“Дуже важливою є командна праця!”

Мар’яна Возниця, лікар-невролог, переможниця відкритого конкурсу на посаду головного лікаря ОХМАТДИТу, – про шанс на розвиток медзакладу та пріоритети

фото: Олег Огородник (7)
Львівщина завше була першою – продовжуємо добрі традиції й далі. Зокрема, позитивом для області є новація: перші прозорі та відкриті конкурси, оголошені Львівською обласною радою, на посаду головного лікаря Львівської обласної дитячої лікарні “ОХМАТДИТ”, директора телекомпанії “Львів ТБ”, Львівського історичного музею та Львівського палацу мистецтв. Конкурсна комісія обрала чотирьох переможців – Мар’яну Возницю, Ольгу Цап, Романа Чмелика і Юрія Гнатковського.
Сесія 31 травня буде справжнім іспитом для депутатів Львівської облради – вони за розвиток чи за тупцювання на місці? Нинішнє амбітне керівництво Львівської облради і професійний депутатський склад дають надію, що ідея з конкурсами була правильною, і вони за розвиток. Наступного вівторка депутати голосуватимуть за переможців відкритих конкурсів. Адже повноцінний керівник як менеджер, маючи свою стратегію, яку конкурсна комісія визнала найкращою, працюватиме на розвиток закладів та командну роботу. А саме це й потрібне Львівщині!
“Звісно, дуже важливою є командна праця і команда однодумців! Важливо, що ми разом із командою зможемо зробити для розвитку медичного закладу. Готова чути і дослухатися до колективу. Акцент має бути на комунікацію – як внут­рішню, так і зовнішню. Мусимо об’єднуватися задля спільної праці для порятунку наших маленьких пацієнтів”, – акцентує гість “Пошти” – переможниця відкритого конкурсу на посаду головного лікаря ОХМАТДИТу лікар-невролог Мар’яна Возниця. 
У цьому медичному закладі вона з 1999 року. Має дві вищі освіти – медичну та юридичну. Окрім лікарської практики, займається активною громадською роботою, є ініціатором і координатором проекту “Розфарбуй лікарню” (“Пошта” вже не раз писала про цей цікавий, креативний і важливий проект), організатор великого мистецького аукціону “Мистецтво допомоги”, блогер, мама двох дітей. 
Каже, що була і є в душі пластункою. Саме Пласт сформував і загартував її ще в підлітковому віці. Вільно володіє англійською та польською мовами. А ще – рік перебувала у США, проте жити і працювати воліє в Україні. Вона з тих, хто вірить, що вдома, в Україні, можна багато що зробити, змінити на краще. Але кожен має починати зі себе. Також, з її слів, важливо любити свою професію, бути щирим, справжнім.
Наступного вівторка депутати облради голосуватимуть за переможців відкритих конкурсів
У відкритому конкурсі за посаду головного лікаря ОХМАТДИТу змагалися шість медиків. Кожен презентував свою концепцію. “Беручи участь у конкурсі, для себе я вже перемогла, а тепер вірю, що переможе і майбутнє лікарні. Звертаюся до людей, від яких це залежатиме, – депутатів Львівської облради: дайте лікарні і колективу шанс на розвиток!” – наголошує Мар’яна Возниця.
Цього тижня на президії Львівської обласної ради її голова Олександр Ганущин запропонував, щоби претенденти – переможці конкурсів попередньо зустрілися з головами постійних комісій та фракціями ЛОР. Як інформує прес-служба облради, всі чотири кандидати на керівні посади у вівторок, 31 травня, виступлять зі своїми програмами розвитку комунальних закладів обл­ради перед обласними обранцями і відтак будуть рекомендовані на затвердження сесією.
До слова, у березні 2016-го в інтерв’ю “Пошті” голова Львівської обласної ради наголошував на важливості відкритих конкурсів: “У лютому затвердили Положення про порядок проведення конкурсу та призначення керівників закладів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Львівської області. Цей документ визначає механiзм проведення конкурсу та призначення на посади керівників комунальних закладів культури, охорони здоров’я, соціального захисту, освіти і спорту. Рішення про конкурс на керівників комунальних закладів складне, але потрібне. Найближчі три місяці покажуть, наскільки це питання життєве. Досі було прийнято бути директором від А до Я. Чомусь була така радянська дійсність.  Зараз важливо, як за нашим рішенням відбудуться, зокрема, перші. Мова про Львівську обласну клінічну лікарню “ОХМАТДИТ”, історичний музей, Палац мистецтв і “Львів ТБ”. Але конкурс – це добре, бо це прозоро! Хто пройде за його результатами, підписуватиме контракт. Трудової угоди вже не буде. По завершенні контракту завжди можна буде запитати, що було зроблено”.
На запитання “Пошти”, коли побачимо перші результати конкурсів і коли нарешті ОХМАТДИТ матиме нового повноцінного головного лікаря, Олександр Ганущин відповів, що в травні 2016-го. “Конкурсна комісія подаватиме кандидатуру найбільш гідного, на її думку, кандидата на голосування на сесію. Я за конкурси. Потрібні ефективні керівники, які здатні покращити наявну інфраструктуру в закладах, згуртувати колектив і вийти на кращий рівень надання послуг громаді”, – акцентував у інтерв’ю нашому виданню голова Львівської обласної ради. 
– Пані Мар’яно, скажіть, будь ласка, для вас бути головним лікарем ОХМАТДИТу – це мрія, амбіції, особисті плани чи так склалися обставини, і ви подалися на конкурс? 
– Так склалися обставини. Дякую за такий варіант відповіді! Донедавна навіть не думала, що зможу очолити медичну установу такого поважного рівня, як Львівська обласна дитяча клінічна лікарня “ОХМАТДИТ”. І не через те, що не зможу, а через те, що цього дійсно не було в моїх планах… Але справді так склалися обставини, і тепер мені це цікаво, я готова до такої відповідальності!
У нас фантастично працьовитий і професіональний колектив!
Багато років поспіль я була лікарем-практиком. Поєдную кілька робіт. Основна моя робота – дитячий лікар-невролог у ОХМАТДИТі. Крім того, ще працюю у відділенні патології недоношених дітей у Львівській обласній клінічній лікарні.
Останні шість років я є блогером на різних платформах у ролі лікаря-експерта. А ще маю години в приватних клініках. Якщо порахувати, то у мене чотири роботи. Для мене багато працювати – нормальна річ. Люблю працювати! Власне вся ця праця вивела мене на інший рівень відповідальності. Кажу про життєвий досвід і вишкіл. 
Коли оголосили відкритий конкурс на посаду головного лікаря ОХМАТДИТу, чимало співробітників нашого медичного закладу самі до мене підійшли зі словами: “Мар’яно, спробуй, подавайся на конкурс!”. Звісно, я говорила про це із завідувачами відділень, лікарями, медперсоналом. Нарешті прийняла рішення і подала документи. 
– Чи обговорювали ви своє рішення із чоловіком, родиною, друзями?
– Ми з чоловіком одногрупники. Років 15 тому він пішов із медицини, займається бізнесом. Його батько – відомий львівський педіатр. Тато свого часу мав певний жаль, що син пішов із медицини… А я тепер – продовжувач лікарської династії Возниць. Та й мої батьки теж лікарі. Тому для мене це все дуже почесно! Родина і друзі, знаючи мене, підтримали одразу: «Ти впораєшся!». 
– На вашу думку, в чому позитив конкурсів, які оголосила Львівська обласна рада?
– Позитивом є те, що конкурс відкритий. Позитив і в тому, що Львівщині відкриваються нові люди. На головного лікаря ОХМАТДИТу подалися шість кандидатів. Всі оголосили свої програми, розповіли своє бачення майбутнього цього медичного закладу. 
Цей конкурс є можливістю кандидата презентувати себе відкрито. Раніше як було? Головного лікаря призначали. Тепер є новий і цікавий шлях обрання очільника медзакладу. Важливим є акцент на прозорість, що є позитивом для Львівської обласної ради і Львівщини загалом!

Мій пріоритет – важливою є командна праця і команда однодумців! Важливо, що ми разом зможемо зробити задля розвитку медичного закладу. Головний лікар – це основ­ний модератор всього, що відбувається в лікарні. І в жодному випадку не диктатор. І в жодному випадку це не одноосібне правління! Лише команда однодумців дасть результат. Я в це вірю.
– Професія лікаря нелегка емоційно. Як лікар-невролог, ви щодня допомагаєте малечі з різними недугами, щодня бачите і відчуваєте самі, як мама двох дітей, хвилювання батьків… Бувають, певно, і сльози…
– Я виросла у галицькій лікарській родині і добре знаю, що таке допомагати людям. Раніше плакала значно частіше. Я жива людина, і соромитися тут нема чого… Ніколи не знаєш, коли заплачеш. Бувають пацієнти, після яких і спати не можеш. На другий день телефоную, питаю, як справи. Неможливо не цікавитися… В житті я реаліст, але з поглядами оптиміста.
– А ще ви – енергетично позитивна людина, яка живе своєю роботою, якій не байдуже, що і як! На жаль, таких людей зараз небагато… Енергетично позитивним був лікар від Бога, відомий львівський хірург Ігор Герич… Ви мені його нагадуєте.
– Дякую! Не впевнена, що заслуговую на таке порівняння, проте для мене це велика честь!

– Ви любите свою професію. Звідки черпаєте таку потужну енергетику?
– Недарма кажуть: зроби своє хобі роботою і не будеш працювати жодного дня. Я себе в іншій професії не уявляю. Мені дуже багато дала моя рідна Львівська школа №53. Ми мали фантастичну вчительку, тепер вже покійну, Оксану Кондратюк, яка заклала в нас, учнів, широту світогляду. Саме вона навчила нас широко дивитися на світ, із позитивом. У студентські роки я жила в США, але повернулася до Львова. Дуже хотіла повернутися до України!
– Більшість тих, що бодай раз побували у США, марять цією країною і таки покидають Україну. Це стосується й лікарів. Мовляв, тут жодних перспектив, а там, усі чомусь вважають, жити найкраще. У вас не було бажання виїхати до США назавжди?
– Ні, в моїх планах виїжджати до США назавжди не було. Не треба брати за ідеал якусь країну. Просто треба брати до уваги позитивний досвід тієї чи іншої країни. У США важливий акцент на самостійне прийняття рішень. 
Окрім лікарської практики, Мар’яна Возниця займається активною громадською роботою, є ініціатором і координатором проекту «Розфарбуй лікарню»
Ви запитували, звідки черпаю енергетику. Передусім із подорожей! Дуже люблю подорожувати. Я була і є в душі пластункою. Моя донька також пластунка. Мій характер карбувався і в Пласті. Відповідальність – це ще з Пласту. Вдячна долі, що свого часу вступила до цієї організації. Хоча перебувала там активно, але, на жаль, коротко. 
– Яким ви бачите ОХМАТДИТ через рік. З чого саме, на вашу думку, варто починати?
– У нас фантастично працьовитий і професіональний колектив! Дуже важливою є комунікація з колективом. Варто змотивувати майже тисячу працівників медичного закладу до щоденної кропіткої праці в напрямку буденних, не надто популярних речей задля того, аби наша лікарня розвивалася. 
Я вірю в силу і важливість тренінгів, навчальних програм, освітніх проектів. Чому? Бо вважаю, що людина в будь-якій професії має вчитися все життя! Зокрема, варто провести й тренінги для працівників нашого медичного закладу. Вже є людина, готова з липня почати тренінг щодо стратегії розвитку ОХМАТДИТу.

Звісно, усіх цікавлять фінанси. Але потрібен акцент, що саме маємо в лікарні розвивати, в якому напрямку рухатися. 
Безперечно, продовжуємо традиції і добрі напрацювання нашого закладу – 24-годинна висококваліфікована медична допомога дітям Львівщини та всім тим, що до нас звертаються із Західного регіону. Відповідно – інтенсивна терапія, хірургія, педіатрія. На жаль, у лікарні виникли певні технічні моменти з апаратами штучної вентиляції. Мусимо зараз об’єднати зусилля в цьому напрямку, адже якщо зупиниться інтенсивна терапія, зупиниться хірургія (особливо це стосується важких хворих). Якщо зупиниться інтенсивна терапія, не зможемо приймати важких діток узагалі! Отож, мова про розширення ресурсу й потужностей певних відділень. Це, власне, і є стратегія розвитку.
Співпраця з міжнародними клініками, організаціями та обмін досвідом нині вкрай важливі, насамперед для маленьких пацієнтів!
З іншого боку, колектив повинен бути готовий до змін. Ми маємо їм передувати. Від цього буде краще, зокрема, і лікарям, і маленьким пацієнтам. 

Маємо змінити в лікарні приймальний покій – місце, де люди проводять дуже багато часу. Потрібно змінити його концепцію, усучаснити. Все задля маленьких пацієнтів!
Також важливо провести в лікарні аудит. Можливо, зробити й певні кадрові ротації. Лікарня повинна отримати керівника і налагоджувати комунікацію з різними інстанціями, зокрема й щодо кращого фінансування. 
– Торік у грудні до ОХМАТДИТу приїздила команда медиків зі США під керівництвом педіатра та відомого анестезіолога Геннадія Фузайлова із бостонської лікарні. Американські та українські хірурги прооперували 38 дітей після тяжких опіків та інших травм. Загалом оглянули і проконсультували майже 150 українських дітей із наслідками опікових травм. «Пошта» писала про це. Злагоджена командна праця операційних бригад, колосальний досвід для наших хірургів, переданий колегами зі США (в тому числі й онлайн-трансляції перебігу операцій), усмішки маленьких пацієнтів – ось, на мою думку, результат цього унікального проекту співпраці департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з американською лікарнею Shriners Hospital for Children. Чи плануєте розширювати співпрацю з іноземними клініками і міжнародними організаціями? 
– Без сумніву! Співпраця з міжнародними клініками, організаціями та обмін досвідом нині вкрай важливі, насамперед для маленьких пацієнтів! Зокрема, 20 травня лікар-отоларинголог ОХМАТДИТу, головний позаштатний дитячий отоларинголог області Федір Юрочко під наглядом медиків з Польщі успішно прооперував п’ятирічну дівчинку з дуже складним хронічним отитом. Іноземці зацікавлені у співпраці з нами, тож цей напрямок варто щодня розвивати, бо це обмін досвідом.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.1259 / 4.23MB / SQL:{query_count}