Народжувати тут будуть ще не скоро…

Хоча прем’єр Гройсман і обіцяв, що Львівський обласний перинатальний центр у 2017-ому запрацює, “стрічку не переріжуть”, бо весь обсяг робіт до кінця року виконати не встигнуть

фото: Олег Огородник
Нарешті у лютому з’явилася надія, що Львівський обласний перинатальний центр, що на вулиці Джорджа Вашингтона, 6, продовжать ремонтувати і він таки запрацює (від 2013-го будівля медзакладу “на замку”). Крига скресла й уряд виділив перші 45 мільйонів гривень на реконструкцію об’єкту. Загалом на роботи потрібно понад 170 млн грн. Обласні обранці тепер збирають наради та думають-гадають, звідки шукати іншу частину коштів на ремонт медзакладу. Спершу мають оголосити тендер на визначення фірми-підрядника з реконструкції пологового. І лише згодом мають розпочати роботи.
Як писала “Пошта”, у січні, перебуваючи з візитом у Львові, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що “гроші будуть, а будівництво до кінця року завершать”. Але… Обласні посадовці певні:   “цього року урочисту стрічку в перинатальному центрі не переріжуть”. Чому? Бо не встигнуть завершити роботи.
Як вже писала “Пошта”, Львівський обласний клінічний перинатальний центр (вул. Дж. Вашингтона, 6) був побудований ще у далекому 1986 році як пологовий будинок №2. У 1990 році його реорганізували в перший в Україні перинатальний центр. Ще у 2011-ому таких в Україні було лише чотири.
Вже у жовтні 2013-го року перинатальний центр закрили на ремонт. Проте, через брак коштів, наступного року призупинили роботи. Тоді ж відновили, і знову через недостатнє фінансування припинили реконструкцію будівлі. Через що самі ж працівники перинатального центру часто організовували акції протесту та перекривали вулиці.

фото: прес-служба ЛОР

Що вже зроблено на об’єкті

Після того як уряд виділив перший транш для обласного перинатального центру, а це 45 млн гривень, місцева влада взялась планувати роботи, які необхідно найближчим часом розпочати. Вчора, 24 лютого, під час виїзного засідання на територію перинатального центру, Ірина Гримак, заступник голови Львівської облдержадміністрації, зазначила, що із трьох корпусів ще жоден капітально не відремонтований та уже є чіткий план по виконанню реконструкції центру.
“Після закриття центру на реконструкцію, певні роботи проводили у двох корпусах – А2 і А3. Окрім того, є ще корпус Б3. Дві перші будівлі повністю перекрили та встановили вікна, підсилили фундамент і провели гідроізоляцію фундаменту – зовнішні роботи тут вже завершили. Залишаються внутрішні роботи. Що стосується тепломереж, водопроводу й електромереж, то лише близько 60% із запланованого зроблено. Вже виконали і внутрішнє перепланування. Та будівля зсередини не опалюється, тому є дефекти, які треба невдовзі виправляти. Тоді як фарбування фасаду залишимо на кінець, – зазначила Ірина Гримак. – Корпус А2 запланований як лабораторний центр. Є ще господарський корпус, там має бути надбудова, де буде котельня і пральна. Тепер думаємо про приєднання цієї будівлі до основних блоків центру. Там де-факто є підземельні переходи, але у невідповідному стані. Тому фахівці пропонують альтернативу – наземний перехід”.
Окрім цього, заступник голови ЛОДА наголосила, що у планах – проектування навчальних кафедр. “Є певне розуміння від медиків, освітян, що там має бути і як це виглядатиме. А ми зі своєї сторони уже працюємо над проектом”, – додала Ірина Гримак.
З її слів, якщо в адміністрації найближчим часом максимально докладуть зусиль до роботи по тендерах, то після Великодніх свят на об’єкті могли б розпочинати ремонти.
Інше питання – де шукати інші необхідні кошти для реконструкції центру, бо їх потрібно у декілька раз більше, аніж виділив уряд. Загалом, як наголосила Ірина Гримак, за попередніми підрахунками – понад 170 млн гривень. Уряд вже виділив, як зазначали вище, лише 45 млн грн. Тож в облраді та облдержадміністрації уже шукають варіанти дофінансування. 
“Загальнобудівельні роботи складатимуть – 111 млн гривень. Та на весь комплекс робіт потрібно понад 170 млн. Розрахунок цих коштів підтверджено відповідними документами. З понеділка, 27 лютого, ми готові оголосити тендер на визначення підрядної організації, яка продовжить роботи по реконструкції”, – каже вона.

фото: прес-служба ЛОР

Шукатимуть гроші, продаючи комунальні приміщення

Щодо співфінансування реконструкції перинатального центру, заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк запропонував свою ідею: продати непотрібне майно, яке є у власності області, і частину коштів використати на реконструкцію центру.
“Розуміємо, що об’єкт перинатального центру обласний, а це означає що він  перебуває в комунальній власності Львівської області. Тому область не може залишатись осторонь цього об’єкту. Якщо таки з обласного бюджету вдасться виділити хоча б 25 млн грн (плануємо 30 млн грн), тоді зможемо знову звертатися до уряду за іншою частиною грошей. Як варіант – можна продати комунальне майно, яке неефективно використовується. Думаю, 50% від виручених коштів передбачили б на центр. Серед об’єктів, які хочемо продати – “Львівська обласна книжкова друкарня” на вулиці Пекарській площею 2,1 м кв. Ще у 2006-2007 роках це приміщення планували перепродати за великі гроші та через галас його таки не продали. Цей об’єкт знову виставили на аукціон, та покупців ще не знайшлося”, – пояснює Володимир Гірняк.
З його слів, окрім друкарні є низка приміщень департаменту охорони здоров’я ЛОДА, зокрема на вул. Устияновича, вул. Лемківській, вул. Личаківській, які на сьогодні не використовуються медиками, проте утримуються за бюджетний кошт.
Співрозмовники “Пошти” неодноразово наголошували на тому, що і “місту пасувало б долучитись до співфінансування робіт у перинатальному центрі”.
“У питаннях тепла і води місто мало б взяти на себе виділення коштів на це. Наразі ведемо переговори із виконавчими органами міськради. На все інше –уже має бути добра воля міста, бо об’єкт належить до обласної комунальної власності”, – каже Володимир Гірняк.

Медики без роботи… 

Попри обіцянку прем’єр-міністра, що лікарня запрацює до кінця 2017-го, заступник голови Львівської облради зазначив: “Сума коштів по перинатальному центрі велика. Також і чималий обсяг робіт. Тому тут краще не обіцяти, а зробити і тоді вже говорити. Та загалом це питання честі для облдержадміністрації і облради завершити будівництво цього об’єкту”.
Відтоді, коли перинатальний центр закрили, залишилось чимало невирішених питань. Мирослава Калита, лікар-неонатолог пригадує, коли центр у 2013-ому закрили, то близько 450 медиків та обслуговуючого персоналу відправили у вимушені відпустки. Та на час ремонту, медиків цього закладу не звільнили. З її слів, більшість лікарів направили у Медінститут, де і перевели частину медичного обладнання.
“Частині медперсоналу перинатального центру платять за “простій” близько  тисячі гривень. Це дуже мало і люди шукають собі іншу роботу. Окрім того, серед лікарів відбувається і так звана ротація. Мені виходить раз на місяць йти на роботу, – каже Мирослава Калита. – Щодо медичного обладнання, то до кінця не знаю де його зберігають. Та більшість приладів із дитячого відділення передали саме у медінститут. Частина зберігається у підвалі, на кухні перинатального центру. Важко оцінити зараз їхній стан”.
Зі слів медика, після відкриття перинатального центру насамперед потрібно буде подбати про медичну техніку для дитячої реанімації, а саме: “дихальну апаратуру, без якої неможливо надалі працювати. В тому числі й про ліжка”.
Оксана Юринець, парламентар:
– Зі своєї сторони, у допомозі області в реконструкції перинатального центру ми зробили усе необхідне. Знаю, що на нарадах уже перешіптуються про те, що мала би бути більша сума від уряду на роботи в центрі. А у мене запитання: “Ви уже використали ці 45 млн? Виконали перші етапи роботи?”. Думаю, буде дуже правильно, коли до співфінансування долучиться і місто, і область, бо насправді це не є питання лише Києва. Можна виділити й докласти кошти міста з перевиконання бюджету чи з бюджету розвитку, щоб завершити нарешті реконструкцію центру. Насправді 70% жінок зі Львова народжували у цьому пологовому будинку. Думаю, для міста це вкрай важливо. Бо є і так, коли львів’янки відкрито показують світлини, де народжують за кордоном, зокрема у Польщі. Це небезпека, бо через 16 років ці діти можуть обрати собі навіть інше громадянство. Бюджет розвитку міста складає 1 млрд 600 млн. Повірте, тут може позаздрити у деяких моментах, напевно, і державний бюджет. Тому, можна знайти там частину коштів. Дуже великий обсяг завдань: поетапно і якісно виконати роботи, послідовно довести до кінця кожен корпус. Та зовнішні й внутрішні роботи – це одна справа. Інша – обладнання і все необхідне. Окрім того є позиція Уляни Супрун, в. о. міністра охорони здоров’я України – шукати ресурси ззовні, тобто не в Україні, а через певні фонди, щоб, як і обіцяв прем’єр-міністр, у грудні 2017-го відкрити перинатальний центр. Думаю, наша група депутатів від Львівщина у парламенті зробила абсолютно усе від нас залежне. Навіть тоді, коли усі не вірили. Та говорити про кінцеву необхідну суму коштів ще не можна. Адже наразі йдеться про перші етапи робіт, до фінансування яких долучилась держава. Є ще інші моменти, які можуть виникнути надалі. І якщо місцева влада все добре проконтролює, орієнтовно в липні знатимемо, скільки ще потрібно коштів на завершення робіт.
Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету:
– Роботу перинатального центру потрібно у найближчий час відновити. Нещодавно моя дружина народжувала, тому особисто знаю про проблеми із пологовими будинками у нашому місті – коли усі жінки зі Львова, а то й з області, їдуть народжувати сюди, а тут до вибору лише два пологових будинки, а третій, у той час, на профілактиці. Матусі тоді лежали просто на коридорах, бо ж пологові будинки переповнені. Так не повинно бути! Щодо фінансування ремонтних робіт по перинатальному центрі, то основну частину коштів виділяє уряд. Відомо, що ця будівля є обласною власністю. Тому частину коштів мали б виділити із обласного бюджету. Якщо говорити про співфінансування із міського бюджету, то зауважу, що Львів – це третина населення області. Мешканці Львова платять податки, які йдуть і в обласний бюджет також. Фактично, місто уже долучається через податки до формування обласного бюджету, звідки мали б виділити необхідні кошти для реконструкції центру. Загалом кошти чималі, тому це предмет окремої розмови для керівництва міста, області та фінансистів. Справді, торік – більше 200 млн гривень із міського бюджету було не використано. Взагалі, ці гроші планували на будівництво та ремонт окремих об’єктів. Однак тоді чи то не були зроблені роботи, чи то тендери не провели, тому ці гроші залишились на казначейському чи банківському рахунках. Уже сьогодні їх враховано, як складову бюджету (дохід бюджету) на 2017 рік і розплановано по об’єктах. Загалом нерозподіленими залишаються інші кошти – близько 250 млн. Та враховуючи те, що у нас і досі катастрофічна ситуація зі сміттям, то у разі рекультивації сміттєзвалища чи то будівництва заводу, матимемо можливість профінансувати ці роботи. Кошти залишаються нібито “законсервовані”. При необхідності, враховуючи важливість об’єкту перинатального центру, керівництво міста та області мало би знайти варіант спільного фінансування ремонтних робіт.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8242 / 4.48MB / SQL:{query_count}