосів, однак, цікаво, як би наші пожежники гасили вогонь у найвищих висотках міста, якби, борони Боже, трапилась така біда. Чи мають наші місцеві рятувальники все для того, аби вступити у боротьбу з вогнем – про це дізнавалась “Пошта”.

Рятувальні драбини тільки до… 14-го поверху

“У Львові є багато житлових висотних будинків. Ліквідація пожеж у таких будинках можлива тільки із середини. З техніки є підйомники, а драбинку можемо використовувати тільки у випадку порятунку людей – тобто, коли їх треба знімати із балконів, вікон. Маємо 30-метрові автодрабини, які дістають до дев’ятого поверху. Також маємо драбину заввишки 51 метр, і вона дозволяє рятувати людей з 14 поверху. Хоча у Львові вже є будівлі, які мають більш ніж 14 поверхів – шістнадцятиповерхівки. Але техніка наша залишається та, що й раніше”, – повідомив “Пошті” Віталій Туровцев, речник ДСНС Львівщини.
Тобто  у випадку, якби у Львові палала шістнадцятиповерхівка, то наші рятувальники через відсутність потрібної техніки, не могли б “дотягнутись” до останніх поверхів…
“У такому випадку доведеться підніматись із апаратом на стисненому повітрі,  надавати допомогу і виводити людей через приміщення. Гасіння у такому випадку проводитимемо тільки із середини. Ззовні погасити пожежу практично не реально”, – каже він.
“У Трускавці є дуже багато висотних будинків, там рятувальникам потрібні високі драбини. Наразі така є одна – 30 метрів у довжину. Також знаю, що вже є драбини, які можуть підняти рятувальників на 90-метрову висоту. У нас такої драбини наразі нема… Нам хоча б ще декілька автодрабин по 50 метрів – це би вже покращило ситуацію у місті. Таку техніку застосовують не так часто, але бувають випадки, коли без драбин просто не обійтись”, – пояснює Віталій Туровцев.
Каже, що у випадку пожежі рятувальники діють таким чином: “На місце події виїжджають пожежні автомобілі. Якщо палає “висотка” (вище трьох поверхів), то у складі цих автомобілів, виїжджає машина із автодрабиною. Тоді рятувальники заходять у приміщення, проводять розвідку – визначають, що і де горить,  займаються евакуацією людей. У цей же час інші рятувальники знаходять найближчий гідрант, підключають його і забезпечують безперервну подачу води. Це стандартний алгоритм дій у випадку всіх пожеж – спочатку рятування і тоді вже гасіння. До речі, дуже часто наші люди дивуються, чому, мовляв, приїхала друга машина рятувальників без води. Але насправді так воно і повин­но бути: вони на місці підключають гідрант. Додам,  що з допомогою автодрабини можна не лише рятувати людей, а й подавати воду через вікна – така можливість є”.

Новобудови Львова без протипожежної системи?

Якщо повернутись до пожежі у Лондоні, то вже стало відомо п’ять версій щодо її причини, повідомляє The Telegraph. Згідно з першою теорією – вибухнув газ. Мешканці казали про нещодавно проведені роботи з ремонту систем постачання газу до квартир.
За другою версією – пожежа почалася через вибух несправного холодильника. Про це розповіли мешканці багатоповерхівки.
Третя версія причин пожежі – несправна електропроводка. Нібито чотири роки тому будинок ледь уникнув подібної трагедії саме через несправність електромережі. Четверта теорія – облицювання займистим матеріалом. Після ремонту на будівлі було встановлене цинкове облицювання з вентиляцією та нові вікна. Через це облицювання вогонь міг швидко поширитися по всій будівлі. Нарешті п’ята версія – нестача розприскувачів та виходів із будівлі. За свідченнями мешканців, пожежна сигналізація не спрацювала, а вихід із окремих частин будівлі був лише один.
Водночас Компанія Rydon Ltd., яка проводила капітальний ремонт будівлі у 2015-2016 роках, заявила, що ремонт відповідав усім стандартам та вимогам законів.
Гренфелл-тауер побудували у 1978 році, тобто це не сучасна новобудова. Віталій  Туровцев у розмові з “Поштою” зазначив, що ще 20-30 років тому, при будівництві багатоповерхівок в Україні, зокрема, у Львові були передбачені системи димовидалення і також спеціальні крани і насоси. У разі пожежі мешканці могли натиснути кнопку і таким чином справитись із вогнем.
“Втім з часом насоси покрали, “рукави” покрали, все розбомбили, сказавши, що цього всього не потрібно. Водночас у проекти сучасних новобудов потрібно вносити системи димовидалення, пожежні крани з “рукавами” і насосами підвищеного тиску води. А от чи встановлюють всі ці системи, чи ні – це вже інше питання, тому що зараз діє мораторій на перевірку будь-яких об’єктів, і це питання ніхто не контро­лює. Будинки здаються в експлуатацію, але ніхто не знає, чи обладнані вони системою пожежної безпеки, – повідомив Віталій Туровцев. – Натомість колись, з його слів,  контроль за цим усім був від стадії проектування до моменту здачі будівлі в експлуатацію. Тобто людина приходила із проектом, говорила, що хоче побудувати такий-то будинок, і якщо в проекті не було вказано всіх тих систем, то її змушували додати їх. І пізніше в процесі будівництва контролювали, чи вони це роблять. А зараз ми не знаємо, чи сучасні львівські новобудови обладнані такими система. Тобто їхні мешканці, можливо, і ніяк не захищені у таких випадках. Бо ж у випадку вогню у помешканні людина могла б самостійно вийти на поверх, взяти пожежний рукав і ліквідувати пожежу ще на ранній стадії. І поки приїхали б рятувальники, а це займатиме 5 хвилин і більше, мешканці могли б самі собі дати раду і врятувати таким чином майно. Ці системи повинні бути, бо вони зберігають життя!”
“Пошта” поцікавилась у начальника управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Юліана Чапінського, чи справді зараз новобудови, які на очах “виростають” у Львові, зводять без потрібних протипожежних систем.
“Наше управління має повноваження видавати містобудівні умови і обмеження, які у своєму переліку згідно Закону не включають жодних протипожежних вимог. Відповідальність за дотримання пожежних норм повністю лежить на головному архітекторові та інженеру проекту. І справді, у 2009-ому році, коли був ухвалений Закон “Про регулювання містобудівної діяльності”, який був пролобійований, вочевидь, будівельниками, для того, щоб швидше приступати до будівельних робіт, то справді експертиза втратила можливість перевіряти проекти в царині пожежних норм. І це призвело до абсолютно жахливих наслідків, коли архітектори в принципі перестали звертати на це увагу. На щастя, з 10 червня 2017-го, скасували поняття категорія складності об’єктів і зараз інспекція держархбудконтролю та експертиза керується виключно класами відповідальності, і забудова ведеться тільки на базі виданих дозволів. І найголовніший позитив цього законопроекту, який уже вступив у дію, це те, що всі об’єкти, крім особняків, повинні проходити комплексну експертизу, в тому числі і на дотримання вимог протипожежного законодавства”, – каже Юліан Чаплінський.
“Тепер відповідальність за недотримання певних норм у новобудові буде лежати не тільки на головному архітектору та головному інженерові проекту, а й на експерті, який допустив цей проект до будівництва”, – каже він.
З його слів, багатоповерхівки у Львові у середньому мають по 16 поверхів із 17-им технічним. Вищих поки що не будували.
“Після дев’ятого поверху, з’являються незадимлювані сходи, автоматичне пожежогасіння і ще багато засобів, які справді працюють. Але це знову ж таки відповідальність головного архітектора та головного інженера проекту”, – пояснив Юліан Чаплінський.
Він також додав, що причиною пожежі у новобудові може стати і легкозаймистість використаних при будівництві матеріалів.
“Пінополістирол, який використовують як утеплювач, справді легкозаймистий. Але останніми роками він заборонений у використані. Останні будови, які бачив, то вони використовують власне мінеральну вату, яка не так швидко горить. Що стосується фасадів, то в нас також практикують штукатурені фасади, які не поширюють вогонь. У Києві горіла висотка, то власне там горів пінопласт. У Штатах у хмарочосах через кожні кілька поверхів встановлені гідранти, і таким чином пожежники можуть піднятись на той чи інший поверх і звідти вже тягнути шланг і гасити пожежу. В Україні такої практики немає, наші Державні будівельні норми цього не передбачають, хоча вважаю, що треба це починати запроваджувати у висотних будовах”, – зазначив головний архітектор Львова.
21.06.2017 8:39
Михаил Фадеев

Как спасти себя и всю семью в такой ситуации. Здесь видео спуска 4-х человек с 26 этажа? Спуск производился согласно международных правил по технике безопасности при производстве работ на высоте одновременно на ДВУХ веревках. https://www.youtube.com/watch?v=8KHZJ-nJBJo С крыши 26 этажа начали спуск 2 человека, по дороге вниз подобрали с разных этажей еще двоих. А это к вопросу, а если веревка перегорит. Здесь видео домашних испытаний 10 мм огнестойкой базальтовой веревки под весом 120 кг, которая простояла под действием открытого огня домашней горелки 4 минуты 55 секунд https://www.youtube.com/watch?v=P9HNuny12oE Игнорирование требований новых Правил по охране труда при использовании одноверевочных или однотросовых эвакуационных систем уже привело к такому результату https://www.youtube.com/watch?v=ysPFrcW3jOw&feature=youtu.be


Для того щоб залишити коментар необхідно
6.6547 / 4.55MB / SQL:{query_count}