Чи стане Стрийський парк Нью-Йоркським?

Містян запрошують до обговорення шляхів розвитку одного з найпопулярніших місць відпочинку у Львові

фото: Олег Огородник (2)
Стрийський парк – один із найстаріших не лише у Львові, а й в Україні, це пам’ятка садово-паркового мис­­тецтва національного зна­­чення. Парк був відкри­тий ще у далекому 1879 році й досі є улюбленим місцем відпочинку і дорослих, і ді­тей. Бо ж тиша, спокій і свіже повітря ваблять всіх і кожного. Приємно прогуля­тися затишними алеями, помилуватися озером у центрі парку, над яким похилились верби, чи місцевими ле­бедями.
Цей зелений куточок добре пасує до весільних чи особистих фотосесій, ранкових і вечірніх пробіжок і навіть велопрогулянок. Хоча в парку частково відновили алеї та доріжки, а також встановили новенькі лавочки, однак досі ріжуть око непрацючий фонтан, сухі дерева та закинуті будівлі. Щоб виправити ситуацію, нещодавно у місті була ініційована програма розвитку, збереження й удосконалення парку.

Дискусія в соцмережах

Відтак, при Львівській міській раді створено робочу групу з розвитку Стрийського парку, яку сформували за програмою Public Management (програма управлінського розвитку для працівників Львівської міськради, створена у співпраці відділу кадрів ЛМР і Школи управління УКУ). Наразі уся робоча група проходить спеціалізоване навчання, водночас львів’ян уже запрошують до обговорення розвитку парку в соцмережах, де всі охочі можуть пройти опитування й оцінити усі “плюси” та “мінуси” Стрийського парку, розповідає “Пошті” Орест Олеськів, член команди розвитку Стрийського парку, начальник відділу охорони парків в управлінні екології Львіської міськради.
“Цей парк залишається одним із найулюбленіших парків львів’ян і найціннішим в історичному та дендрологічному аспекті. Хоча він має досить непоганий вигляд, утім досі не відповідає європейським стандартам”, – пояснює Орест Олеськів. Зі слів співрозмовника, активність львів’ян перевершила усі сподівання.
“Ми втішені результатами, які отримали від обговорень в соцмережах. Лише за чотири дні опитування, яке стартувало ще 17 липня, надійшло близько 900 відгуків. Думаю, це ще далеко не кінець, бо ж опитування триватиме близько двох тижнів. Найчастіше, на що звертають увагу львів’я­ни – це відсутність туалетів. Далеко не всі задоволені покриттям пішохідних доріжок, які ремонтували ще у 2010 році. Зауваження стосуються також зелених насаджень, за якими потрібно також більш ретельно доглядати”, – наголошує Орест Олеськів.
Після того, як завершиться опитування, всі побажання внесуть у стратегію розвитку у вигляді “операційних завдань”, а програму розвитку обговорять з експертами. Опісля її презентують громадськості. 

Орієнтир – західні зразки

Володимир Чишинський, головний інженер ЛКП “Зелений Львів”, оцінює стан парку як “задовільний”, але зауважує, що є ще над чим працювати. “Парк-пам’ят­ка – в доброму стані. Щодня його відвідують близько тисячі осіб, у вихідні, звичайно, значно більше. Є кілька нагальних питань, на які потрібно звернути увагу, зокрема, догляд за зеленими насадженнями, адже йдеться про безпеку людей – щоб сухі дерева не впали комусь на голову. Також у парку не працює фонтан, який цьогоріч ще не запускали. Торік він теж працював з перебоями”, – розповів “Пошті” Володимир Чишинський. 
У містян – власна точка зору. Львів’янка пані Віра Балаж розповіла “Пошті” таке: “Звичайно, в Стрийському парку є над чим працювати. Парки теж проходять процес старіння, і за ними потрібен постійний догляд. І важливо, щоб цим займалися спеціалісти. Бо бачимо, що робиться на площі Юра, і боюсь, що там знову почнуть вирубувати дерева. Цікаво, що архітектор німецького походження Арнольд Рьорінг одночасно із Стрийським парком заклав парк на площі св. Юра. Рьорінг був фахівцем вищо­го класу, тож якщо прямуємо в Європейський Союз, маємо зберегти європейські зразки парків”.  
Орест Олеськів, член команди розвитку Стрийського парку, також наголосив “Пошті”, що при плануванні розвитку й збереження парку, члени робочої групи орієнтуються на європейські зразки. “Як приклад, маємо і наші українські парки: “Софіївка”, “Олександрія” тощо. Та в цьому випадку ми переглядали варіанти парків, які побудовані в такому ж стилі, як і Стрийський. І в основному орієнтуємось на західні парки – до прикладу, Центральний парк Нью-Йорка”, – розповідає він.
Орест Олеськів певен: після того, як проект розвитку Стрийського парку пройде усі необхідні етапи, потрібно обрати нове керівництво (нагадаємо, що зараз Стрийський парк перебуває на балансі ЛКП “Зелений Львів”). “На території парку є окрема виробнича дільниця, в якій працює майстер парку, в підпорядкуванні якого ще дев’ять працівників, які спільно доглядають за парком. Але ж насправді цього недостатньо, бо ж терито­рія парку становить близько 60 га. Одне з наших завдань – створити окрему установу, яка б могла ефективно управляти парком. Думаю, що потрібен ландшафтний архітектор, який цілеспрямовано займатиметься лише зеленими насадженнями та благоустроєм. А для новообраної дирекції стартом у роботі буде стратегія розвит­ку, над якою працює­мо”, – веде далі Орест Олеськів.

Потрібні час та гроші

Дату початку оновлення парку співрозмовник називати не поспішає, бо ж попереду ще чимало роботи. Наголошує “Пошті”, що “і з коштами теж скрутно”.
“Це довгий процес, який потребує чимало зустрічей з експертами та обговорень. Можливо, перші результати в ініційованому проекті будуть до кінця жовтня-листопада цього року. Щодо коштів, то ще потрібно чекати, допоки їх закладуть в міському бюджеті, хоча вже певні кошти вкладаються в стратегію розвитку парку. У цьому проекті будемо шукати й додаткове фінансування шляхом залучення грантових коштів. До речі, один з пунктів нашої стратегії розвитку – розробка бізнес-плану, в якому хочемо диференціювати систему фінансування, щоб парк міг заробляти сам на себе, проводячи певні події. Знаю, що вже багато хто серед містян занепокоєний, щоб Стрийський парк не перетворити на ще один Парк культури. Та можу запевнити, що там не передбачено місця для масових подій”, – наголошує співрозмовник.
До слова, Володимир Чишинський зазначив “Пошті”, що оранжерею в Стрийському парку вже вдалось повернути до життя, і всі ремонтні роботи з її відновлення виконано. “Скляні дах та стіни оранжереї відремонтували, а у приміщенні облаштували опалення. Також там проведено водопостачання, зараз працюємо над освітленням. Залишається наповнити оранжерею рослинами”, – каже Володимир Чишинський.
Отож, Стрийський парк чекає на відвідувачів уже зараз. А якщо втіляться всі плани, то вже незабаром він стане ще затишнішим та більш благоустроєним.
Петро Радковець, краєзнавець, екскурсовод:
– Існують два типи парків: англійський і французький. Стрийський парк – типово англійський, схожий на ліс, але впорядкований і наближений до природного стану. Однак, якщо говорити про використання атракцій, то для цього є Парк культури. Стрийсь­кий – зона відпочинку, зона релаксу, де мають бути спокій, озеро, дерева… Там потрібно відпочивати, а не “двіжухи” влаштовувати. Найбільше, що мені не до вподоби в ньому – ресторан із гучною музикою. На фоні природи це не зовсім доречно. Стрийський парк колись був одним із найгарніших в Європі. У XIX столітті територія парку була однією із наймасштабніших виставкових площ Європи, куди звозили для демонстрації світові досягнення науки, техніки тощо. Важливим моментом в історії парку була Крайова виставка – найбільший ярмарок в історії Галичини. Збереглися навіть виставкові павільйони з тих часів. До слова, спеціально до Крайової виставки у Львові відкрили трамвай, а до самого парку було підведено трамвайну колію. У Стрийському парку є чимало давніх будівель, зокрема, водонапірна вежа. Досі там діє корпус кафедри фізичної культури НУ “Львівська політехніка”. Є декілька павільйонів, які виглядають зараз непривабливо, але цим будівлям більше ста років. Була колись на території парку і церква, від якої вже нічого не збереглось. В історії парку була і канатна дорога, спортивні арени. Саме тут відбувся перший футбольний матч в історії України за участі львівського “Сокола” та футболістів із Кракова. У парку відкрили пам’ятний знак “Львів – Батьківщина українського футболу”. Маємо там і дитячу залізницю. Це велика сторінка в історії Львова, дуже багато дітей і досі нею користуються. Вона має в своєму розпорядженні унікальні вузькоколійні локомотиви, яких ніде в Україні і, можливо, в Європі немає. Знаю, що їх хотіли викупити, та вони досі там, і на них вчаться їздити діти. Щодо зелених насаджень, то в парку дуже багато ексклюзивних дерев, кущів, які, в принципі, в Україні не ростуть. Одна з цікавинок – Шевченкова верба. Під час заслання до Оренбургу Тарас Шевченко посадив вербу, потім туди їздили наші люди, відламали галузку і висадили її біля озера в центрі парку. Стрийський парк – це ціла інфраструктура. Розумію, що парки не приносять прибутку, але якщо все переносити на комерційні рейки, то нічого не матимемо. Дуже добре, що у Львові є таке місце.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.1574 / 4.16MB / SQL:{query_count}