“Пластикова хвороба” у кам’яному місті

Мешканці середмістя Львова продовжують встановлювати пластикові вікна, попри заборону міськради. Втім, для них є вигідною альтернатива відреставрувати свої вікна, заплативши менше ніж третину від усієї вартості

фото: Олег Огородник
Вікна – це не лише частина інтер’єру квартири, а й також обличчя всього будинку. Завдяки гармонійним пропорціям, обрамлення вікна надають будинку неповторності, можуть розповісти про час, коли будинок був споруджений. У старій частині Львова збереглося ще багато історичних будинків та вікон різних епох та стилів – деякі з них належать до спадщини ЮНЕСКО.
До слова, історичні вікна виготовляли з добре просушеного дерева і робили це якісно – на віки. Втім, містяни все частіше надають перевагу новим пластиковим вікнам, аніж історичним дерев’яним, які вже застаріли.
Мода на пластикові вікна в Європі вже давно позаду. Там люди, які колись із завзяттям ставили сучасні металопластикові рами, повертаються до звичного і натурального дерева. І це правильно, адже жоден пластик не може зрівнятися за своїми властивостями із дубом, буком чи ясенем. Тим паче, що сучасні майстри вміють виготовляти віконні рами, які не поступаються шумоізоляцією та енергозбереженням металопластику. 
У львів’ян тенденція до натуральних матеріалів лише починає розвиватися, адже ще є чимало охочих замінити свою стару раму на нове пластикове “євровікно”. Але якщо в новобудовах чи панельних багатоповерхівках пластикове вікно є виправданим, то в центральній частині міста новими вікнами люди псують архітектуру. Адже, як відомо, старі львівські будинки не мають настільки хорошої вентиляції, як новобудови. Високий рівень щільності та конструкція пластикових вікон перешкоджають обміну вологи між повітрям в приміщенні та назовні, таким чином волога осідає зсередини на стінах. У результаті – утворюється пліснява.

Сумнівна економія на “пластику”

У зв’язку із значним підвищенням комунальних тарифів більшість містян взялися утеплювати свої квартири. Заміна вікон – чудове рішення, адже часто віконні старі рами можуть пропускати холод у квартиру. Втім, у цьому випадку пластикові вікна хоч і краще зберігають тепло, але також і не дозволяють нормально циркулювати повітрю.
Лілія Онищенко-Швець, начальник міського управління охорони історичного середовища Львівської міськради, розповіла “Пошті” про те, що пластикові вікна не завжди є хорошою альтернативою для економії власних коштів.
“Потрібно запобігати тому, аби містяни встановлювали пластикові вікна у середмісті. Знаючи, які зараз у нас тарифи на газ, люди всяк намагаються утеплити своє помешкання, що, безперечно, важливо. Втім, не менш важливо і подбати про те, аби нові вікна прослужили вам якісно не один рік”, – зазначила вона.
Металопластикові вікна, хоч і мають у народі назву “євровікна”, та не гарантують європейську якість. Зі слів Лілії Онищенко-Швець, у Європі вже давно пластикові вікна не асоціюються з якістю.
“Ми начебто уже йдемо в Європу, але європейці, до слова, цю “моду” на пластикові вікна давно забули. Свого часу вони також масово встановлювали пластикові склопакети, однак згодом шукали можливість замінити їх на дерев’яні. Тому у Львові ми намагаємося цьому запобігти, розповідаємо людям про можливість відреставрувати старі дерев’яні віконні рами, поставивши нове герметичне скло, яке так само зберігає тепло, не пропускає шум, але не дозволяє волозі осідати всередині приміщення через відсутність циркуляції повітря”, – розповіла очільниця міського управління охорони історичного середовища Львівської міськради.

До 90% вікон потребують реставрації

Як повідомила “Пошті” Лілія Онищенко-Швець, більшість будинків у середмісті не потребують повної заміни вікон. Найоптимальнішим рішенням, зазвичай, є реставрація дерев’яних віконних рам з установленням герметичних склопакетів.
“Дуже часто ми пропонуємо громадянам відреставрувати їхні вікна. Звісно, реставрація рами є дорожчою, ніж заміна вікна, але згідно з проектом співфінансування львів’яни мають можливість зекономити до 70% вартості від відреставрованого вікна. До слова, приблизно 90% старих дерев’яних рам у середмісті можна відреставрувати, а не повністю замінювати їх на нові. Починаючи з 2010 року у центрі міста було відреставровано 484 вікна і 97 брам. З них – 130 вікон відреставрували минулого року”, – повідомила вона. 
Цю інформацію “Пошті” підтвердили й у “Інституті міста”.
“Спільно з німецьким товариством GIZ у 2010 році впроваджено проект “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”. Станом на сьогодні співфінансування відбувається у такій пропорції: власники квартири оплачують 30% вартості реставрації або заміни вікон. 70%, відповідно, фінансує німецьке товариство GIZ. Співфінансування відбувається у такій самій пропорції, коли містяни реставрують свої брами. Щодо дофінансування від міської ради, то вони надають кошти лише у випадку, коли майстри реставрують балкони у середмісті”, – повідомили “Пошті” у “Інституті міста”.
Згідно з проектом співфінансування львів’яни мають можливість зекономити до 70% вартості від відреставрованого вікна
Можливість зекономити на встановленні якісних вікон чи реставрації дерев’яних рам неабияк зацікавила містян, що призвело до утворення значних черг у “Інституті міста”. Так, зараз львів’яни можуть чекати і по декілька років на нові дерев’яні вікна.
Так, львів’янин Юрій, що проживає на вул. Коперника, розповів “Пошті”, як чекає вже три роки на оновлені вікна.
“Ще близько трьох років тому я подав заявку на заміну вікон. Нам запропонували замінити мої два вікна на сучасні дерев’яні, оплативши лише 30% вартості. Наскільки мені відомо, заміна одного вікна коштувала б мені близько 12 тисяч, хоча це багато в чому залежатиме від моделі вікна, стану будинку… А так я за два вікна платитиму менше, ніж коштувала б мені заміна одної рами самостійно”, – розповідає Юрій.
Зі слів львів’янина Юрія, майстри замінюватимуть вікна, зберігаючи їхні розміри, форму, колір, однак дотримуватимуться і сучасних технологій – встановлене герметичне скло не пропускає шум чи холод із вулиці. 

Штраф порушників не лякає

Відповідно до пам’яткоохоронного законодавства, самовільна заміна вікон є нищенням пам’ятки архітектури, тому на порушника накладається штраф. Згідно зі статтею 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини передбачено наступні штрафні санкції: для громадян – від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн – 1700 грн), і для посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн – 2550 грн).
Інформацію про накладання штрафу на порушника “Пошті” підтвердила Лілія Онищенко-Швець. 
“Так, порушників ми дійсно намагаємося штрафувати. Втім, штраф не гарантує нам того, що містяни демонтують свої пластикові вікна. Часто робота з порушниками не обмежується одним лише штрафом, на них може чекати довга судова тяганина. Та й сума штрафу порівняно невелика, якщо порівнювати зі шкодою, яку ці вікна приносять архітектурі міста”, – зазначила очільниця  міського управління охорони історичного середовища ЛМР.
Як повідомили “Пошті” в “Інституті міста”, загалом було отримано близько семи сотень заявок, і це – лише ті заявки, які подані на опрацювання. Вони реєструються для опрацювання лише після того, як мешканці квартири/будинку згодяться співфінансувати заміну або реставрацію об’єктів. Протягом останнього року надходження заяв від мешканців припинено. У 2017 році німецьке товариство GIZ припиняє свою роботу у Львові, тому зараз вони займаються доопрацюванням заявок, які були подані раніше.
Лілія Онищенко-Швець розповіла “Пошті”, що зараз міськрада працює над міським проектом, який так само дозволяв би містянам оплачувати меншу вартість від заміни чи реставрації дерев’яних вікон.
“Ми думаємо про те, щоб створити таку міську програму, На жаль, так як з боку міста дуже важко здійснити дофінансування, над цим проектом ще потрібно попрацювати, аби містяни мали хорошу альтернативу і меншу спокусу псувати свої будинки пластиковими вікнами”, – наголосила вона.
“Суть проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста” – збереження фасадів середмістя настільки автентичними, наскільки це можливо. До слова, така ініціатива допоможе і містянам, адже вони можуть за досить вигідну суму поставити не дешеві, металопластикові вікна, а якісні дерев’яні рами, які їм довго прослужать”, – розповіли “Пошті” в “Інституті міста”.

 
 фото: Facebook.com/Нас не питали!

Нетипові вікна у храмі

17 листопада користувач соцмережі Facebook Остап Готь опублікував у спільноті “Нас не питали!” фото з установленими на фасаді храму св. Ольги і Єлизавети “нетиповими” вікнами. Свій пост автор підписав “Новеньке віконечко в церкві Ольги і Єлизавети. Мабуть, для провітрювання. На протилежному фасаді таке саме”. Це повідомлення спричинило жваві обговорення серед користувачів спільноти, мовляв, пластикова шибка аж ніяк не вписується в архітектурний ансамбль неготичного храму.
Адміністратор храму св. Ольги і Єлизавети отець Іван Галімурка пояснив появу вікон такого зразка.
“Усі наші вікна ми замостили склопакетами. За браком місця, у нішах, що на хорах, ми зробили класи для навчання дітей. А щоб можна було провітрити приміщення, ми і вставили ці пластикові вікна, що їх видно на фото. Геометрії вікон ніхто не порушив. (…) Гадаю, так красивіше і практичніше, аніж коли вікна були забиті фанерою і дошками, як це було у 90-ті роки”, – зазначив адміністратор храму, повідомляє Tvoemisto.tv
До слова, церкву св. Ольги і Єлизавети добудували у 1911-ому році, у 1913-ому році завершено внутрішнє оздоблення костелу. Проектував споруду та керував будівництвом львівський архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський. Церква зведена у неоготичному стилі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.4307 / 4.17MB / SQL:{query_count}