Співають, щоб заробити чи допомогти?

У Львові новий спосіб збору коштів на потреби АТО – чоловіки у військовій формі виконують пісні, а люди жертвують гроші. Що про це думають демобілізовані та волонтери?

фото: Олег Огородник
Львівські волонтери вже четверте літо щодня підтримують військових на фронті. Але якщо одні зі шкіри вилазять, аби по ниточці зі світу зібрати та відправити в чергову поїздку машину на передову, інші – у цей непростий час – спекулюють на темі війни й не бояться відкрито збирати гроші собі в кишеню.
Ще донедавна львів’яни та гості міста спостерігали скупчення так званих волонтерів-шахраїв, які насмілювалися одягати військову форму, і по вулицях, трасах чи автобусах простити гроші у скриньки нібито на потреби армії. Тому львів’яни зараз дуже обережно ставляться до таких волонтерів. І сім разів думають перш ніж віддати гроші усім, хто запевняє, що ці кошти підуть на потреби бійців.
Останнім часом поширюється містом новий спосіб збору коштів для АТО. Тепер у центрі та на його околицях можна зустріти групи вуличних музикантів у військовій формі, які поперед себе виставляють уже більші скриньки для збору грошей. Не дивно, що містян турбує питання, чи можна довіряти цим хлопцям. Відтак, “Пошта” вирішила це з’ясувати.

Наспівують 3000-5000  гривень за день

Їхню музику чути на пів-Львова. Проте перехожих це не відлякує, а навпаки – люди дуже часто зупиняються аби послухати пісень (подекуди наживо) і не скупляться витягнути з кишені кілька гривень. Таким чином вдається зібрати чимало – уже не сотню гривень, а декілька тисяч. Питання: це чергові аферисти чи справді волонтери, які скерують гроші на допомогу військовим, що зі зброєю у рухах захищають східні кордони?
Відомі львівські волонтери, які насправді роками допомагають атовцям із сумнівом ставляться до хлопців у військовій формі, які співають. Адже зауважують, що за три роки війни до цього часу їх не було видно у місті. Львівські військові, які пройшли школу виживання на війні теж сумніваються у безкорисливій меті музик.
Проспект Чорновола, навпроти пам’ятника Шевченкові, площа Галицька, Привокзальна – це локації, де збираються різні вуличні музиканти у військовій формі. Біля їхніх наметів – апаратура, залишки снарядів і скринька. Часто вони співають наживо. У репертуарі тільки українська музика.
Але не всі ті, що співають – військові та місцеві. За освітою – музиканти, пояснює “Пошті” Леонід Прокопчук, волонтер, біля одного із наметів, який розклали навпроти Привокзального ринку. На місці чоловіки витягують волонтерське посвідчення, посвідчення інваліда війни (у Афганістані), а також дозвільні документи (повідомлення про захід) від Львівської міської ради. У документі йдеться, що вони, учасники ГО “Українська спілка інвалідів Афганістану, локальних війн, збройних сил та загальних захворювань у Львівській області”, мають право із 7 червня по серпень влаштовувати подібні заходи. Леонід Прокопчук, який вирішує організаторські питання,  розповів “Пошті”, зокрема, за свій гурт, який щойно починає таким способом збирати гроші для військових.
Є у нашому місті і так звані гастролери, які раніше працювали в Росії, співали у Львові та допомагали своєму бойовому братству
“У нашому колективі – чотири особи, які співають і грають на музичних інструментах. Інші ж – вирішують додаткові питання. Ідея збирати гроші співом для хлопців у нас виникла нещодавно. Ми спочатку розташовувалися біля міськради на площі Ринок, де направду демобілізовані хлопці-військові збиралися під будівлею, а також туди доставили понищену машину від куль, яку привезли зі сходу. Якщо відверто, тоді від обіду до вечора вдалось зібрати лише 168 гривень. А от коли співаємо, таки набагато більше – три, чотири і п’ять тисяч гривень. Залежить від місця”, – розповідає Леонід Прокопчук.
Волонтер переконує, що більшість зібраних грошей йдуть саме на потреби військових, які воюють на сході. Й уже в неділю планують відправити чергову машину із “гуманітаркою” на схід.
“Батальйон “Львів”, батальйон імені Шейха Мансура, 80 бригада, 24 бригада і не лише – це ті батальйони, яким ми допомагаємо як волонтери. В принципі, не робимо різниці між військовими. До всіх, хто попросить допомоги з передової – відкликаємося. А також допомагаємо і дитячим притулкам на сході України. Поки війна – працюємо на перемогу. Якщо потрібно підтвердження про нашу діяльність, можна спитатись у військових з цих батальйонів”, – каже чоловік.
Зі слів співрозмовника, зараз військові дуже потребують нічних прицілів, дальномірів, приладів нічного бачення. Втім зазначає, що будуть раді будь-якій допомозі. А всі, хто бажає допомогти, можуть приносити речі у Гарнізонний храм Св. ап. Петра і Павла.
“У неділю наша машина із зібраними речами виїжджає в сектор М. Необхідна будь-яка допомога від містян. А от в кінці місяця плануємо більший захід приурочений відзначенню 26 річниці Конституції України”, – каже Леонід Прокопчук.

Не всі ті, що співають – волонтери

Ігор Бездух, учасник бойових дій, десантник 80-oї десантно-штурмової бригади, заступник голови ГО “Союз ветеранів десанту” розповідає “Пошті”, що останнім часом часто бачить на вулицях хлопців у формі, які співають та збирають гроші на армію. Та зауважує, що офіційного “папірця” від міськради – замало. Адже куди йдуть зібрані кошти – не знає ніхто і рідко коли це хтось взагалі контролює.
“Якось підходив до них – сумнівні хлопці. Не зрозуміло, звідки вони. Серед них насправді військових не зустрічав. На мої запитання нічого конкретного не відповідають. А одного разу навіть, при мені, зібрали свої речі і пішли геть. Таке відчуття, що це заробітчани-туристи. Думаю, треба з ними таки по-військовому і з громадськими організаціями навести порядок. Бо це подекуди безлад”, – зазначає він.
Самі ж вуличні “музиканти”, з якими спілкувалася “Пошта”, теж зауважують, що далеко не всі таким способом чесно допомагають військовим.
“Люди подекуди зневірилися, бо дуже багато псевдоволонтерів на вулицях Львова. Знаю, є у нашому місті і так звані гастролери, які раніше працювали в Росії, співали у Львові та допомагали своєму бойовому братству. Дуже багато – працюють на свою кишеню. Хто не був там і не бачив в яких умовах перебувають наші хлопці – ніколи не зрозуміють того”, – резюмує Леонід Прокопчук.

Віталій Свінціцький, учасник бойових дій, заступник голови ГО “Союз ветеранів десанту, депутат міськради:
– Зустрічав багато пройдисвітів, які одягають військову форму і з простягнутою рукою чи скринькою збирають на армію. Маємо ситуацію, що тепер у Львові чоловіки у формі співають і збирають гроші на АТО. Зокрема, бачив їх біля російського банку на просп. Чорновола. Вчора були одягнені в одну форму, а сьогодні – уже в іншу. Попросив своїх побратимів поцікавитися, що це за хлопці. До речі, пригадую, читав у соцмережах, що в Івано-Франківську такі ж музиканти виступали і їх прогнали. Пізніше виявилося, що вони приїхали зі східних областей. Дехто з них має офіційні дозволи від міськради, але контролювати їх мають все-таки правоохоронні органи. Організація “Союз ветеранів десанту” також проводила у 2016-ому більше 10 концертів у форматі “Герої дякують”. Тоді виступали у спальних районах і дякували містянам за підтримку. Загалом не проти такої ініціативи, але за умови, що такі заходи проводять справді ветерани війни. У нас дуже багато хлопців, які почали писати на війні, і, демобілізувавшись, можуть це продемонструвати, а не просто стояти із простягнутою рукою. У такому випадку я підтримаю таку ініціативу. Ще одна болюча тема, яку ми постійно обговорюємо, це приниження честі мундира, честі військових, які насправді відслужили і які мають право називатися військовим. А люди, які хочуть заробити – одягають форму і розповідають байки, змушуючи людей віддавати останнє. Таким чином шахраї просто збагачуються…
Ірина Яремко, співкоординатор Центру забезпечення військових “Народної Самооборони” Львівщини:
– Негативно ставлюся до такого способу збору грошей для військових. Не завжди ця музика є доречною. До прикладу, в четвер загинув хлопець із Львівщини і всі волонтери, які себе поважають, знаючи таку новину, не будуть співати на весь голос у місті. По-друге, дивлячись в обличчя тим хлопцям, які співають, закрадаються сумніви, чи не вживають вони алкоголь. Принаймні таке доводиться чути від багатьох львів’ян… А також, чи знають люди, куди їхні гроші йдуть, хтось бачив якісь звіти? Не виступаю проти концертів, адже ми не можемо усю країну в траур “одягнути”, але, можливо, це мають бути окремі дні, коли варто влаштовувати такі голосні співи. Нехай анонсують концерт, а то вони мігрують по місту, де звучить нереально голосна музика, зачасти й російські пісні (знову-таки, нічого проти не маю російської мови), але до цього душа не лежить і все! А також у мене питання: де вони були протягом трьох років війни? Нехай би ці хлопці зустрілися, розказали про себе. Їх ніхто не знає. Дехто з них має офіційні документи від міськради. Не хочу наперед робити якісь висновки, але в міськраді беруть документи на дозвіл на проведення певної акції. Та міська рада не відповідає за цільове використання коштів, які вони збирають. Тоді тут питання і до міськради, чому так просто видають ці документи…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.9316 / 4.17MB / SQL:{query_count}