Зберегти екологію міста

Уже роками у Львові планують створити ландшафтний заказник “Торфовище Білогорща”. “Пошта” довідалась, у якому стані ця територія та коли ж розпочнуть роботи

фото: Наталія Кузьма (2)
На периферії міста, а саме у мікрорайоні Львова – Білогорщі, розташовується унікальна торфово-болотна місцевість із найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу. Довгий час місцеві мешканці Білогорщі виступають за створення у своєму районі ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Торфовище Білогорща”, що мало б охопити близько 120 га землі. Також заказник включатиме землі трьох територіальних громад – Рясне-Руської та Зимноводнівської сільських рад і Львівської міськради.
Зі слів науковців, які уже раніше досліджували цю ділянку, створення такого заказника не тільки допоможе зберегти ґрунти, рідкісні рослини й тварини, а й убезпечить цю територію від будь-яких забудов.
До слова, раніше міський голова Львова Андрій Садовий, як варіант, розглядав виділення окремої ділянки у Білогорщі для сміттєсортувального комплексу. Місцеві мешканці виступили проти. А на території заказника була ідея побудувати помешкання бійцям АТО. Тоді ж знайшли іншу ділянку.

Потрібен статус заказника, щоб зберегти територію 

Наталія Кузьма, місцева активістка, останні кілька місяців працює над тим, щоб реалізувати ідею із заказником у Білогорщі. Попередньо активісти надіслали наукові обґрунтування до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо створення ландшафтного заказника загальнодержавного рівня “Торфовище Білогорща”. Відтак – отримали позитивну відповідь, у Києві схва­лили таку ініціативу. Співрозмовниця “Пошти” пригадує, коли саме у місті розпочали роботу над створенням заказника та чому важливо надати цій ділянці статус.  
“Білогорща – історична околиця міста і тут вдалось зберегти зелені оази, які не змінювалися століттями. Пригадую, ще у 2011 році міськрада виділила кошти на наукові обґрунтування цих ділянок. Тоді ж самі науковці наголосили, що на цій території важливо створити заказник. Після того у міськраді розробили екологічно-комплексну програму за яку проголосували депутати Львівської міськради. Тоді ж на 2014-2016 роки було заплановано створення цього заказника. Відтак у ці роки цього не зробили. У 2017-ому створили нову програму, але питання заказника туди не внесли. Після цього долучились і громадські активісти”, – пояснює Наталія Кузьма.
З її слів, до кінця лютого триває процес погодження меж заказника. Та наразі територія залишається без догляду. Коли ж там проведуть відповідні роботи, каже Наталія Кузьма, то можна буде організовувати і шкільні екскурсії, і проводити студентські дослідження.
Чиновникам потрібно бачити ініціативу від самих мешканців. Тому електронна петиція – це ще одна можливість показати, чому важливо підтримати створення заказника
“Тут є чимало потічків, які можуть бути корисними місту. Зараз вони забруднені, тому важливо їх очистити та зберегти. На околицях майбутнього заказника є цехи, на яких палять шини. Є мешканці, які звозять туди сміття. Подекуди і дерева вирубують. А ці торфи – виконують санітарну роль для міста, бо вбирають шкідливі речовини. Окрім того тут є рідкісні рослини, тварини. Ця територія легко може бути місцем для шкільних екскурсій чи досліджень студентів із біологічного, географічного факультетів. І просто місцем для прогулянок”, – зазначає активістка.  
Коли ж до екологічної програми на 2017-ий рік у міськраді не включили питання заказника “Торфовище Білогорща”, попередньо свій депутатський запит надсилала Ірина Оршак, депутат Львівської міської ради, голова комісії екології та природокористування. 
“Як голова комісії екології та природокористування, звичайно, я підтримала створення заказника. Тоді ж запропонувала це питання на розгляд комісії, де ми одноголосно виступили за створення заказника “Торфовища Білогорща”. Після чого надіслали відповідне розпорядження в управління екології для проведення наступних дій. У відповідь на мій запит було зазначено про початок роботи по створенню заказника і передбачено кошти на розробку відповідної документації. Це питання таки включили в екологічну програму міста на 2017-ий рік”, – каже Ірина Оршак. 
Зі слів співрозмовниці, у роботі над створенням заказника мають бути сконсолідовані дії не лише міста, а й районних рад чи сільських, на території яких розташовуватиметься заказник.  

Для початку робіт – 50 тис. гривень 

Андрій Галушка, начальник управління екології та благоустрою Львівської міськради пригадує, що попередні наукові висновки щодо території заказника були ще у 2009-ому. Тоді ж, до речі, роботу науковців фінансувала міськрада. Та, зі слів співрозмовника, сьогодні на території потрібно провести уже нові дослідження і знову направити туди групу науковців та відповідних спеціалістів.
“Є Закон України про природно-заповідний фонд, який визначає порядок оголошення тої чи іншої території – пам’яткою природи. Щоб розробити документацію по цій землі, нам потрібно мати науковий висновок про те, що територія має природну цінність. У заходи комплексної екологічної програми на 2017-2022 роки включено природоохоронний захід щодо створення заказника “Торфовище Білогорща”. У проекті видатків з міського фонду охорони  природного середовища для створення заказника, передбачено видатки в сумі 50 тис. гривень. Зокрема на розробку відповідної документації в межах міста Львова. За ці кошти має бути розроблено власне науковий висновок по території і землевпорядна документація, якої не має. Також за ці кошти встановимо інформаційні щити і охоронні знаки, такі як в Стрийському парку чи Івана Франка”, – наголошує “Пошті” Андрій Галушка.
Щодо початку робіт, чиновник запевнив: “У найближчий час затвердимо видатки із міського фонду охорони природного середовища, в тому числі й на створення заказника “Торфовище Білогорща”, а опісля почнемо роботи”, – каже він.

Природна цінність торфової території 

Ще у 2011-2012 роках Володимир Шушняк, доцент географічного факультету Львівського націона­льного університету ім. Іва­на Франка, працював над дослідженням території, де планують створити заказник. Тоді ж у рамках замовлення від міськради на створення об’єктів природо-заповідного фонду на приміських землях Львова, група науковців провела низку досліджень на кількох територіях. Щодо території у Білогорщі, співрозмовник пояснив, чому важливо надати їй статус загальнодержавного заказника і провести там ревіталізацію.
 “Таких природних комплексів, як у Білогорщі, у великих містах уже й не збереглося. При дослідженні ділянки ми виокремили три важливі моменти: перший – зберегти раритетні види флори і фауни, (що потребують охорони і уваги). По-друге, у зв’язку із загальними кліматичними тенденціями знизився рівень підземних вод. А ця територія важлива саме для збереження і відтворення підземних вод. Поблизу є Клепарівський водозабір, з якого частина Львова п’є воду. Це єдиний водозабір у місті, який відповідає усім нормам. А саме торфовище виступає природнім фільтром та має санітарне значення – абсорбує в себе різні забрудники. Торф – як природній фільтр. Зрештою, у нас залишилось мало болотних екосистем – це світова проблема! Створення заказника сприятиме збереженню запасів підземних вод. Окрім того, там протікає річка, яка впадає у Верещицю”, – наголошує Володимир Шушняк.  
З його слів, тоді у міськраду науковці подали перелік інших об’єктів, яким  можна було б надати статуси.   
“Ми рекомендували зробити заказник місцевого значення – “Полтвинська долина” (у сторону Винник), де збереглися природні комплекси, які заслуговують уваги. У списку рекомендацій були і регіональний ландшафтний парк, який би включав брюховицькі та винниківські ліси. Але саме цей торфовий заказник – оригінальний, таких в Україні мало. Три томи звіту мертво лежали у міськраді, допоки активісти не взялися. Ми надали їх, щоб впроваджували”, – обурюється науковець.
Після надання статусу загальнодержавного заказника “Торфовищу Білогорща”, науковець певен, що: “Насамперед там потрібно буде відрегулювати гідравлічні режими, бо пересушені торфовища горять. Далі організувати фітомеліоративні заходи і облагородити територію. Розуміємо, що знищити територію дешевше, аніж впорядкувати. Роботи чимало, але для початку потрібен статус”, – резюмує Володимир Шушняк. 

Додаткове звернення через е-петицію 

Ще торік, 25 грудня, Наталія Кузьма зареєструвала на сайті Львівської міськради петицію “Про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Торфовище Білогорща”. Петиція уже зібрала 431 підпис із 500 необхідних для того, аби петицію розглянули. До кінця збору підписів залишилось сім днів. Тож, зі слів активістки, усі охочі ще мають можливість підписати петицію.
“Чиновникам потрібно бачити ініціативу від самих мешканців. Тому електронна петиція – це ще одна можливість показати, чому важливо підтримати створення заказника. Речі, які є соціально-важливими, але не мають за собою чийогось бізнесового інтересу, подекуди складніше реалізувати”, – каже Наталія Кузьма. 
Окрім того, вона зазначила, що робота сервісу є недосконалою. А свої конкретні пропозиції та зауваження активістка уже направила у міськраду. 
“Не зручно, коли підписати петицію можуть лише користувачі окремих  банків. Варто було б надати можливість голосувати й у ЦНАП. А ще система час від часу дає збої”, – зазначила Наталія Кузьма.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.2675 / 4.44MB / SQL:{query_count}