Місія: зберегти Шевченківський гай!

Нову стратегію розвитку Музею архітектури та побуту імені Климентія Шептицького мають презентувати на початку травня. Депутати міськради провели першу “ревізію” у музеї

фото: Наталя Вихопень
Перипетії навколо Музею архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові тривають… Громадськість б’є на сполох, бо ж певні: музей необхідно терміново рятувати, аби було що передати нащадкам. “Пошта” триматиме руку на пульсі і стежитиме, як влада, депутати, громадськість та небайдужі містяни будуть спільними зусиллями зупиняти руйнування пам’яток. Цього тижня “Пошта” готувала спецтему “Шептицькі – про одне, влада – про інше”, де окреслила, що варто зробити, щоб зупинити руйнування пам’яток. 
Як ми писали, після того, як минулого тижня на сесії Львівської міськради депутати порушили питання незадовільного стану об’єктів у Шевченківському гаю – на засіданні міськвиконкому вирішили, що до 15 травня необхідно напрацювати і представити нову Стратегію розвитку музею. 
Зазначимо, що нову стратегію розроблятимуть спільно представники духовного та культурного середовища міста. Окрім цього під час створення та представлення результатів пройдуть публічні обговорення. 
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, каже “Пошті”, що нова стратегія, перш за все, має бути результативною, а вже перші обговорення варто чекати з наступного тижня. 
“Ще торік рішенням міського голови Львова Андрія Садового було створено робочу групу, де я є співорганізатором разом із владикою Ігорем Возьняком у питаннях співпраці музею і, зокрема лаври. Ще у 2016-ому ми напрацювали низку рішень. Одне з таких – це власне рішення виконкому, де вирішили, що до 15 травня у новій стратегії ми формалізуємо конкретні кроки. Зокрема у п’ятницю матимемо першу зустріч із колегами-депутатами. І знаю точно, що з наступного тижня розпочнуться ще низка обговорень. Окрім того, на попередній сесії міський голова Львова озвучив, щоб на наступному пленарному засіданні передбачити додаткові кошти для збереження спадщини, яка є у Шевченківському гаю, – розповідає Андрій Москаленко. – Для нас цей об’єкт дуже важливий, важлива його історія. Тож наразі маємо добру співпрацю зі сторони керівництва музею, монастиря, а також містян, які переймаються розвитком Шевченківського гаю. Хочемо синхронізувати спільні дії і перевтілити їх у конкретні кроки. Долучатись до напрацювання стратегії може кожен охочий. Цей процес зробили прозорим, зокрема можна звертатись до пана Романа Назаровця”.  
Депутати Львівської міськради виступили з ініціативою спільно з директором Музею народної архітектури та побуту Романом Назаровцем за участі фракцій міськради, фахівців управління культури та представників  товариств зробити там “ревізію”, “аби мати більше розуміння, з чого варто починати”. У четвер, 9 березня, така зустріч відбулася, щоправда, за участі колишнього директора музею. 

Майже половина пам’яток у занепаді 

Одразу ж при вході у музей Борис Рибак, перший директор Шевченківського гаю, який очолював цю культурну інстанцію 17 років, показує на дерев’яні об’єкти – церкви зі Стоянова та Тисовця, що розташовані у секторі “Бойківщина” та “Львівщина” і потребують невідкладної допомоги.     
“На ремонт цих двох об’єктів потрібно 50 млн гривень. Дахи як решето. Трішки далі маємо у цій зоні унікальну церковно-парафіяльну школу із села Бусовисько Старосамбірського району. Сюди я її привіз у 1981 році. Тут шашіль поїдає деревину. Фахівці, які готові виконувати роботи є – необхідні кошти”, – запевняє Борис Рибак. 
Та, з його слів, якщо ґонту для перекриття будівлі і відповідних фахівців  ще можна знайти, то з соломою – катастрофа. Окрім того, він наголошує, що негайно потрібно подбати і про обробку деревини, яку поїдає шашіль.   
“Сьогодні можна його вивести методом ультразвуку через відповідну апаратуру, яка прикладається до зрубів, і шашіль та інші комахи гинуть. Також ми робили так, що шприцом у кожну шпаринку заливали спеціальну рідину. І ще наша співробітниця привозила спеціальні комахи із Сибіру, які запускали у приміщення і теж таким чином виводили шашіль”, – каже Борис Рибак. 
Він певен, що більше десяти років у музеї був застій і лише за останні два роки є незначні, але певні зрушення. Втім зазначає, що зараз не варто поповнювати музей новими пам’ятками архітектури, а зберегти ті, які маємо. 
“За 17 років нашої роботи перевезли і перекрили 127 об’єктів. Сьогодні їх тут менше – залишилось майже сто із малими формами. І напевно більше ніж 40% у критичному стані. Роботи вистачає. У занепаді “Гуцульщина”, де згоріла ґражда, кузня. Критична ситуація із регіоном “Львівщина”. Відкрите питання із фондосховищем”, – наголошує перший директор Шевченківського гаю.
Ще один об’єкт, який потребує допомоги – Співоче поле, де у теплий сезон ведуть торгівлю. Спускаючись вниз, перший директор згадує про великий зоопарк, де було понад 280 тварин – ведмеді, лисиці, вовки, єноти, дикі птахи. 
Сьогодні Співоче поле обгороджене дерев’яним тином, де розташовані старі лавки і невелика сцена. Тепер сцену використовують лише на окремі заходи. Тоді як раніше, пригадує екс-директор, чи не увесь рік там проводили певні події і отримували прибуток. 
На кінець співрозмовник резюмує, що готовий долучатися до роботи над новою стратегією розвитку музею, бо ж каже – “все, що тут є – збудоване за  моїх часів роботи і кожен куточок я добре знаю. Та чомусь моєї допомоги тут не потребують…”  
Із подібних музеїв просто неба, які ще працюють в Україні, називає Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові, Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, а також Закарпатський музей народної архітектури та побуту. 

Від 50 гектарів землі “відмінусували” п’ятнадцять? 

Досі львівські активісти не знають, куди поділись близько 15 га землі, які раніше належали Шевченківському гаю. За рішенням сесії Львівської міськради від 2015 року, в музею забрали 15 га землі. Ігор Зінкевич, депутат Львівської міськради каже, що у міськраді пояснюють, що частину землі…  віддали парку “Знесіння”.
“При вході у музей на табличці досі зазначено, що територія Шевченківського гаю близько 50 га. Насправді це давно уже не так. Цікаво, що у зоні, де мало бути “Старе містечко” міська влада взялась за пілотний проект “Виноградник Знесіння” – проклали доріжу, на яку торік виділили понад 2 мільйони гривень, і все. Ця доріжка веде в нікуди, а кругом хащі”, – пояснює Ігор Зінкевич.  
Генплан складали на основі досліджень відомих українських науковців, пригадує Борис Рибак та запевняє, що територія музею включала раніше  близько  50 га землі. 
“Я 14 років воював за цю землю і додатково вибив її під створення етнографічних зон музею – “Львівщина”, “Волинь”, “Полісся” і “Старе містечко”. Нині на місці цих етнозон поставили якусь лазанку. Земля була закріплена за музеєм державним актом. Кажуть, частина у парку “Знесіння”. А в тому парку в зоні “Старе містечко” вже забудови є – якраз навпроти будинку Садового. Через ці забрані землі нема куди розширювати зони “Волинь” і “Львівщина”, – веде далі він. 

Додаткові кошти будуть

Ініціатором зустрічі у Шевченківському гаю був Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету. Після прогулянки музеєм у розмові з “Поштою” депутат каже, що  зараз необхідно докладати спільних зусиль, щоб зберегти максимум того, що маємо. 
“Безумовно, деякі об’єкти потребують негайного втручання – реставрації, консервації. Обов’язково потрібно розібратись із землею, яку забрали від музею, де мали розташовуватися етнозони “Полісся”, “Волинь”. Ці питання беремо під свій контроль  і надалі розраховуємо на конструктивну співпрацю із теперішнім директором музею”, – зазначає Валерій Веремчук.
З його слів, також є ймовірність, що цього року додаткові кошти для музею у міськраді таки знайдуть.    
“Попри те, що бюджет розвитку міста уже розподілений – у нас протягом року можливі зміни до бюджету. Адже є об’єкти, для яких можуть не знайти  чи то підрядника, чи то підготувати документацію, тому фактично ми може перерозподіляти кошти. Втім виділено мільйон гривень на будівництво візит-центу. Думаю, що можливо саме ці гроші можна буде перенаправити на збереження музейних об’єктів. Бо ж будування візит-центру зараз не на часі”, – резюмує депутат.

Віталій Свінціцький, депутат Львівської міськради, заступник голови комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики:
– Насправді ситуація в музеї зовсім не така хороша, як може здатися відвідувачам. Знаю, що вже майже рік у міськраді працює робоча група, що займається збереженням пам’яток архітектури у Шевченківському гаю. Хотілось би нарешті почути, що було напрацьовано за цей час. Якщо ж напрацювань немає, то нехай так і скажуть. Прогулюючись музеєм, дивився на пам’ятки під зовсім іншим ракурсом. Думаю, обов’язково потрібно залучати до напрацювання стратегії розвитку представників Бойківщини, Лемківщини та інших регіонів, пам’ятки архітектури яких мають належність до цих регіонів у Гаю. Також потрібно залучити науковців, які б допомогли із реставрацією цих пам’яток архітектури. І спільно вирішувати проблему. Знаю, що зараз є велика потреба у матеріалах. Для реставрації необхідна спеціальна деревина, зрештою, потрібна навіть солома. Сільськогосподарські підприємства механізовано збирають солому, а нам для реставрації, для перекриття будівель вона потрібна неушкоджена. По можливості такі питання можна у найближчий час вирішити. Безперечно, музей потребує і фінансових вкладень, до прикладу, на інфраструктуру: на дороги, огорожу. Окрім цього, потрібні значні кошти на збереження пам’яток архітектури. Зокрема, у музею досі немає окремого фондосховища для експонатів. Також важливо не допустити жодних новобудов на території парку, які можуть у подальшому тут з’явитися. У свою чергу, як депутати ми це питання беремо під контроль і у будь-який час готові долучатись до різних робіт у музеї.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9474 / 4.46MB / SQL:{query_count}