Гроші замість обіцяних соток

Цього року тисяча учасників АТО отримають по 100 тисяч гривень одноразової допомоги. “Пошта” з’ясувала, чи прозоро формують списки претендентів та хто має право на позачергове виділення коштів

фото: city-service.lviv.ua
У Львові є близько 5500 учасників бойових дій. Після демобілізації, повертаючись додому, вояки чекають вдячності від держави. “Хоч не за це ми воювали!” – часто наголошують бійці, але все ж  хочуть, щоб держава виконувала свої обіцянки, які колись прозвучали із трибун. Мова про надання учасникам бойових дій (УБД) земельних ділянок та квартир. 
Шукати вільні сотки і будувати квадратні метри – таку місію держава поклала на місцеві органи самоврядування. Та землі на всіх нашукати складно, особливо якщо ідеться про землю у межах міста Лева, тому нашим львівським бійцям міськрада запропонувала альтернативу – 100 тис. грн. Як зазначають, “на покращення соціально-побутових умов”. Відповідну ухвалу прийняли у жовтні торік. З 14 листопада вже триває прийом заявок від претендентів, а вже у грудні 2016-го перші сто УБД отримали свої 100 тис. грн. Бійці ж кажуть, що 100 тис. грн – це середня ціна в Україні за п’ять соток землі, тож, з їх слів, “так усім буде вигідно”. 
Роботу по затвердженню списків вояків, яким виділять гроші, доручили Львівському центру надання послуг учасникам бойових дій, що, до слова, був створений у січні 2016-го. У січні 2017 року громадська комісія із захисту інтересів учасників АТО, що при Центрі, опрацювала і передала на рішення виконавчого комітету міської ради 101 заяву від учасників АТО. Цього року, згідно з програмою, такі виплати передбачені для 1000 учасників АТО. 
Впродовж 14 листопада – 25 січня подано 992 таких заяви від учасників АТО.
Як наголошують у Центрі, формування черговості включення у список на отримання матеріальної допомоги належить виключно до компетенції громадської комісії. До її складу  входять п’ять  представників громадських організацій, двоє представників добровольчих військових формувань та шість працівників Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій. Комісія формує рекомендаційний список, а рішення про його затвердження або внесення правок приймає виконавчий комітет ЛМР.
 
фото: oda.zt.gov.ua

Хто першим отримає гроші?

У першу чергу матеріальна допомога надається особам, які мають поранення, контузії чи каліцтва, одержані під час участі в АТО, є інвалідами війни третьої групи, самотнім учасникам АТО, які мають на утриманні неповнолітніх дітей. 
У другу чергу – військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, військово­службовцям Державної прикордонної служби України, учасникам добровольчих військових формувань, які мають статус учасника бойових дій, особам, які виховують 3-ох і більше неповнолітніх дітей, виховують або мають на утриманні дитину-інваліда. У третю чергу  – військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, учасникам добровольчих військових формувань, які мають статус учасника бойових дій, особам, які зараховані на квартирний облік у Львівську міську раду до 1 жовтня 2016 року. У четверту чергу – інші категорії осіб, що визначені п.1 та 2 цієї Програми.
 Крім того, комісія враховує терміни перебування в зоні проведення бойових дій, які вказані у довідці про безпосередню участь в АТО, що подається заявником разом з іншими документами. Особи, які прибули в зону АТО у 2014 році, першими отримають грошову компенсацію. Наступні – хто прибув туди у 2015 році, і потім, відповідно, у 2016 році.

Кошти виділятимуть до 2020-го

Депутат Львівської міськ­ради, член міжфракційної групи з питань учасників АТО, учасник бойових дій Ігор Вань у коментарі “Пошті” зазначив.
“Вважаю, що ця програма виділення воякам грошової допомоги у розмірі 100 тис. грн – добре пропрацьована і дає можливість демобілізованим покращити свої побутові умови чи, зрештою, витратити гроші на свій розсуд. Важливо, що такої програми ніде більше в Україні нема. Наразі придертись до списків кандидатів на 100 тис. грн нема потреби. Все прозоро, все справедливо”, – наголосив Ігор Вань.
Втім, депутат також додав, що, “на превеликий жаль, не всі учасники бойових дій були на фронті 45 діб. 
“Деякі умудрились побути на сході два дні і отримати такий статус – хитрістю, як ви встигли здогадатись. І такі випадки непоодинокі”, – зауважив “Пошті” Ігор Вань. 
До слова, Програма про захист інтересів учасників антитерористичної операції” діятиме у Львові до 2020 року. Протягом цього часу відбуватиметься прийом документів і виплата коштів. На виплату матеріальної допомоги у міському бюджеті виділять  410 млн грн: 10 млн виділили у 2016 році і по 100 млн виділятимуть кожного наступного року до 2020 року. Це означає, що в 2017 році ця допомога буде виплачена 1000 УБД. Так само по 1000 учасників бойових дій отримають виплати у 2018-ому, 2019-ому і 2020-ому роках.

Для отримання грошової допомоги разом із заявою учасник АТО має подати:
– копії паспорта учасника АТО (1, 2, 10, 11 сторінки) та ідентифікаційного коду;
– довідку (форма №2) про склад сім’ї та реєстрацію (дійсна протягом 1 місяця з моменту видачі), видану підприємством-балансоутримувачем житлового будинку, в якому зареєстровані заявники;
– копію посвідчення учасника бойових дій;
– копію довідки про безпосередню участь в АТО;
– копію довідки про те, що особі не надавалася у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, видана Головним управлінням держземагентства у Львівській області;
– копію посвідчення інваліда війни (при наявності);
– копію свідоцтв про народження дітей (для підтвердження статусу багатодітного батька);
– довідку з міської ради про перебування на квартирному обліку для учасників АТО (при наявності) ;
– копію посвідчення дитини-інваліда (при наявності);
– банківські реквізити.
Детальніша інформація: у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій за адресою: вул. Пекарська, 41, або за телефонами: (032) 254-61-16; 067 962 83 25; 063 434 65 46.
Віталій Свінціцький, учасник бойових дій, депутат Львівської міськради, член між фракційної групи з питань учасників АТО:
– У місті понад 5 тис. бійців, а тому місто має знайти 250 га землі для них. Зрозуміло, що всім важко буде у межах Львова виділити землю чи дати квартиру. Цей процес може затягнутись на роки… Навіть, якби якась земля знайшлась у Львові, то, очевидно, що її не вистачить на всіх. Тому їм запропонували альтернативні два варіанти: перший – землю на Білогорщі з цільовим призначенням під дачне будівництво, другий – одноразова матеріальна допомога, так звана компенсація. Мене тішить, що процес виплат вже триває, що вже є ті, хто отримали гроші ще у грудні. Але, зауважу, до мене на початку місяця звернулись 60 ветеранів війни – обурювались, що Центр АТО неякісно виконує свою роботу і не подавав листи в ГУ Держгеокадастру у Львівській області з проханням надати тим чи іншим бійцям довідку про відсутність земельної ділянки. Опісля розмовляв із керівництвом, працівниками Центру, мав робочі наради із представниками громадських організацій, дотичних до проблем АТО. Ситуацію виправили і ті, хто скаржились, вже отримали довідки. Це важливо – бо ж ця довідка необхідна для того, щоб податись на виплату 100 тис. грн, про які мова. Ветерани ж обурювались, що якби вони мали ту довідку, то мали б можливість отримати 100 тис. грн ще раніше, бо подавались на виплату ще у листопаді. Та це все нюанси, які намагаємось виправляти вже в процесі.
Олена Пасевич, депутат Львівської міськради, член міжфракційної групи з питань учасників АТО:
– 100 тис. грн – це альтернатива, яку пропонує місто учасникам бойових дій. Вони можуть податись на матеріальну допомогу, якщо не oтримали землю для індивідуального житлового будівництва. Тобто розуміємо, що в межах Львова нема достатньо земельного ресурсу і ми не можемо виконати обіцянки, які були дані на державному рівні, щоб забезпечити кожного воякa землею в межах міста. Тому не кажемо, що це така собі компенсація взамін, а лише матеріальна допомога. І що важливо, вона не позбавляє учасника бойових дій конституційного права на отримання земельної ділянки. Тобто учасник АТО зможе отримати земельну ділянку в межах області без будь-яких проблем. Наголошу, отримання 100 тис. грн – це не є використання первинного права, яке надається кожній людині на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Станом на сьогодні є вже тисяча заяв від хлопців на отримання матеріальної допомоги. Першій сотні, що подали документи в листопаді (прийом документів триває з 15 листопада), кошти виплатили ще торік, у грудні. У бюджеті на це було виділено 10 млн грн. На 2017 рік у міській казні передбачено вже 100 млн грн – думаю, це дуже потужна цифра, достатній відсоток від бюджету Львова. Наступна сотня бійців отримає виплати вже у лютому. Ставимо собі за мету, щоби щомісяця впродовж 2017-го ці гроші виплачувались. В ухвалі прописано, що спочатку отримуватимуть кошти ті, хто отримав інвалідність, або мали поранення, контузії. До пільговиків також належить батько, який має на вихованні три або більше дитини, якщо батько виховує дитину-інваліда, або якщо батько-одинак. Це ті пільгові категорії, які першочергово – незалежно від дати заїзду в АТО – потрапляють у список претендентів. Опісля 100 тис. грн отримуватимуть учасники АТО почергово, в залежності від того, коли вони вперше поїхали на схід. Тобто ті, що були у гарячих точках у 2014-ому, отримають виплату раніше, ніж ті, що у 2015-ому, а потім уже отримають хлопці, які воювали торік, у 2016-ому. Бо зрозуміло, що мобілізовані у 2014 році довше чекали від держави тих обіцянок, які були задекларовані. Тому, коли депутати голосували за цю ухвалу і передбачали такий пункт, то власне керувались такою моделлю справедливості – хто раніше поїхав, той і раніше повинен отримати 100 тис. грн. Як відбувається процедура затвердження списків. При Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій створена громадська комісія щодо розгляду питань бійців. Туди входять шість працівників центру і сім громадських активістів – це так само наша позиція, щоби максимально прозоро виділялись гроші. І щоб саме громадські активісти мали можливість не лише контролювати, а й безпосередньо впливати на процес і нести відповідальність за ухвалену черговість списків. Із тих семи громадських активістів, що входять у комісію, двоє – представники добровольчих батальйонів. Бо також дбаємо, щоби добровольці тут, на місцевому рівні, були захищені і отримали ті преференції, які, на жаль, не можуть отримати на державному. Ще п’ять громадських активістів – це голови найбільших спілок учасників АТО, які зареєстровані у Львові. Комісія засідає декілька разів на місяць і власне формує ці списки. На скільки цей процес прозорий та на скільки відповідає черговості. Достатньо сказати, що цей процес контролюють безпосередньо громадські активісти і працівники Центру. Така їхня спільна робота забезпечує співпрацю і контроль один одного. Наразі якихось скарг, обурень не було. А ті скептики, які не вірили, що так оперативно ще у грудні хтось отримає ці кошти, – переконались, що все можливо. Багато хлопців дзвонили в Центр, в нашу міжфракційну депутатську групу, аби подякувати за таку ініціативу. Також нашу практику вже мають на меті перейняти і в інших областях України.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7784 / 4.48MB / SQL:{query_count}