Ревіталізація та німецький досвід

У 2018 році в рамках проекту “Вулиця для всіх” планують ремонтувати вулицю Степана Бандери. Громадськості представили результати планування

фото: Олег Огородник
Ще рік тому львів’яни спільно з урбаністами, архітекторами, чиновниками та німецькими експертами розпочали планування ремонту вулиці Степана Бандери. У 2015-ому Львівська міськрада підписала Меморандум про співпрацю з міською адміністрацією Лейпцига. Восени цього ж року Інститут міста обирав вулицю, яку переплановуватимуть у рамках пілотного проекту “Вулиця для всіх”. Серед варіантів, окрім вулиці Степана Бандери, були вул. Шота Руставелі та вул. Шевченка.
“Вулиця для всіх” – це проект з партисипативного планування вулиць, що передбачає збалансоване врахування інтересів стейкхолдерів (зацікавлені сторони “Пошта”). За домовленістю, вулицю Степана Бандери повинні ревіталізувати до 2018 року.
“Наш проект – “Вулиця для всіх” це не просто назва. У ньому закладено важливий принцип, де ми хотіли б знайти збалансоване рішення перед тим як розпочати ремонт вулиці Степана Бандери. Як результат – вулиця буде зручною не лише для машин, а й для пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту. А також для мешканців, які тут живуть”, – розповідає координатор проекту “Вулиця для всіх” Штефан Ґабі.
До слова, проект “Вулиця для всіх” триватиме три роки: з жовтня 2015-го до вересня 2018 року. Фінансування проекту здійснює Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ). Виділяє кошти на ремонт вулиці Бандери і Львівська міська рада.
Власне, за попередній рік у міськраді організували та провели низку зустрічей, обговорень, воркшопів, презентацій із усіма зацікавленими сторонами. У вівторок, 16 травня, громадськості презентували результати партисипативного планування вулиці Степана Бандери. Це один із перших виконаних етапів. Ці результати будуть узяті за основу для детального технічного плану реконструкції вулиці.

Швидкісні трамваї та нові дерева

До процесу планування  вулиці Степана Бандери залучено шість сторін. Координує проект Інститут міста у співпраці з міською радою Лейпцига та профільними управліннями Львівської міськради. Також участь беруть “Інститут просторового розвитку”, мешканці вулиці Степана Бандери, місцевий бізнес, члени громадських інституцій. Створена й консультаційна рада, що представляє різні групи зацікавлених сторін.
Та цього року робіт на вулиці Степана Бандери ще не починатимуть, каже Олег Шмід, директор ЛКП “Інститут просторового розвитку”, депутат Львівської міськради.
“Ще не бралися за робочий проект, адже це титанічна робота. Якщо все буде йти по плану, то восени плануємо його закінчити. На зиму починати роботи недоречно. Щодо коштів, то на ескізний проект гроші виділило Міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини. На робочий проект – кошти наші. Зараз закладено 400 тис. гривень на проектування вулиці. Однозначно цього замало. А про кінцеву суму ще зарано говорити”, – пояснює “Пошті” Олег Шмід.
У плануванні ремонту вулиці перевагами мали бути: рівномірний та недомінантний рух автомобілів, безпека для велосипедистів, комфорт для пішоходів, зменшення шумового забруднення, збереження самобутності вулиці. Зрештою, за словами Олега Шміда, все враховано і внесено у кінцеве планування.
“Вулиця буде двосмугова. Хочемо, щоб все-таки громадський транспорт диктував умови автівкам. Тоді трамваї будуть курсувати зі швидкістю 50 км/ год. У дві сторони будуть облаштовані велодоріжки. А у мертвому просторі, який ніхто не використовує – поміж деревами та тротуарами – паркуватимуть приватні авто. При переплануванні вулиці у нас практично зберігаються усі дерева, які зараз ростуть там. Можливо і є місця, де постраждають три дерева та ми це компенсуємо новими”, – зазначає він.

Візуалізація перепланування вул. С. Бандери
фото: alex-shutyuk.livejournal.com

П’ять кварталів вулиці: покрокові зміни

Змодельований проект вулиці розділено на кілька секторів. Перший квартал – від церкви св. Ольги та Єлизавети до вул. Федьковича буде пішохідно-трамвайним. Автомобілі курсуватимуть вулицею Тобілевича, де створять транспортне кільце. Велосипедний рух на цій частині вулиці буде вільним. Хоча, за слова Олега Шміда, це питання ще не до кінця вирішили.
На ділянці біля вулиці Митрополита Андрея планують закрити “апендикс” для лівого повороту на вулиці С. Бандери. Там облаштують кілька паркувальних місць. А велосипедна доріжка тут проходитиме через зупинку громадського транспорту.
“Та пішоходи і велосипедисти будуть чітко розрізняти свою територію. Безладу не буде. Коли зупинятиметься громадський транспорт, велосипедисти повинні спочатку пропускати людей, а потім продовжувати рух”, – зазначив директор ЛКП “Інститут просторового розвитку”.
На перехресті вулиці С. Бандери і вулиці Антоновича планують облаштувати третю трамвайну смугу для тих трамваїв, які не повертають на вулицю Київську, а курсують у центр. Окрім цього, зупинку біля цього перехрестя перенесуть далі по вулиці. Це буде нова зупинка. Тут заборонять автомобільний рух наліво, проте з’явиться кільце, щоб автомобілісти могли продовжувати рух у напрямку Залізничного вокзалу.
Трохи нижче – по вулицях Карпінського, Коновальця та Архітекторської проектувальники планують не переривати тротуар, оскільки там невеликий потік машин.
“Тут автомобілі другорядні. Спочатку вони пропускають пішоходів, виїжджають на пандус, перетинають тротуар і їдуть далі. Адже ця вулиця не є транзитною. Вздовж вулиці С.Бандери діятиме принцип мобільності – не буде жодних підвищень. Матусі з візочками безперешкодно пересуватимуться вулицею”, – каже Олег Шмід. Та додав, що у зоні, де вулиця Бандери стане ширшою, з’явиться додаткова смуга для приватних авто.
Також триває робота над проектом облаштування громадського простору поблизу костелу Марії Магдалини.
Як наголосив Олег Шмід, вулицю вкриють асфальтом і заберуть бруківку. Бруківкою вимостять хіба що місця парковки автомобілів.
“Груба бруківка створює вібрацію, шум. Це незручно як для руху автівок, пішоходів, так і для велосипедистів. Також ця вібрація шкодить і будинкам, які поруч”, – веде далі Олег Шмід.
Максим Терлецький, менеджер проектів Інституту міста додав, що під час опитування самі ж місцеві мешканці, студенти Львівської політехніки, велосипедисти висловились за те, щоб бруківку таки забрали з цієї вулиці.
Далі проектанти працюватимуть над створенням робочого проекту. “У 2018 році місто реалізовуватиме проект. Також хочемо інтенсивно працювати з архітекторами і продумати, як виглядатимуть тротуари і важливі громадські простори, до прикладу, перед храмами Ольги та Єлизаветина та Марії Магдалини ”, – зазначив Штефан Ґабі.

Приклад – вулиця Карла Лібкнехта 

Проект “Вулиця для всіх” уже кілька років діє у Німеччині, і, за словами німецьких фахівців, у плануванні міста є дуже дієвим. Тобто проектанти ще на стадії розроблення проекту спілкуються із зацікавленими сторонами та враховують їхні побажання.
Під час перепланування вулиці Степана Бандери наші фахівці орієнтуються, як на успішний приклад – на вулицю Карла Лібкнехта у Лейпцигу.
“Тоді, коли влада Лейпцига думала, якою ж має бути ця вулиця, то обирали між варіантами – багатосмуговою магістраллю та вулицею комфортною для усіх. Обрали другий варіант. Там господарями вулиці є трамваї, які курсують зі швидкістю 50 км за год. Це максимально дозволена швидкість руху в німецьких містах. На цій вулиці є і велосипедні доріжки, для яких не є перешкодою трамвайні зупинки, тому що діє принцип взаємної толерантності – трамвай під’їжджає до зупинки, велосипедист зупиняється і пропускає пішоходів-пасажирів. Там вулиця теж асфальтована. Окрім того,  завдяки вдалому плануванню є простір й для облаштування естетичних зручних вуличних меблів”, – розповідає Олег Шмід.
Втім, не всі погоджуються з тим, що потрібно на вулиці Степана Бандери збільшувати саме швидкість транспорту. А наголошують на тому, що цю вулицю потрібно робити привабливою для туристів.
“Нам необхідно на майбутнє подбати про те, щоб цю вулицю зробити оригінальною. Адже вулиця Степана Бандери – це той проміжок, що з’єднює Привокзальну з центром міста. На ній є що оглянути”, – зауважує Микола Обідняк, викладач кафедри дизайну та основи архітектури Інституту архітектури НУ “Львівська політехніка”.

Микола Обідняк, , заслужений архітектор України, викладач кафедри дизайну та основи архітектури Інституту архітектури НУ “Львівська політехніка”:
– У генплані міста маємо дві вулиці, які з’єднують центр міста та Залізничний вокзал – це вулиці Городоцька та Степана Бандери. Остання є більш привабливою, тому що її можна перетворити у пізнавально-інтелектуально-пішохідний бульвар. Наприклад, одну сторону вулиці, починаючи від церкви св. Ольги та Єлизавети та вниз до костелу Марії Магдалини можна зробити пішохідно-туристичною. Адже по цій стороні є гімназія, корпуси Львівської політехніки, професорська бібліотека, собори. Нижче є пам’ятник Жертвам комуністичних злочинів, музей “Тюрма на Лонцького”. Також зауважив, що на роздоріжжі вулиць Степана Бандери та Коперника є перший електричний ліхтар, старі дерева, зокрема дуб, якому більше ста років. Люди йдуть і не звертають уваги на ці речі…Тоді як з іншої сторони можна зберегти житловий квартал, і не перетворювати його у бульварний. У далекій перспективі, перші поверхи цих будинків можна трансформувати у відпочинкові зони. Та це не зараз, а тоді, коли мешканцям зможуть запропонувати інші варіанти житла. Насправді, тут в основному час проводить молодь, яка відвідує навчальні корпуси, органний зал, церкви тощо. Рух транспорту по цій вулиці має бути сповільнений, адже тут є що оглядати. І насправді, таким чином можна заробляти гроші. Саме тому варто зробити цю вулицю локальним туристичним об’єктом і не обмежуватися площею Ринок.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1843 / 4.46MB / SQL:{query_count}