Реалізуємо ідею через е-петицію

Близько року у Львові працює сервіс електронних клопотань до міськради. “Пошта” довідалась, чому львів’яни неактивно реєструють свої пропозиції та як планують змінити процедуру розгляду ініціатив

У лютому цього року Львів долучився до Єдиної системи місцевих петицій. Це означає, що мешканці можуть реєструвати свої звернення, пропозиції та вимоги до посадовців і депутатів Львівської міськради онлайн. За неповний рік містяни уже встигли зареєструвати понад 660 електронних петицій. Аби петицію подали на розгляд, вона повинна набрати тисячу підписів за 60 днів – 21 петиція отримала відповіді стосовно реалізації клопотань. 
До слова, така ініціатива діє і в Києві, Вінниці, Дніпрі, Харкові та Луцьку.

Що хочуть змінити містяни?

Електронні петиції містян можуть стосуватися різних напрямків: транспорту, містобудування, благоустрою і довкілля, житлово-комунальної інфраструктури, соціального захисту, безпеки, стихійної торгівлі, перейменування вулиць, дорожнього господарства, паркування, охорони здоров’я, культури, освіти, спорту тощо. 
Хочуть мешканці заборонити продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива у внутрішніх дворах багатоквартирних житлових будинків, впровадити онлайн-оформлення допомоги при народженні дитини, індивідуальне опалення в окремій квартирі та вимагають відставки мера Львова Андрія Садового. Чимало петицій стосуються проблеми із сміттям у місті. Наприклад, львів’яни хочуть у найближчий час ознайомитись із проектом  будівництва сміттєпереробного заводу. Є петиція і щодо сортування сміття, штрафу за викинутий непотріб у невідведеному місці.     
Загалом на сайті e-dem.in.ua опубліковано 21 петицію, які набрали певну кількість голосів. Одразу під цими е-петиціями опубліковано відповіді відповідних комісій, департаментів, управлінь. 
Реєструють містяни петиції різного змісту. Буває, навіть доходить до абсурду. Начальник відділу громадського партнерства управління “Секретаріат ради” Львівської міськради Орест Файфурка згадує одну із таких:
“Мені сподобалась петиція, яка, на жаль, була відхилена, тому що не відповідала правилам. Вона передбачала встановлення режиму котократії у Львові, тобто пропонувала передати всю владу котам (сміється,“Пошта”). Насправді близько 10% петицій відхиляють, бо вони можуть містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, лайку тощо. Бувають петиції, які не у повноваженнях міськради реалізувати. Та зауважую, що їх подають переважно вночі”, – зазначає він. 
Співрозмовник пригадує також інші цікаві пропозицій від містян. 
“Була петиція заснувати муніципальний стаціонарний зоопарк, або зробити музичну дорогу. Багато петицій стосуються саме транспорту: продовжити чи проконтролювати маршрут, продовжити час курсування громадського транспорту”, – додає Орест Файфурка.   

Громадський бюджет vs е-петиції?

Орест Файфурка каже “По­­шті”, що активність львів’ян щодо подання е-пе­тицій подекуди знизилась через реалізацію проекту “Громадський бюджет” і ускладнення системи голосування.   
“На момент впровадження сервісу електронних кло­по­тань не було громадсь­кого бюджету. Тоді дуже бага­то питань стосувалися жит­лово-комунальної сфери, бла­гоустрою доріг. Доволі неспо­дівано чимало голосів отримало питання екології. Наприклад, петиція про прибирання господарів за своїми улюбленцями”, – каже Орест Файфурка. 
Співрозмовник признається, що були спроби накручення голосів для того, щоб певну петицію взяли до уваги. Тож у міськраді ускладнили систему голосування з метою уникнення фальсифікацій – голосування тепер здійснюється лише через систему BankID.
“На початку, коли втілювали механізм електрон­них петицій, була спрощена форма реєстрації та подачі голосів за допомогою електронної пошти та мобільного телефону. Пригадую, була петиція, коли 800 голосів із тисячі було накручено. Після чого, Фондом, який є адміністратором Єдиної системи  місцевих петицій в Україні було зроблено висновок. Тоді прийняли рішення, щоб реєстрація і голосування відбувалось за допомогою BankID. Це допомагає ідентифікувати особу за допомогою банківської платіжної карточки. На жаль, нею користуються не усі, тому і кількість зменшилась. А ще з’явилась можливість подавати свої проекти  на громадський бюджет”, – зазначає Орест Файфурка.
За неповний рік містяни встигли зареєструвати понад 660 електронних петицій
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку запевняє, що конкуренції, як такої, між двома проектами нема і не буде.   
“За цей рік у Львові з’явилось чимало різного роду сервісів, а мешканці поступово користуються то одним, то іншим. Пізніше це збалансується. Громадський бюджет – це чітка ідея, яка об’єднує певне коло людей, напевно, найбільше з точки зору інфраструктури. А якщо говорити про сервіс е-петицій, то це більше ініціативи. Різниця між ініціативою і проектом у тому, що проект може мати більш конкретне визначення, а ініціатива, наприклад, загальне міське значення”, – розповідає “Пошті” Андрій Москаленко. Також співрозмовник каже, що ідеї, які стосуються розвитку міста постійно моніторять.      
“Для нас важливо, щоб петиція була із новою ініціативою. Якщо є добра ідея, подавайте і ми готові навіть ще до того, як вона набере потрібну кількість голосів, реалізовувати її”, – наголошує Андрій Москаленко.   

Реєструємо петицію по-новому!

Раніше, як писала “Пошта”, аби створити е-петиції до Львівської міської ради, авторові потрібно було заповнити спеціальну форму на веб-сайті e-dem.in.ua, авторизуватися, вказати заголовок і суть прохання, надати фото чи відео, яке ілюструватиме клопотання (на власний розсуд). Також можна додавати проекти актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 
Упродовж двох робочих днів із часу подання її перевірятиме адміністратор сайту на відповідність вимогам. Збір підписів на підтримку клопотання триватиме 60 днів із моменту опублікування на сайті. За цей час звернення повинне зібрати не менше тисячі підписів. Лише після цього його розглядатимуть. Петиція надходитиме в міське управління “Секретаріат ради”, звідки потраплятиме на розгляд профільних виконавчих органів. Останні готуватимуть проекти рішень та інформуватимуть міського голову, після чого він скеровуватиме рішення на розгляд профільних комісій. 
“Авторові петиції, яка назбирала більше тисячі голосів, відповідь, де можуть зазначити перелік заходів, які будуть виконані для реалізації клопотання, повинні надати упродовж 30 днів”, – зазначив Орест Файфурка.
До речі, якщо е-петиція впродовж двох місяців не набрала потрібної кількості голосів, її можна зареєструвати повторно. Якщо ж необхідне число підписів клопотання набрало швидше, воно автоматично скеровується на розгляд. 
Та зі слів Ореста Файфурки, процедуру розгляду е-петицій найближчим часом змінять. Змінять і кількість потрібних голосів для того, щоб петицію розглядали.  
“З ініціативи громадської ради при управлінні “Секретаріат ради” ми провели круглий стіл, де обговорили стан сервісу електронних клопотань до міськради і прийняли рішення доопрацювати цей механізм. Відповідний проект ухвали уже підготовлений. Він пройшов візування на профільних депутатських комісіях. Цей проект мали винести на розгляд пленарного засідання (22 грудня), та його перенесли. Наразі залишаються для львів’ян попередні умови. Після того, як приймуть новий проект ухвали, думаю, містяни будуть більш активними”, – веде далі співрозмовник. 
“Хочемо зменшити кількість голосів – якщо раніше необхідно було тисячу голосів, то в новій редакції плануємо, що п’ятсот вистачатиме. Та процедура голосування таки відбуватиметься через банк. Маємо бути певними, що голосують реальні люди. Плануємо змінити процедуру розгляду е-петицій. Раніше петиції, які набирали необхідну кількість голосів йшли на розгляд до депутатських комісій, до виконавчого органу і відповідно погоджувалась міським головою. Тепер до петиції, яку підтримали, готуватимемо відповідний проект ухвали і, власне, автор цієї петиції матиме можливість свою позицію озвучити на пленарному засіданні міськради. Паралельно документи скеровуватимуть до профільного виконавчого органу та депутатської комісії, щоб вони теж могли запропонувати своє бачення вирішення того чи іншого питання. Відповідно, депутати голосують і якщо петицію підтримують, виконавчий орган зобов’язаний створити дорожню карту по вирішенню певного питання”, – резюмує Орест Файфурка.  

Ігор Зінкевич, голова ГО “Варта-1”, депутат Львівської міськради:
– Електронні петиції – це своєрідний “крик про допомогу”, ще один ресурс, який допомагає підтримати населення у прийнятті тих чи інших рішень. Уже розробили механізм подачі петицій, мешканці схвально відреагували на таку ініціативу. Втім, більшість петицій були втілені в життя не з ініціативи самих містян, лише через підписану петицію. До прикладу, поки громада міста не звернулася до влади з вимогою дозволити проїзд приватного транспорту повз сквер св. Юра, на електронну петицію ніхто не реагував. Результат з’явився аж після року безглуздого “перетягування канату” і численних обіцянок, що питання таки розглянуть. Якщо є петиції, якщо містяни таким чином звертають увагу влади до проблем, то чому на це не реагувати? Зараз, на жаль, декому простіше знайти сотні причин, щоб не робити те, що насправді потрібно. Механізм подачі електронних петицій мав би бути одним із засобів діалогу між владою міста і його мешканцями. До прикладу, є чимало петицій про сміття у місті, несвоєчасний вивіз відходів. Про це говорить і громада міста, було чимало запитів і від депутатів, тож це питання мало б бути одним із пріоритетних у міськраді. До питань, порушених у петиціях, вважаю, потрібно підходити індивідуально. Трапляються й дріб’язкові звернення, або ті, що не можуть реалізуватись з технічних причин. Людина, яка формулює петицію, зазвичай бачить проблему узагальнено. Остаточним її опрацюванням повинні займатися відповідальні фахівці. Пам’ятаю, як свого часу містяни обурювалися проти підняття цін. Така петиція, безперечно, мала підґрунтя суспільної думки, але втілити її повністю не було можливо: зріс долар, а також вартість багатьох товарів чи ресурсів тощо. Зараз чимало пропозицій поступає на ГО “Варта-1”, містяни поширюють петиції у соцмережах. Деякі з них ми стараємося відразу відправляти запитами на комісії міськради, які за це відповідають. Такі петиції можуть реєструвати й самі депутати, щоб потім мешканці могли висловити свою думку про необхідність тих чи інших змін. Тому наявність цього ресурсу важлива і для депутатського корпусу міськради.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7568 / 4.46MB / SQL:{query_count}