Львів – для гостей чи для львів’ян?!

Місто працює над стратегією розвитку – 2025

Уже понад шість років міські посадовці втілюють в життя комплексну стратегію розвитку Львова – 2025. Раніше ця стратегія викликала багато дискусій та суперечок. Розробив її Інститут міста, вивчаючи досвід понад сотні схожих програм інших європейських міст.
“Львів – місто інтелектуальних творчих індустрій. Тобто ці індустрії мали б забезпечити розвиток, який не регулюють “токсичні” пострадянські інститути. Загалом у Львова є дві основні мети. Перша – це створення міста, яке дає можливості, міста, в яке приїжджаєш, здобуваєш його, стаєш “крутим” та реалізованим, міста, куди приїжджають молоді талановиті люди і самореалізуються в ньому. Друга – створення в місті творчої напруги, де є окремі групи, які не знаходять порозуміння. Вони в постійних гострих дебатах, які є продуктивними з погляду рафінування нових ідей. Тому львівські консерватори і
 
 фото: Діана Кормухіна
ліберали, перебуваючи в постійній боротьбі, не можуть побороти одні одних, але постійно виходять на новий рівень своїх ідей”, – розповідає експерт із комунікацій Євген Глібовицький (на фото).
З його слів, ми не можемо мати високих зарплат, якщо в нас низька продуктивність. “З цього погляду Львів дуже “розслаблене” місто. Бо львів’яни обирають менше працювати, менше заробляти, щоб мати більше часу на родину. І це нормально, якщо їх влаштовує нижчий рівень доходів. Але якщо в певний момент вони захочуть заробляти більше, то потрібно буде підвищувати продуктивність”, – каже експерт із комунікацій.
“Я переїхав до Львова у 2006-ому і хочу нагадати, яким тоді було наше місто. Власне на північному боці площі Ринок – протилежній від входу до мерії – була стоянка автомобілів. Тобто теперішніх красивих кафе там не було. На більшості центральних вулиць не було бруківки. Приміром, вулицями Дорошенка, Личаківською, Франка неможливо було проїхати”, – розповідає Євген Глібовицький.
З його слів, місто було – як після війни. Тож потрібно було знайти розумний вихід з цієї ситуації. Тоді й вирішили зробити дослідження цінностей львів’ян. Бо місто – це його жителі. Саме тому так важливо в плануванні стратегії його розвитку зважати на думку самих містян.
Промисловий потенціал України зосереджений переважно на сході, а там – війна. Тому промислові інвестори намагаються зайти в ту частину України, де безпечно. Нинішній розвиток інноваційних технологій і творчих індустрій – одна з головних складових візії стратегічного розвитку Львова у 2012 – 2025 роках.
“У стратегіях вигідною є технокритичність, розуміння того, хто і що має робити та на що повинне орієнтуватися місто. Дуже цікаво, коли люди з різних середовищ, з різним мисленням – від бізнесменів до гуманітаріїв – дискутують на тему, для чого Львів світу”, – каже експерт із регіонального розвитку, бізнес-моделювання та розробки бізнес-стратегій Володимир Воробей.
З його слів, Львів на мапі України – це місто середовищ. Кожен львів’янин належить до певного середовища.
“У нас є інтелектуальні, бізнесові середовища та різні типи поведінки людей. Вважаю, що місто набуває здатності створювати середовища. Зокрема, Львів відрізняється на мапі України шалено високим капіталом, але низьким порівняно із Західною Європою”, – переконаний він.
Володимир Воробей певен, що Львів для України дає модель взаємодії для творення доданої вартості, тобто місто навчилося продукувати додану вартість. Зокрема, зараз ціла країна проходить болючий процес відходу від розподільчого підходу до творення доданої вартості.
Розвиток Львова, можливості його зростання стримує наявна еліта, каже  ресторатор Марк Зархін (на фото).
“Тобто велика група людей, яка зараз має управлінські впливи в різних сферах економіки, культури, медицини, освіти. Називаю цю групу “поважні люди, які вирішують питання”. Вона неоднорідна і її цінності пов’язані з минулим століттям. Як наслідок – корупція та перешкоди, які постають на шляху талановитих людей, охочих витягнути нас із болота. Необхідно, щоби постала нова еліта з іншими цінностями, спрямованими на створення доданої вартості у галузях культури, економіки та соціальних відносин”, – вважає Марк Зархін.

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– Стратегія розвитку Львова – 2025 є важливою для нашого міста, бо настав переломний момент: місто потребує додаткового ривка. Отож, зараз – транзитний період, коли вибудовують конкурентоспроможне середовище. Насправді найважливішими для Львова залишаються його мешканці. Сьогодні стратегії формують природнішим способом, з погляду потреб середовища. Стратегія повинна висувати в лідерство у інституціях різних людей. Згідно з дослідженнями, п’ять відсотків людей є активними, і саме такі люди мають очолювати інституції Львова, формувати середовища. До галузей потрібно ставитися по-різному. Наприклад, туризм потребує перегляду. Це не той туризм, який ми уявляли собі десять років тому. Ініціатива появи нових фестивалів – ось те, що нам сьогодні потрібно. Саме туризм мали б розглядати крізь призму міста. Щоби відомі люди сюди приїжджали, щоби могли тут творити. Нині галузі дуже переплітаються. Ключові речі народжуються на перетині IT та культури, охорони історичної спадщини та культури. Насправді певним відображенням цього є те, як змінюються інституції міста.
Олександр Кобзарев, керівник Інституту міста:
– За нашою оцінкою, ми на майже 70% реалізуємо стратегію розвитку Львова – 2025 згідно з тими показниками, які закладені. Часто виникають суперечки стосовно того, яка стратегія правильна, а яка ні. Насправді немає єдиної правильної форми. Сьогодні, маючи семирічний досвід роботи з міськими стратегіями, впевнено скажу, що не існує такої стратегії, яка задовольнила б усіх жителів міста. Стратегія повинна мати чітку мету! Починали ми в 2010-ому з того, що запрацювала стратегія конкурентоспроможності – менша, вузькоспеціалізована. Попри шалений тиск та спротив вона почала давати позитивні результати. Тоді нарахували, що існувало понад 110 документів, які описували майбутнє Львова. Кожен із них був неповний. Тобто деякі документи стосувалися підготовки до Євро-2012, освіти, охорони здоров’я, однак не було нічого загального для Львова. Отож, міський голова поставив завдання зробити об’єднувальну стратегію. Її завданням було розробити певні рамки, в яких місто розвивалося б. Стратегія розвитку Львова – 2025 має кількарівневу структуру. Спершу є “місія” та “візія”, які вживають у розумінні головної мети. Сформовані три пріоритети: місто, в якому комфортно жити, вчитися, працювати; розвинута конкурентоспроможна та інноваційна економіка; місто традицій, знань, культури, туризму та спорту. А далі передбачені конкретні плани з реалізації задуманого. Звідки взялася ця система? Вирішили спиратися на досвід. Бачили, що багато міст у Польщі, Великобританії, Канаді використовують таку структуру. Спершу скопіювали їхню стратегію, думаючи, що якщо це працює у Кракові та Вроцлаві, то чому не запрацює у Львові. Згодом під час роботи зрозуміли, що в середовищі люди мають різні інтереси, різний рівень консервативності. Тобто жителі одного середовища рвуться в прорив, у інновації, а іншого хочуть бути максимально консервативними, зберігати і покращувати нажите. Насправді, окрім гарних слів та меж, встановили показники, якими вимірюватимемо наш успіх. У цьому проявили певну інновативність, яку сьогодні вважають нормою: використали, окрім об’єктивних показників, ще й суб’єктивні. Зокрема, це дослідження “Якість життя у Львові”, яке плануємо провести цього року. Є показники, які врахували не повністю. Наприклад, були дуже амбітні в питаннях безпеки. Однак місто має дуже обмежений вплив на безпеку, та, на жаль, показник задоволення безпекою знижується. Шукаємо шляхи вирішення. Сьогодні завдяки проекту “Громади в діях” готові робити локальні стратегії ледь не для кожного окремого району. Наприклад, у нас вже готовий проект розвитку Рясного.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8690 / 4.43MB / SQL:{query_count}