Майбутнє без поліетилену: чи можливо?

Екологи та екоактивісти закликають відмовитись від поліетиленових пакетів та пластмасових чи паперових горняток із кавою, щоб зменшити об’єми відходів

Чи не щодня нам доводиться використовувати одноразові поліетиленові пакети. Легкий, зручний у використанні, міцний поліетилен став незамінним у побуті сучасної людини. У нього ми запаковуємо продукти щоденного вжитку: їжу, одяг, техніку, сувеніри і навіть сміття. Окрім того, що зазвичай за пакети доводиться платити (їх ціна вже не 25 коп. і навіть не гривня, а дві-три гривні), то ще й неабияк шкодимо середовищу, коли після використання несемо їх у сміттєві баки. За підрахунками екологів, кожен із нас за рік використовує близько трьохсот (!) різних мішечків. Тоді як поліетилен розкладається за понад сто років!
Простою альтернативою можуть стати міцні паперові пакети, екосумки з переробки чи звичайні тканинні торбинки, в яких можна донести куплені товари додому. Та так сьогодні роблять одиниці!
За підрахунками екологів, кожен із нас за рік використовує близько трьохсот (!) різних мішечків. Тоді як поліетилен розкладається за понад сто років!
Після пожежі та зсуву на Грибовицькому сміттєзвалищі і трагічної загибелі чотирьох людей у травні 2016-го представники міської влади, екологи і екоактивісти думають, як у місті мінімізувати відходи. А їх чимало! Як писала “Пошта”, за даними Львівської міськради, місто щодня продукує орієнтовно 600 тонн сміття.
Щоб хоч якось змінити “сміттєву” кризу у Львові, активісти пропонують відмовлятись від певних речей і переходити на екопродукцію. Ранкові горнятка кави із собою чи пляшка води – в кінцевому результаті теж продукують відходи, які розкладаються роками, а той й століттями. Відтак можна на каву приходити зі своїм горнятком (це, до речі, зараз модно), а у супермаркет на закупи – з екосумкою, яка коштує близько 30 грн.

Законодавство України за чи проти поліетилену?

Цивілізований світ давно намагається розв’язати питання, що ж робити з пластиковими відходами після того, як вони потрапляють на смітник. Тому у деяких європейських країнах уже прийняли законодавчі акти, які забороняють використання поліетилену.
До слова, Грузія запроваджує цілковиту заборону на використання поліетиленових мішечків. Також у цій країні розробили законопроект, який передбачає поетапну заборону пластикових упаковань та її заміну на паперові мішечки та сумки багаторозаового використання, які відповідають європейським  стандартам.
В Україні теж були подібні ініціативи, які раніше обговорювали у Києві. Та, зі слів Оксани Марискевич, еколога, провідного наукового співробітника Інституту екології Карпат НАН України, через небажання народних обранців такі рішення досі не прийняли.
Пластикові пляшки, підгузки, алюмінієві ємності розкладаються орієнтовно за 500 років. Ґума – за сто років. Швидше папір, картонні коробки – за рік-два
“Давним-давно потрібно було заборонити у нас використовувати поліетилен. Але кому це невигідно? Це ж додаткові кошти, – пояснює Оксана Марискевич. – Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася імплементувати рамкову директиву, яка передбачає запровадження принципу розширеної відповідальності виробника – він є відповідальним за збирання, транспортування та утилізацію відходів тари і упаковки. Відповідний законопроект був розроблений у 2014-ому. Проте його відхилили. Зрештою, ніхто не хоче брати на себе відповідальність”.
До слова, у жовтні 2015-го у ВР України зареєстрували законопроект “Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів”. Тоді ж у квітні 2016 року його подали на розгляд депутатів. Та за висновками Головного науково-експертного управління було зазначено, що “такі заборони не вирішують існуючої в Україні проблеми знешкодження та утилізації ТПВ”.
До речі, у Львові теж намагались заборонити використання поліетилену у місті, щоправда – через е-петицію. Втім із 500 необхідних підписів – зібрали лише 230.

Лише 7-8% львів’ян сортують сміття

Питання сміття сьогодні для екологів є проблемою №1. Щоб осягнути краще масштаби проблеми, Оксана Марискевич констатує цифри, які пояснюють, – чому важливо сортувати сміття і відмовитись від поліетиленових пакетів у нашому житті.
Зі слів еколога, усі наші сміттєві полігони займають 7% території України. Офіційно існує 6 тис. захоронень, а неофіційно більше 30 тис. (точної цифри екологи не називають). Щорічний обсяг утворення ТПВ в Україні – близько 13 млн тонн. І лише 8% відходів йде на переробку, компостування і спалювання. А решта?.. Проте й темпи розкладу ТВП – це роки…
“Пластикові пляшки, підгузки, алюмінієві ємності розкладаються орієнтовно за 500 років. Тоді як ґума – за сто років. Швидше папір, картонні коробки – за рік-два”, – зазначає Оксана Марискевич.

Зараз особлива увага до львівського сміття, яке довший час “подорожує”… Допоки у нас немає конкретних рішень по ньому, ще у січні Львів долучився до європейських міст, які приєдналися до світової ініціативи Zero Waste (“нуль відходів”). Як писала “Пошта”, йдеться про те, що чимала частина з усіх ТПВ, які продукує місто, можуть стати ресурсами, що сприятимуть економічному та соціальному розвитку.
Окрім цього, учасники ініціативи виступають проти використання поліетилену у житті львів’ян. У міськраді передбачають, що план дій, згідно зі стратегією, охоплюватиме всі напрямки роботи зі сміттям: попередження, сортування, перевикористання, перетворення в енергію та захоронення тих ТПВ, які не вдасться переробити.
Запуск ініціативи Zero Waste розрахований на п’ять років. Її метою є до 2022 року переробляти близько 30% ТПВ.
Попри те Оксана Марискевич каже “Пошті”, що після Грибовицької трагедії львів’яни аж ніяк не стали більше приділяти уваги сортуванню сміття.
“Торік, за дослідженням Інституту розвитку міста, лише 7-8% населення його сортують. Та це необхідно робити, бо воно йде на переробку. Таким чином зменшується навантаження на довкілля. Але є проблема і в іншому – контейнери у місті звільняють не вчасно. Особливо від пластикової тари, бо її потрібно пресувати”, – зазначає вона.
Співрозмовниця певна: “Щоб люди більше сортували сміття, потрібно ще з дитячого садочку дітей цьому вчити і, якби це прикро не звучало, піднімати ціну за вивезення сміття”.

“Джентльменський набір” – горнятко, торбинка та пляшка

Юлія Юрченко, активістка ініціативи Zero Waste Lviv  розповідає “Пошті” про міські ініціативи, які закликають до зменшення відходів у місті. Співрозмовниця наголошує, що, зокрема, Zero Waste Lviv пропонує львів’янам щодня носити із собою такий собі “джентльменський набір” – горнятко, торбинку та пляшку. І відмовлятись від пластикових чи паперових горняток, коли купуєте каву із собою. Та користуватись екоторбами чи тканинними торбинками.
“Ми намагаємось мінімізувати використання пластику і поліетилену у місті. На публічних заходах – ярмарках, концертах, можна зауважити, як багато використовують одноразового посуду, пакетів тощо. Потрібно розуміти, що той же пластик нікуди не зникає і розкладається він роками. Та найменше, що можна зробити із сміттям – це відправити його на захоронення. Якщо можете відмовитись від пластику – відмовтеся! Знаєте, як використати повторно непотрібне сміття – зробіть це! Насправді є міста, де 90% сміття не потрапляє на сміттєзвалища”, – пояснює Юлія Юрченко.
Співрозмовниця зізнається, що уже цього року на великодньому ярмарку діятиме повна заборона на використання пластику та поліетилену. Такі ж правила діятимуть і на різдвяних ярмарках.
Грузія запроваджує цілковиту заборону на використання поліетиленових мішечків
Цікаво, що львівські екоактивісти заохочують кав’ярні надавати знижку покупцям, які приходять на каву зі своїм горням. Зі слів активістки ініціативи Zero Waste Lviv, уже більше десятка закладів у Львові підтримало таку ідею.
“Ці заклади запропонували орієнтовно по дві-п’ять гривень знижки. Це невелика знижка, але вона покриває, власне, вартість одноразового горнятка, яке не потрапляє пізніше у смітник. І наша мета, щоб хоча половина львів’ян ходила на каву зі своїми горнятами, – веде далі Юлія Юрченко. – Цікаво, що місто Фрайбурґ, щоб зменшити кількість одноразового посуду, інвестувало в систему горняток багаторазового використання. Ви купуєте каву в одній кав’ярні, залишаєте заставну вартість за горнятко, яке віддаєте в іншій кав’ярні й отримуєте назад свої кошти”.
З-поміж інших ініціатив, які змінюють ставлення до відходів, Юлія Юрченко нагадує про навчально-реабілітаційний центр “Джерело”, де збирають макулатуру і за виручені кошти планують у приміщенні центру замінити старі вікна. Ще одна ініціатива БФ “ОВЕС”, яка збирає пластмасові кришечки і отримані кошти спрямовують на протези для бійців АТО.
Екопакети, екосумки, пакети “саше” для хлібних, м’ясних виробів тощо. Таку продукцію пропонує одна із львівських компаній, яка працює з 2013-го року. “Пошта” запитала у керівника компанії Наталії Двожак, чи готові сьогодні львів’яни більше платити за екологічно чисте упакування своїх продуктів.
“Львів’яни ще не готові повністю відмовлялись від поліетилену. Хоча ми прямуємо до цього. Зазвичай нашу екопродукцію більше використовують для пакування хлібобулочних та м’ясних продуктів, подарунків, для зображення рекламного логотипу тощо. Пригадую, як тільки ми розпочинали свою роботу, люди були дуже проти використання паперу у побуті. Тоді ж і ціна суттєво відрізнялась. А зараз незначна різниця у коштах між поліетиленовими пакетами і паперовими”, – стверджує Наталія Двожак.

У Європі штрафують за поліетилен

Такий закон діє вже в 40 країнах світу. У США введені штрафи для тих, хто використовує пластик замість паперових пакетів. У Сінгапурі, Будапешті, Тайвані з 2003-го влада цілком заборонила використовувати поліетиленові пакети. У Танзанії за виробництво, імпорт або продаж такої продукції доведеться заплатити штраф у розмірі 2 тис. дол. Оксана Марискевич каже, щоб у нас швидше відмовлялись від поліетиленових мішечків, потрібно усі пакети зробити платними.
“У деяких країнах Європи навіть маленькі поліетиленові пакети – платні. У багатьох супермаркетах Англії є оголошення “Використовуй екосумку”, “Не бери пакет”, “Будь еко”. У Данії з 1994 року введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів у торгових закладах”, – резюмує Оксана Марискевич.

Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– Хочемо, щоб львів’яни поступово і поетапно відмовлялись від пластику. Та до цього спочатку мають бути готові самі ж супермаркети. Уже говоримо з підприємцями щодо переробки горняток з-під кави чи пресування багаторазових горняток. Маємо звички, які потрібно змінювати. Наприклад, якщо ви купуєте в’язку бананів чи кілька великих помідорів – немає потреби купляти поліетиленовий пакет. Можна наліпку наклеїти просто на продукт. Зрештою, коли йду у супермаркет на закупи, то обов’язково беру із собою екоторбу. Такі речі сприятимуть у зменшенні відходів у місті. Знаю, що на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України, ЄБРР (Європейський банк реконструкції і розвитку) спільно із Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ уже працюють над національною стратегією поводження із ТВП. Львів так само співпрацює з ними у цих питаннях. Коли голова цієї робочої групи приїжджав до Львова, в тому числі, ми говорили і про доцільність використання поліетиленових пакетів та низку інших речей у містах. Окрім цього, Львів долучився до європейської ініціативи Zero Waste, яка пропагує відмову від поліетилену. У місті є й інші ініціативи зі зменшення сміття, які успішно діють. Наприклад, якщо говорити про ярмарки, які проводимо у нашому місті двічі на рік, то, до слова, за весь час роботи вони генерують 120 т сміття. Організатори ярмарків уже заявили, що готові повністю відмовитися від одноразового посуду. Тому маємо амбітні плани, щоб за п’ять років не менше, ніж 30% сміття не потрапляло на полігон.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8103 / 4.48MB / SQL:{query_count}