Чорна сторінка в історії Львова

Чому трапилася трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, як позначиться екологічне лихо на здоров’ї людей та хто понесе кримінальну і політичну відповідальність за нещастя

фото: ГУ ДСНСУ Львівщини
Роками про Грибовицьке сміттєзвалище говорили, дискутували, пропонували тисяча і один варіант вирішення цього сміттєвого питання. І що?! Жителі прилеглих до звалища територій оббивали пороги чиновників, стукали в усі двері, екологи в один голос твердили, що потрібно негайно (!) приймати конструктивні рішення. А час ішов…. 
Львів’ян та жителів Львівщини годували й годували обіцянками  побудувати сміттєпереробний завод, а саме Грибовицьке сміттєзвалище рекультивувати, аби раз і назавжди покінчити із цим екологічно небезпечним тягарем області. Йшли роки… 
Та, схоже, нікому насправді не було діла до величезної гори відходів, що всього лиш за кілька кілометрів від майже мільйонного Львова. Та й, вочевидь, нікого із високих чинів по-справжньому не лякала ця засмічена пляма поблизу міста. На жаль… Страшна трагедія тепер змусить (!) владу остаточно вирішити долю сміттєзвалища площею майже 40 гектарів (його експлуатують з 1959 року). Тим паче, сміттярка давно вичерпала ліміти складування відходів! 
У суботу ввечері, 28 травня, сталося займання на Грибовицькому сміттє­звалищі. У неділю пожежу гасили сім пожежних автомобілів. А день 30 травня 2016-го ввійде чорною сторінкою в історію міста і області. Цього дня на Грибовицькому сміттєзвалищі стався зсув відходів, під який потрапило троє рятувальників, що збирали пожежно-технічне обладнання після масштабної пожежі. Пожежники вдень і вночі намагались врятувати колег. Попри найжахливіші припущення, разом з родичами хлопців, сподівались знайти їх ще живими. Та, на жаль, трагедія все ж таки забрала життя 32-річного старшого лейтенанта Андрія Вненкевича, 28-річного капітана Юрія Рудого та 27-річного сержанта Богдана Юнка. Їх тіла знайшли під завалами сміття наступного дня після зсуву, 31 травня. На момент здачі номера, не знайшли ще 56-річного працівника ЛКП “Збиранка”, який того трагічного дня також був там. Станом на вечір, 1 червня, пошуки львівського еколога на сміттєзвалищі призупинили через загрозу  нового зсуву. Вчора, 1 червня, у Львові оголошено жалобу за рятувальниками, які загинули на полігоні в Грибовичах, героїчно виконуючи свою роботу. Страшна смерть у мирному Львові…. 
Зараз причини трагедії з’ясовує поліція. За цим фактом відкрито провадження за ч. 2 ст. 272 ККУ (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою). Наразі висунуто дві основні версії трагедії – це порушення правил безпеки і службове недбальство, повідомляє УНІАН.  
“Зараз проводяться слідчі дії. Висунуто дві основні версії, це – порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою і службове недбальство. Щодо підпалу, тобто зумисного підпалу, передбаченого ст. 194 КК України (умисне знищення майна), на даний час такою інформацією не володіємо. Але як першопричину настання наслідків катастрофи, тобто проведення робіт із гасіння пожежі, що послужили таким наслідком – ми розглядаємо”, –  повідомляє заступник начальника ГУ Нацполіції Львівщини Микола Самарчук.

фото: Головне управління ДСНС України у Львівській області

“Відповідальність за трагедію – не лише кримінальна, а й політична”

Трагедія сколихнула не лише Львів, а й усю країну. Громада міста справедливо  вимагає покарати всіх вин­них у біді! Водночас не бракує й “сміттєвої” політики…
У вівторок, 31 травня, через трагедію на Грибовицьому сміттєзвалищі терміново скликали позачергову сесію міської ради Львова. Втім, міський голова цинічно зігнорував засідання, хоча депутати до останнього сподівалися, що Садовому вистарчить духу прийти на неї і відповісти на всі гострі запитання народних обранців та сильно розлюченої громадськості. У Львові він був – перед обідом мав час зустрітися з мас-медіа… А депутатів та активістів зігнорував… Останні занесли сміттєві баки до сесійної зали і таки чекали Садового… 
До порядку денного з другої спроби було внесене і питання про висловлення недовіри міському голові Львова Андрію Садовому. За нього проголосували 35 депутатів із 54 зареєстрованих. Втім “за” проголосували лише 14 обранців. 
Тим часом, у Львові зареєстрували петицію за відставку міського голови Андрія Садового. Відповідний текст з’явився на сайті петицій міськради.
“За службову халатність, корупцію в мерії та саботування спорудження сміттєпереробного заводу на місці Грибовицького сміттєзвалища, що призвело до екологічного лиха та низки трагічних подій довкола цієї катастрофи – позбавити міського голову міста Львова – А. І. Садового повноважень очільника міста та визнати роботу виконавчих органів ЛМР незадовільною. Факти, за які передбачена кримінальна відповідальність подати на розгляд компетентних органів”, – йдеться у тексті петиції.
“Трагедія на сміттєзвалищі – справа не одного дня. Це справа багатьох років! Це екологічне лихо, що весь час призводило до того, що у воду, у повітря потрапляли небезпечні речовини. Зараз сміттєзвалище ще й забрало життя людей… Звісно, що відповісти за це повинні винні. Втім відповідальність за цю трагедію – не тільки кримінальна, а й політична”,  – зазначила “Пошті” політолог Оксана Дащаківська. 
Та якраз політичну відповідальність, з її слів, винні понесуть ще не скоро.
“Політична відповідальність проявляє себе через падіння рівня довіри до політиків та через неголосування  за них на виборах. З огляду на те, що виборів поки нема, складно говорити про політичну відповідальність”, – наголосила Оксана Дащаківська. 
Наразі ж суспільні настрої після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі відобразяться на рейтингах перших осіб Львова та області, вважає політолог. 
“Це вплине на рейтинги міського голова Львова Андрія Садового, голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, а також “вдарить” по політичних партіях, з якими їх пов’язують”, – певна Оксана Дащаківська.
Вона каже, що “через розгубленість виборців ця ситуація не стільки дає карти в руки самому виборцю, скільки – конкурентним політичним силам”. 
“Ця ситуація понижує переговорний потенціал “Самопомочі” та Садового”, – наголошує політолог Оксана Дащаківська. 
На її думку, винні у трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі будуть покарані ще не скоро, адже наразі тільки переводитимуть стрілки один на одного. “Зараз всіма силами намагатимуться переключити увагу громадськості на інші теми або ж на інші аспекти трагедії. Будуть шукати якомога ширше коло відповідальних осіб, серед яких буде складно знайти крайнього. Спостерігатимемо за таким собі чиновницьким, політичним футболом. Себто, це ваша сфера і ваша компетенція – ні, не моя. Перекладатимуть відповідальність з одного на іншого.  На найвищих рівнях цю трагедію також, припускаю, обговорюватимуть”, – зауважила Оксана Дащаківська.
Співрозмовниця також каже, що трагедія, що сталась у Грибовичах, не лише піднімає питання управління містом, але й готовності ДСНС до роботи, техніки, оперативності їх реагування тощо.

фото: Олег Огородник

Знайти винного та укріпити дамбу

Вчора, 1 червня, “Пошта” порозмовляла із очільником Львівщини Олегом Синюткою, зокрема, і питали про причини загорання сміттєзвалища, що спровокувало трагедію. Голова ОДА відповів лаконічно. “Ведеться наразі слідство. Відповідь дасть кримінальна справа, яка відкрита через трагедію”, – зазначив Олег Синютка. 
Щодо того, як розгортатимуться події далі  та які першочергові завдання стоять перед владою, Олег Михайлович відповів: “Перш за все треба знайти останню людину – це найважливіше сьогодні. Ми повинні це усвідомити.  По-друге, треба завершити укріплення дамби, адже, якщо вона прорве, то це може призвести до величезної екологічної катастрофи. По-третє, я думаю, що  на Грибовицьке сміттєзвалище вже ніхто і ніколи не буде вивозити сміття. Тож тепер треба думати, як провести рекультивацію, щоб це місце стало безпечним об’єктом, а всі проблеми із гудронами, інфільтратами були врегульовані”, – зазначив очільник області. 
“Пошта” запитала в Олега Синютки про те, куди ж найближчим часом вивозитимуть відходи, де буде тепер полігон, про який зараз активно дискутують. “Ще невідомо, куди і як вивозитимемо сміття. Втім, думаю, будь-яку ділянку розглядатимемо крізь призму катастрофи, яка сталась на Грибовицькому сміттєзвалищі”, – акцентує голова ЛОДА.
До слова, на ліквідацію наслідків трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі на позачерговій сесії, 31 травня, депутати Львівської міськради скерували із резервного фонду бюджету міста 14,25 млн гривень.
 “Із них 13,4 мільйони будуть внесені до статутного капіталу ЛКП “Збиранка”, на території якого сталося екологічне лихо. Ще 850 тис. гривень нададуть ЛКП “Львівводоканал”, – зазначив депутат Львівської міськради Валерій Веремчук. 

фото: Олег Огородник

Грибовицька трагедія: ризики для здоров’я та життя

Як зазначили “Пошті” екологи, токсичні викиди від згорання сміття можуть серйозно позначитись на здоров’ї жителів прилеглих територій. Втім оцінити масштаби загрози важко, позаяк наразі невідомо, куди пішла найбільша “хмара” токсичних речовин.
“Сам склад сміття – токсичний і небезпечний. Відходи з цілого Львова роками звозили туди. Тож можемо тільки з острахом припустити, скільки всього там назбиралось. Тим паче, що до Грибовицького сміттєзвалища потрапляли і відходи від підприємств. Якщо подивитись на склад сміття, що горіло, розуміємо: в повітря викидали весь букет хімічних речовин. Питання тепер, куди його відніс вітер і в якій концентрації. Звісно, що це може позначитись на здоров’ї жителів сусідніх населених пунктів. Якщо Грибовицька трагедія не проявить себе зараз, то дасть про себе чути трохи пізніше, адже в організмі людей просто накопичаться токсичні, канцерогенні речовини. Слава Богу, що в перші дні трагедії випали дощі – вони бодай трохи мінімізували випари”, – зазначив голова ГО “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков.
З його слів, якщо прорве дамбу, яку зараз усіма силами таки намагаються укріпити, то інфільтрати разом із водою попадуть у землю, у водні об’єкти найближчих територій. 
“Якщо ви живете поряд із Грибовичами і маєте криницю, то не радив би найближчим часом вживати воду звідти. Хтозна який зараз склад цієї води і  чим це може для вас обернутись”, – наголосив еколог. 
Дмитро Скрильніков каже, що причина таких катастроф – нехтування на загальнодержавному рівні екологічних правил безпеки. 
“Роками Львів “викидав” гроші на проект рекультивації. І що маємо в кінці кінців?  Екологічна катастрофа і смерть людей. Можливо, зсув сміття відбувся тому, що був порушений процес складання відходів. Що б там вже не було, зараз потрібно всіма силами працювати над тим, аби ситуація не повторилась. Необхідно  забезпечити водовідведення та газовідведення, тому що сміттєзвалище продукує метан, який в принципі також може виходити на поверхню і спричиняти загорання. Потрібно мінімізувати вплив інфільтратів та  вирішити  питання із гудронними озерам. Міська рада на Грибовицьке сміттєзвалище витратила вже купу грошей, але це  були якісь точкові заходи. Тепер же потрібно цілісно вирішувати питання. ЄБРР планує виділити кошти на рекультивацію. Боюсь, щоб ті кошти не були витрачені на якийсь черговий проект. Необхідно робити  якісь конкретні заходи. Насамперед потрібно шукати нове поле для вивезення сміття, адже, зрозуміло, ніхто за тиждень-два чи навіть за рік не збудує сміттєпереробний завод. Наразі ж можна мінімізувати відходи, почавши їх відсортовувати”, – зазначив Дмитро Скрильніков.

Наскільки реально вирішити проблему зі сміттям?

Як писала “Пошта”, побудувати у Львові сміттєпереробний завод і вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища упродовж 2004-2016 років пропонували 43 фірми з 14 країн світу. Це були фірми із США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Австрії, Нідерландів, Мальти, Чехії, Польщі, Туреччини, Латвії, Росії, України. 
“З останніх у нас була турецька компанія, а також приїздили американські компанії. Розглядаємо різні варіанти. Турецька компанія сама припинила співпрацю. Були робочі візити, обстеження полігона. Офіційної відмови від них не було. Вони обстежили все і поїхали приймати рішення. З американцями ще працюємо, наперед загадувати не будемо”, – зазначав “Пошті” ще узимку 2016-го начальник відділу комунального господарства управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури  Львівської міської ради Сергій Сало.
“Основною причиною, через яку не була реалізована співпраця зі зазначеними компаніями, є відсутність належним чином оформленої відповідної земельної ділянки для будівництва нового сучасного полігона ТПВ та сміттєсортувального комплексу. Крім цього, частина компаній, детальніше ознайомившись із сферою поводження з ТПВ у Львові, відмовилась від співпраці за власним бажанням, у зв’язку з низькими тарифами на оплату послуг із захоронення ТПВ”, – зазначили у департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР, інформує прес-служба міськради.

фото: ГУ ДСНСУ Львівщини
Поступали й ідеї щодо розміщення нового полігона твердих побутових відходів. Упродовж зазначеного періоду розглядалось 18 потенційних земельних ділянок для будівництва нового полігона та сміттєсортувального комплексу. Проте, зі слів міського голови, жодна ділянка не була погоджена, оскільки “чинився політичний тиск”.
Що стосується будівництва нового полігона, то міській владі  потрібно врегулювати з областю, куди перенести сміттєзвалище. 
“Львів розглядає декілька варіантів. Але до нас звернень щодо виділення території чи погодження розташування нового звалища не надходило”, – зазначила “Пошті” заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак.  
Натомість у міськраду не надходило пропозицій по рекультивації сміттєзвалища у Грибовичах. “За оцінкою, яку ми маємо, рекультивація коштуватиме близько 600 мільйонів гривень. Ми самі не можемо цього зробити”, – зазначив мас-медіа мер Андрій Садовий.
Як повідомляв “Пошті” у лютому 2016-го Сергій Сало, полігон твердих побутових відходів у Грибовичах рекультивують у найближчі десять років, його закриють, водночас будуватимуть сортувально-переробний комплекс та шукатимуть місце для нового полігона.  
“Полігон твердих побутових відходів підлягає поетапному закриттю і рекультивації.  Проект розробили у 2013 році, тоді його вартість була понад 213 мільйонів гривень. Якщо оцінювати нині, це приблизно 350 млн грн. Проект розроблений на 10 років. Відповідно до проекту передбачено такі основні чотири етапи: 1-ий – відведення інфільтратних вод, 2-ий – дегазація полігона, 3-ій – технічна та біологічна рекультивація, 4-ий – вирішення проблеми, пов’язаної з кислими гудронами”, – розповів посадовець.
Наразі місто на першому етапі. Торік виділили кошти й розпочали будівництво трубопроводу та каналізаційно-насосної станції. 
Зі слів Андрія Садового, у сфері рекультивації існуючого та будівництва нового сучасного полігона ТПВ Львівська міськрада співпрацює з Європейським інвестиційним банком. 
“Кінцевої ціни ще немає, експерти повинні оцінити все. Цей проект, який ми маємо, повинен, з точки зору європейського законодавства, пройти експертизу щодо вимог усіх норм екології”, – розповів Андрій Садовий. ЄБРР надасть кредит на рекультивацію сміттєзвалища на 25 років під 1-1,5% річних.  
Що ж стосується нового сміттєпереробного заводу, то, зі слів міського голови, його вартість 300 млн євро. “У Польщі Європейський Союз фінансує 75% коштів на побудову заводів по спалюванню сміття. Якщо подивитись на всі скандинавські країни, там сміття також спалюють. Треба мати 300 млн євро, щоб такий завод збудувати. Ми таких коштів не маємо. Пропозиції підняти в десятки разів вартість вивезення сміття сьогодні є не можливими, бо люди в Україні бідні”, – зазначив мер. 
Як зазначала раніше “Пошті” Ірина Гримак, Львівська ОДА веде “переговори з польською компанією, яка вже в себе в країні втілила в життя такий проект сміттєпереробного заводу”. “Вони взялися вивчати наш ринок сміття, економічні та географічні показники і виявили свою готовність долучитися до співпраці і запропонувати нам механізм будівництва сміттєпереробного заводу”, – зазначала раніше “Пошті” посадовець.
“Результати переговорів нині відтерміновані, оскільки не було розуміння, що ж буде зі сміттям з міста. Зрозуміло, що такий завод потребує багато ТВП. Але тепер, за таких трагічних обставин, це питання пришвидшиться у вирішенні, зможемо тоді вже предметніше говорити з інвесторами”, – каже Ірина Гримак. 

фото: ГУ ДСНСУ Львівщини

Аби Львів не потонув у відходах

Наразі вивіз сміття з міста на Грибовицьке сміттєзвалище припинили. Тверді побутові відходи вивозять за 70-100 кілометрів від Львова на полігони області. Та екологи кажуть, що жоден полігон на Львівщині не зможе довго приймати сміттєвози з міста.
“Керівник однієї з фірм, яка займається вивозом сміття з міста, каже, що Львів продукує такий об’єм сміття, що жодне інше приміське сміттєзвалище не витримає цього. Це може дійсно стати новою проблемою для Львова. Були думки й такі: рекультивація сміттєзвалища – це процес , який відбувається поступово. На полігоні у Грибовичах є ще такі ділянки, куди можна тимчасово вивозити ТВП, звісно, якщо буде домовленість із громадою. Проте вважаю, що все сміття з міста не варто вивозити туди, частину краще складувати на інших сміттєзвалищах в області”, – зазначив Дмитро Скрильніков. 
В області офіційних полігонів твердих побутових відходів, які мають паспорти, є близько п’яти, зокрема у  Червонограді, Золочеві, Сколе, Жовкві.
“З області на Грибовицьке сміттєзвалище частково звозили сміття з Жовківського району. Наразі ми розділили вивіз ТВП звідти по інших полігонах Львівщини, туди скерували і всіх львівських перевізників. Але це явище тимчасове і міська влада повинна розуміти, що вони мають у найкоротші терміни приймати рішення, куди далі вивозити сміття зі Львова. Ті полігони, які нині є на території області не мають можливості приймати стільки сміття, скільки продукує місто. Хотіла, аби рішення міська влада із вивозом сміття прийняла швидко. Максимум, то ми зможемо протриматися до тижня”, – каже Ірина Гримак. 
Як розповів “Пошті” керівник фірми, яка займається вивозом сміття зі Львова, Олег Гайовишин, наразі у місті ситуація зі сміттям контрольована. 
“Дякувати Богу, ми відразу знайшли порозуміння з областю, районними адміністраціями, які пішли назустріч нам і дозволили вивозити сміття на їх полігони. Відтак ми не зупинили вивезення відходів зі Львова. Але приношу вибачення тим містянам, де сміттєві майданчики ще не вичищені. Запевняю, що жодних свідомих зупинок роботи з нашого боку не було і не буде”, – зазначив Олег Гайовишин. 
І додав, що говорити, куди саме, в які райони вивозять сміття зі Львова не може, аби не створювати провокацій. 
“Є прецеденти, коли люди стають і забороняють вивезення сміття. Певен: це свідомі провокаційні речі, аби Львів потонув у смітті. При такій спеці це недопустимо! Наразі багато залежить від дій нашої влади. Треба порозумітися із громадою тих сіл, що недалеко від Грибовичів, аби продовжити вивозити сміття на ЛКП “Збиранка”, бо іншого виходу немає, – додає співрозмовник. – Львів у середньому продукує 800 тонн сміття в день – це величезні об’єми.  За добу наша компанія вивозить 85-90% сміття з тих районів, якими ми опікуємося. Ситуація контрольована”. 
Зі слів керівника ЛКП “Збиранка” Богдана Горбаля, Грибовицьке сміттєзвалище таки відкриють і у найближчі терміни. “За попередніми даними сміттєзвалище до суботи мали б відкрити. Та перед тим, як прийняти таке рішення, потрібно провести збори із мешканцями навколишніх населених пунктів. Не можна просто так все закрити. Загорілася лише одна двадцята частина території полігона, решту території можна експлуатувати”, – зазначив 1 червня “Пошті” Богдан Горбаль.
Оксана Марискевич, еколог, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАН України:
– Грибовицьке сміттєзвалище складується вже 55 років. Зрозуміло, що там можуть виникати різні ситуації, в тому числі і загоряння. Ми ж не знаємо, що там знаходиться у тому смітті… Хоча це і є звалище твердих побутових відходів, проте там може бути вся таблиця Менделєєва. Обвал, який накрив трьох рятувальників та працівника комунального підприємства, стався, тому що там гасили пожежу водою, звалище і порушилося. Окрім того, там були порушені правила техніки безпеки при гасінні пожежі. Вже не кажу про те, що сміттєзвалище давно має бути закрите! І трагедія, що трапилася – це не проблема і провина виключно міста, а й області. Хоча місто, мабуть, несе більшу відповідальність, адже більшість відходів, які надходять на сміттєзвалище, зі Львова. З точки зору здорового глузду, ця трагедія повинна спонукати закрити нарешті сміттєзвалище! Але все залежатиме від громади. Якщо ми знову спустимо на гальмах, то все залишатиметься на тому ж самому місці… Певна: громада в нас свідома. Про це свідчить той вчинок, що зробили люди, коли не пустили хлопців університету безпеки життєдіяльності на сміттєзвалище, бо ті не мали відповідного спорядження – це дуже позитивний знак. Відповідно до рішення облради, Грибовицьке сміттєзвалище мали закрити ще у 2006 році. Та нічого таки не було для цього зроблено. Я з великою повагою ставлюся до того, що Львів розвивається як туристичне місто, але тут, окрім туристів, живуть і містяни, їм треба передусім забезпечити нормальні умови для існування! Якщо влада нічого не робить, щоби оптимізувати вплив сміттєзвалища і тих гудронних озер на навколишнє середовище – то є біда. На сміттєзвалищі укріплюють дамбу, та якщо її все ж прорве, то невідомо, до чого це призведе... В таких випадках треба мати прогноз, куди це все потече. В принципі місто мало би знати структуру сміттєзвалища і куди це все рухатиметься в разі прориву дамби. Загалом не думаю, що ті гудронні озера потечуть, бо вони знаходяться в стані холодцю… Влада шукає політичні дивіденди замість того, щоб вирішувати проблему. Це мене найбільше болить. У нас немає полігона, аби туди відвозити тверді побутові відходи, і ніхто нічого не зробив, щоб він у нас був. Власне в цьому найбільша проблема. А Грибовицьке сміттєзвалище – це бомба сповільненої дії, на превеликий жаль, вона спрацювала. І її першими жертвами стали конкретні люди, конкретні долі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7891 / 4.62MB / SQL:{query_count}