(Не)безпечні покупки: їсти не можна отруїтися

“Пошта” довідалась, як покупцю не потрапити на протерміновані чи неякісні продукти та як можна повернути свої кошти

Якість продуктів – запору ка нашого здоров’я! Інше питання – що ми їмо? На полицях із дорогим товаром не так просто знайти натуральний продукт без емульгаторів чи добавок. А позначка “без ГМО” уже й нічого не варта. Покупці обурені, бо, мовляв, за свої кошти, і чималі(!), годі знайти, до прикладу, добру ковбасу чи свіже м’ясо.
У магазинах відверто ліплять по кілька разів на товари не першої свіжості наліпки, щоб розпродати певний продукт, або ж “маскують” їх під плівкою. Часто ці товари виставляють на прилавках із позначкою “Акція!”. А покупці ведуться, бо ж ціна занижена. Цукерки чи рис із хробаками, сосиски або молочні продукти із пліснявою чи цератою, йогурт із… мишею – це уже непоодинокі прикрі випадки. І їх дедалі більшає. Ви легко можете принести додому таке в сумці, якщо не придивлятиметесь до того, що купуєте.
Маркетологи відверто заявляють, що сьогодні потрібно закупляти продукти на свій страх і ризик, бо ж “ніхто вам гарантувати якість продукту не може”.
Обережним потрібно бути скрізь. Отруїтись можна не лише в наслідок покупки окремих товарів у магазинах, а й у ресторанах, школах, чи у їдальнях. Варто лише пригадати випадок із масовим харчовим отруєнням, що трапився у травні 2015-го, в одному із найбільших ресторанів Львова, де отруїлись десятки відвіду­вачів. Тоді міліція порушила кримінальне провадження.

Безконтрольні магазини

У липні 2016 року, головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області анонсувало зміни в контролі безпеки та якості продуктів харчування на Львівщині. Тоді ж анонсували, що замість ветеринарної, фітоконтрольної, санітарно-епідеміологічної служби, управління захисту споживачів та сільськогосподарської інспекції в Україні діє новий контрольний орган – Держ­продспоживслужба. Отож, нова служба мала б контро­люватиме майже все. Та не так сталося, як гадалося.
Нагадаємо, що в Україні з осені 2014-го діє запроваджений урядом мораторій на перевірки діяльності всіх суб’єктів підприємницької діяльності, крім перевірок, що проводяться Держфінінспекцією та Державною фіскальною службою. Перевірки можуть здійснюватися лише з дозволу уряду або на прохання самої компанії. Тобто, в останні роки ніяких офіційних перевірок для міні-маркетів або ж супермаркетів не проводять.
“Державою накладено мораторій на перевірки і на цей рік. Тому зі своєї сторони ми жодних перевірок не здійснюємо. Всі питання до керівництва (Кабінету Міністрівред. “Пошта”).  Витворяють, що хочуть”, – каже “Пошті” Василь Ріпка, начальник Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
Те, що немає жодних додаткових перевірок підтверджує “Пошті” і Олеся Садова, піар-директор однієї з мереж міні-маркетів.
“Не пригадую таких перевірок, зокрема, у нашій мережі. Хіба що маємо своїх працівників, які завше повинні перепровіряти товар”, – зазначає вона.

Покупки із “сюрпризами”

За словами лікарів, у групі ризику усі продукти, які ми купуємо та споживаємо. Медики рекомендують найбільше при покупці звертати увагу на молочні та рибні продукти, напівфабрикати, салати, кондитерські вироби, в тому числі й різний шоколад.
Наразі львів’яни ще не навчились відстоювати свої права, коли це необхідно. Лише прийшовши додому з неякісним товаром, публікують свої скарги у соцмережах, щоб застерегти інших. На сторінці ГО “Варта-1” у стрічні новин часто можна натрапити на фотоповідомлення, м’яко кажучи, несвіжих товарів чи товарів із “сюрпризом”. До прикладу, пані Olga Yavorska пише: “Ось яку ковбасу “пікантну” за 69 грн купила. Купуючи, попереджала, що беру для малої дитини. Хоча і дорослі не заслуговують такого згустку крохмалю їсти... Це ще добре, якщо це крохмаль, бо не одразу й зрозумієш чим “напхано” цю ковбасу”, – пише пані Olga.
“Сподіваюсь, що мій пост змусить львів’ян уважно приглядатись до товарів і похапцем нічого у супермаркетах не купувати. В одному із львівських супермаркетів купила сир із пліснявою, яку не особливо старанно зрізали з протермінованого продукту, який, мабуть, ще тиждень тому мав би потрапити у смітник, судячи з його вигляду та “аромату”. А продавець декілька разів наголосив мені, що продукт свіжий!”, – обурюється львів’янка Наталія.
Пані Іванна теж придбала сир, щоправда не з пліснявою, а як виявилось пізніше з… хробаками.
“В одному із наших супермаркетів купила твердий сир, продавець ще при мені його чемно порізала на слайсері. Приїхавши на дачу, почала розпаковувати його, а там… хробачки. Повернулась, щоб зробити їм зауваження. Допоки чекала адміністратора, обернулась, а там розкішно “цвітуча” морква. Одним словом, тут хіба що воду купляти. З такою сферою послуг нам ой як далеко до Європи”, – зауважує львів’янка Іванна.
Зі слів Ігора Зінкевича, керівника ГО “Варта-1”, подібних повідомлень чимало, але відповідальність за придбаний товар, в першу чергу, несе сам споживач.
“У стрічку часто закидають фото неякісних чи протермінованих молочних чи м’ясних продуктів. Тоді, звичайно, можна сваритися і повертати продукт. Але ви й вдруге можете натрапити на такий товар, якщо не будете прискіпливим при покупці. Особливо приглядайтесь до товарів у менших магазинах, де потік клієнтів невеликий. Так одного разу і я натрапив на неякісний товар, купивши протерміновану сметану”, – зізнається співрозмовник.

Із фабрики до столу: шлях товару

Олеся Садова пояснює “Пошті”, який товар не має права перебувати на полицях магазину та які етапи проходить харчова продукція, перш ніж потрапити на прилавки.
“Потрібно розуміти, що є товар, термін придатності якого вийшов за свої межі. Цей товар не має права перебувати на полицях магазинів. Магазин винен у тому, що працівники не відстежили такий товар. У нас в обов’язковому порядку забирають такі продукти. Та, звичайно, трапляються казуси, тому що товарів є багато. Другий варіант, якщо продукт неякісний. Термін придатності може бути ще актуальний, але сам товар зіпсований. Це означає, що постачальник надав нам такий товар і не завжди ми його можемо розгледіти. Може бути, що він погано зберігався. У разі чого ми повертаємо такі товари нашому постачальнику”, – зазначає Олеся Садова. – Якість товару починається не на етапі продажу чи доставки у магазин, а на етапі виготовлення. За якість товару відповідає виробник (фабрика, підприємство). Далі він потрапляє до дистриб’ютора (посередника), який закуповує і зберігає його у себе на складах. Тоді ж – у магазини”.
Захистити свої права просто. Лише, зі слів співрозмовниці, важливо, щоб покупець зберігав чек. Щоправда, каже, можна подекуди і на слово повірити.
“Якщо покупець раптом придбав протермінований товар, то після цього він має право, при наявності чеку, отримати свої кошти назад. У нас, на жаль, було кілька таких випадків. Та ми не лише повертаємо гроші, а на додачу й маленький подаруночок робимо, щоб хоч якось компенсувати неприємну ситуацію. Якщо покупець і далі залишається незадоволеним, він має право написати в книгу скарг та пропозицій свій відгук. Ми впродовж декількох днів обов’язково на цю скаргу реагуємо. І однозначно, згідно корпоративних правил, караємо нашого працівника”, – веде далі Олеся Садова.

Акції без акцій

За кордоном акції вважаю доброю можливістю насправді зекономити і купити чи то побутову техніку, чи то продукти харчування недорого і якісно. А ось у нас до таких пропозицій ставляться прискіпливо і відверто не довіряють магазинам, бо ж, мовляв, “хочуть бодай відбити собівартість  продукту чи розіпхати залишки”.
“З однієї сторони знижки – це добре. Але коли йдеться про знижки на продукти, то тут завжди потрібно думати: а в чому ж родзинка знижки? Не все так просто з акційним товаром”, – каже Ігор Зінкевич.
Зі своєї сторони піар-директор зазначає, що це насправді можливість купити якісний товар за менші кошти.
“Безумовно тут можна зекономити. Часто у покупців може бути упереджене ставлення. Та, щоб розуміти, акція – це спільна робота магазину і постачальника або ж виробника. Якщо виробник хоче продати більше – знижує ціну для магазину. А ми зі своєї сторони нижчі ціни виставляємо для покупців”, – резюмує Олеся Садова.
Відтак, купуючи товари у супермаркетах чи магазинах, пам’ятайте одне: ніхто і, мабуть, ніколи не буде хвилюватись за ваше здоров’я так, як ви самі. Тому знайдіть час перевірити термін придатності, майте наглість запитати чи відповідає температура у холодильнику температурі, вказаній на упаковці, не закривайте очі на протерміновані чи зіпсуті продукти, просіть книгу скарг і побажань, кличте адміністратора, навіть викладайте фото в соцмережі. Лише тоді ми зможемо добитись поваги до споживача від мережі супермаркету чи навіть від виробника.

Сергій Федоренко, головний лікар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні:
– Нема жодного продукту, що не становив би небезпеку, якщо його вживати після завершення терміну придатності. Усі продукти є у групі ризику. А їх вживання може призвести до захворювання на гостру кишкову інфекцію. Якщо ж їх споживають діти чи люди літнього віку або люди, які мають супутні захворювання, це може призвести до тяжких, а іноді навіть і летальних випадків. За ступенем ризику найбільш небезпечним є споживання молочних продуктів у яких закінчився термін дії. А також рибні продукти, які часто можуть викликати тяжкі захворювання у вигляді кишкових інфекцій, харчових токсикоінфекцій, зважаючи на те, що рибний токсин є надзвичайно токсичним, то наслідки можуть бути непрогнозованими. Окрім того, небезпечні й напівфабрикати або кулінарні вироби – це салати на основі майонезу, термін придатності яких, зазвичай, лише кілька годин. На жаль, були випадки, коли у торгових точках їх продавали на другий-третій день з моменту їх виготовлення. Окрема група – це кондитерські вироби, які містять у собі різного виду креми. Тут і значна категорія шоколадних продуктів. У 2016-ому у нас були зафіксовані неодноразові локальні спалахи із споживанням неякісної їжі у закладах громадського харчування (пригадуємо, масове споживання курятини, через що отруїлось чимало відві­дувачів закладу). Та спалахів, які б мали генералізований характер, торік в області не було. Щодо акцій, скажу, що у світі це нормально, коли торгівельні мережі застосовують знижки впродовж яких розпродають продукти чи інші речі за зниженими цінами. Якщо продукт продають із дотриманням умов і термінів споживання, то теоретично вони не представляють собою небезпеки. Якщо бачите певні порушення на товарі – рекомендую утриматись від покупки. Економія у ціні може призвести до набагато більших витрат на здоров’я.
Олена Анатійчук, фахівець із маркетингу:
– Сьогодні якість представлених продуктів на полицях у магазинах слабо контролюється. Відповідальність за якість продуктів тут, радше, покладено на совість самих виробників, які зі своєї сторони теж не завжди добросовісно працюють або ж не мають можливості проконтролювати шлях потрапляння свого продукту на стіл до кінцевого споживача. Зокрема, у невеличких магазинах часто можна побачити неякісні продукти. Бувають випадки, коли по даті товар не протермінований, а при його відкритті він уже не підлягає споживанню. Чому? Бо напевно таки не було дотримано умов зберігання. На жаль, закон, який визначає, хто ж таки несе відповідальність – виробник чи продавець є неоднозначним і часто винного не знайти. Покупець повинен самостійно обирати той чи інший товар на свій страх і ризик. Щодо продуктів харчування, які продають під акціями, то скажу, що особисто ніколи таких не купляю. Зрозуміло, що це протермінований продукт, або ж товар, дата якого ось-ось завершиться. Якщо вас обдурили – однозначно повертайте товар, заявляйте про це і не мовчіть! Виробники теж у цьому зацікавлені. За кордоном це питання легше регламентується з точки зору власників компаній, вони дуже клієнтоорієнтовані. Там, при першому вашому зверненні про повернення товару, продавець зобов’язаний відшкодувати вам кошти і прийняти цей товар назад. У нас касир згідно касової дисципліни не має права повертати кошти. Але завжди є можливість викликати керівника касового відділу, якому зможете озвучити свої претензії і, в більшості випадків, він вирішить це питання на користь клієнта. Значення має і місце покупки. Донедавна я і сама була активним покупцем продуктів на ринках. Але є приклади, коли продавці городини з приватного сектору розділяють свій товар на частину, що для себе, а іншу частину – на продаж. Які міндобрива використовують у приватному секторі також не зрозуміло. Часто вони іноземного походження, яке не сертифіковане в Україні. Жорсткого контролю з боку держави щодо ввезення, виробництва та збуту на сьогодні немає. Тому, подекуди, картопля чи морква із села може містити набагато більше нітратів, аніж та сама картопля, яку продають у супермаркетах. Зараз гарно себе зарекомендували невеликі фермерські господарства. Можна щось і там купляти. Загалом же при покупці товару звертайте увагу, по-перше, на місце, де ви його купуєте (магазин, супермаркет, лоток). По-друге, на вигляд самого товару і на маркування. Розраховуйте на себе та аналізуйте вибір товару!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7560 / 4.49MB / SQL:{query_count}