Не потрапити у кредиторську пастку

У час економічної кризи збільшується кількість кредиторів-аферистів. “Пошта” поцікавилась, як не стати жертвою таких шахраїв, де не варто позичати гроші та куди звертатись, якщо вам погрожують

На зупинках громадського транспорту, у салонах маршруток і трамваїв, на спеціальних дошках оголошень, на сіті-лайтах чи білбордах, на кожному стовпі чи на дереві, у брошурах, які по-всьому місту тицькають у руки – нам пропонують взяти кредит. Та так пропонують, що й встояти важко: на картинці імпозантна пані, виходячи із елітних апартаментів, сідає у дороге спортивне авто, чи то чоловік ніжиться під тепленьким сонечком десь на островах, або ж сім’я виходить із торгового центру з цілою купою пакунків. Мрія – чи не так?!  Аби ми вже точно не сумнівались, дописують таке привабливе “кредит під 0%” та “без довідки про доходи”.
Останнім часом в Україні кредитування стало вельми популярним способом вирішення поточних фінансових питань, а також можливістю зробити велику покупку зараз, не відкладаючи довгий час на неї гроші у скарбничку.
У свою чергу висока конкуренція на цьому ринку змушує банківські організації розробляти нові програми кредитування для залучення клієнтів, які часом мають двоїстий характер. Та, як відомо, безкоштовний сир можна зустріти тільки в мишоловці. Адже банк чи будь-яка інша фінансова установа, без сумніву, має на меті заробити гроші, а не просто, з доброї волі, позичити вам гроші, а ви, “вже коли матимете, то віддасте”. Зараз навіть знайомі, друзі чи родичі часто позичають один одному гроші “під проценти”, і ніхто цьому не обурюється. А як же повірити у те, що хтось зовсім чужий запропонує вам гроші і нічого взамін не попросить?!

Замилюють очі привабливими пропозиціями

На ділі, практично будь-яка кредитно-фінансова організація знайде спосіб, як стягнути з позичальника плату за надані послуги. Наприклад, змусять вас зап­латити різноманітні комісії чи у примусовому порядку долучать до вашої позики якісь додаткові послуги, за які теж доведеться викласти свої ж кошти.
Олеся Іршак, кандидат економічних наук, доцент кафедри банківського і  страхового бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка розповіла “Пошті”, на що треба звернути увагу людині, яка планує позичити гроші у фінансових структурах.
Кредитний договір варто підписувати тільки у тому разі, якщо ви впевнені в тому, що всі його умови вам зрозумілі
“Фізична особа, яка оформляє з банком кредитні відносини, обов’язково повинна звернути увагу на: процентну ставку за кредитом; відсоток за видачу кредиту або чи є одноразова комісія, щомісячна комісія (кредитори, зазвичай, вводять різні види комісій, наприклад, за ведення кредитного рахунку, за закриття кредитного договору тощо, і не доводять до відома позичальників про це); можливість дострокового погашення кредиту і чи передбачені за це штрафні санкції; розмір неустойки (штраф, пеня) за несвоєчасні платежі по кредиту”, – повідомила Олеся Іршак.
З її слів, дуже уважно треба вичитувати  кредитний договір: “Підписання кредитного договору - найвідповідальніший етап. Підписавши кредитний договір, ви погоджуєтесь зі всіма його умовами і приймаєте на себе зобов’язання щодо їх виконання, зокрема щодо повернення у встановлені строки суми основного боргу і сплати всіх належних платежів, за невиконання (неналежне виконання) яких банк матиме право звернутися з позовом до суду. Кредитний договір варто підписувати тільки у тому разі, якщо ви впевнені в тому, що всі його умови вам зрозумілі. Банк зобов’язаний надати всю необхідну інформацію щодо змісту кредитного договору”.
Щоб збити потенційного позичальника з пантелику, банківські організації можуть використовують  такий прийом, як кредит без відсотків за кілька хвилин
Нерідко позичальники купуються на рекламу, в якій магазин або безпосередньо банк обіцяє кредит без відсотків, але, на думку співрозмовниці,  вірити у такі обіцянки не варто.
“Кредит обов’язково повинен містити плату за користування (процент). Багато банків рекламують себе цим слоганом, але насправді, вартість кредиту закладена у ціну товару у мережах торгівельних точок  – маю на увазі споживчий кредит”, – пояснює вона.
Нерідко, для того, щоб збити потенційного позичальника з пантелику, банківські організації можуть використовувати такий прийом, як кредит без відсотків за кілька хвилин. Як правило, для оформлення такої позики вимагається паспорт або будь-який інший документ, який підтверджує особу позичальника. Природно, що за короткий проміжок часу і в суєтної обстановці у клієнта немає можливості більш детально ознайомитися з умовами кредитного договору. А значить і шанси на оформлення кредиту, який в підсумку може влетіти в копієчку, збільшуються.

фото: Олег Огородник

Інфляція підвищує кредитні відсотки

Часто переглядаючи американські фільми, спостерігаємо, на скільки легко тамтешнє населення використовує кредитку. І ніхто там, здається, не переймається: а як віддаватиму. Та й зрештою так є чи не у всьому цивілізованому світі. Тим часом в Україні кредит певною мірою зв’язує руки, провальні кредитні історії стають сюжетами гуморесок та анекдотів, для багатьох ще досі позика асоціюється ледь не з каторгою. Чому так?
“В Україні процентні ставки за кредитами набагато вищі, ніж за кордоном. У першу чергу, мабуть, це залежить від рівня інфляції, який у нас постійно зростає. Наприклад, лише за березень поточного року рівень цін збільшився на 1,8% порівняно з лютим поточного року. Тому вітчизняним банкам невигідно надавати кредити під низькі процентні ставки, оскільки національна валюта постійно знецінюється, а видача споживчих кредитів в іноземній валюті в Україні заборонена. Процентні ставки високі за кредитами, тому що для українських банків надто великі ризики неповернення кредитів. Доходи населення в Україні не є стабільними і високими, тому платоспроможність позичальників є низькою, про що свідчить збільшення проблемних кредитів”, – зазначає Олеся Іршак.
Натомість за кордоном, з її слів, ситуація протилежна:“Там є стабільні доходи населення, низький рівень інфляції, висока платоспроможність позичальників. Вагомим чинником, який впливає на ціну кредиту є також облікова ставка  - ставка, під яку надає НБУ кредити комерційним банкам. Якщо облікова ставка зростає, то і ціна на кредити для населення також зростатиме”.

Кредитна історія – це ваша репутація

Віктор Гальчинський, речник одного із українських банків пояснив “Пошті”, у якому випадку банку може не знадобитись ваша довідка про доходи.
“Кредит без довідки про доходи людина можна отримати на суму не більше 20 000 грн. Але так чи інакше банк оцінює позичальника за своїми внутрішніми методиками. Кредит без довідки  про доходи аж ніяк не означає, що його всім нададуть. Відповідно до 200 000 грн кредитують вже із довідкою про доходи і після надання всього пакету документів”, – зазначив Віктор Гальчинський.
З його слів, беручи позику у банку, клієнту треба все ретельно перевіряти і не боятись задавати незручні запитання до будь-якого пункту договору.
“Наприклад, спитайте: “А якщо я захочу достроково погасити кредит: буде комісія чи ні?” Бо для споживача вигідніше закрити позику достроково, а для банку – це не так вигідно. Так само треба запитувати про штрафні санкції за прострочку платежу”, – рекомендує він.
Торік, у лютому, припинили діяльність мережі фінансових установ, які використовували схеми незаконного заволодіння коштами
На його переконання, безпечніше брати позики у банках, бо їх діяльність підлягає ліцензуванню, також їх роботу контролює Нацбанк України  і якщо умови ліцензії порушують, то до нього застосовують санкції.
“Втім, серед населення не менш популярні і небанківські кредиторські установи. Чому? Тому що банк може відмовити у видачі кредиту, якщо ви не надасте йому підтверджень у своїй платоспроможності. Зрештою, перевірка і оцінка позичальника банками є більш складною. У той час небанківські фінансові  установи мають більший апетит на ризик, але  відповідно вартість їхнього кредиту і штрафні санкції можуть бути значно вищими”, – пояснює Віктор Гальчинський.
В Україні також працює кілька бюро кредитних історій. У чому ж полягає їх діяльність?
“Коли ви берете будь-який кредит - чи іпотечний чи споживчий - один з пунктів договору міститиме інформацію про те, що ви надаєте згоду на передачу інформації про вашу позику у бюро кредитних історій. Вони мають єдину базу даних, учасниками якої є кожен банк і відповідно при опрацюванні будь-якої  заявки на кредит, банки цю інформацію отримують. Там міститься інформація про всі видані вам кредити і про всі прострочки. Кожен громадянин України має право ознайомитись з інформацією про себе у бюро кредитних історій. На мою думку, кожна людина має ставитись до своєї кредитної історії, як до своєї власної репутації. І треба турбуватися про те, щоби вона була чистою”, – зазначив Віктор Гальчинський.
Він також розповів про санкції, які може вжити банк у випадку вашої несплати кредиту.
“Насамперед це пені, штрафи, які прописують кредитному  договорі. Це важелі впливу для банку. І вони автоматично нараховується у випадку прострочки та вносяться у бюро кредитних історій. За стандартним механізмом банк також надсилає попередження клієнту. Якщо клієнт не реагує, то його справу передають у суд, який зазвичай виносить рішення не на користь позичальника. Хоча банки, як правило, теж не зацікавлені в цих проблемах і йдуть на зустріч клієнтам – можуть надати  кредитні канікули, реструктуризувати вашу позику, тобто змінити умови кредитування”, - резюмує речник одного із українських банків.

Пильнуйте паспорт!
Бо вкрадуть і візьмуть кредит

Михайло Тесля, заступник начальника відділу управління захисту економіки ГУ Нацполіції у Львівській області розповів “Пошті”, що зараз на Львівщині дуже поширені кредиторські афери. Все напевно пов’язане з тим, що у країні криза і люди на багато готові закривати очі, бо банально потрібні гроші…
“Торік, у лютому, припинили діяльність мережі фінансових установ, які використовували схеми незаконного заволодіння коштами. Клієнтам пропонували заплатити певну суму, мовляв, для того, щоби перевірити їх платоспроможність. Люди вносили від 2000 до 9000 грн. Після того як кошти поступали на рахунки аферистів,  клієнтам повідомляли, що вони не пройшли перевірку, що вони неплатоспроможні. Близько шістдесяти громадян звернулись у поліцію із скаргою на цю установу. Шахраям інкримінували ст.190, ч. 3 Кримінального кодексу України”, – зазначив Михайло Тесля.
З його слів, вже цьогоріч затримали аферистів, які оформлювали кредити на чужий паспорт.
Вітчизняним банкам невигідно надавати кредити під низькі процентні ставки, оскільки національна валюта постійно знецінюється, а видача споживчих кредитів в іноземній валюті в Україні заборонена
“Цього року у квітні скерували  до суду обвинувальний акт щодо діяльності організованої злочинної групи у складі трьох осіб, які переклеювали фото у викрадених паспортах і пізніше оформлювали кредити на ці документи чи купували техніку у розстрочку. Задокументовано більше півсотні таких випадків”, – каже співрозмовник.
Михайло Тесля принагідно наголосив: якщо ви втратили паспорт, то треба негайно звернутись у найближчий райвідділ поліції і написати заяву. Там відкриють кримінальне провадження і це стане доказом того, що у вас справді викрали паспорт  і захистить вас у таких випадках.
“У 2008-ому під час кризи розлетілась частина банків. І ці банки перепродали свої борги напівлегальним колекторським фірмам, які, бувало, приходили додому і погрожували всім на світі. Зараз важливо пам’ятати, що  при будь-яких погрозах треба звертатись у  поліцію. Адже банки намагаються все-таки вирішити ситуацію цивілізовано і делікатно, і зовсім по-іншому можуть діяти напівлегальні колекторські установи”, - акцентує Михайло Тесля.

“Для декого кредит – це наркотик, залежність…”

Ростислав Слав’юк, завідувач кафедри банківської справи Львівського інституту банківської справи, доктор економічних наук, – про специфіку роботи шахрайських кредиторських контор і особливості кредитування в Україні та за кордоном

– Пане Ростиславе, скажіть, будь ласка, про що треба пам’ятати людині, аби не стати жертвою недобросовісних кредиторів?
– Сьогодні в Україні реальними кредиторами є переважно банки. Якщо це інша фінансова установа, то вона повинна мати ліцензію, у якій має бути чітко прописано, що вона може надавати позику. А оці всі структури, розміщені в непримітній кімнатці, у якій сидить якась жіночка і оформлює кредити, – це стовідсотково аферисти. І працюють вони за принципом фінансової піраміди. Тому що більшість із них одразу пропонують вам як клієнтові доплатити їм певну суму – наприклад, 5000 гривень для того, щоб потім ви отримали гроші. Це аж ніяк не принцип роботи кредитних установ! У жодному банку такого нема.
Ба більше, якщо банки надають кредит, то просять заставу. Якщо ж ця структура нічого не говорить про заставу, це означає, що вона навіть не збирається кредитувати. Тому довіряти їй категорично не можна!
Аналогічно не можна вірити у вельми привабливу рекламу “кредит під 0%”. Бо жодна фінансова установа не надає кредитів під нуль відсотків. Якщо фінансова установа дає кредит під нуль відсотків, вона перетворюється на благодійну організацію. А це не так. Тому “кредит під 0%” – обман!
Маю багато знайомих, які повелися на безвідсоткові кредити і втратили гроші. З кожним роком таких “контор” стає більше. До речі, якщо гроші пропонує кредитна спілка – це зовсім інше, бо вона має свій відповідний статут, ліцензію, але вона так і називається “кредитна спілка”, а не “гроші під 0%”.
– Чим небезпечні фінансові установи, які надають позики без довідки про доходи?
– Зазвичай у кредитній установі заздалегідь визначений потрібний пакет документів для отримання кредиту: паспорт, довідка про доходи, довідка про склад сім’ї чи з місця роботи. Це загальноприйнятий перелік документів, який вимагають у цілому світі. Якщо від вас цього не вимагають, то це аферисти! До слова, за певних умов банку може не знадобитися ваша довідка про доходи.
– Пане Ростиславе, проаналізуйте, будь ласка, процес кредитування в Україні та за кордоном.
– Історія кредитування в Європі має дуже давні традиції. Європейська практика кредитування побудована насамперед на довірі. Клієнт, який бере гроші в кредит, розуміє, що цей банк існуватиме і що жодних проблем не виникне. У всі часи європейські банки прагнули до того, щоби вартість кредиту зробити якомога нижчою. Бо на ринку принцип такий: хто дає нижчу ціну, а проценти – у нашому випадку – це ціна, то до того клієнти йдуть. Це логічно. У Європі ведуть боротьбу за клієнта. Натомість в Україні такої практики немає.
За 26 років існування банківської системи в нас вибудувалась її лихварська  модель. Чому лихварська? Бо на перше місце ставиться бажання заробити щонайбільший прибуток – або за рахунок високих відсотків кредиту, або за рахунок комісійних, або за рахунок інших додаткових умов, які в результаті призводять до того, що позичальник втрачає майно. У світі така лихварська модель існувала кількасот років тому, але зараз її нема. Західна модель – це модель довіри: клієнта до банку і банку до клієнта.
– Адже у Європі люди фактично живуть із кредитів. А в нас це якась боргова яма, з якої вибратись дуже важко…
– А все тому, що відсоткова ставка кредитів у європейських банках є низькою: якщо країна має півпроцента інфляції, то її банки можуть дозволити собі три відсотки ставки за кредитами. Але якщо в Україні рівень інфляції 25 відсотків, то логічно, що банк хоче мати як мінімум 30 відсотків на кредитах.
В Україні через високі темпи інфляції банки змушені встановлювати високі відсотки. В нас людину ставлять у дискримінаційні умови. Адже де три відсотки доплати, а де 30 – це величезна різниця. Наприклад, якщо людина бере кредит на купівлю комп’ютера вартістю 10 000 гривень, то в Україні вона мусить повернути 13 000 гривень, а в Європі – 10 300.
За кордоном дуже розвинене кредитування житла – іпотечні кредити. Людині, яка закінчила університет, влаштувалась на роботу і отримує щомісяця 2000 євро, можуть дати кредит на 25 років. Зрозуміло, що це досить привабливо, бо можна розтермінувати і платити відносно невеликі суми. В Україні на такий термін вам ніхто кредиту не дасть! Також за кордоном дуже популярні споживчі кредити. Більшість людей світу живуть на кредитках, особливо в Америці.
У Європі людина, яка перебуває на держслужбі, може спокійно отримати більший кредит. На першому місці там кредитування художників, науковців, учених, поліцейських, лікарів тощо. В Україні ж це малий бізнес, різного роду сумнівні особи. Часто люди, які не працюють, отримують у нас кредити, тому що мають домовленості в банках.
До речі, комісійних у Європі просто нема. А в нас може бути так, що ставка в банку 25 відсотків, а вони ще можуть дати 10 відсотків комісійних. У Європі це вважається прихованим стягуванням грошей із клієнта.
– Часто кажуть, що довіряти треба тим банкам, які дають позики забезпеченим клієнтам. Як вважаєте?
– Сьогодні в Україні ліквідовано переважно всі банки, які видавали кредити по 5-10 тисяч гривень. Бо банки повинні мати хороших і забезпечених клієнтів. Як кажуть, кредит надається тому, хто доведе, що він йому не потрібен. Тобто кредит надається тій людині, яка багата. В нас беруть кредит – бо біда, а в Європі – бо можуть заробити і віддати.
А взагалі довіряти треба тим банкам, де є нижчі відсоткові ставки на депозити, бо що більша ставка за депозитами, то більше проблем у цьому банку.
– У суспільстві побутує думка та й, зрештою, є дуже багато підтверджень того, якщо людина бере кредит, то вона таким чином підписує собі вирок. Тобто спочатку не може погасити один кредит, бере ще один, щоб перекрити перший, і так доходить до того, що залишається без будь-яких засобів для існування… Чи реально цього уникнути, якщо розумно до цього підійти і все уважно перевіряти?
– У нас є одна біда – дуже низька фінансова грамотність населення. Якщо оцінювати рівень фінансової грамотності чеха чи німця на “четвірку”, то в нас це точно “двійка”. В нас 99 відсотків людей, які беруть кредити під 30 відсотків плюс комісії, а пізніше обурюються, чому з них стільки грошей стягнули. Вони навіть не усвідомлюють, яку суму їм потім доведеться повертати! Коли в рекламі пишуть про нуль відсотків, то пересічні люди в це вірять. Для декого кредит – це наркотик, залежність… Колись були боргові ями, куди людей втягували.
Але за великим рахунком сьогодні проблема номер один в українському кредитуванні – низькі доходи населення. Іншої причини немає.
Розмовляла 
Олена Петришин

Оксана Жолнович, доцент кафедри соціального права ЛНУ ім. Івана Франка, адвокат:
– Треба розмежовувати структури, які надають кредити. Насамперед це банки, які є офіційними установами і діють на підставі Закону України “Про банки і банківську діяльність”, мають відповідну ліцензію. А також фінансові установи – різного роду кредитні спілки. Це різні структури і в них різні правові статуси! Щодо кредитних спілок, то саме в цих структурах є найбільше проблем із поверненням коштів, а ще, не дай Боже, якщо залучають кошти під високі відсотки. Люди кладуть нібито як на депозит в цю кредитну спілку, а потім не мають можливості забрати ці гроші, бо їх виводять різними способами. Це звичайні шахрайські дії. Якщо вже хтось хоче віддавати свої гроші у такі кредитні спілки або брати звідти кредити, то раджу обов’язково перевірити установчі документи. Тобто чи є та юридична особа внесена в державний реєстр як суб’єкт господарської діяльності, хто є її бенефіціарами, тобто засновниками, чи має вона дозвіл і ліцензію на здійснення такої діяльності, бо будь-яка кредитна діяльність сьогодні передбачає окремі дозволи. Знаю, що є такі випадки, коли кажуть “підпиши договір, і ми тобі видамо кредит”. А договір називається “про надання послуг у пошуках кредиту”. Це теж шахрайство. Тому дивіться на назву договорів і все, що там пишуть. Бо потім може з’ясуватися, що людина платить за консультаційні послуги щодо можливого пошуку кредиту. І пізніше доведеться сплатити цю суму, бо ви ж це підписали, хоч і не прочитали уважно… Беручи будь-який кредит, треба дуже уважно читати договір. У нас дуже мало людей читають договори, особливо коли беруть кредити. Не вчитуються у те, що написане дрібним шрифтом. Також треба радитися за можливості з людиною, яка має юридичну освіту щодо пунктів, які є незрозумілими. Також потрібно уважно вивчати, які є види відсотків, звертати увагу на такі пункти, як “одноразова комісія”, “пеня”, “прострочка”, щоби не стикнутися з таким кредитом, коли відсотки нібито низькі, але різного роду комісії роблять цей кредит дуже дорогим. А ще треба дуже скрупульозно прораховувати свою платоспроможність. Безперечно, краще брати кредити в гривнях, аніж у валюті! Якщо ставите гроші на депозит, треба також прораховувати, що повернення коштів у нас здійснюється добровільним гарантуванням вкладів не більше 200 000 гривень, тому якщо плануєте вкласти більший депозит, краще розділіть його між рідними, щоби в будь-якому випадку мати можливість повернути ці гроші. Також дуже важливо, беручи позику, уважно вчитуватись не лише в договір, а й у правила кредитування, які є обов’язковими для кожного банку. Станом на сьогодні за допомоги судів будь-які банківські комісії визнані недійсними, тому їх теж не варто сплачувати. Якщо від вас вимагають їх оплатити, потрібно наголошувати, що такі платежі поза законом. Колись моя подруга брала побутовий кредит, давно його погасила, але через декілька років дізналася, що існує виконавчий лист на її ім’я, виданий нотаріусом із Дніпропетровської області, що нібито вона за цей кредит не розрахувалася – і набігли величезні відсотки. Ми тоді написали відповідну заяву в суд, і більше до неї не зверталися. Звичайно, бувають такі афери, коли переклеюють фотографію в паспорті та оформляють кредит на чужий паспорт. У такому випадку це недогляд банків, бо вони повинні дуже уважно перевіряти, чи не підклеєна фотокартка. І якщо так сталося, що хтось на ваше ім’я узяв кредит, то треба вимагати почеркознавчої експертизи. Та в будь-якому випадку це проблеми банку, а не ваші! А взагалі найкраще при втраті документів негайно повідомляти правоохоронні органи. Адже коли є заява про втрату, можна спростувати всі оформлені на вас кредити.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7719 / 4.61MB / SQL:{query_count}