Щоб Львів світив, як Відень

За останні п’ять років у місті підсвітили низку пам’яток архітектури. “Пошта” довідалась, які об’єкти у 2017-ому планують “засвітити” та чи має місто на це кошти

фото: Олег Огородник
Європейські держави за останні десять років активно підсилюють велич та могутність своїх міст саме через освітлення визначних пам’яток архітектури.  Щоб не тільки денні, а й нічні прогулянки місцевим мешканцям і туристам були більш яскравими. У списку – Париж, Амстердам, Будапешт, Берлін, Рим, Лондон…
Фахівці фірм, що впроваджують зовнішнє освітлення, активно використовують прийоми, започатковані на Заході. Сучасна культура освітлення та технічні ресурси дають можливість навіть використовувати світло як інструмент мистецтва. 
Влітку 2012-го у Львові вперше увімкнули підсвітку церкви Петра і Павла (костел єзуїтів). А вже у  2013-ому виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив концепцію зовнішнього освітлення історичного ареалу Львова. Тоді ж управлінням охорони історичного середовища було розроблено певну концепцію – у міськраді вирішили взятися за ліквідацію хаотичного освітлення у місті. Бо, мовляв, занадто яскраві ліхтарі та рекламні щити спотворюють вигляд вечірнього Львова.
“Це був комплексний проект з освітлення пам’яток архітектури на території історичного Львова. У цій концепції були закладені основні принципи освітлення, де розписані правила, як потрібно освітлювати пам’ятки, вулиці і наведено приклали”, – каже “Пошті” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.   
Сьогодні у Львові уже підсвічено низку сакральних споруд, зокрема, церкву св. Юра, Домініканський собор, церкву св. Андрія, церкву свв. Петра і Павла, Преображенську церкву, Успенську церкву, церкву св. Михаїла, костел свв. Єлизавети та Ольги, як вже згадували костел єзуїтів (храм свв. апп. Петра і Павла), церкву св. Миколая та інші. Серед списку і львівські кам’яниці, банки, магазини.  
А також нещодавно у Львові відреставрували і підсвітили скульптурну композицію “Ощадність. Рільництво та Промисловість”, відому як львівська “Статуя Свободи” (на фото). Також у грудні 2016-го облаштували підсвіткою будівлю Латинської катедри. 

Нічне освітлення: шкода чи окраса?

Окрім того, що підсвітити певний об’єкт – задоволення не з дешевих, чимало наголошують: освітлення архітектурних споруд не завжди здійснюють якісно та за відповідними правилами. Цікаво, що підсвічувати будинки беруться і без участі міської влади, зазначає Лілія Онищенко. Як приклад – будинок Львівської залізниці, що на вул. Листопадового Чину, чи Академія сухопутних військ – на вул. Стрийській. 
“Потрібно наголосити на тих об’єктах, які підсвітили правильно, серед них – костел єзуїтів, Латинська катедра, Вірменська катедра, дзвіниця вірменської церкви, храм св. Архистратига Михаїла, Преображенська церква. На пам’ятки не варто давати кольорове освітлення, тому що воно спотворює вигляд будівлі. Наприклад, церкву св. Андрія чи Домініканський собор підсвітили неправильно, так само неправильно підсвітили і будівлю ЛОДА”, – пояснила чиновниця.
Зі слів співрозмовниці, правильно підсвічувати пам’ятки архітектури – це ціла наука, зокрема, в історичних містах. “Є така навіть організація, яка об’єднує міста, що підсвічують будівлі та споруди. Кожного року проводять конкурс і обирають переможця”, – каже Лілія Онищенко. 
На цей рік у міськраді планів, які готові втілювати, чимало. Та, як завше, нема за що їх реалізовувати…  “Уже маємо напрацьовані проекти на певні об’єкти, які можна було б цього року підсвітити. Мова про костел кларисок (пл. Митна), усю вулицю Лесі Українки, алею проспекту Шевченка, руїни Високого Замку, сквер “На валах”, будинок №10, що на площі Ринок. Та цього року у бюджеті міста на це кошти не передбачили. Якщо знайдуться спонсори, то ми дуже радо їх запрошуємо до співпраці, щоб реалізувати ці плани”, – наголошує Лілія Онищенко. 
Щодо ціни питання вона зазначила, що підсвітка не є дешевою…
“Дорого куштують самі ліхтарі. Окрім того, ці ліхтарі потрібно монтувати на висоті. Для цього треба запрошувати спеціалістів, які мають такий досвід, а це теж недешево коштує. Наприклад, підсвітка Латинської катедри разом із проектом коштувала понад 270 тис. гривень”, – пояснила чиновниця. 
До слова, раніше самі ж львів’яни нарікали, що підсвітлення пам’яток є енергозатратним для міста, бо “у той час, як у ЛКП “Львівсвітло” роблять планові відключення електроенергії у домівках, підсвічені пам’ятки не на часі”. На що у ЛКП зазначили, що підсвітка пам’яток не є дуже енергоємною.

Як реалізовують проект підсвітки?

Проект нічного освітлення Латинського катедрального собору розробила компанія “Ліхт Форум”. На їхньому рахунку підсвічених об’єктів уже чимало: “Вірменка” у комплексі, підсвічений хрест при вході до Вірменського собору, каплиця Боїмів, оновлена підсвітка пам’ятника Адамові Міцкевичу, з останнього, власне, Латинська катедра. Сергій Жаглов, власник компанії, каже “Пошті”, що це вперше, коли міська влада звернулись до них і запропонувала попрацювати над проектом підсвітлення. Співрозмовник розповідає, як на практиці виглядає реалізація проекту підсвічування окремого об’єкта. 
“Для початку оглядаємо об’єкт, моделюємо, креслимо. Взагалі, по-перше, має бути ідея, як підсвітити той чи інший об’єкт. По-друге, має бути розуміння з якого ракурсу освітити будівлю. Після того ідею окреслюємо у фотошопі, складаємо план. До прикладу, коли виконували проект по Латинській катедрі, то не мали тоді ані планів, ані архітектурних креслень собору, тому використовували дрони. Зробили 3D модель, прорахували точки, де буде розташоване світло. Намагаємось це максимально непомітно робити. Якщо працюємо із соборами, то стараємося не використовувати світильників на фасаді. Вважаємо, що пам’ятки архітектури краще освітлювати повністю, бо вони і так самодостатні. Важливо не гратися із кольорами, як це зроблено на Домініканському соборі. Вкінці проект передаємо виконавцям”, – каже Сергій Жаглов.
З його слів, у них уже є чимало планів, які можна було б реалізувати  найближчим часом у Львові. “Ідей щодо освітлення загалом – чимало. Та потрібно, щоб наші ідеї співпадали із планами міської влади. Між вулицею Лесі Українки і “вірменкою” повісили світильник, який називаємо “Старе місто”. Загалом хотіли б у центральній частині міста змінити світильники, які висять на площі – на більш стилізовані, під класику, які були раніше у нашому місті. Їх виробляли орієнтовно у 30-их роках минулого століття. Хотілось би, щоб центр міста повністю перейшов на нову технологію. Бо те, що ми пропонуємо – економний варіант, – наголошує Сергій Жаглов. – Площу Ринок можна з усіх кутів освітити. Та робити це треба не стихійно, а плановано. Цікаво підсвічувати парки. Маємо також проект по освітленні Високого Замку – замінити ліхтарі на стилізовані і зробити Замок – “артівський”, де можна було б організовувати події на вихідні. Доробляємо проект освітлення ратуші. Будемо – не будемо це виконувати, але нам цікаво його зробити”. 
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– У центральній частині міста у нас уже чимало об’єктів підсвіченi. Думаю, це правильно. Та потрібно обережно, із певним розуміння підходити до цієї справи, бо те світло, що личить Оперному театру, – не личить іншим будівлям. У питанні підсвітки будівель насамперед важлива експортність, бо, якщо це пам’ятка архітектури, то вона має “жити” і вдень, і вночі. Якщо будівля не підсвічується, то вночі вона виконує свою функцію неповноцінно. Важливо, щоби при виборі об’єкта, який планують підсвітити, залучали до обговорення і враховували думку людей, які живуть, працюють у цій чи інші установі. Та, думаю, можна освітлювати не лише центр міста, а й, наприклад, окремі об’єкти, що на Підзамче. Знаю, що уже обговорюють варіант підсвітки палацу ім. Гната Хоткевича, який буде одним із ключових елементів у цій місцевості. Сьогодні є дуже багато варіантів підсвічування певних об’єктів. Та впевнений, що світло не має закривати саму будівлю. Потрібно розуміти, що є у пріоритеті. “Інтелігентна” підсвітка завжди буде виступати доповненням пам’ятки архітектури. У Відні, Будапешті є чудові приклади підсвітлення об’єктів. Та тут я б орієнтувався саме на Відень, як приклад для Львова.
Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова:
– Щороку у Франкфурті-на-Майні проводиться світова виставка архітектури і освітлення. Відповідно є ціла окрема галузь архітектурних послуг, яка включає і підсвітку архітектури. Вона стосується не лише інтер’єрів, а й екстер’єрів. Насправді це дуже дорога послуга. Вуличні світильники і їх спектр є дуже великим – сучасні веб-технології із вмонтованими лінзами дають широкі можливості для підсвітки. Я за підсвітку у нашому місті пам’яток архітектури і не лише! Та найбільшим пріоритетом у цьому плані мають виступати саме сакральні споруди і адміністративні. На жаль, у Львові підсвітка є дуже різна за класом. Є бездарна підсвітка, коли підсилюють будинок діодними смужками, що мають неоднорідну структуру. Як приклад, офісний центр на вулиці Науковій, де зовні підсвітка виглядає жалюгідно. А ось такі об’єкти, як pатуша, Бернардинський монастир, Домініканський собор – їх підсвітка лише збагачує місто. Цікаво підсвічувати парки, крони дерев. Ландшафтні дизайнери користуються цими прийомами, коли різними відтінками – жовтого, зеленого або навіть синього – відтіняють нічний парк. У нас наразі у парках нічого не підсвічують, але насправді це вартує робити. Загалом можна підсвітити усі цікаві будинки у місті. Та до кожного потрібен окремий, професійний і дорогий підхід. Якщо це споруда банку, варто освітити вхід чи вітрину, а верх – не чіпати. А коли будинок має складний силуетний дах, як ось приміщення Головного управління національної поліції у Львівській області, що на площі Генерала Григоренка, чи будинки романтичного характеру, то тут буде доречно використати прийом підсвітки нижнього поверху і власне самої форми даху. Коли є скульптурні групи на фасаді – скульптура “Ощадність”, то можна дати акцент саме на скульптури, а не на весь будинок. Часто некваліфіковані архітектори помиляються, коли наставляють поміж вікнами чимало світильників, які світять зверху вниз і створюють неприродну тінь на фасаді, яка руйнує сприйняття будинку. Невдалу підсвітку облаштували у центрі Львова на будівлі “Укрексімбанку”, де на балконі встановили світильники, які викидали тінь від кованої огорожі балкону на фасад. Воно виглядало як крила Бетмена. Здається, уже забрали його. Підсвітка – це гіпердорога річ. Один світильник може коштувати від 300 до 700 євро, а то й 2 тис. євро. Коштів у міському бюджеті на це не передбачено, а українське казначейство такої суми грошей “не пропустить” – це буде виглядати надто дорого. Тому у таких випадках більше сподіваємося на спонсорські кошти. До слова, кожна європейська країна має своїх світлодизайнерів. Ми запрошували до нас спеціаліста з Вроцлава, який займався підсвіткою усієї центральної частини Кракова, зокрема, Вавеля. Він консультував нас щодо підсвітки ратуші. Не виключено, коли буде завершено реставрацію ратуші, ми скористаємося його послугами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7220 / 4.47MB / SQL:{query_count}