Революція Гідності: минуло три роки

20 лютого – День Героїв Небесної сотні. “Пошта” розповідає про заходи їх вшанування, які відбудуться у Львові

фото: reuters
В Україні 18-20 лютого 2014-го вирували криваві події, які ніхто не має права забути! Тоді ж українці надто дорого заплатили. Ціна – понад сотня життів, а по той бік сім’ї, де залишились матері без синів, дружини без чоловіків, а діти без батьків… Небесна сотня – це Люди, які мріяли, любили і хотіли жити у незалежній державі, за що віддали найдорожче – життя! 
На жаль, історія має властивість повторюватися, якщо уроків не засвоювати. Рік у рік голосні обіцянки від влади про покарання винних у масових розстрілах на Майдані або ж врегулювання збройного конфлікту на Донбасі – залишаються лише словами, які нібито нічого уже й не варті. Бо ж в Україні триває третій рік неоголошеної війни, де продовжують гинути кращі сини. За розстріли на Майдані так ніхто і не відповів…
У народі кажуть, що людина живе доти, поки про неї пам’ятають. Так, пам’ять – найкращий спосіб увіковічити Героїв і не забувати того, на що вони пішли, щоб у держави, зокрема, у нас було гідне майбутнє.
18-20 лютого треті роковини вбивств і розстрілів у столиці України – Києві. Саме у ці дні у 2014 році в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані катуванням. 
Згідно Указу Президента України Петра Порошенка, 20 лютого – День Героїв Небесної сотні. Знову у місті та області ми будемо вшановувати Героїв.
Зокрема на Львівщині є 21 родина Героїв Небесної сотні. Віктор Степанюк, заступник директора департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації каже «Пошті», що з родинами Героїв Небесної сотні налагоджений доволі тісний в’язок, який намагаються постійно підтримувати.
«З обласного бюджету ми покриваємо те, що держава їм гарантує по пільгах на житлово-комунальні послуги. До річниці Революції Гідності ми плануємо зустрітись і поговорити з родинами про їхні поточні проблеми, які органи влади можуть допомогти вирішити. А також це питання окремого статусу на рівні держави для родин Небесної сотні. Зокрема, розроблення окремого законопроекту. В адміністрації ми домовилися, що по цьому питанню створимо робочу групу, де входитимуть і члени родин», – зазначає Віктор Степанюк.
Зі слів заступника директора департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації, майже кожна п’ята родина Героїв Небесної сотні із Львівщини, а пам'ять про кожного з Героїв певним чином увіковічили.
«Ми вшановуємо Героїв у декількох векторах – це і вулиць названі їхніми іменами, присвоєння навчальним закладам їхніх прізвищ, відкриття меморіальних дошок, встановлення пам’ятних знаків тощо», – наголошує співрозмовник.

Вірю, що смерть Героїв не була даремною

Петро Франко, письменник, дослідник, громадський діяч у ці дні у молитві буде згадувати події трирічної давності. Співрозмовник певен, що події на Майдані у 2013-2014 роках, де загинуло чимало людей – невипадкове явище, яке має продовження і сьогодні.
«Революція Гідності – це був момент пробудження нації. Не випадково понад сто людей загинули на Майдані. Це масовий героїзм від імені всієї нації. Події 2014-го – це певні кроки вперед, до нашої мети, до укріплення української держави. І насправді наша нація поступово піднімається з колін. Творення нової держави – клопітка і довга робота. Але кожному потрібно повторювати слова Івана Франка: «Лупайте сю скалу…». Тоді все у нас вийде», – каже «Пошті» Петро Франко.
Серед списку Героїв Небесної сотні – Андрій Дигдалович, родом із села Сокільники. Чоловіку було лише 40 років. Його життя обірвалось 20 лютого у 2014 році від кулі снайпера на вулиці Інститутській. У Героя залишились дружина і дві доньки. У розмові з «Поштою» дружина Героя Наталія Дигдалович пригадує страшні події цих днів та каже – вірить, що смерть Героїв не була даремною.
«Нам потрібно пам’ятати ці події на Майдані, щоб більше ніколи цього не повторилося. Для мене Майдан переріс у щось більше і має продовження на сході. Майдан досі триває у кожному із нас… Пригадую, якось зустрічалась з громадськістю Польщі. Там мене запитали: «Що для мене означає Революція Гідності?». Тоді відповіла, що нам давно було потрібне усвідомлення себе, як нації. Окрім того, розуміння, що ми самодостатні. Це дуже добре виразилось після подій на Майдані. Ми вчимося, нам важко вдається крокувати до творення нового, але впевнена, що смерть наших рідних була недаремна. Тоді ж поляки наголосили, що справді після Майдану ми дуже гордо стали називати себе українцями», – каже Наталія Дигдалович.
Частинка її душі назавжди залишилась там, у Києві, зізнається жінка, як і інших сімей, які втратили рідних на Майдані. Проте наголошує, що зі сім’ями Героїв Небесної сотні досі немає діалогу і розуміння зі сторони влади.
«У Києві ми створили ГО «Родини Небесної сотні». Зі своєї сторони хотіли б бачити політичну волю наших політиків у проведенні розслідувань і втілення ідей, які відстоювали українці на Майдані, а тепер на сході. Адже знаємо, що, наприклад, і львівський «Беркут» там стріляв у своїх же. Але ніхто чомусь не покараний... Чому? Їх відпускають з-під варти про підписку про невиїзд чи інші запобіжні заходи, а за день-два, вони уже в Росії. Якщо відверто, складається враження, що на державному рівні – ми ніхто. Немає ніякої комунікації, не говоримо уже про якісь пільги. Щоправда, потрібно зазначити, що маємо певну увагу від місцевої влади, зокрема облдержадміністрації», – веде далі співрозмовниця.
Окрім цього, пані Наталія після подій на Майдані активно займається волонтерством, хоча старається не афішувати цього.
«Волонтерити почала, коли хлопці, які стояли поряд із мої чоловіком на барикадах у Києві, продовжили воювати на Донбасі. Співпрацюю із нашою діаспорою у різних країнах. Всім чим тільки можемо – допомагаємо. Адже від них залежить наш сон і наше мирне життя тут», – зазначає жінка.
Також дружина Героя наголосила, що сьогодні третій Майдан в Україні неможливий. «Не може бути уже ніякого мирного Майдану. Будь-яке зібрання не обмежиться лише провокаціями, все може обернутись знову кровопролиттям і не для однієї сотні», – наголосила Наталія Дигдалович.


За три роки розслідувань – один «тітушка» за ґратами

Юрій Луценко четверий Генпрокур України від часу подій на Майдані. Усі попередники обіцяли розслідувати злочини, проте майже безрезультатно. Українські правоохоронці ще у 2014 році розпочали розслідувати злочини проти Майдану. Для цього було створено департамент спецрозслідувань Генпрокуратури, який очолив Сергій Горбатюк. Саме він донині відповідає за розслідування розстрілів активістів Євромайдану.
За його словами, зараз Генпрокуратура розслідує понад дві тисячі епізодів у справі щодо злочинів на Майдані в період із 30 листопада 2013-го до 20 лютого 2014 року. Крім того, Україна домагається спільного розслідування у Міжнародному кримінальному суді (МКС) злочинів проти Майдану та військових злочинів і злочинів проти людяності на Донбасі та в Криму, інформує DW.
Днями Сергій Горбатюк в ефірі каналу 1+1 заявив, що усього було винесено 35 вироків у справах за злочини під час Євромайдану, але насправді засуджено лише одного підозрюваного.
«З 35 вироків реальну міру покарання застосували лише до однієї особи – одного із «тітушок», – зазначив Сергій Горбатюк, начальник департаменту спецрозслідування Генпрокуратури.
Представники колишнього режиму, які мали повноваження віддавати накази про розстріли – втекли до Росії. А дістати їх звідти практично неможливо. Також до Росії втекли і безпосередні виконавці, стало відомо, що РФ надало своє громадянство 13 екс-«беркутівцям», яких в Україні підозрюють у розстрілах євромайданівців. Ще двоє отримали посвідки на тимчасове проживання.
В Україні нині судять п’ятьох «беркутівців» із «чорної роти». Але судовий процес, який триває понад півтора року, постійно гальмують.

18-20 лютого: пам’ятні заходи у Львові

Уже щорічно у Києві на місці масових розстрілів, на вулиці Інститутській упродовж 18-20 чисел лютого відбуваються заходи, під час яких вшанують відвагу, силу духу й жертовність громадян, які вийшли на мирний протест і віддали своє життя на Майдані в листопаді 2013 року – лютому 2014-го.
У ці дні у Львові теж вшановуватимуть Героїв Небесної сотні. Зокрема, у суботу, 18 лютого, о 15.00 у Палаці культури ім. Гната Хоткевича відбудуться заходи по вшануванню Небесної сотні «Зустріч на Майдані», інформує прес-служба Львівської міськради:
15.00 – Арт-інсталяція та майстер-клас для дітей з виготовлення орігамі (хол біля концертного залу);
15.00 – Громадська активність після Революції Гідності ( зал №223);
16.30 – Пережиття травми: внутрішній ресурс (зал №223);
17.00 – Сценічна акція (концертний зал) за участі колективів палацу. Серед запрошених гостей – Муніципальний хор «Гомін», Андрій Селецький, Дарія Тим.
Прес-служба Львівської ОДА повідомляє, що 20 лютого, о 08.00 відбудеться покладання квітів до пам’ятної дошки Герою Небесної сотні Анатолію Жаловазі (вул. Княгині Ольги, 1, Львівське державне училище фізичної культури). О 16.30 – покладання квітів та запалення лампадок на могилах українців, що загинули під час Революції Гідності. Опісля священики проведуть чин панахиди. О 18.00 біля пам’ятника Т. Шевченку на проспекті Свободи розпочнеться громадське віче. А вже о 18.30 – мистецька частина вечора.
Також, у понеділок, 20 лютого, біля Львівського національного університету ім. Івана Франка організовуватимуть Тиху ходу «Вогонь Небесної сотні». О 13.30 – початок ходи, а вже о 13.45 – молитовне віче біля пам’ятника Тарасові Шевченку.
У цей же день о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, що на вулиці Театральна, 11, відслужать поминальну Божественну Літургію.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7562 / 4.45MB / SQL:{query_count}